ОВА: на Дніпропетровщині через атаку РФ сталися пожежі на двох підприємствах, постраждали люди
Російські війська вночі дронами атакували Слов’янську громаду на Дніпропетровщині – сталися пожежі на двох підприємствах, постраждали люди, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За попередніми даними, постраждали двоє чоловіків – 47-річного пораненого госпіталізували в стані середньої тяжкості, інший потерпілий лікуватиметься амбулаторно.
Також Лисак повідомив, що сили РФ вдарили FPV-дроном та артилерією по Нікопольщині – люди не постраждали.
За даними місцевої влади, українські військові збили шість безпілотників над областю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За добу війни РФ втратила 1110 солдатів, дев’ять танків та 50 артсистем ‒ Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 954 300 своїх військових, зокрема 1110 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 2 травня навів Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10741 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22369 (+5)
- артилерійські системи – 27186 (+50)
- РСЗВ – 1375
- засоби ППО ‒ 1152 (+4)
- літаків – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34539 (+138)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 46882 (+132)
- спеціальна техніка ‒ 3869.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Укрзалізниця»: сили РФ у Запоріжжі атакували локомотиворемонтний завод
Російські війська вночі дронами атакували локомотиворемонтний завод (ЗЕРЗ) у Запоріжжі, повідомила у телеграмі пресслужба компанія «Укрзалізниця».
«Суто цивільне підприємство, що спеціалізується на ремонті пасажирських електровозів. Лише зранку ДСНС загасила пожежу, зараз працюють вибухотехніки», – йдеться у повідомленні.
В «Укрзалізниці» зазначають, що черговий персонал підприємства перебував в укритті, тому на заводі немає поранених чи загиблих.
«Після атаки на залізничний завод ДВРЗ у Києві – це ще один приклад того, як ворог цілить у виключно цивільні залізничні підприємства, намагаючись завадити руху нашої країни», – додають в компанії.
Пізно ввечері 1 травня російські війська дронами атакували Запоріжжя, в ОВА повідомили про щонайменше 10 ударів. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинула людина, ще 29 поранені. Також пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українська журналістика у часи війни: «захист права суспільства на правду»
833 злочини проти журналістів та медіа в Україні скоїла РФ за три роки й два місяці повномасштабної війни – це дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації (ІМІ).
103 медійники загинули, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Дивіться їх імена тут
Напередодні Всесвітнього дня свободи преси Радіо Свобода поспілкувалося з представниками найбільших медійних організацій про роль української журналістики у часи війни та виклики, які стоять перед нею сьогодні.
Рада отримала на розгляд законопроєкт про ратифікацію угоди з США
Верховна Рада України отримала на розгляд проєкт закону про ратифікацію угоди між Україною та США щодо створення Інвестиційного фонду відбудови.
Законопроєкт під номером 0309 був поданий урядом 1 травня.
Як зазначає, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»), дата найближчого розгляду – це 13-15 травня
«Ну і сам документ це те, що вчора публікував.Тільки 12 сторінок. Без іншої важливої технічної частини. Тому тут «Європейська правда» правильно написали, трохи незрозуміло – а як мають депутати схвалювати рішення, не знаючи, що в тексті», – написав він у телеграмі.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Президент 1 травня повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Також раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але підписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
Росія вивела в Чорне море п’ять носіїв ракет «Калібр» – ВМС
Росія вивела в Чорне море 15 кораблів, п’ять з яких є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 34 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За даними ВМС, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному морі є три російські кораблі, з яких один – носій «Калібрів» загальним залпом до восьми ракет.
У попередні дні Москва тримала один ракетоносій у Чорному морі, більше було зафіксовано 24 квітня – тоді було чотири ракетоносії загальним залпом до 16 ракет.
У листопаді минулого року у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
Представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України у червні минулого року Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
ОВА: кількість поранених через атаку РФ по Запоріжжю зросла до 28
Кількість поранених внаслідок російської атаки по Запоріжжю зросла до 28 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше було відомо про одного загиблого та вісьмох поранених.
«Росіяни ударили по цивільній інфраструктурі міста. Пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російська армія атакувала Запоріжжя, голова ОВА повідомляє про загиблого
Російська армія атакувала Запоріжжя увечері 1 травня, завдавши щонайменше 10 ударів по місту, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, атака спричинила кілька пожеж у місті.
Федоров повідомив про щонайменше одного загиблого:
«61-річний чоловік загинув внаслідок російського обстрілу Запоріжжя. Є люди під завалами. Є поранені».
