Одна людина загинула, четверо постраждали через російський удар по Херсону, дитина – у тяжкому стані
Одна людина загинула, четверо – зазнали поранень внаслідок російського удару по Херсону 17 квітня, зокрема 15-річна дитина перебуває в тяжкому стані, повідомила обласна військова адміністрація.
Голова ОВА Олександр Прокудін зазначив, що через російські авіаційні удари по Центральному району Херсона загинув чоловік, його особу встановлюють.
«Дитина дістала важкі поранення: вибухову і відкриту черепно-мозкову травми. Лікарі борються за дитяче життя», – йдеться в повідомленні ОВА.
Крім того, за даними влади, до лікарні звернулися двоє жителів Херсона, які сьогодні близько 10:30 потрапили під російський авіаудар.
«У чоловіків, 27 і 58 років, діагностували вибухові травми. Потерпілі отримують необхідну меддопомогу», – повідомили в адміністрації.
У Росії Шуя, де розташована ракетна частина, знову зазнала атаки БпЛА
Місто Шуя в Іванівській області Росії другу ніч поспіль атакували ймовірно українські безпілотники, повідомили в оперативному штабі регіону. В адміністрації заявили, що атаку відбили, і ніхто не постраждав, пише російське державне агентство новин ТАСС. При цьому Міноборони Росії у своєму зведенні про збиті за ніч безпілотники Іванівську область не згадало.
Російський телеграм-канал Astra опублікував відео моменту атаки і пожежі, що почалася після неї. За повідомленням, відео зняли місцеві жителі. Astra геолокувала одне з них, воно зняте за 180 метрів від військового містечка 112-ї ракетної бригади збройних сил Росії. Автор відео каже, що на території військової частини сталася пожежа.
Напередодні Шуя, розташована за сотні кілометрів від кордону з Україною, також зазнала атаки безпілотників: українські джерела повідомляли, що ціллю удару була ракетна частина. За даними влади РФ, легкі поранення мали двоє людей.
Війська РФ скинули вибухівку на «швидку» в Херсоні, поранені фельдшер і водій – влада
Російські військові вранці 17 квітня атакували автомобіль «швидкої допомоги» у Херсоні, скинувши на нього вибухівку з дрона, внаслідок цього постраждали дві людини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Орієнтовно о 07:40 російські війська атакували з дрона «швидку» у Дніпровському районі Херсона. Через скидання вибухівки з БпЛА пошкоджену автівку «екстренки» і постраждали двоє фахівців», – йдеться в повідомленні.
В ОВА додали, що 65-річний фельдшер зазнав вибухової травми, уламкові поранення руки і ноги, у 61-річного водія – вибухова травма, поранення голови і тазу. Потерпілих доправили до лікарні.
«Північна Корея не дає Росії програти війну»: аналітики про союз Путіна і Кім Чен Ина
Росія здатна далі продовжувати війну проти України завдяки військовому союзу з Північною Кореєю, вважають аналітики, опираючись на спільне розслідування агентства Reuters та британської організації Open Source Centre. «Артилерійські снаряди Північної Кореї – це стратегічний імператив» для ведення Росією війни, кажуть дослідники.
Російська армія зараз майже повністю залежить від снарядів з КНДР – таким є головний висновок із дослідження. Вдалося з'ясувати, що з Північної Кореї надходить більше половини снарядів, які російські військові використовують проти України.
Поставки почалися не пізніше вересня 2023 року, після візиту російського міністра оборони Сергія Шойгу до Пхеньяна.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пакет поставок включав 120 систем залпового вогню, 120 самохідних артилерійських установок, 145 балістичних ракет та артилерійські снаряди калібру 122 та 152 міліметри. Reuters називає це «найбільшою прямою військовою допомогою Росії».
Із вересня 2023-го до 17 березня 2025 року російські вантажні судна «Ангара», «Марія», «Майя-1» та «Леді Р» перевозили військові вантажі з порту Раджин у КНДР до російських портів Дунай і Східний 64 рази. Усього на них було щонайменше 15 809 контейнерів, свідчать супутникові знімки. Також вантажі з Північної Кореї йшли залізничним «Мостом Дружби» через річку Туманна в Примор’ї.
Тож, як стверджує українська розвідка, Росія з того часу отримала від КНДР сотні артилерійських систем і ракет, а також близько 4 мільйонів снарядів.
