За добу на Донеччині загинули п’ятеро цивільних, поранені ще шестеро – ОВА
Унаслідок російських обстрілів у Донецькій області за минулу добу загинули п’ятеро цивільних, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 27 квітня росіяни вбили п’ятьох жителів Донеччини: трьох у Костянтинівці і двох у Новоекономічному. Ще шість людей в області за добу дістали поранення», – вказав чиновник.
На фронті відбулося 168 боїв за добу 27 квітня – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 27 квітня на фронті зафіксовано 168 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 83 авіаудари, скинувши 165 КАБ. Крім цього, здійснив 5089 обстрілів, зокрема 88 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2337 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, чотири пункти управління та три артилерійські системи противника», – вказано в ранковому зведенні.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 64 штурмові дії агресора неподалік населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Стара Миколаївка, Нова Полтавка, Троїцьке Новоолександрівка, Новопавлівка, Богданівка, Андріївка, Багатир, Надіївка та в напрямку Олексіївки, Покровська, Малинівки», – інформують українські військові.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують стримувати загарбників на Курському напрямку. Так, минулої доби ворог завдав сім авіаударів, скинувши при цьому 13 КАБ, здійснив 302 обстріли, з яких дев’ять – із РСЗВ. Українські захисники зупинили 23 штурмові дії загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
«15 хвилин історії». Зустріч Зеленського і Трампа в Римі в контексті переговорів про мир
У соборі Святого Петра у Римі 26 квітня відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом.
Ця зустріч тривала недовго – 15 хвилин. Що стоїть за нею та який контекст цих переговорів, які український президент вже назвав «історичними»?
«Хороша зустріч. Один на один встигли обговорити багато. Сподіваємось на результат з усіх речей, які прозвучали. Захист життів наших людей. Повне й безумовне припинення вогню. Надійний і тривалий мир, який убезпечить від повторення війни. Дуже символічна зустріч, яка має потенціал стати історичною, якщо досягнемо спільних результатів», – написав Зеленський у телеграмі, подякувавши Трампу.
У Білому домі також оцінили цю зустріч як «дуже продуктивну». Читайте про це за лінком
Все читайте тут
Трамп заявив, що Зеленський готовий віддати Крим Росії у межах мирної угоди
Президент США Дональд Трамп заявив 27 квітня, що, на його думку, президент України Володимир Зеленський готовий поступитися Кримом Росії в межах угоди про припинення вогню в російсько-українській війні.
«О, я думаю, що так», – сказав Трамп журналістам у Бедмінстері, штат Нью-Джерсі, коли його запитали, чи вважає він, що Зеленський готовий «віддати» Крим, попри те, що президент України неодноразово заявляв, що ніколи цього не зробить.
Трамп додав, що під час переговорів у Ватикані вони з українським лідером «коротко» обговорили долю півострова, який Москва окупувала в 2014 році.
78-річний президент США, який перед інавгурацією стверджував, що може зупинити вторгнення Росії в Україну за 24 години, вдається до зусиль для зупинки бойових дій у повномасштабній війні.
Вашингтон офіційно не розкривав подробиць свого мирного плану, але, за даними Reuters, запропонував заморозити лінію фронту та визнати російський контроль над Кримом в обмін на припинення бойових дій.
Росія стверджує, що анексувала чотири східні та південні території охопленої війною України з моменту свого повномасштабного вторгнення три роки тому – попри те, що не має повного військового контролю в жодній із цих областей.
Москва контролює близько 20% території України, включно з окупованим ще в 2014 році Кримом.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу 1160 військових та понад 30 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 949 800 своїх військових, зокрема 1160 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 28 квітня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат РФ командування ЗСУ назвало такі:
- танків – 10 723 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 22 338 (+13)
- артилерійських систем – 27 038 (+31)
- РСЗВ – 1 373
- засобів ППО – 1 145
- літаків – 370
- гелікоптерів – 335
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 34 083 (+72)
- крилатих ракет – 3 196
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 46 292 (+105)
- спеціальної техніки – 3 860
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Перше завдання – підпалити музей Бандери»: як колишній «азовець» працював на Росію
Участь в проукраїнських мітингах у Криму, 7 років служби в полку «Азов», участь у війні на Донбасі на боці України, а потім робота на російські спецслужби і диверсії в українському тилу. Це все про одну людину, яку затримала контррозвідка СБУ за підозрою у державній зраді. Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» ексклюзивно розповідає історію двох громадян України, які добровільно вирішили працювати на Росію.
КНДР офіційно підтвердила участь своїх збройних сил у війні проти України
Центральна військова комісія Трудової партії Кореї підтвердила участь армійських підрозділів КНДР у бойових діях проти українських військових на території Курської області Росії.
