У російському Новоросійську безпілотники пошкодили три житлові будинки
У ніч проти 3 травня безпілотники атакували Чорноморське узбережжя Краснодарського краю РФ, повідомив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв.
У Новоросійську, за попередніми даними, постраждали п’ятеро людей, зокрема двоє дітей. За словами Кондратьєва, пошкоджені три багатоквартирні житлові будинки і три резервуари на зерновому терміналі. У місті запроваджений режим надзвичайної ситуації.
«Уламки безпілотників також впали у станиці Тамань Темрюкського району, в селах Юрівка та Цибанобалка під Анапою. Є пошкодження приватних будинків, постраждалих серед жителів немає», – написав Кондратьєв у телеграм-каналі.
За даними міністерства оборони Росії, всього за ніч були збиті 170 українських безпілотників.
Новоросійськ став головною базою Чорноморського флоту РФ. Це сталося після того, як перебування російських військових кораблів в окупованому Севастополі стало небезпечним – через атаки українських ракет і безпілотників.
США схвалили угоду про технічне обслуговування літаків F-16, переданих Україні
Державний департамент США 2 травня схвалив угоду про надання навчання та обладнання для винищувачів F-16, які вже перебувають в Україні.
Держдепартамент заявив, що повідомив Конгресу США про свою згоду на продаж Україні на суму 310,5 мільйонів доларів, яка включатиме послуги з технічного обслуговування літаків разом із навчанням пілотів та обладнанням повітряних суден.
«Запропонований продаж поліпшить можливості України протистояти поточним та майбутнім загрозам, забезпечивши ефективну підготовку її пілотів та підвищивши її сумісність зі Сполученими Штатами», – йдеться у заяві Державного департаменту.
Україна раніше отримувала винищувачі F-16 від союзників США в межах передачі, санкціонованої адміністрацією колишнього президента Джо Байдена. Україна отримала свої перші поставки F-16 в середині 2024 року після двох років тиску на Байдена, щоб той схвалив надання таких літаків.
Президент України Володимир Зеленський на початку цього року оголосив про постачання нової партії літаків, але не повідомив, про яку саме кількість ідеться.
Увечері 2 травня глава української держави поінформував про нараду щодо парку військових літаків.
«Усі ключові питання. F-16, які вже в Україні. F-16, які очікуємо найближчим часом. І системні рішення, які допоможуть ефективніше готувати й застосовувати нашу військову авіацію», – повідомив Зеленський у мережі Х про зміст наради.
Зброя та обладнання, обіцяні Україні за часів Байдена, були здебільшого схвалені відповідно до президентських повноважень за програмою PDA, яка дозволяє президенту схвалювати швидкі передачі військових запасів США іноземним країнам. Ця та інша зброя, придбана за кошти США від імені України, продовжує надходити.
Продаж, схвалений Державним департаментом 2 травня, є окремою угодою щодо постачання зброї, основними підрядниками якої є американські оборонні компанії Lockheed Martin Aeronautics та BAE Systems, ідеться у заяві Пентагону.
Українські військові візьмуть участь у ході в Лондоні з нагоди Дня перемоги в Європі
Українські військові 5 травня приєднаються до британської військової ходи в Лондоні з нагоди 80-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, оголосив уряд Великої Британії 3 травня.
Представники Збройних сил України долучаться до близько тисячі військовослужбовців британських збройних сил, коли Велика Британія розпочне святкування Дня перемоги в Європі. Участь українців символізуватиме «глобальну підтримку їхньої постійної боротьби за свободу» проти Росії, йдеться в заяві уряду.
«У розпал першої повномасштабної війни в Європі з часів Другої світової війни доречно, що Збройні сили України, які зараз воюють на передовій свободи, представлені на заході», – відзначив міністр оборони Джон Гілі.
Процесія за участю солдатів на конях та військових оркестрів розпочнеться на Парламентській площі опівдні й завершиться прольотом історичного військового літака.
У Великій Британії заплановані різноманітні заходи з нагоди річниці. У Лондоні вони завершаться 8 травня службою подяки у Вестмінстерському абатстві за участю королівської родини.
8 травня відзначається у Великій Британії, Франції, Сполучених Штатах та інших країнах як дата безумовної капітуляції нацистської Німеччини в 1945 році. В Україні цю дату вшановують як День пам’яті та примирення.
