Україна (не) піде на «перемир’я» Путіна?
Понад 100 дронів атакували російські регіони та Москву. У ці дні у російській столиці тривають останні приготування до святкування «Дня перемоги» на Красній площі 9 травня. Безпрецедентні заходи безпеки. Путін готується зустрічати гостей з інших держав.
- Чи можлива атака на Москву 9 травня?
- Які можливості українських військ?
- Чи піде Україна на «перемир’я» Путіна?
- Хто і навіщо з іноземних гостей їде до Путіна у ці дні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Офіс генпрокурора: російські військові розстріляли трьох українських полонених на Донеччині
Правоохоронці розслідують черговий випадок розстрілу українських військових після здачі в полон, повідомляє Офіс генерального прокурора 6 травня.
Досудове розслідування відкрили в кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей.
За оперативними даними прокуратури, троє військових Збройних сил України 3 травня виконували бойові завдання на позиції поблизу села Новопіль Великоновосілківської територіальної громади Волноваського району.
«Під час штурмових дій окупанти оточили українських захисників, змусили їх скласти зброю та здатись у полон. Усвідомлюючи, що військові Сил оборони не можуть чинити опір, представники ЗС РФ розстріляли їх з автоматичної зброї», – повідомляє Офіс генпрокурора.
Відомство нагадує, що умисне вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин події та причетних до скоєння вказаного злочину осіб.
У квітні прокуратура повідомила, що російські війська розстріляли беззбройного полоненого військовослужбовця ЗСУ у Волноваському районі на Донеччині.
Представники ООН підтвердили 27 випадків страт військами РФ, внаслідок яких загинуло 84 українські солдати з серпня 2024 року. У грудні минулого року омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
«Система»: ЄС офіційно звинуватить Росію у бойовому застосуванні хімічної зброї в Україні
Рада Європейського союзу підготувала новий санкційний регламент, у якому Росію вперше офіційно звинувачують у застосуванні сльозогінного газу CS на фронті в Україні – як методу ведення війни.
У пояснювальній частині документа, з яким ознайомилася «Система», розслідувальний проєкт телеканалу «Настоящее время» і Радіо Свобода, чиновники ЄС посилаються на доповіді Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), опубліковані на прохання української сторони у листопаді 2024-го і в лютому 2025 року.
У цих звітах вивчаються випадки застосування газу біля сіл Мар’ївка й Іллінка на Дніпропетровщині у 2024 році. Експерти наводять докази присутності слідів газу CS після російських атак: аналізи ґрунту й води, інтерв’ю з військовими, а також фото корпусів ручних гранат РГ-Во (від російського «ручная граната – вещество отравляющее»). Це гранати російського виробництва; 2024 року російський пропагандистський канал RT показав, як військові РФ використовують такі гранати.
В обґрунтуванні санкцій ЄС сказано: «З урахуванням серйозності ситуації, за відсутності достовірного пояснення від Росії у зв’язку з її широко задокументованим застосуванням засобів сльозогінної дії, а також для зміцнення глобальної заборони на використання хімічної зброї, Європейський союз закликає ОЗХЗ до своєчасної атрибуції встановленого застосування таких речовин як методу ведення війни».
До санкційного списку Євросоюзу увійдуть: Війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту Міноборони Росії, 27-й і 33-й наукові центри, пов’язані з розробкою і застосуванням хімічних агентів.
CS – це сльозогінний газ, також відомий як «Сирень». Він викликає сильне подразнення очей, шкіри і дихальних шляхів: людина задихається і втрачає орієнтацію. Формально CS вважається нелетальним засобом придушення заворушень і є на озброєнні поліції у багатьох країнах. Використання таких речовин як зброї заборонене статтею 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, зазначають чиновники Євросоюзу.
За даними українського Міноборони, капсули з таким газом знаходять не лише у гранатах, а й усередині дронів «Шахед».
Раніше санкції через застосування Росією хімічної зброї у війні з Україною запроваджували США: тоді вони були пов’язані з використанням більш токсичної форми сльозогінного газу – хлорпікрину. Євросоюз у 2025 році накладав обмеження на використання Росією товарів подвійного призначення, які могли б бути використані для виробництва цієї речовини.
