На фронті відбувся 91 бій з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 20 травня на фронті відбулося 91 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

«Протягом доби противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Сергіївське, Архипівка, Залізний Міст, Логи Чернігівської області; Зарічне, Дмитрівка, Біла Береза, Рясне, Рудак, Порозок, Миколаївка, Тур’я, Мар’їне, Миропільське, Покровка, Гірки Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«Висока активність ворога наразі зберігається на Покровському напрямку. Тридцять один раз за сьогодні розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Яблунівка, Новооленівка, Малинівка, Шевченко Перше, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Троїцьке, Котлярівка та Андріївка. Чотири бої тривають дотепер. Авіаударів КАБами зазнали Бересток, Зоря, Мирноград», – вказано в повідомленні.

Бої також відбувалися на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках.

«На Курському напрямку українські захисники відбивають атаку загарбників, всього на даний час вже зафіксовано вісім боєзіткнень. Ворог завдав вісім авіаційних ударів, скинувши 16 КАБ та здійснив 139 артилерійських обстрілів, зокрема три – із реактивних систем залпового вогню», – додали українські військові.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.

Сили РФ з артилерії обстріляли Купʼянськ, є постраждалі – прокуратура

Російські війська з артилерії обстріляли Купʼянськ на Харківщині – постраждали три людини, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.

За даними слідства, обстріл стався 20 травня близько 12:00.

«Три жінки віком 73, 69 та 55 років зазнали гострої реакції на стрес. У місті зруйновано та пошкоджено житлові будинки», – йдеться у повідомленні.

Розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Пенсії людей з окупованих територій, які понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у ПФУ – уряд

Пенсії людей, які не виїхали з тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей, і понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у Пенсійному фонді України (ПФУ). Про це 20 травня повідомило міністерство соціальної політики України.

«Через російську агресію проти України, яка триває вже понад 10 років, частина українських пенсіонерів проживає на непідконтрольній державі території. При цьому такі пенсіонери продовжують отримувати свою пенсію за умови проходження фізичної (зокрема, відео-) ідентифікації у Пенсійному фонді. Водночас Пенсійний фонд України давно (від одного року до іноді 5–7 років) не може зв’язатися з деякими пенсіонерами. Ці люди також тривалий час (щонайменше рік) не користуються грошима зі своїх пенсійних карток. Через це їхні пенсійні кошти накопичуються в «Ощадбанку», який мав би ці пенсії виплачувати», – йдеться в повідомленні міністерства.

На 1 жовтня 2023 року в «Ощадбанку» накопичено понад 10 мільярдів гривень.

«Щоб зробити пенсійну систему більш фінансово стабільною, закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановив нове правило: кошти, які були відкладені для виплати таких пенсій, тепер будуть зберігатися не в «Ощадбанку», а безпосередньо в Пенсійному фонді України», – інформує міністерство.

Для того, щоб виконати цю норму, уряд підготував проєкт спеціальних правил, які чітко визначають, як саме ці кошти перейдуть з «Ощадбанку» до ПФУ. Гроші чекатимуть на своїх власників або їхніх спадкоємців до моменту звернення людей.

Цього року в межах «чеської ініціативи» Україна отримає 400 тисяч боєприпасів – Шмигаль

Україна в межах «чеської ініціативи» отримає цього року 400 тисяч артилерійських боєприпасів – на додаток до 1,5 мільйона, отриманих торік. Про це на пресконференції за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою 20 травня повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль.

«Ми підтвердили важливість подальшого збільшення військової, фінансової, економічної та гуманітарної допомоги Україні. Будемо зміцнювати інтеграцію української та чеської оборонних індустрій. Крім того, домовилися про співпрацю у сфері підготовки українських пілотів літаків F-16», – повідомив Шмигаль у телеграмі за підсумками переговорів.

Призупинення американської військової допомоги на кілька місяців наприкінці 2023-го – на початку 2024 року, відмова Угорщини від ініціатив Європейського союзу з підтримки України та неспроможність Брюсселя вкластися в обіцяні терміни постачання боєприпасів похитнуло стійкість України до агресії Росії.