Пік поставок припав на січень 2024 року – тоді було сім партій на місяць, зараз надходить близько трьох, стверджують розслідувачі.
Читайте далі тут
Повітряні сили: Росія в ніч на 17 квітня запустила по Україні п’ять ракет і 75 безпілотників
Росія в ніч на 17 квітня запустила по Україні п’ять ракет (дві балістичні ракети «Іскандер-М» і три зенітні керовані ракети С-300/400) і 75 безпілотників, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 10:00 підтверджено збиття 25 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні й центрі країни. 30 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні. Що сталося з рештою 20 дронами і з ракетами, не уточнюється.
Військові додали, що внаслідок російської атаки постраждали Донеччина, Харківщина, Сумщина і Дніпропетровщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Війська РФ ввечері обстріляли Ізюм і Оскіл, постраждали 17 людей – Харківська ОВА
17 людей постраждали внаслідок вечірніх російських обстрілів Ізюму й Осколу на Харківщині, повідомив вранці 17 квітня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, через удар по Ізюму «Шахедами» і, попередньо, ракетою, потерпіли сім людей: 66-річна жінка, 36-річний чоловік, 32-річна жінка, 7-річна дитина, 55-річна жінка, 25-річна жінка і 32-річний чоловік. У місті також пошкоджені приватні будинки.
В Осколі через влучання у легковий автомобіль постраждали 10 людей, додав голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 125 зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 125 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 17 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, найбільше боїв було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 29 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Олександропіль, Єлизаветівка, Лисівка, Звірове, Успенівка, Новоолександрівка, Преображенка, Троїцьке, Андріївка, Богданівка, Стара Миколаївка та в бік Сергіївки», – повідомили у Генштабі.
За даними командування, також бові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
На Херсонщині через російські удари за добу загинула одна людина, 15 поранені – ОВА
На Херсонщині через російські удари минулої доби загинула одна людина, ще 15 – зазнали поранення, зокрема одна дитина, повідомив вранці 17 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, 16 квітня під російськими обстрілами опинилися 36 населених пунктів області.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 20 багатоповерхівок і 17 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи, господарську споруду, пожежні та приватні автомобілі», – написав Прокудін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Втрати армії РФ у війні перевищили 937 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 937 440 своїх військових, зокрема 1230 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 17 квітня наводить український Генштаб.
Щодо техніки РФ, то в командуванні ЗСУ заявляють про такі втрати:
- танки ‒ 10654 (16 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22217 (+54)
- артилерійські системи – 26442 (+65)
- РСЗВ – 1366 (+2)
- засоби ППО ‒ 1135 (+3)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 32925 (+88)
- крилаті ракети ‒ 3145
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 44642 (+170)
- спеціальна техніка ‒ 3807 (+3).
У Дніпрі через масовану атаку РФ загинули троє людей, зокрема дитина – ДСНС
У Дніпрі кількість загиблих через масовану російську атаку, здійснену ввечері 16 квітня, зросла до трьох, повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Серед загиблих – дитина.
«Пізно ввечері ворог атакував місто Дніпро безпілотниками», – йдеться у повідомленні.
У Росії 2024 року була рекордна кількість вироків за антивоєнні висловлювання – ЗМІ
У Росії у 2024 році винесли рекордну кількість вироків у кримінальних справах про так звані фейки про армію і її дискредитацію, а також за злочини проти державної влади – це випливає із даних судового департаменту при Верховному суді Росії, які проаналізував телеграм-канал «Можем объяснить».
Кількість вироків за статтями, за якими людей судять за антивоєнні висловлювання, порівняно з 2023 роком збільшилась у півтора рази. У справах про «фейки» суди минулого року винесли 82 вироки, у 2023-му їх було 59. За статтею про повторну дискредитацію армії було засуджено 63 особи проти 46 роком раніше.
Як зазначає «Можем объяснить», майже втричі побільшало вироків за статтею про держзраду. Обвинувальні вироки за нею (виправдальних не виносять у принципі) виносили частіше, ніж один раз на три дні – всього їх було 145, також із 9 до 23 збільшилася кількість засуджених за статтею про шпигунство.
Мер: у Дніпрі до 28 збільшилося число постраждалих від удару РФ, серед них – діти
У Дніпрі до 28 зросла кількість постраждалих від вечірнього російського удару, серед них – четверо дітей, повідомив міський голова Борис Філатов. Раніше обласна військова адміністрація повідомляла про двох загиблих і 16 поранених.