Це – один із трьох пакетів обмежувальних заходів, які ЄС має намір затвердити найближчими днями. Ще два пакети торкнуться російських кібератак і кампанії з дестабілізації в Європі. Слідом за ними планується ще один (17-й від лютого 2022 року) пакет санкцій, пов’язаний із війною РФ в Україні.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
6 травня президент України повідомив про повернення з російського полону захисників Маріуполя та військових, які обороняли інші напрямки фронту.
Серед звільнених військовослужбовців – представники ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Нацгвардії та ДПСУ, повідомили в Координаційному штабі.
Окрім Маріуполя, визволені військові служили на Донецькому та Луганському напрямках, Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях.
Раніше 6 травня російське Міністерство оборони заявило про обмін військовополоненими між Росією та Україною за формулою 205 на 205.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
Число загиблих через удар РФ по Сумах зросло до трьох – влада
У Сумах внаслідок російського удару по цивільній інфраструктурі 6 травня число загиблих зросло до трьох, повідомляє міська рада.
«Загинули три особи: дівчина – на місці події, чоловік та хлопчик – померли в лікарні», – написав у телеграмі виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар.
За попередніми даними, удар був завданий балістичною ракетою.
Раніше повідомляли про загиблу 20-річну дівчину і сімох постраждалих, зокрема дітей.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що одна з поранених дітей у вкрай важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомив про 79 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби відбулося 79 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 Генштаб ЗСУ. За повідомленням, близько половини зіткнень було на Покровському напрямку.
«Із початку доби на Покровському напрямку противник здійснив 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка, і в напрямках Малинівки, Миролюбівки, Олексіївки. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 27 атак противника», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали чи тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському і Курському напрямках, додали у командуванні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Україна в ході обміну передала до РФ білоруса, який потрапив у полон на Луганщині
У рамках обміну полоненими 6 травня Україна передала Росії громадянина Білорусі Дмитра Ананчика з Мінська, якого взяли в полон у грудні 2024 року під час бойових дій у Луганській області. Про це білоруській службі Радіо Свобода стало відомо від українського державного проєкту «Хочу жити».
За даними проєкту, Ананчик був серед 205 російських військовополонених, яких Україна передала Росії на території Білорусі. Російська сторона передала Україні таку ж кількість українських полонених.
Зараз він, як і всі звільнені російські полонені, перебуває на території Білорусі. Згідно із заявою Міністерства оборони Росії, російських військових згодом транспортують до Росії «для лікування та реабілітації». Наразі немає точної інформації, чи Ананчика залишать на території Білорусі. Відомо, що в Мінську на нього чекають батько, брат і п’ятирічний син.
В «Хочу жити» не виключають, що російське командування може знову кинути військових, яких обміняли, у так звані «м’ячні штурми». Згідно з інформацією з української сторони, звільнені російські полонені проходитимуть «реабілітацію» у підмосковній військовій частині 27-ї окремої мотострілецької бригади, де їх спочатку допитають представники ФСБ, потім вони отримають тиждень відпочинку, після чого їх знову відправлять на фронт.
Дмитро Ананчик з Мінська, 2000 року народження, до війни працював у логістичних та будівельних компаніях. Має середню технічну освіту за спеціальністю «токар-слюсар». Як розповідав сам Ананчик під час перебування у полоні, він приїхав до Луганська на заробітки та мав повернутися до Білорусі наприкінці грудня 2024 року, але його «спіймала поліція та доставила до відділку», куди доставляли «нелегальних іммігрантів різних національностей».
За словами білоруса, його змусили підписати контракт із Збройними силами Росії, а 19 грудня захопили в полон українські війська під час виконання «першого завдання». Він служив рядовим стрільцем.
Білоруська служба наводить імена всіх білорусів, про яких відомо, що вони воювали на боці Росії та потрапили в український полон: Іван Шабунька, Сергій Мирончик, Сергій Шустов, Андрій Лопатнєв, Євген Каменков, Артур Єфремов, Михайло Шалгун і Микола Журавльов.
Родичі ще двох громадян Білорусі, які пішли воювати на боці Росії, повідомили про їхнє зникнення – це Євген Ільїн та Андрій Кулага. Ще одного білоруса, Ігоря Хасанова, якого розшукували родичі, згодом знайшли пораненим у лікарні на окупованій частині Луганської області.