Голова області зрештою повідомив, що кількість поранених зросла до восьми. Один чоловік перебуває під завалами, рятувальники намагаються його деблокувати.
У зверненні Федоров розповів, що удар прийшовся по житловому сектору. Постраждав житловий будинок і багато об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від початку доби на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 1 травня.
Зокрема, Сили оборони відбили дві російських атак на Харківському напрямку і п’ять – на Куп’янському.
На Лиманському напрямку російські війська 21 раз атакували позиції ЗСУ в районах Надії, Ямполівки, Колодязів та в бік Греківки й Зеленої Долини. На кінець дня тривають три атаки.
Командування також повідомляє про боєзіткнення на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 52 рази атакував у районах населених пунктів Єлизаветівка, Промінь, Водяне Друге, Олександропіль, Малинівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Надіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Андріївка, а також у бік Покровська, Романівки, Старої Миколаївки, Нової Полтавки, Миролюбівки й Олексіївки. Дотепер триває 11 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Ще шість разів російські загарбники намагалися прорвати оборону на Новопавлівському напрямку, Сили оборони зупинили всі атаки. Сутички також мали місце на Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку сьогодні відбулося 31 боєзіткнення. З початку доби ворог завдав 13 авіаційних ударів, загалом скинув 18 керованих бомб та здійснив 158 артилерійських обстрілів, зокрема п’ять — із реактивних систем залпового вогню», – додає Генштаб.
Російська армія знову просунулася вперед і розширила «Катеринівський виступ» між Лиманом та Боровою, повідомив уранці 1 травня проєкт DeepState. За даними аналітиків, противник захопив території у селі Нове у бік річки Оскіл, а також біля села Новомихайлівка, розширивши таким чином свій плацдарм.
Держдепартамент назвав нову повірену в справах США в Україні
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп призначив повіреною в справах в Україні дипломатку Джулі Девіс, повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс на брифінгу 1 травня.
Вона привітала підписання угоди про економічне партнерство між двома країнами, зазначивши, що, за уявленням Трампа, співпраця між американським і українським народами має показати «відданість обох сторін тривалому миру та процвітанню в Україні».
«Із цих міркувань, президент Трамп і секретар Рубіо призначили посолку Джулі Девіс на посаду повіреної в справах у Києві у цей критичний момент, коли ми рухаємось до мирної угоди для припинення кровопролиття», – заявила вона.
Читайте також: Трамп заявив, що висуне кандидатуру Волца на посаду посла Сполучених Штатів в ООН
Брюс додала, що Девіс є досвідченою дипломаткою, яка працювала на ключових посадах протягом останніх 30 років. З лютого 2023 року вона обіймає посаду посла США на Кіпрі.
«Цей момент вимагає найкращих посадовців Держдепартаменту, і амбасадорка Девіс є вибором президента та держсекретаря», – додала речниця.
Посольство США в Києві уточнило, що Девіс приступить до виконання обов’язків 5 травня:
«На цій посаді вона наполегливо працюватиме над завершенням війни та припиненням кровопролиття, зміцнюючи двосторонні відносини та роблячи Америку й Україну безпечнішими, сильнішими та більш процвітаючими».
Американські медіа 10 квітня повідомили, що посолка США в Україні Бріджит Брінк достроково йде у відставку. Зокрема, CBS News цитувало повідомлення Державного департаменту, який підтвердив намір Брінк піти у відставку.
Рубіо обговорив із головою МЗС Франції «припинення кровопролиття в Україні»
Державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Жаном-Ноелем Барро – про це сторони повідомили увечері 1 травня.
За повідомленням речниці Держдепартаменту Теммі Брюс, зустріч була присвячена «поступу на шляху до миру в Україні».
«Державний секретар чітко дав зрозуміти, що президент Трамп зосереджений на припиненні безглуздого кровопролиття в Україні, та підтвердив зобов’язання США тісно співпрацювати з Францією та іншими європейськими партнерами для забезпечення тривалого миру», – йдеться в повідомленні.
Держдеп додає, що Рубін високо оцінив лідерство Франції у «залученні європейської та української підтримки для сталої угоди». Водночас, за його словами, Європа повинна залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні.
Читайте також: США переконують Україну, що територіальні поступки неминучі. Чи це так?
Також, за заявою, зустріч стосувалася звільнення заручників у Газі та запобіганню отриманню Іраном ядерної зброї.