«Підрозділи наших збройних сил, які брали участь в операції зі звільнення Курської області за наказом голови КНДР… зробили важливий внесок у звільнення території Російської Федерації від українських сил», – ідеться в повідомленні, поширеному офіційною інформагенцією KCNA.
За цим повідомленням, північнокорейські військові вирушили на війну згідно з підписаним у червні 2024 року року договором про взаємну оборону між РФ та КНДР.
Північна Корея стверджує, що її військові брали участь у бойових діях лише на території Росії, і це «повністю відповідає положенням Статуту ООН та інших міжнародних договорів».
Невдовзі у Пхеньяні встановлять пам’ятник із нагоди участі північнокорейських солдатів у війні на боці Росії.
Росія наростила військові витрати до 149 млрд доларів і збільшила розрив із Україною – SIPRI
Військові витрати Росії в 2024 році сгнули приблизно 149 мільярдів доларів, це на 38% більше, ніж у 2023 році, і вдвічі більше, ніж у 2015 році, йдеться в щорічному звіті Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Загальні військові витрати України зросли на 2,9% до 64,7 мільярда доларів, що еквівалентно 43% витрат Росії. У 2024 році на Україну припало найбільше військове навантаження з усіх країн, яке становила 34% ВВП, пишуть дослідники.
«Росія знову значно збільшила свої військові витрати, збільшивши розрив у витратах з Україною. Зараз Україна спрямовує всі свої податкові надходження на військові. В умовах такого обмеженого фінансового простору Україні буде важко продовжувати збільшувати свої військові витрати», – сказав старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Дієго Лопес да Сілва.
Загалом у світі військові витрати у 2024 році сягнули 2,718 трильйона доларів, це на 9,4% більше порівняно з 2023 роком і стало найстрімкішим річним зростанням щонайменше від часу завершення Холодної війни.
На Харківщині в автомобілі підірвалися троє людей – Центр координації протимінної діяльності
Увечері 27 квітня в селі Мала Комишуваха Ізюмського району на Харківзині стався підрив автомобіля на невідомому вибухонебезпечному пристрої. Про це повідомив Центр координації протимінної діяльності.
«Внаслідок вибуху, троє осіб отримали поранення різного ступеня важкості. Центр координації протимінної діяльності нагадує про високий рівень мінної небезпеки в нашому регіоні», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії в Ізюмському районі Харківської області відбувалися в 2022 році. Район був звільнений унаслідок наступу ЗСУ восени 2022 року.
Унаслідок удару дрона на Дніпропетровщині загинув 34-річний чоловік – ОВА
Російські військові ввечері 27 квітня атакували безпілотником Новопавлівську громаду Синельниківського району, внаслідок удару загинув цивільний, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Зайнявся приватний будинок. Опіки отримав 34-річний чоловік. Його везли до лікарні, аби врятувати. Та, на жаль, дорогою життя обірвалося. Травми виявилися занадто тяжкими», – повідомив чиновник.
Понад третина усіх боїв 27 квітня відбулася на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 квітня на фронті відбулося 123 бойових зіткнення, понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Покровському напрямку. Тут упродовж дня агресор здійснив 42 штурмові та наступальні дії. Висока активність російських окупантів в районах населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Троїцьке Новоолександрівка, Новопавлівка, Богданівка, Андріївка, Багатир, Надіївка та в напрямку Олексіївки, Малинівки. Сім боєзіткнень триває. Під ударами російських КАБів опинилися Костянтинівка та Зірка», – вказано у вечірньому зведенні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«21 боєзіткнення відбулося сьогодні на Курському напрямку, чотири з яких досі тривають. Протягом доби ворог здійснив 262 артилерійських обстріли, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню, завдав чотири авіаційних удари, скинувши сім керованих бомб», – ідеться у зведенні Генштабу.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
«Не зараховується допомога, надана до підписання» – Шмигаль про зміни в угоді про надра зі США
В угоді зі США щодо корисних копалин не зараховуватиметься допомога, надана Вашингтоном раніше, стверджує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками переговорів із американським міністром фінансів.
«Важлива зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій окремою темою розмови була угода між нашими країнами. Над документом працюють юридичні команди. Маємо хороший прогрес. Головне – чітко визначили наші червоні лінії, угода має відповідати європейським зобов’язанням, а також не суперечити Конституції та законодавству України. Вона повинна обов’язково бути ратифікованою парламентом. Досягнуто домовленостей, що в документі не зараховується допомога, надана до її підписання», – написав голова українського уряду в телеграмі увечері 27 квітня.