На цьому тлі в лютому 2024 року Чехія обʼєднала навколо себе щонайменше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від Євросоюзу «Чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні». Коаліція взяла за мету закупити 800 тисяч снарядів переважно великих калібрів. Через рік після цієї обіцянки чеські посадовці заявили, що їм вдалося подвоїти цю кількість.

Попри заявлений успіх «Чеської ініціативи», вона зазнає й гострої критики з боку чеської опозиції та окремих українських неурядових організацій. Чеській владі закидають звʼязки з місцевими приватними компаніями-закупівельницями, а останнім – нібито захмарні прибутки, низьку якість снарядів та затримки поставок.

У лютому 2025 року колишній чеський прем’єр, а нині опозиційний політик Андрей Бабіш назвав боєприпаси «старими, запліснявілими, придбаними непрозоро та за завищеними цінами», але доказів не надав.

Зеленський обговорив із головою Єврокомісії підготовку 18-го пакету санкцій проти Росії

Президент Володимир Зеленський провів розмову з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн – про це сторони заявили 20 травня.

Зеленський повідомив, що подякував посадовиці Євросоюзу і всьому блоку за 17-й пакет санкцій проти Росії:

«Це крок у правильному напрямку. Важливо жорстко обмежувати російський танкерний флот, який служить фінансуванню вбивств, а також усі схеми, які Росія використовує для розбудови військової промисловості».

За словами голови держави, що більше тиску зазнаватиме Росія, то більше мотивації вона матиме, щоб «йти до справжнього миру».

«Обговорили з Урсулою вже й підготовку 18-го санкційного пакету Євросоюзу. Російська нафта, інфраструктура торгівлі енергоресурсами, банки й фінансові схеми – це те, що найбільш болісно для Росії, а відповідно, найбільш корисно для миру. Дякую всім, хто адвокатує необхідність посилення санкцій і ухвалює сильні рішення», – додав Зеленський.

Він також повідомив, що обговорив із очільницею Єврокомісії розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні: «Європа має бути в процесі, і всі кроки максимально координуємо».

Фон дер Ляєн також повідомила про розмову з президентом України, заявивши, що блок «тісно координує» наступні кроки з Києвом.

«Готується 18-й пакет із подальшими жорсткими санкціями. Настав час посилити тиск на Росію для досягнення припинення вогню», – додала вона.

Раніше 20 травня Європейський союз погодив 17-й пакет санкцій проти Росії. За словами голови зовнішньополітичної служби блоку Каї Каллас, він спрямований проти «майже 200 кораблів тіньового флоту», гібридних загроз з боку РФ та порушень прав людини.

Намагається взяти в кліщі. Армія РФ штурмує Торецьк із флангів

Армія РФ намагається охопити Торецьк з флангів – про це в ефірі «Суспільного» заявив речник оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) «Луганськ» підполковник Дмитро Запорожець.

За його словами, російські війська намагаються просуватися в напрямку населених пунктів Дачне та Диліївка – на північ від Торецька.

Також противник зосередив увагу на Романівці, розташованій на південь від міста. Під час флангових атак, як зазначає Запорожець, загарбники активно використовують артилерію.

«Зараз він (противник – ред.) намагається обходити ту частину Торецького напрямку, де в нього не зовсім виходить. Там де в нього виходить проводити штурмові дії, де в нього є рух, там він його і продовжує», – пояснив спікер ОТУ.

Американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокувавши відео за 18-19 травня, дійшов висновку, що:

• Сили оборони просунулися вздовж залізниці на південний схід від Диліївки (на північний схід від Торецька);
• російські війська просунулися на північний захід від міста.

Міноборони РФ оголосило про нібито захоплення Торецька ще на початку лютого 2025 року, але заяви українських військових та аналітиків, а також дані об'єктивного контролю свідчать, що бої за місто тривають.

Як повідомив Генштаб ЗСУ, на Торецькому напрямку за минулу добу відбулося 13 атак, у тому числі в напрямку Іванопілля, що на північ від Торецька, – в тилу Сил оборони.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Умєров закликав партнерів пріоретизувати закупівлі БПЛА та боєприпасів в України

Міністр оборони Рустем Умєров взяв участь у відеоконференції голів оборонних відомств Європейського союзу 20 травня – про це він повідомив у соцмережах.