У переговорах між Росією та Україною щодо обміну полоненими беруть участь депутатка Палати представників Національних зборів Білорусі Ірина Костевич та офіцер КДБ, колишній співробітник посольства Білорусі в Україні Валерій Степанович.
Після початку Курської операції Сил оборони України обміни полоненими перенесли на територію Білорусі.
Між Україною та Росією 6 травня відбувся черговий обмін за формулою 205 на 205.
Координаційний штаб уточнює, що це пʼятий обмін цього року та 64-ий від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року з полону визволили 4 757 українських громадян.
Боротьба за дітей через суд і кордони: історія батька, який намагається повернути синів із Бельгії
«Таке враження, що щоб бачити своїх дітей, мені треба нирку продати», – розповідає львів’янин Василь. В інтересах родини редакція не розкриває прізвища подружжя, однак журналісти ознайомилися із документами, які підтверджують правдивість історії. У березні 2022 року його дружина вивезла двох синів – трьох і восьми років – за кордон, пояснюючи це небезпекою через бойові дії. Відтоді, за словами чоловіка, вони так і не повернулися додому з Бельгії, де зараз проживають. Уже понад два роки триває боротьба між подружжям за дітей в судах обох країн.
На початку повномасштабного вторгнення Україна дозволила виїзд дітей за кордон за участі лише одного з батьків – на той момент це дало змогу швидко евакуювати їх у безпечне місце. Тепер же деякі з батьків звертаються до судів та інших відомств, щоб повернути дітей з-за кордону. За даними Міністерства юстиції, вже 295 батьків звернулися до них зі схожою проблемою.
Військових КНДР не буде на параді 9 травня у Москві, свідчать дані Кремля
Північнокорейські військові не братимуть участі у параді на Красній площі 9 травня на честь Дня перемоги – це випливає зі слів помічника президента Росії Юрія Ушакова, який перерахував країни, парадні розрахунки яких мають пройти під час параду.
За його словами, чікується участь у параді військовослужбовців Азербайджану, В’єтнаму, Білорусі, Єгипту, Казахстану, Китаю, Киргизстану, Лаосу, Монголії, М’янми, Таджикистану, Туркменистанук, Узбекистану. Відповідаючи на запитання, чи очікується участь військових КНДР, представник Кремля зазначив: «Я назвав усі країни, які беруть участь».
Нещодавно Москва і Пхеньян офіційно визнали факт участі військових КНДР у боях проти українських сил на території Курської області Росії.
На параді в Москві КНДР буде представлена на рівні посла.
Як повідомив Ушаков, парад відвідають лідери понад 20 країн. Серед них керівники Китаю, Єгипту, Венесуели, В’єтнаму, Бразилії, Куби, М’янми, Ефіопії, інших країн Азії й Африки, а також держав СНД. Ушаков заявив, що на найвищому рівні будуть представлені і Словаччина з Сербією. Словацький прем’єр Роберт Фіцо підтвердив, що як єдиний лідер країни-члена ЄС збирається до Москви. Натомість президент Сербії Александар Вучич, який нещодавно скаржився на проблеми зі здоров’ям, участі поки що офіційно не підтверджував.
За словами представника Кремля, запрошення відвідати парад було надіслане і послу США у Москві Лінн Трейсі.
У Кремлі також підтвердили сьогодні, що опівночі 8 травня набуде чинності припинення вогню у війні проти України, про яке раніше заявив президент РФ Володимир Путін. Влада України, однак, заявила, що не згодна з ідеєю російського лідера і наполягає на припиненні вогню не менш ніж на 30 днів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних лідерів, які прибувають до Москви, і зазначив, що проти них російська сторона може здійснити провокації.
ОВА: у Херсоні авто наїхало на вибухівку, троє людей постраждали
Цивільний автомобіль у Херсоні наїхав на вибуховий пристрій, повідомляє обласна військова адміністрація.
Внаслідок вибуху постраждали троє людей. Зокрема, у 31-річного чоловіка забій плеча і садна голови – йому надали допомогу, він лікуватиметься амбулаторно.