23 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль та міністр фінансів України Марченко зустрілися з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, щоб обговорити, серед іншого, цю угоду. Як повідомила 23 квітня пресслужба Мінфіну США, Бессент наголосив на необхідності якнайшвидшого завершення технічних переговорів та підписання угоди про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує підписання угоди у четвер, 24 квітня.
За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.
Раніше газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.
Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.
Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
«Приготувань російської армії до тиші не фіксується» – Зеленський у відеозверненні
Президент України Володимир Зеленський 27 квітня заявив про відсутність ознак приготування російської армії до припинення вогню в українсько-російській війні.
«Росіяни багато говорять про свою начебто готовність іти на американські пропозиції, але поки що жодних приготувань російської армії до реальної тиші не фіксується. Навпаки, за час після Великодня окупант відновив звичну для них штурмову активність – авжеж ціною значних втрат росіяни намагаються просуватись. І кожен день таких боїв на фронті доводить абсолютно очевидно, що Росія дійсно намагається обманути світ – обдурити Америку та інших – і надалі затягувати цю війну», – сказав глава держави.
Росія продовжить атакувати об’єкти, які використовують українські військові, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю, показаному на американському телеканалі CBS 27 квітня.
У президента РФ Володимира Путіна «не було жодної причини» обстрілювати ракетами цивільні райони, міста і селища за останні кілька днів, зазначив лідер США Дональд Трамп 26 квітня після зустрічі з Володимиром Зеленським.
США переконують Україну, що територіальні поступки неминучі. Чи це так?
США розглядають можливість визнати Крим російським – про це повідомляють численні західні ЗМІ, хоча офіційних заяв Вашингтону дотепер не було. Але представники адміністрації президента Сполучених Штатів Дональда Трампа на тлі своїх миротворчих зусиль не раз заявляли про неминучість територіальних поступок.
У разі визнання захоплених територій російськими де-юре, це вдарило б не лише по Україні
Які саме загрози може принести оформлення цієї концепції де-юре? Та чому на Заході побоюються ядерної ескалації? Це пояснює Радіо Свобода у проєкті Донбас Реалії. Читайте і дивіться тут
Суд у Москві заарештував звинуваченого в теракті, в якому загинув генерал Москалик
Басманний суд російської столиці Москви відправив до СІЗО Ігната Кузіна, звинуваченого в справі про теракт, унаслідок якого загинув заступник начальника Головного оперативного управління російського Генштабу генерал-лейтенант Ярослав Москалик.
Кузіна звинувачують у вчиненні теракту, незаконному обігу та виготовленні вибухових речовин та вибухових пристроїв.
За версією слідства, Кузін заклав саморобний вибуховий пристрій під автомобіль «Фольксваген Гольф», який придбав раніше, а потім припаркував біля будинку у місті Балашиха, де жив генерал Москалик.
Кузін, як стверджує слідство, підготував бомбу 23 квітня і втік, за скоєння злочину йому обіцяли 18 тисяч доларів. Сама бомба була приведена в дію 25 квітня, за даними слідства, дистанційно з території України.
Вибух, унаслідок якого загинув генерал-лейтенант Ярослав Москалик, стався вранці 25 квітня. Автомобіль вибухнув, коли Москалик вийшов з під’їзду і проходив повз машину.
Гната Кузіна затримали наступного дня після вибуху. ФСБ назвала його «агентом українських спецслужб». Відомо, що він має посвідку на проживання в Україні.
Українська сторона наразі не коментувала цю подію.
РФ не отримувала пропозицій США щодо Запорізької АЕС – Лавров
Росія не отримувала пропозицій Вашингтона щодо окупованої нею Запорізької атомної електростанції, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в інтерв’ю, показаному на телеканалі CBS 27 квітня.
«Ні, ми не отримували такої пропозиції, а якщо й отримаємо, то пояснимо, що управління Запорізької АЕС перебуває у віданні російської державної корпорації «Росатом», під наглядом персоналу МАГАТЕ, який постійно присутній на майданчику та здійснює моніторинг. Що якщо не брати до уваги постійних спроб України атакувати станцію та створити ядерну катастрофу в Європі та в Україні, то вимоги безпеки повністю виконуються. АЕС у надійних руках», – твердить очільник російського зовнішньополітичного відомства.
Агентство Reuters 25 квітня опублікувало текст документа, як стверджується, представленого спецпредставником президента США Стівом Віткоффом членам делегацій європейських країн на зустрічі в Парижі 17 квітня, присвяченій мирному врегулюванню в Україні.