Росія, яка з 1941 року приєдналася до боротьби з нацистами як частина Радянського Союзу, відзначає цю подію 9 травня. В Україні 9 травня є Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня опівдні за британським часом Велика Британія застигне у двохвилинному загальнонаціональному мовчанні, щоб згадати та подякувати тим, хто боровся за свободу, йдеться в заяві уряду.
Велика Британія рішуче підтримує Київ з моменту початку Росією повномасштабного вторгнення у 2022 році. Вона надала мільярди фунтів стерлінгів військової допомоги та запровадила широкомасштабні санкції проти російських організацій та фізичних осіб, щоб покарати Москву за ведення агресивної війни.
Представниками України в ході до Дня перемоги 5 травня будуть солдати, задіяні в операції «Інтерфлекс» – навчальній програмі Великої Британії для українських новобранців разом із 12 країнами-партнерами.
Велика Британія та країни-партнери здійснили навчання понад 54 тисяч українців.
Збройні сили Австралії, Канади та Нової Зеландії нестимуть прапори своїх країн під час ходи, на якій будуть представлені прапори кожної країни Співдружності, додається у заяві Великої Британії.
«Люди з усього світу об’єднали сили 80 років тому, щоб захистити свободу – ми повинні пам’ятати всі їхні жертви», – заявив 101-річний ветеран Другої світової війни Джек Мортімер у заяві уряду. Очікується, що Мортімер буде одним із ветеранів, які спостерігатимуть за військовою ходою 5 травня.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну двома ракетами і 183 БпЛА
Російські військові в ніч на 3 травня атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Ростовської області та окупованого Криму, а також 183 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів із районів російських Брянська, Курська, Міллерова, Орла, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 77 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 73 ворожі безпілотники-імітатори – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – ідеться в повідомленні.
Військові зазначили, що внаслідок атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Донеччина і Миколаївщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті за минулу добу відбулося 216 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 2 травня на фронті відбулося 216 бойових зіткнень, інформує Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети, а також 101 авіаудару, зокрема, скинув 183 КАБ. Крім цього, здійснив майже 6700 обстрілів, з них 131 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для уражень 2694 дрони-камікадзе… Вчора авіація і ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураженнч по 11 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, двох пунктах управління, двох артилерійських системах, двох засобах ППО та одній станції РЕБ противника», – ідеться в ранковому зведенні.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 83 атаки агресора у районах населених пунктів Водяне Друге, Новоторецьке, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Надіївка, Котлярівка, Преображенка та Андріївка», – повідомляють українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
«На Курському напрямку вчора наші воїни відбили 20 атак противника. Ворог завдав 235 артилерійських обстрілів, з них 15 – із реактивних систем залпового вогню; здійснив 14 авіаційних ударів, скинувши 23 КАБ», – указано в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Звинувачена в Чехії у співпраці з ГРУ колишня журналістка виїхала до Росії
Колишня білоруська журналістка Наталія Судленкова, яка, за версією чеської влади, була російською агенткою, виїхала до Москви, повідомляє чеське видання Seznam Zprávy. Судленкова зробила це 1 травня, в останній можливий день, який вона отримала в межах наказу про депортацію.
Місяць тому, 2 квітня, Служба безпеки та інформації Чехії (BIS) оголосила про додавання колишньої журналістки до чеського національного санкційного списку за співпрацю з російською розвідувальною службою ГРУ. У 1999 році Судлянковій надали притулок у Чехії, але тепер вона мала залишити Чехію впродовж 30 днів.
За даними Seznamu Zprávy, Судленкова вилетіла з Праги до Стамбула в четвер увечері, а звідти, як повідомили виданню кілька джерел, – до Москви. Туреччина – один із небагатьох варіантів дістатися з Чехії до Росії сьогодні: від початку повномасштабної російської агресії в Україні прямого авіасполучення з Москвою немає.
Від’їзд Судленкової до Туреччини виданню підтвердив представник поліції у справах іноземних громадян Йозеф Урбан.
2 травня сама Наталія Судленкова повідомила виданню Seznam Zprávy, що вона «наразі перебуває на митниці в Москві».
На початку квітня чеський уряд додав Судленкову до свого національного санкційного списку, оскільки, за їхньою інформацією, вона проводила операції для російської секретної служби ГРУ в Чеській Республіці, а нею з Москви керував офіцер ГРУ Олексій Шавров, якого чеський уряд також додав до санкційного списку. Тоді BIS заявила, що Судленкова «брала участь у діяльності зі впливу та інформації, координованій російськими державними органами».