Сам Рубіо заявив, що зустрівся з Барро для наближення до мети президента Дональда Трампа щодо припинення «кровопролиття в Україні» та забезпечення справедливого миру.
«Ми погодилися, що Європа повинна більше інвестувати у власну оборону, а американська промисловість не повинна залишатися осторонь у переозброєнні Європи», – додав він.
Барро раніше повідомив про зустріч, вказавши на «довгу історію спільної відданості» Франції та США свободі, процвітанню та миру.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що тривають консультації української строни з партнерами щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення наступного раунду переговорів зі США за участі країн Європи.
Читайте також: Який план Європи щодо мирних переговорів між Україною та Росією?
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
30 квітня Сибіга заявив, що Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму».
У квітні європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною і Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
«Ми на це перемир’я орієнтуватись не будемо»: спікер ОТУ «Луганськ» про плани Росії
Російські війська нарощують тиск на півдні від Торецька, просуваючись у бік стратегічно важливої Костянтинівки. За повідомленням проєкту DeepState, 29 квітня російські підрозділи захопили село Суха Балка – точку на стику зон відповідальності оперативно-тактичних угруповань «Луганськ» і «Донецьк».
Це просування стало черговим епізодом у ширшій кампанії Росії з вирівнювання лінії фронту на південь від Костянтинівки, який залишається одним із найнапруженіших на Донбасі, кажуть військові з місць та експерти.
Аналітики проєкту DeepState спостерігають просування й у самому Торецьку, а також у прилеглих районах, зокрема біля Диліївки та Дачного. Там російська армія застосовує тактику комбінованих штурмів, використовуючи бронетехніку, мотоцикли та піхоту для прориву української оборони.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались у спікера ОТУ «Луганськ» Дмитра Запорожця, яка зараз ситуація на Торецькому напрямку.
Далі читайте тут
Зеленський прокоментував замах на волонтера Стерненка
Президент Володимир Зеленський отримав доповідь голови Служби безпеки України Василя Малюка щодо розслідування замаху на волонтера Сергія Стерненка – про це він заявив у вечірньому звернені 1 травня.
«Голова Служби безпеки України доповів щодо розслідування обставин нападу на волонтера Сергія Стерненка. Служба безпеки України затримала нападницю – оперативно, дякую за це», – сказав він.
Зеленський додав, що всі факти щодо нападу будуть представлені суспільству.
Служба безпеки України заявила 1 травня, що запобігла вбивству активіста і волонтера Сергія Стерненка. Як повідомляє відомство, сьогодні на Стерненка було скоєно замах з вогнепальної зброї – «завдяки фаховим та миттєвим діям співробітників СБУ нападницю затримано на місці». Тривають оперативно-слідчі дії.
Сирський повідомив, скільки цілей уразили дрони ЗСУ протягом 2 місяців
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський 1 травня підбив підсумки застосування безпілотників протягом останніх двох місяців.
«За останні два місяці – березень і квітень – наші дрони уразили та знищили понад 160 тисяч ворожих цілей», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Читайте також: Генштаб підтвердив удар по заводу з виробництва ударних БПЛА в російському Татарстані
За спостереженнями Сирського, ефективність українських безпілотних систем зростає щомісяця, «доводячи ворогові незаперечну істину: на українській землі його не чекали».
Днями Сили безпілотних систем заявили, що останнім часом підрозділ Darknode 412-го полку Nemesis СБС перехопив 52 ударних безпілотники типу Shahed‑136 «за допомогою новітніх засобів».
На початку квітня головнокомандувач повідомляв, що протягом березня ЗСУ уразили за допомогою безпілотників різних типів 77 тисяч російських цілей, що на 10 відсотків більше, ніж у лютому.
Умєров: Міноборони готує об’єднання Агентства оборонних закупівель та Держоператора тилу після війни
Міністр оборони Рустем Умєров підписав наказ про створення комісії з реорганізації Державного оператора тилу – про це він повідомив 1 травня.
За його даними, Державний оператор тилу, запущений в грудні 2023 року, за час роботи забезпечив економію в понад 26 мільярдів гривень, залучення нових постачальників і запуск ІТ-системи DOT-Chain. Це дозволило міністерству «зосередитися на стратегічному управлінні, політиці та контролі і стало основою для подальших кроків реформування за стандартами НАТО».
Комісію з реорганізації ДОТ очолить директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, вона працюватиме на базі АОЗ.
Зеленський: підписана з США угода є «справді рівноправною»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що підписана з США угода є «справді рівноправною».