Зустріч відбулася за участі високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики Каї Каллас, її основною темою була нова оборонна ініціатива Європейського Союзу SAFE загальним обсягом 150 млрд євро.

За словами Умєрова, ініціатива відкриває для України можливість повноцінної інтеграції в європейський оборонно-промисловий простір:

«Наша зброя – це зброя Європи. За останні три роки Україна наростила обсяг оборонного виробництва з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів (31 млрд євро) у 2025. Це результат спільних зусиль і величезного внутрішнього потенціалу».

Міністр назвав підтримку української оборонної промисловості внеском у колективну безпеку всієї Європи. Він вказав на те, що SAFE створює механізми для закупівель за критично важливими напрямами.

Умєров розповів, що закликав партнерів зробити пріоритетом закупівлі в українській оборонній промисловості, зокрема:

• БПЛА – «ми готові до масштабних спільних виробництв і поставок – як для потреб фронту, так і в майбутньому для європейських армій»
• 155-міліметрових боєприпасів; як уточнив міністр, зараз Україна спільно з партнерами розвиває спроможність виготовляти понад 1 мільйон снарядів щороку

«Також відкриті до співпраці в інших критичних напрямах: артилерійські системи, ППО, засоби РЕБ», – додав Умєров.

У квітні Єврокомісія повідомила, що інвестує 910 мільйонів євро в Європейський оборонний фонд (EDF). Поміж іншого, тоді стало відомо, що до проєктів фонду вперше буде залучена українська оборонна промисловість.

Перед тим The Washington Post із посиланням на неназваного європейського чиновника повідомило, що країни Європи розглядають можливість збільшення підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) України замість прямих постачань зброї.

«Програма мінімум – захопити Херсон». Путін переконує Трампа, що Україна програє і вимагає віддати території

Президент РФ Володимир Путін погодиться на припинення вогню лише після того, як Україна виведе свої війська з Херсонської, Запорізької, Донецької й Луганської областей. Тобто віддасть під контроль Росії навіть ті території, які не є окупованими. Крім того, Кремль вимагає, щоб п'ять регіонів (включно з Кримом) були визнані міжнародною спільнотою як російські. Як пише видання, ці вимоги суперечать умовам, запропонованим США.

Такі жорсткі територіальні умови начебто під час переговорів у Стамбулі Росія висунула до України, повідомило американське видання Bloomberg та інші ЗМІ.

Україна назвала вимоги Росії неприйнятними, заявив речник МЗС Георгій Тихий під час спілкування зі ЗМІ у Стамбулі.

Тож чому Москва не відступає від територіальних претензій і чим це загрожує південним регіонам України, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Жителька Харківщини поранена через підрив на вибуховому предметі – ДСНС

У Харківській області жінка зазнала травми через підрив на вибухівці, повідомляє обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій 20 травня.

За повідомленням, це сталося в селі Лукашове Чугуївського району:

«Рухаючись ґрунтовою стежкою, 62-річна місцева мешканка наступила на невідомий вибуховий предмет, ймовірно, міну ПФМ-1 «Пелюстка».

Жінка зазнала мінно-вибухової травми ступні, її госпіталізували.

Служба вказує на те, що протипіхотна фугасна міна «Пелюстка», розрахована на ураження нижньої частини ноги, може бути зеленого або оливкового кольору, що дуже ускладнює її виявлення. Для приведення її в дію достатньо докласти навантаження від кількох кілограмів.

ДСНС повторює заклик до громадян дотримуватися заходів мінної безпеки. Зокрем, не відвідувати кладовища, ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, «особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією».

«Ці території є сильно забруднені вибухонебезпечними предметами, боєприпасами, що не розірвались, протипіхотними й протитанковими мінами», – заявляє відомство.

На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.

Після вступу до армії РФ чех просить Прагу про допомогу

Міністерство закордонних справ Чехії розглядає випадок чеха, який вступив до російської армії і тепер просить допомоги у рідної країни. Про це повідомив представник відомства Даніель Дрейк.