«У 23-річного чоловіка – забій ноги і пошкодження пальця руки. Його госпіталізували до травматологічного відділення. Ще один 28-річний постраждалий дістав мінно-вибухову травму. Медики його дообстежують», – додає обласна влада.
Також тривають російські атаки на Херсонщину. Голова регіону Олександр Прокудін повідомляв про загибель жительки Комишан через російську атаку:
«Близько 11:00 ворог вдарив з артилерії по населеному пункту. На жаль, внаслідок обстрілу смертельні поранення дістала 55-річна жінка».
Днями мирний житель Бериславського району Херсонщини загинув внаслідок підриву на міні.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
Бої біля Тьоткіно: ЗСУ почали новий наступ у Курській області
ЗСУ, ймовірно, розпочали новий наступ у Курській області РФ. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 5 травня.
Аналітики посилаються виключно на російські джерела. У них повідомляється, що українські військові, ймовірно, підірвали міст через річку Сейм між селищами Тьоткіно та Званне.
5 травня в російських телеграм-каналах з'являлася інформація про атаки ЗСУ також у районі населених пунктів Попово-Лежачі та Новий Путь.
Українська сторона поки не коментувала ситуацію на цій ділянці фронту. Однак вчора Генштаб ЗСУ повідомив, що 4 травня Повітряні сили в районі Тьоткіно уразили пункт управління російськими підрозділами безпілотників.
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані незалежно. Російське командування не повідомляло про удар по Тьоткіно.
На цьому тлі Василь Худяков, голова Глушково Курської області, – селища за 7 кілометрів від кордону з Україною, – написав у соцмережах, що мешканці селища мають евакуюватися у зв'язку з «ускладненням ситуації». Але потім видалив публікацію і опублікував нову, в якій вибачився за «мимоволі посіяну паніку», а також запевнив, що виїзд добровільний.
Голова Сумської районної адміністрації Михайло Мельник сьогодні звернувся з закликом терміново евакуюватись до мешканців міст Білопілля та Ворожба поблизу кордону з Росією. Чи пов'язано це з новими боями в Курській області, нараз невідомо – прикордоння і загалом Сумщину армія РФ обстрілює регулярно, влада систематично закликає місцевих мешканців виїжджати у більш безпечні регіони.
За даними Генштабу ЗСУ, загалом на Курському напрямку за минулу добу сталося 18 бойових зіткнень.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
2 травня Міністерство оборони Росії заявило про створення «смуги безпеки» в прикордонних районах Сумської області. У заяві вказувалось, що нібито російські війська звільнили населений пункт Горналь Курської області – і це останній населений пункт, який перебував під контролем ЗСУ. Київ конкретно цих заяв не коментував. Але президент України того ж дня за підсумками засідання Ставки Верховного головнокомандувача повідомив про продовження дій ЗСУ в Курській області.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 5 травня повідомив , що нагородив військових, які відзначилися під час операції в Курській області. Він зазначив, що операція триває вже дев’ять місяців і досягла більшості поставлених цілей, зокрема, завдяки їй вдалося не допустити наступу армії РФ в Сумській і Харківській областях. За його словами, створена Силами оборони буферна зона в прикордонних районах залишається актуальною і досі.
Координаційний штаб повідомив деталі про звільнених військовополонених
Серед звільнених у ході обміну 6 травня полонених є військовослужбовці чотирьох видів Збройних сил України, а також правоохоронних органів, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими:
«Цього разу серед звільнених воїнів – представники Збройних Сил України, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України».
За даними штабу, з полону повертаються три українських офіцери та 202 солдати і сержанти. Звільнені військові брали участь у бойових діях на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі, у Харківській, Херсонській, Сумській та Київській областях. Також серед них є військові з гарнізону Маріуполя.
Координаційний штаб уточнює, що це пʼятий обмін цього року та 64-ий від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року з полону визволили 4 757 українських громадян.
«Усім звільненим буде надано медичну допомогу та лікування, необхідні речі, одяг, засоби гігієни на перший час. Також будуть здійснені виплати грошового забезпечення за час перебування в полоні та одноразова матеріальна допомога. Визволені Оборонці матимуть змогу пройти реабілітацію та реінтеграцію після тривалої ізоляції у російській неволі», – додає відомство.
Штаб подякував всім причетним оранізаціям та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння обміну.