«Угода значно змінилась у процесі підготовки. Тепер це справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну – доволі вагомих, а окрім того – ще й для суттєвої модернізації виробництв в Україні та – що не менш важливо – модернізації юридичних практик у нашій державі», – сказав він у своєму відеозверненні, зазначивши, що сьогодні були доповіді урядової команди щодо економічного партнерства зі США.
Зеленський зауважив, що в угоді немає боргу і створюється фонд – фонд відновлення, який буде «інвестувати в Україну та заробляти саме тут».
«Це робота разом з Америкою та на справедливих умовах, коли заробляти можуть у партнерстві і Українська держава, і Сполучені Штати, які допомагають нам у захисті», – додав він.
Президента також повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Мін’юст повідомив про створення Реєстру даних про депортованих дітей
Міністерство юстиції продовжує працювати над забезпеченням системного підходу до збору інформації про дітей, незаконно вивезених до Росії – відомство повідомило про це 1 травня.
«Одним із ключових інструментів у цьому процесі стало створення та впровадження Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей», – йдеться в заяві.
Згідно з ним, про створення реєстру напередодні розповіла заступниця міністра Людмила Сугак на засідані Робочої групи пункту 4 української «формули миру». Зустріч відбулася в Житомирі понад 40 представників іноземних держав, міжнародних організацій та українських інституцій.
За словами Сугак, реєстр є важливим як системний інструмент, який посилює міжвідомчу координацію. Вона назвала головним завданням встановлення особи кожної депортованої дитини.
Читайте також: Дослідники депортації дітей без фінансування США: що це означає для України?
«Реєстр – це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її
майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому», – заявила вона.
Як пояснює Мін’юст, реєстр дозволить збирати структуровану інформацію про депортованих та примусово вивезених дітей, зокрема, формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій. Його технічне створення вже завершене, триває формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія.
Заступниця міністра також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації. Зокрема, вона попросила надавати інформацію про депортованих або усиновлених за кордоном дітей, вимагати від Росії розкриття місць їхнього перебування, підтримувати правові механізми їх повернення та сприяти технічному вдосконаленню реєстру.
Білий дім: угода з Україною показує, наскільки Трамп зацікавлений у тривалому мирі
Угода з Україною про корисні копалини показує, наскільки президент США Дональд Трамп зацікавлений у тривалому мирі, заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
«Ми уклали історичну угоду про створення інвестиційного фонду реконструкції України. Це перше у своєму роді економічне партнерство задля відбудови та довгострокового економічного успіху України, від якого виграють як Сполучені Штати, так і Україна», – сказала під час брифінгу речниця.
За її словами, це партнерство представляє економічну зацікавленість Вашингтона у забезпеченні «мирного та суверенного майбутнього для України».
«Президент Трамп з самого початку чітко заявив, що хоче, щоб вбивства в цій жорстокій війні припинилися. Ця угода показує, наскільки президент зацікавлений у забезпеченні справді тривалого миру», – додала Левітт.
В умовах воєнного стану віросповідання не звільняє від військової служби – Верховний суд
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виніс рішення у справі про ухилення від призову – про це пресслужба суду повідомила 1 травня.
Саме рішення у справі суд виніс 15 квітня. Суди попередніх інстанцій визнали військовозобов’язаного чоловіка винним у тому, що він, отримавши повістку, без поважних причин не прибув до територіального центру комплектування для проходження військової служби.
У рішенні Касаційного кримінального суду йдеться, що чоловік, який відмовився від військової служби через релігійні погляди, проходив строкову службу в 1996 році, а відтак є військовозобов’язаним. Водночас він охрестився як свідок Єгови в листопаді 2023 року.
Читайте також: МОЗ готує списки для розбронювання окремих медпрацівників – надійшов запит від Міноборони
Фігуранта справи засудили до трьох років позбавлення волі. Водночас у касаційній скарзі захисник пояснював неприбуття свого підзахисного до військкомату його належністю до релігійного об’єднання Свідків Єгови. Це віровчення не дозволяє обвинуваченому виконувати будь-яку військову службу, а тому, за словами адвоката, він не підлягає кримінальній відповідальності через глибокі релігійні переконання.
Верховний суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. У суді пояснюють, що Україна запровадила альтернативи військовій службі в мирний час, якими громадяни можуть скористатися.
«Проте у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни, обов’язок захисту України, яка зазнала агресивного нападу з боку Російської Федерації, покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання», – йдеться в повідомленні.