«Зараз ми займаємося випадком чеського громадянина, який деякий час тому виїхав до Росії, де вступив до російської армії і тепер просить допомоги у влади Чехії. У зв’язку з цим ми хотіли б нагадати, що вже давно наполегливо застерігаємо від поїздок до Росії і закликаємо чеських громадян залишити країну. Ситуація з безпекою напружена, наше посольство у Москві має обмежені можливості для надання допомоги та захисту», – цитує Дрейка чеське видання Vinegret.Cz.

За словами Дрейка, прохання громадянина Чехії, який опинився в російській армії, буде розглянуто дипломатією відповідно до чеських законів і Віденської конвенції про консульські зносини. Обставини, за яких неназваний чоловік вступив до армії РФ, чи він бере участь у боях проти України і коли саме прибув до Росії, представник МЗС Чехії не уточнив.

Кримінальний кодекс забороняє чеським громадянам служити в іноземних арміях. Це вважається найманством і карається в'язницею, за винятком випадків, коли вони воюють на стороні держави, яка забезпечує спільну оборону у разі нападу на Чехію. Якщо чеський доброволець хоче вступити до іноземної армії, йому необхідно запросити спеціальний дозвіл у президента Чехії. У листопаді 2024 року речник президентської адміністрації Філіп Платош повідомляв, що президент Петр Павел задовольнив близько 60 запитів на дозвіл служби у Збройних силах України з огляду на узгоджену позицію міністерств оборони, внутрішніх справ та закордонних справ.

Уряд Британії оголосив про «масштабні санкції» проти Росії

Уряд Великої Британії 20 травня оголосив про запровадження «масштабних санкцій» проти Росії через її дії проти України. В уряді заявили, що заходи оголошують у той час, як РФ не припиняє атаки по Україні, і 18 травня здійснила найбільшу дронову атаку від початку повномасштабного вторгнення.

За повідомленням, санкції стосуються ста об’єктів і спрямовані проти «організацій, які підтримують російську військову машину, експорт енергоресурсів й інформаційну війну, а також фінансових установ, які сприяють фінансуванню війни проти України».

Крім того, як заявили в уряді, Велика Британія і її партнери також працюють над посиленням ліміту ціни на нафту, що «ще більше обмежує критично важливі доходи від нафти для військової машини Путіна».

МЗС Литви: для альтернативи російському газу ЄС має співпрацювати зі США

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що санкції проти Росії в енергетичній галузі здатні змусити Путіна припинити вогонь.

«Ми повинні зупинити основні надходження до бюджету Росії та їхнього військового апарату, джерело яких – у експорті газу, нафти та скрапленого природного газу», – заявив міністр.

Кястутіс Будріс також висловив тезу, що Європа «повинна припинити імпортувати принаймні скраплений природний газ».

Відповідаючи на запитання, чи не спричинить такий крок шоку для європейської економіки, міністр сказав: «По-перше, Європейська комісія вже підготувала план, який передбачає поступову відмову від залежності від російського експорту. По-друге, ми все ще можемо використовувати позитивну співпрацю між США та Європою, щоб Європа отримала альтернативне джерело природного газу».

Кястутіс Будріс навів приклад Литви як першої з країн ЄС, хто припинив використання російського скрапленого природного газу завдяки «альтернативі, яка надійшла зі США».

«Це спрацювало для нас. Альтернативи є, і міжнародний ринок може з цим впоратися. Ми знаємо, що у США є додаткові експортні потужності, ми повинні їх використовувати. І саме зараз час це робити та співпрацювати між США та Європейським союзом», – заявив Будріс.

«Ми повинні рухатися далі, щоб не потрапити в ситуацію, коли через брак інструментів ослабнемо і муситимемо визнати те, чого вимагає Путін», – додав литовський міністр.

Прокуратура: жителі Сумщини постраждали через атаку дрона під час видачі гуманітарної допомоги

Російська армія атакувалабезпілотником місце роздачі гуманітарної допомоги в Сумській області, повідомляє Офіс генерального прокурора 20 травня.

Відомство уточнює, що атака відбулася близько 11 години у вівторок у місці, де отримували гуманітарну допомогу жителі селища Велика Писарівка Охтирського району.