Серед іншого, текст документа містить ідею, що Україна має повернути собі контроль над Запорізькою АЕС, але керуватиметься вона США з розподілом електроенергії між обома сторонами.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Лавров: Росія продовжить атакувати об’єкти, які використовують українські військові
Росія продовжить атакувати об’єкти, які використовують українські військові, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю, показаному на американському телеканалі CBS 27 квітня.
«Ми продовжуватимемо атакувати об’єкти, що використовуються військовими України, деякими найманцями з іноземних країн та інструкторами, яких європейці офіційно надіслали для допомоги в атаках на російські цивільні об’єкти», – сказав Лавров в інтерв’ю, записаному 24 квітня для програми Face the Nation.
Цього тижня російська ракета влучила в житловий будинок у Києві, вбивши щонайменше 12 людей. Лавров сказав, що ціль не була «абсолютно цивільною».
Також російські військові у квітні обстрілювали ракетами українські міста Кривий Ріг і Суми, що спричинило загибель десятків цивільних, у тому числі дітей.
У президента РФ Володимира Путіна «не було жодної причини» обстрілювати ракетами цивільні райони, міста і селища за останні кілька днів, зазначив лідер США Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським.
На фронті з початку доби відбулося 69 боїв – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 квітня на фронті відбулося 69 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у зведенні станом на 16:00. Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку сьогодні ворог 22 рази атакував позиції наших захисників у районах населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Новоолександрівка, Новопавлівка, Богданівка, Андріївка, Багатир та в напрямку Олексіївки, шість боєзіткнень продовжуються дотепер. Під ударами російських КАБів опинилися Костянтинівка та Зірка», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямку наші оборонці успішно зупинили одну ворожу атаку. Авіаудару зазнало місто Херсон.
«На Курському напрямку сьогодні відбулося п’ять бойових зіткнень. Крім того, ворог завдав одного авіаційного удару, скинувши дві КАБ, здійснив 140 артилерійських обстрілів, зокрема сім – із реактивних систем залпового вогню», – вказано в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Рубіо: мирна угода між РФ та Україною має бути укладена найближчим часом
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника.
«Ми не можемо продовжувати витрачати час і ресурси на ці зусилля, якщо вони не будуть реалізовані. Минулий тиждень був присвячений з’ясуванню того, наскільки близькі ці сторони насправді, і чи достатньо вони близькі, щоб це заслуговувало на подальші інвестиції нашого часу як посередника», – сказав Рубіо на каналі NBC.
Рубіо не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
26 квітня у Ватикані відбулася зустріч президентів України і США Володимира Зеленського та Дональда Трампа, розмова в Базиліці Святого Петра тривала близько 15 хвилин.
У Білому домі заявили, що переговори були «дуже продуктивними», і пообіцяли більше подробиць пізніше.
Зеленський і Трамп не зустрічалися особисто після суперечки між ними в лютому в Білому домі.
Президент США Дональд Трамп заявляє, що його адміністрація прагне якнайшвидшого припинення вогню в Україні й укладання мирної угоди і для цього веде переговори як з Росією, так і з Україною.
Українські військові продовжують захисні дії на території РФ – Зеленський
Українські військові продовжують активні захисні дії на території двох російських областей, заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирського.
«На багатьох напрямках ситуація залишається складною. Вже тільки на середину цього дня відбулось майже 70 російських штурмів наших позицій. Бої тривають. Окупант продовжує спроби наступів… Найбільше боїв на Покровському, Краматорському, Лиманському та Курському напрямках. Наші військові продовжують активні захисні дії на території визначених районів Курської та Бєлгородської областей», – інформує телеграм-канал глави держави.
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов під час доповіді президентові РФ Володимиру Путіну 26 квітня заявив, що всі українські війська нібито залишили Курську область Росії.
Герасимов у своїй доповіді сказав про солдатів із Північної Кореї, які діяли «пліч-о-пліч» з російськими військовими на Курщині. Це вперше, коли російська влада офіційно підтвердила участь північнокорейських солдатів у війні проти України.
Українські військові в серпні 2024 року встановили контроль над частиною території Курської області РФ.
У березні цього року президент Володимир Зеленський назвав ситуацію на Курщині дуже складною, заявивши, що вона виконала своє завдання: відтягнути на себе російські сили з інших напрямків, зокрема з Покровська Донецької області, з харківського напрямку і від Сум.
Президент Росії Володимир Путін 12 березня відвідав російський військовий командний пункт у Курській області вперше після наступу ЗСУ на Курщині у серпні 2024 року. Там він заслухав доповідь начальника російського Генерального штабу генерала армії Валерія Герасимова, пізніше заявивши про оточення значних підрозділів ЗСУ, що заперечили українські військові.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 12 березня заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».