В інтерв'ю виданню Seznam Zprávу 12 квітня Судленкова не визнала, що працювала на режим Путіна та підтримувала контакти з офіцерами російської розвідки. Вона також заперечила, що мала контакт з офіцером ГРУ Шавровим.
На той час вона розглядала три варіанти, куди переїхати з Чехії. Вона вважала повернення до рідної Білорусі найменш ймовірним, оскільки, за її словами, вона «не змінила своєї критичної позиції щодо режиму». Серед інших варіантів Судленкова також згадала Росію та, можливо, Узбекистан.
Включення до національного санкційного списку означає, що відповідним особам заборонено в’їзд та перебування в Чеській Республіці, заборонено будь-які фінансові операції через чеські організації, а будь-які активи в країні заморожені. Весь цей час Судленкова не могла користуватися своїми банківськими рахунками.
У Чехії Судленкова працювала головним редактором російськомовного тижневика «Пражский телеграф». У минулому вона також співпрацювала з Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та з виданнями Týden та Lidové noviny.
Наталія Судленкова отримала політичний притулок через переслідування в Білорусі. Там вона нібито балотувалася до парламенту від імені Об'єднаної громадянської партії та була звинувачена у фінансових злочинах. В інтерв’ю Чеському телебаченню у 2011 році Судлянкова сказала: «У мене були певні проблеми з паном Лукашенком та людьми з його команди. Ми не могли залишатися на одній батьківщині» (цитата за журналом Respekt).
У 2002 році її було затримано на чесько-німецькому кордоні на підставі міжнародного ордера на арешт, виданого урядом Білорусі. Але чеський суд відхилив запит Мінська на екстрадицію, визнавши звинувачення Судленкової безпідставними.
За добу війни РФ втратила 1170 солдатів і майже пів сотні артсистем ‒ Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 955 470 своїх військових, зокрема 1170 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 3 травня навів Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10744 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22369
- артилерійські системи – 27234 (+48)
- РСЗВ – 1375
- засоби ППО ‒ 1153 (+1)
- літаків – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34665 (+126)
- крилаті ракети ‒ 3197 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 47003 (+121)
- спеціальна техніка ‒ 3870 (+1).
Тіло повернули з позначкою «невідомий чоловік». Десятки українських медійників у полоні РФ
«Родина просить про додаткові експертизи, тому що не вірить, що це тіло їхньої доньки»
«Тіло було повернуто з позначкою «невідомий чоловік». Тобто вони видавали жіноче тіло за тіло чоловіка»
«Катували дуже сильно в мелітопольських катівнях, потім вивезли за місто».
Росія повернула з полону тіло української журналістки Вікторії Рощиної зі слідами катувань і без частини внутрішніх органів, заявляють в Офісі Генпрокурора України.
Тим часом, за інформацією «Інституту масової інформації», російські окупанти досі тримають у полоні десятки українських медійників та медійниць.
У чому їх звинувачують? Що відомо про умови тримання та чи дають успіх зусилля міжнародних організацій зі звільнення бранців, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Стихія, яку не змогли приборкати». Так медіа hromadske назвало матеріал на згадку про свою колишню співробітницю Вікторію Рощину. Ролик вийшов у жовтні 2024 року, коли Росія повідомила батькові Вікторії про смерть медійниці в полоні.
Проте історія не отримала завершення досі. Кілька місяців Росія не видавала тіло журналістки, нагадує головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.
Далі читайте тут
Генштаб: російські війська 53 рази штурмували позиції ЗСУ на Покровському напрямку протягом дня
Від початку доби на фронті відбулося 139 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 2 травня. За зведенням, Сили оборони докладають зусиль для зриву виконання планів наступу російських військ і виснаження їхнього бойового потенціалу.
Поміж іншого, українські підрозділи відбивали російські атаки на Харківському та Куп’янському напрямках.
На Лиманському напрямку російські загарбники 21 раз штурмували позиції ЗСУ поблизу Нового, Зеленої Долини, Колодязів, Мирного, Сергіївки, Греківки та Копанок, три бої ще тривають. Бойові дії тривали також на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
Читайте також: Зеленський: на Ставці говорили про ракетну програму, завдання – прискорювати створення балістики
«На Покровському напрямку впродовж дня ворог здійснив 53 штурмові та наступальні дії. Активність російських окупантів спостерігалася в районах населених пунктів Водяного Другого, Новоторецьке, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Надіївка, Котлярівка, Преображенка та Андріївка. Бої не вщухають до цього часу у 10 локаціях», – йдеться в зведенні.