«57-річний чоловік отримав поранення, його госпіталізовано. Іще одному 51-річному чоловікові надано медичну допомогу без госпіталізації», – йдеться повідомленні.

Триває досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів. Прокурори разом з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу, передає ОГП.

«Путін продовжує тягнути час» – міністр оборони Німеччини про розмову Трампа і Путіна

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, коментуючи телефонну розмову президента США Дональда Трампа і російського лідера заявив, що Володимир Путін продовжує тягнути час.

«Вчорашній телефонний дзвінок ще раз підтвердив: із російської сторони лунають заяви, але досі немає ніяких доказів задекларованих намірів. Він (Путін – ред.), як і раніше, не готовий йти на поступки, говорить лише про перемир’я на своїх умовах – тобто на вже відомих, таких як відмова від вступу до НАТО, передача окупованих територій і багато іншого. Володимир Путін, очевидно, продовжує тягнути час, і це теж абсолютно очевидно», – сказав Пісторіус перед зустріччю міністрів оборони і закордонних справ країн ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За його словами, уявлення про справжні наміри РФ дають обстріли України, які Росія не зупиняє.

Той, хто визнає Крим російським, підпише «вердикт на знищення кримськотатарського народу» – Чубаров

Чому позиція щодо Криму є індикатором того, чи зможе Європа і світ загалом зберегти встановлені після Другої світової війни правила й тим самим втриматися від сповзання у глобальну війну та запобігти повторенню геноцидних злочинів, таких як насильницька депортація сталінським режимом кримських татар у 1944 році?

Про це, до річниці депортації кримських татар, проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії поговорив із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.

20 травня 1944 року у Криму не стало кримських татар. Сталінський режим за три дні, силами НКВС-НКДБ, забрав із домівок усіх жінок, дітей та стариків (чоловіки були на фронті) і вивіз у Сибір та Середню Азію. Загинув кожен другий. Тепер Росія, силою анексувавши Крим, знову чинить тиск на кримських татар.

«Той, хто підпише будь-який документ, яким передбачається статус Криму російським, він просто підписує вердикт на знищення кримськотатарського народу. І це має кожен усвідомлювати», – сказав в інтерв'ю Крим.Реалії голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Про переговори щодо досягнення перемир'я і сталого миру

– Я думаю, що ні в кого немає жодних сумнівів у тому, що, напевно, найбільше миру хочуть в Україні: миру хочуть українці, миру хочуть кримські татари. Ми [живемо] вже 11 років за умов війни, яка ведеться проти України Російською Федерацією. І, відповідно, звісно, ми хотіли б, щоб ця війна закінчилася, щоб вона закінчилася справедливо.

Чого ми очікуємо від переговорів?

Зрозуміло, ми очікуємо на повне звільнення російськими окупантами всіх українських територій, включаючи Крим. Іншого просто у нас очікування і не може бути.

Ми уявити не можемо і не допускаємо і не дозволимо ніколи, щоб на переговорах для тих чи інших можливих варіацій розглядалася можливість поступки Україною тієї чи іншої частини своєї території.

– Декілька тижнів тому були заяви від американської сторони та від самого президента Дональда Трампа про те, що розглядається можливість визнання Криму російським в односторонньому порядку: тільки США визнають і все. Як ви думаєте, чи взагалі ця пропозиція досі є на столі, принаймні, з американського боку?

– Найближчі помічники Трампа, які зустрічалися з відповідними російськими політиками з оточення Путіна в Москві, в інших регіонах світу, я не виключаю того, що вони виклали Трампу всі «хотілки» диктатора Путіна. І ми не сумніваємося, що у його «хотілках» Крим посідає особливе місце. І тому те, що озвучено було президентом Трампом, це, за нашою впевненістю, абсолютно є бажанням Москви. (Розмова записувалася до телефонної розмови президента США Трампа із очільником Росії і ініціатором повномасштабної агресії проти України Володимиром Путіном –ред.)

Повністю читайте тут

Каллас: країни ЄС погодили 17-й пакет санкцій проти Росії

Європейський союз погодив новий пакет санкцій проти Росії, повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас 20 травня.