За словами Філатова, в різних районах Дніпра триває ліквідація наслідків ударів.
«Пошкоджено щонайменше 15 будинків. Серед них студентські гуртожитки, будівлі навчального закладу і харчового підприємства. Обстеження триватимуть до ранку. Надто у приватній забудові. У лікарнях міста допомагають пораненим», – написав Філатов у телеграмі в ніч на 17 квітня.
Атака РФ по Дніпру: загинула молода дівчина, серед постраждалих є немовля
У Дніпрі через російську атаку дронами загинула молода дівчина, постраждали семеро людей, серед яких є немовля, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Росіяни вбили у Дніпрі молоду дівчину. Ще 7 людей, попередньо, постраждали. Серед них – 9-місячна дівчинка. На щастя, її стан задовільний. Лікарі надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
За його словами, троє постраждалих – хлопці 16, 18 та 20 років – госпіталізовані, всі вони у стані середньої тяжкості.
Раніше Лисак писав, що внаслідок атаки сталося кілька пожеж, пошкоджені житлові будинки, заклади освіти та культури, понівечені автомобілі.
Міський голова Борис Філатов у телеграмі повідомив, що через атаку пошкоджені багато цивільних будівель. За його словами, дроном було завдано удару по будівлі мерії, але не влучили – «приліт» за сто метрів.
Cили РФ завдали ракетного удару по Ізюму, є постраждалі – влада
Російські війська обстріляли місто Ізюм на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними, внаслідок ракетного удару постраждали 35-річний чоловік та 32-річна жінка – вони госпіталізовані до медичного закладу.
Також пошкоджено приватний будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Американський фактор може змусити європейців розглянути збільшення експорту газу з Росії?
Чиї плани ближчі до реальності: Євросоюзу, який хоче відмовитись від російського газу, чи Росії, яка хоче продавати ще більше газу, ніж до лютого 2022 року?
І чи зацікавлені США у відновленні «Північних потоків»?
Ось що з’ясував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Україна зробить все, щоб політичні рішення про безпековий контингент максимально швидко виконувались, «коли для цього буде час», заявив президент України Володимир Зеленський.
«Щойно була доповідь міністра оборони Умєрова про комунікацію та спільну роботу з нашими партнерами в Європі: будуть нові пакети підтримки, також ми готуємо нову безпекову архітектуру – усі конкретні деталі того, як може функціонувати безпековий контингент партнерів в Україні. Ми зі свого боку все зробимо, щоб політичні рішення – про контингент – максимально швидко виконувались саме тоді, коли для цього буде час», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, також сьогодні детально обговорили з дипломатами найближчі тижні.
«Можливі зустрічі тут, у Європі, роботу з Америкою, а також відносини з іншими державами – з усіма державами, які достатньо сильні, щоб реально вплинути на дипломатію. В усіх частинах світу має бути однаково зрозуміло, що причина цієї війни тільки в Росії. Саме там, у Москві, у Кремлі сидить причина, чому досі немає навіть припинення вогню, не те що чогось більшого», – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що вже 36 днів пропозиції США повністю та безумовно припинити удари в небі, на морі та на землі – Україна одразу прийняла цю пропозицію, а Росія ігнорує її досі й досі не відчуває наслідків, і саме в цьому – ключова проблема.
Європа обговорює створення військового контингенту для гарантування безпеки в Україні після завершення війни. Днями в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що країн, готових до розгортання військ в Україні, точно більше ніж шість. Він вважає, що їхня кількість зросте після того, як буде узгоджено мандат потенційної місії.
Наприкінці березня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що західні контингенти в Україні, які пропонує «коаліція охочих» на чолі з Францією та Британією, не будуть розміщені на лінії зіткнення, а діятимуть у стратегічних пунктах у мирній зоні як сили підтримки безпеки.
КРЦ: у Криму за перший квартал 2025 року зафіксували 13 обшуків
У першому кварталі 2025 року в анексованому Криму зафіксовано 13 обшуків, сім з яких відбулися в будинках представників корінного кримськотатарського народу, повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр.
За даними правозахисників, цей показник нижчий, ніж за аналогічний період 2024 року, коли було зафіксовано 33 обшуки, з них 28 – у кримських татар. 2023 року у першому кварталі фіксували 21 обшук, з яких 19 стосувалися корінного народу.