Міністерство внутрішніх справ також повідомило, що в ході сьогоднішнього обміну звільнили 40 військових з системи відомства. Зокрема, додому повернулися 26 гвардійців і 14 прикордонників. Наймолодшому з них 22 роки, найстаршому – 25. Більшість звільнених перебувала в полоні з 2022 року.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив про обмін полоненими, внаслідок якого до України повернули 205 військових.
Обмін полоненими: Зеленський повідомив про звільнення 205 українських військових
З російського полону вдалося повернути понад 200 українських військових, повідомив президент Володимир Зеленський 6 травня.
«Сьогодні Україна повернула 205 воїнів. Молоді хлопці й дорослі чоловіки з майже всіх видів і родів військ. Захисники Маріуполя та оборонці всієї лінії фронту», – заявив він.
За даними президента, військові утримувалися в різних російських регіонах, «ув’язнені тюремною системою з єдиним завданням: знущання і знищення людяності».
Зеленський подякував партнерам, передусім Обʼєднаним Арабським Еміратам, за посередництво в обміні.
«Щодня ми боремося за наших людей. Обовʼязково зробимо все, щоб повернути кожного й кожну», – додав він.
Раніше 6 травня російське Міністерство оборони заявило про обмін військовополоненими між Росією та Україною за формулою 205 на 205.
Кремль готується до параду 9 травня. Журналісти повідомляють, що до Москви стягують сили ППО. А у Кремлі закликали Київ відмовитись від бойових дій «у святкові дні». І очікують деяких іноземних гостей.
І доки Київ каже, що «не може відповідати за те, що відбувається на території РФ». Журналісти виявили, що російська еліта почала тиснути на Путіна. Політологи підтверджують.
Окупанти викрали з Херсона документи про депортації з республік Центральної Азії – Держархів
Серед документів, які російські військові вивезли з Державного архіву Херсонської області під час окупації обласного центру, є фонди про депортацію на південь України жителів радянських республік Центральної Азії – про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» Радіо Свобода повідомила заступниця директора обласного архіву Ірина Мякота.
Як пояснила науковиця, на початку 1930-х років радянська влада вирішила вирощувати бавовну в степових районах півдня України. Місцеві селяни саботували вирощування незнайомої для них культури.
«Радянська влада застосовувала примус до праці у вигляді спецпоселень. І проблема вирішувалася шляхом депортованого населення із республік Середньої (Центральної) Азії. Це було працездатне населення, яке традиційно займалося вирощуванням бавовни», – зазначила Мякота.
Зараз працівники архіву продовжують інвентаризацію та з’ясовують, які саме документи забрали російські окупанти. Серед вивезених фондів, повідомила Мякота, є й ті, що стосуються радянської депортації з республік Центральної Азії.
За її словами, у 2019 році працівники Державного архіву області видали збірник «Спецпереселенці. З історії розвитку бавовництва Херсонщині у 30-40 роках 20-го сторіччя». У цьому збірнику є список репресованих переселенців із республік Центральної Азії.
«В цьому списку є посилання на фонд, опис і справу, де можна знайти інформацію про конкретну особу. Тобто прізвища були виявлені у фонді 4033 – це управління Служби безпеки України в Херсонській області. На жаль, цей фонд викрадений. На сайті у нас викладені частково документи стосовно репресованих», – згадує працівниця архіву.
Мякота каже, що більшість викрадених документів вдасться відновити, тому що з 2019 року архів займався оцифруванням даних. Зараз науковці продовжують оцифровувати те, що російські окупанти не встигли вивезти.
Під час окупації Херсону російські військові вивезли з обласного архіву близько 360 тисяч документів, повідомили в Головному управлінні розвідки України. За даними відомства, до викрадення були причетні директор Росархіву Андрій Артізов, призначені владою РФ керівники архівних установ анексованих Криму і Севастополя та інші посадовці.
Російські посадовці ніяк не коментували інформацію ГУР України про причетність військових РФ та архівістів до викрадення документів з Держархіву у Херсоні. Втім, ще у 2023 році російські медіа повідомляли, що архівні документи із Херсонської області перевезли до анексованого Криму, аби «не знищили дані про Таврійську губернію, історично пов’язану з півостровом». Також російських та кримських медіаресурсах повідомлялось, що матеріали зберігатимуться «під надійним захистом» доти, доки не налагодять інфраструктуру на новоокупованих Росією територіях.