«ЄС схвалив свій 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований проти майже 200 кораблів тіньового флоту», – написала вона в соцмережі X.

Каллас уточнила, що нові обмеження також стосуються гібридних загроз та прав людини. За словами дипломатки, триває робота над новими обмеженнями щодо Росії:

«Що довше Росія веде війну, то жорсткішою буде наша відповідь».

Читайте також: Після розмови з Трампом канцлер Німеччини заявив, що Європа посилить санкційний тиск на Москву

Раніше 20 травня голова дипломатичної служби ЄС заявила, що єворопейські санкції у зв’язку з агресією Росії в Україні у найближчі місяці ще сильніше вдарять по російській економіці.

Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який разом з іншими європейськими лідерами був учасником телефонних переговорів з президентом США Дональдом Трампом, заявив, що Європа посилить санкційний тиск на Москву.

Медіа: МЗС Китаю підтримує «прямі переговори» між Україною й Росією

Китай підтримує «всі зусилля, спрямовані на досягнення миру» в Україні, заявила речниця Міністерства закордонних справ Мао Нінь – її слова цитують 20 травня китайські й міжнародні медіа.

«Ми підтримуємо прямий діалог та переговори між Росією та Україною, а також політичне вирішення кризи. Ми сподіваємося, що всі сторони зможуть досягти справедливої, довгострокової та обов’язкової мирної угоди, прийнятної для всіх сторін, шляхом діалогу та переговорів», – цитує Мао англомовне китайське видання Global Times.

Речниця МЗС додала, що Китай готовий співпрацювати з міжнародною спільнотою «відповідно до побажань зацікавлених сторін», щоб продовжувати відігравати конструктивну роль у досягненні тривалого миру.

Каллас: ефект від санкцій проти Росії буде «ще сильнішим у найближчі місяці»

Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас заявила, що єворопейські санкції у звʼязку з агресією Росії в Україні у найближчі місяці ще сильніше вдарять по російській економіці, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Сьогодні на засіданні Ради із закордонних справ ми також маємо розвідувальний звіт про те, як насправді почувається російська економіка, і, згідно з цими даними, вони вже доходять до того етапу, коли змушені покладатися на ланцюги постачання. Тож ефект від санкцій буде ще сильнішим у найближчі місяці», – сказала Каллас.

Сьогодні в Брюсселі збираються міністри закордонних справ країн-членів ЄС, до них має доєднатися український міністр Андрій Сибіга. Міністри формально остаточно погодять 17-й пакет санкцій та обговорять підготовку наступного пакета.

Подоляк: «статус-кво не змінився» після телефонної розмови Трампа й Путіна

Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним не вплинула на ситуацію у війні РФ проти України, заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

«На жаль, після телефонної розмови Трамп/Путін статус-кво не змінився. Україна, як і раніше, пропонує єдиний реалістичний вихід із війни: через негайне і безумовне припинення вогню – повсюдне, тривале, обов’язкове. Європа повністю підтримує в цьому Україну, абсолютно чітко розуміє всі ризики, які несе й сама війна, і її відтерміновані наслідки. США, як і раніше, залишилися глобальним посередником, який усе ще вважає, що Росія договороздатна й готова вийти з війни заради бізнес/інтересів», – написав Подоляк у телеграмі 20 травня.

Російські війська обстріляли пасажирський автобус у Херсоні, є поранені

Російська армія атакувала пасажирський автобус у Херсоні, повідомили міська військова адміністрація та Офіс генерального прокурора вранці 20 травня.

Під обстріл потрапив автобус комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» у Дніпровському районі. За даними МВА, він зазнав суттєвих пошкоджень. Спершу було відомо про одну постраждалу – жінку 1960 року.

Згодом до медиків звернувся 56-річний чоловік із контузією та мінно-вибуховою травмою.

«До 5-ти збільшилась кількість поранених внаслідок атаки ворожого безпілотника на маршрутний автобус №5 — водій і ще двоє пасажирів. По допомогу до медиків звернулись чоловіки 62 і 41 років та 45-річна жінка. В усіх постраждалих контузія та мінно-вибухова травма», – додала міська адміністрація.