«Таким чином, незважаючи на деяке зниження кількості випадків, тенденція переслідувань із політичних та релігійних мотивів залишається незмінною з початку окупації півострова», – вважають у центрі.
КРЦ нагадує, що під час проведення обшуків російські силовики порушують права потерпілих. Зокрема, фіксувалися пошкодження майна, проведення обшуку за відсутності господаря, підкидання забороненої літератури.
У березні КРЦ повідомляв, що за час анексії Криму правозахисники зафіксували 399 ув’язнених, які зазнають переслідувань за політичними звинуваченнями, 241 з них – кримські татари.
Після початку анексії у 2014 році в Криму систематично переслідують кримськотатарське населення, активістів, правозахисників та релігійних діячів. Кримчани, які виступають проти російської влади, регулярно зазнають обшуків, арештів та звинуваченням в екстремізмі чи терористичній діяльності.
Одним із інструментів тиску стало використання кримінальних справ, пов’язаних із імовірними зв’язками із забороненою в Росії, але легальною в Україні організацією «Хізб ут-Тахрір». За цими звинуваченнями десятки кримських татар отримали тюремні терміни.
До чого тут «Pravda» і TikTok? Дослідники виявили російську мережу фейкових медіа
Упродовж останніх років Росія модернізувала свої підходи до інформаційної війни, виявили дослідники. Замість очевидної пропаганди, яка домінувала в перші роки агресії проти України, кажуть вони, Кремль дедалі частіше застосовує інструменти, що маскуються під легітимні джерела інформації або під «альтернативний» контент.
Як проаналізували дослідники, одними з інструментів стало створення широкої мережі фейкових медіа, зокрема під брендом «Pravda», та використання TikTok як платформи для поширення дезінформації серед молоді.
Трамп продовжив заборону на вхід до американських портів суден, пов’язаних з Росією
Президент США Дональд Трамп продовжив ще на рік заборону на вхід до американських портів суден, що належать Росії або мають зв’язки з РФ. Про це йдеться в документі, який опублікували у Федеральному реєстрі США.
«Політика і дії уряду РФ продовжують становити національну надзвичайну ситуацію з причини порушення або загрози порушення міжнародних відносин США. Тому я продовжую на один рік національний надзвичайний стан щодо РФ та надзвичайних повноважень, що стосуються регулювання стоянки та пересування пов’язаних із Росією суден у порти Сполучених Штатів», – йдеться в указі Трампа.
Зазначається, що документ підписано 15 квітня 2025 року.
У квітні 2022 року президент США Джо Байден заявив, що Сполучені Штати забороняють російським кораблям заходити в американські порти. Після того Вашингтон продовжував цю заборону.
Посадовці ОП розповіли іноземним дипломатам про потреби санкційного тиску на Росію
У Офісі президента відбувся брифінг для представників іноземних посольств, присвячений санкціям проти Росії, повідомила пресслужба ОП 16 квітня.
За повідомленням, його провели заступник керівника офісу Ігор Жовква та радник, уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Участь у зустрічі взяли дипломати з Великої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Франції, Швеції, Японії та Європейського Союзу.
Поміж іншого, Жовква розповів про нещодавній удар Росії по Сумах, внаслідок якого загинули 35 людей. Він закликав не послаблювати санкційний тиск, доки триває російська агресія.
«Владислав Власюк поінформував про іноземні компоненти, знайдені в російській зброї, та вплив запроваджених санкцій на можливості Росії, зокрема про ефективність обмежень проти газового та металургійного секторів, криптовалютних транзакцій. Він зазначив, що також діють санкції проти тіньового танкерного флоту РФ, про що свідчать повідомлення про затримання суден. Робота в цьому напрямі триватиме», – передає пресслужба офісу.
Власюк також вказав на необхідність 17-го пакету санкцій, щоб мати більше важелів впливу на переговори з Росією:
«Стримування потенціалу російської військової промисловості за допомогою санкцій має бути складовою плану зміцнення європейської безпеки».
Власюк також подякував недержавним організаціям, які займаються оцінкою впливу санкцій на російський бюджет, аналізують наявність іноземних компонентів у російських боєприпасах і виявляють шляхи обходу санкцій.
Як додає ОП, під час брифінгу йшлося про конфіскацію та використання заморожених російських активів на підтримку України.
Держави-члени Євросоюзу 14 березня погодилися продовжити санкції щодо більш ніж 2400 фізичних осіб і компаній – у рамках обмежень, накладених на Росію за війну проти України.