Трьох людей затримали за підозрою в поширенні відео українських полонених
Правоохоронці за керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури повідомили трьом людям про підозру в участі в російських інформаційно-психологічних операціях – про це заявив Офіс генерального прокурора 6 травня.
Фігурантів звинувачують у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. За даними слідства, йдеться про жителів Києва, Дніпра та Хмельниччини, які «допомагали окупантам проводити пропаганду, спрямовану на дискредитацію керівництва держави та зрив мобілізаційних процесів».
«За завданням РФ підозрювані виконували так звану спецоперацію «Україна зникає безвісти». Вони поширювали у соцмережах деструктивні заклики, записані за участю українських військовополонених у Курській області, яких ворожі спецслужби змушували озвучувати дезінформацію», – йдеться в повідомленні.
Як уточнює ОГП, відео містили заклики до військових скласти зброю, здіймати бунти у війську та не виконувати завдання командування щодо відсічі російської агресії.
Служба безпеки України повідомила про нейтралізацію агентурної мережі російської воєнної розвідки, яка сприяла російській ІПСО під назвою «Україна пропадає безвісти».
«Як встановило розслідування, агресор змусив вісьмох українських воїнів, котрі перебували у полоні, знятися у відео, де вони, серед іншого, закликали діючих військових Сил оборони «відмовитися від війни» і не виконувати бойові накази. Для запису фейкових відео рашисти навіть створили імпровізовану студію в одному із слідчих ізоляторів на території Курської області РФ», – додає відомство.
За даними СБУ, в разі відмови брати участь в інформаційних диверсіях полоненим загрожували жорстокі тортури та нелюдські умови перебування. Для поширення контенту російські спецслужби також намагалися залучити родичів та знайомих українських полонених.
Водночас агенти, які погодилися на виконання завдань російських спецслужб, зізналися, що також отримували замовлення на підпал авто Сил оборони та коригування повітряних ударів, додає відомство.
Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
СБУ уточнює, що зараз вирішується питання щодо додаткової кваліфікації дій підозрюваних за статтею про державну зраду. У разі обвинувального вироку їм загрожує до 8 років тюрми.
За даними прокуратури, наразі в Україні зареєстровані 22 010 злочинів проти національної безпеки, з них 4 258 – за статтею про державну зраду.
ОЕСР: держборг України може сягнути 120% ВВП у 2026 році
Організація економічного співробітництва та розвитку 6 травня опублікувала огляди економічної ситуації та антикорупційної політики в Україні.
За оцінкою організації, російська агресія спричинила переміщення в межах та за кордони України приблизно чверті населення, а також знищила житло та інфраструктуру вартістю близько 2,5% ВВП країни.
«Після початкового потрясіння економіка поступово адаптувалася завдяки ефективним політичним заходам та суттєвій зовнішній підтримці. Однак ситуація з безпекою, дефіцит робочої сили та енергії продовжують перешкоджати діяльності, тоді як рівень переміщення населення, безробіття та бідності залишаються високими. Хоча впроваджуються різні стратегії та постійні реформи, для створення стабільних інституцій для сильної ринкової економіки необхідна послідовна політична база», – йдеться в документі.
За прогнозом організації, дефіцит бюджету України зросте до 20% ВВП цього й наступного року, головно через потреби в оборонних видатках:
«Для фінансування оборонних витрат у розмірі 25% ВВП потрібен дуже великий дефіцит бюджету. Очікується, що дефіцит бюджету становитиме близько 20% ВВП у 2025 та 2026 роках, що призведе до зростання державного та гарантованого державою боргу до 120% ВВП у 2026 році порівняно з 50% ВВП у 2021 році».
Для економічного зростання ОЕСР рекомендує, поміж іншого, створення умов для реінтеграції демобілізованих військовослужбовців та переселенців у ринок праці, заохочення повернення біженців та збільшення участі жінок. Зокрема, йдеться про зняття обмежень на роботу жінок на деяких посадах у нічний час.