Ще 17 боєзіткнень командування зафіксувало на Новопавлівському напрямку, три з них наразі тривають.
Сили оборони також відбивали російські атаки на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
У Курській області РФ ЗСУ відбили 17 атак російської армії, два боєзіткнення залишаються незавершеними.
Харків атакують дрони, голова області повідомляє про постраждалих
Російська армія атакує Харків безпілотниками, повідомляє місцева влада увечері 2 травня.
Міський голова Ігор Терехов повідомив про влучання безпілотників у двох районах міста.
«Внаслідок обстрілу Харкова ворожими безпілотниками постраждав багатоквартирний будинок. Біля нього горять авто. Інформація про постраждалих уточнюється», – заявив він.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спершу повідомив про трьох постраждалих, згодом уточнив, що їхня кількість зросла до шести.
Читайте також: Нічна атака Росії: у Харкові дрон влучив у АЗС
«Лікарі екстреної медичної допомоги працюють на місці влучань ворожих БпЛА, надаючи допомогу постраждалим», – додав Синєгубов.
Раніше місцева влада закликала харків’ян лишатися в укриттях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Прокудін: житель Херсонщини помер внаслідок підриву на міні
Мирний житель Бериславського району загинув внаслідок підриву на міні, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін увечері 2 травня.
Як уточнив голова області, 47-річний чоловік підірвався на вибухонебезпечному предметі в полі поблизу села Саблуківка.
«Він зазнав важких поранень і, на жаль, помер дорогою до лікарні. Щирі співчуття рідним загиблого», – заявив Прокудін.
Читайте також: На Сумщині на міні підірвався 13-річний хлопець, його стан стабільно тяжкий – ОВА
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
Янукович, Медведчук і збитки. Російські фірми почали відмовлятися від шахт на окупованому Донбасі
Російські компанії відмовляються від вугільних шахт на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які раніше отримали в оренду. Формальними причинами називають нерентабельність через падіння цін на вугілля на світових ринках, а також необхідність значних інвестицій. Однак є і інші, пов'язані з колишнім президентом Віктором Януковичем та підозрюваним у держзраді Віктором Медведчуком. Чому російські фірми відмовляються від активів на окупованому Донбасі – розбирались Кавказ.Реалії (проєкт Російської служби Радіо Свобода).
Передача вугільних шахт інвесторам почалася у 2024 році.
Першою на окуповані території Донбасу зайшла московська промислова група «Родина» – акціонерному товариству на умовах оренди передали шахту «Білоріченська», однойменну збагачувальну фабрику і Краснодонське вантажно-транспортне управління в Луганській області.
На процедурі підписання договору оренди у січні виступив акціонер компанії Олександр Клименко – він заявив про зобов’язання видати «мільйонну тонну вугілля цієї шахти протягом наступного року» і «забезпечити гідні зарплати» працівникам.
У лютому п’ять шахт – «Самсонівську-Західну», «Должанську-Капітальну», «Комсомольську», шахти імені Вахрушева та імені Фрунзе – передали ростовській фірмі «Донське вугілля». Разом із ними компанія отримала контроль над Краснодонським і Ровеньківським ремонтно-механічними заводами і трьома збагачувальними фабриками: «Самсонівською», «Свердловською» та «Вахрушевською». «Міністр енергетики» окупаційної адміністрації Луганської області Денис Ярош тоді розповів, що схему передачі активів інвесторам навесні 2023 року схвалив лідер РФ Володимир Путін, а з серпня того ж року ростовський торговий дім почав аудит луганських підприємств.
Далі читайте тут
Зеленський: на Ставці говорили про ракетну програму, завдання – прискорювати створення балістики
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача – про це він заявив у вечірньому зверненні 2 травня.
За його словами, на зустрічі були доповіді про забезпечення бригад і комплектацію підрозділів.
«А також – дуже детально про українську ракетну програму, наші ракетні розробки, наші виробництва. Завдання – максимально прискорювати створення нашої української балістики. Наша далекобійність – це чітка та ефективна гарантія безпеки для України», – заявив Зеленський.
Голова держави також провів нараду щодо розвитку військової авіації, передусім винищувачів F-16 на озброєнні ЗСУ. За його словами, нарада стосувалася довгострокового постачання.
Прокуратура повідомляє про загиблого через російську атаку по Куп’янську
Російські збройні сили завдали авіаційних ударів по Куп’янську після 16 години 2 травня, повідомляє Харківська обласна прокуратура увечері в п’ятницю.
Атака на місто пошкодила низку домоволодінь та господарчих будівель, заявляє відомство.
«З-під завалів одного з будинків деблоковано тіло загиблого чоловіка. Попередньо, під завалами перебуває ще один чоловік. Пошуково-рятувальні роботи проводяться із врахуванням безпекової ситуації у місті», – йдеться в повідомленні.
«Це не нова позиція»: Тихий про заяву Держдепу щодо виходу США із переговорів між Україною й Росією
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 2 травня прокоментував заяву Державного департаменту щодо відмови Сполучених Штатів від посередництва в переговорах України й Росії.
Він повідомив, що після запитів від медіа зв’язався із речницею Держдепартаменту Теммі Брюс. Вона, за його словами, підтвердила, що її заява щодо ролі США як посередника була зроблена в контексті аналогічного попереднього коментаря цього тижня: «Якщо не буде прогресу, ми відступимо як посередники в цьому процесі».
Читайте також: Якщо Трамп вийде з переговорів: що чекає на Україну
«Це не нова позиція, але позиція, яку раніше заявляв Державний секретар США», – додав Тихий.
Напередодні речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявила, що американські дипломати «не збираються літати по всьому світу, щоб бути посередниками на зустрічах». За її словами, Україна та Росія мають «розробити конкретні ідеї» для завершення конфлікту.
Державний секретар США Марко Рубіо 29 квітня попередив, що якщо Росія й Україна не висунуть «конкретні пропозиції» щодо припинення війни, Сполучені Штати Америки відмовляться від ролі посередника.
Замах на Стерненка: чому в Україні відбуваються напади на активістів і до чого тут Росія
Замах на блогера та волонтера Сергія Стерненка 1 травня став уже четвертим нападом на нього, а також продовжив низку нападів на українських громадських діячів, зокрема із трагічними наслідками. Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, говорять про чергову кампанію з дестабілізації України зі ймовірною участю Росії.
Чому відбуваються системні напади на українських громадських діячів та чи можливо їм запобігти?
Жінка, підозрювана в нападі на українського волонтера і громадського активіста Сергія Стерненка, отримала запобіжний захід – тримання під вартою до 29 червня без права внесення застави. Таке рішення 2 травня ухвалив Шевченківський районний суд Києва.
Раніше в Офісі генерального прокурора висунули нападниці підозру в державній зраді та замаху на вбивство.
Далі читайте тут
Euroclear конфіскує 3 млрд євро із заморожених російських активів
Бельгійський депозитарій Euroclear планує конфіскувати близько 3 мільярдів євро із заморожених активів російських громадян і компаній. Гроші будуть спрямовані інвесторам, які постраждали від конфіскації активів у Росії. Про це йдеться в матеріалі агентства Reuters.
Конфіскації не стосуватимуться суверенних активів і будуть використані як захід у відповідь, зазначається в публікації. Стверджується, що впродовж останніх місяців Москва вилучила готівку на аналогічну суму, яку Euroclear зберігав у Національному розрахунковому депозитарії в Росії. Ці гроші були використані для компенсації втрат російських інвесторів, які постраждали від західних санкцій.
Чиї гроші буде вилучено в Європі – не повідомляється. Запланована конфіскація буде проведена на тлі дискусії країн Заходу щодо можливості вилучення заморожених російських суверенних активів на користь України. Проти цього заходу, згідно з повідомленнями ЗМІ, поки що виступають найбільші економіки ЄС, які побоюються судового оскарження конфіскацій та відтоку інвесторів.
Нацполіція: в Одесі чоловік із ножами напав на правоохоронців, є поранені
Невідомий напав на поліцейських на Куликовому полі в Одесі, повідомляє місцеве управління Національної поліції 2 травня.
«Чоловік накинувся з двома ножами на правоохоронців, які несли службу з охорони громадського порядку, спричинивши їм ножові поранення», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Події в Одесі 2 травня: українська влада не вжила заходів, щоб запобігти насильству – рішення ЄСПЛ
Пресслужба додає, що один із поліцейських застосував табельну вогнепальну зброю щодо нападника – його госпіталізували з пораненнями.
Крім того, із ножовими пораненнями госпіталізували поліцейських. У відомстві не уточнюють кількість поранених.
На місці працюють слідчі, відкрите провадження за статтею про посягання на життя працівника правоохоронного органу.