Серед інших рекомендацій:
- зміцнення верховенства права для покращення умов для бізнесу
- надійне та прозоре фінансове управління
- монетарну політику, спрямовану на стримування інфляції та, «щойно дозволять умови», обмеження дефіциту бюджету в межах середньострокових цілей
ОЕСР оцінює, що відновлення вимагатиме «глибших змін у підході України до створення політик для стимулювання економічних рішень, що підтримують продуктивність». За прогнозом організації, темпи зростання залишатимуться скромними, доки триватиме війна, а приватний сектор матиме центральну роль у відбудові України.
«Повне використання потенціалу приватного сектору передбачає збільшення приватних інвестицій, підвищення продуктивності та розвиток експорту. Досягнення цих цілей вимагатиме вирішення давніх структурних проблем, багато з яких посилилися повномасштабним вторгненням Росії. Ключові пріоритети включають зміцнення регуляторної бази, сприяння конкуренції та інноваціям, а також покращення доступу до фінансування для залучення як внутрішніх, так і міжнародних інвестицій», – вважають аналітики.
За даними Міненерго на лютий 2025 року, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.
Міністри закордонних справ десятків країн, лідери України та Ради Європи 9 травня у Львові підпишуть документи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це свідчать проєкти документів, які опинилися в розпорядженні Радіо Свобода.
«Основна група відзначає завершення підготовчої експертної роботи над проєктами правових документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який зможе здійснювати правосуддя, притягнувши до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей основний міжнародний злочин, скоєний проти України», – йдеться в заключній спільній заяві міністрів закордонних справ.
Також «Львівська заява» відзначає, що «з метою розширення міжнародної підтримки Спеціального трибуналу Основна група закликає інші держави та міжнародні організації приєднатися до її зусиль та активно підтримувати його діяльність».
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський подякував кожній державі та всім посадовцям, які допомагають в ініціативі створення спецтрибуналу проти Росії за злочин агресії, але, за його словами, треба більше такої роботи, щоб трибунал запрацював і став справді дієвим.
Україна довела, що Росія порушує права людини в Криму – уповноважена в справах ЄСПЛ
Україна довела існування системної політики порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. У Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців, заявила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує РФ на території Криму», – сказала Сокоренко у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, це рішення Європейського суду містить висновки, які суттєво допомагають у розгляді індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, зокрема, у самому ЄСПЛ.
На сьогодні в Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українців щодо порушень прав людини саме в Криму. Приблизно 60% цих позовів пов’язані з відчуженням майна. Міністерство юстиції України ці справи не веде, проте на запит ЄСПЛ виступає як третя сторона.
Після анексії Криму ще у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема, права на мирне володіння майном. Лише в червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України. Дії РФ були визнані незаконними, як і незаконною – заміна українського законодавства в Криму на російське. У березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада РФ ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року російський очільник Криму Володимир Константінов заявив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів. До цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
Україна та міжнародна спільнота розглядають ці дії як незаконне привласнення власності, що порушує міжнародне право. Київ неодноразово наголошував, що після повернення Криму під контроль України всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно – повернуте власникам.
Найчастіше російська влада заявляє, що кошти, отримані від продажу «націоналізованого» майна, підуть на підтримку учасників війни проти України.
Синєгубов показав наслідки російського удару по найбільшому ринку Харкова
Російські війська вдарили по ринку «Барабашово» в Харкові, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 6 травня.
«Російська армія обстріляла найбільший ринок міста, куди приходять за покупками дуже багато людей. Поряд немає жодного військового об’єкта чи будь-яких потенційних військових цілей!» – заявив він.
За даними голови області, вогонь від влучання ударних дронів пошкодив близько 90 торговельних обʼєктів. Ще 20 повністю згоріли. Рятувальники ліквідувала масштабну пожежу на площі 500 квадратних метрів, додав голова області.
Вранці Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про масований удар по Харкову під ранок 6 травня. Влучання та падіння уламків фіксували в Шевченківському, Київському, Холодногірському та Індустріальному районах міста.
За попередніми даними служби, внаслідок атаки в місті постраждали четверо людей. Атака спричинила шість пожеж, в тому числі пожежу на ринку в Київському районі.
В цій же частині міста горіла будівля ресторану на площі 700 квадратних метрів, у інших районах були пошкоджені будинки, автомобілі та виробнича будівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.