Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

ISW про зустріч у Стамбулі: Кремль далі сигналізує про незацікавленість у добросовісних переговорах

Заяви російських чиновників продовжують сигналізувати про безкомпромісну позицію Кремля напередодні запропонованих ним переговорів з Україною у Стамбулі 2 червня, тому майбутня зустріч навряд чи дасть суттєві результати на підтримку міцного миру в Україні, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Рішення російських чиновників повторити давні вимоги і направити ту саму делегацію низького рівня на наступну зустріч у Стамбулі свідчить про те, що Росія залишається незацікавленою в участі в добросовісних переговорах. ISW продовжує вважати, що РФ залишається налаштованою на затягування мирних переговорів, щоб підтримувати свої наступальні операції в Україні й отримати додаткові поступки від України і Заходу», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, аналітики згадали слова речника Кремля Дмитра Пєскова, який 30 травня висловив задоволення тим, що позиція російського лідера Володимира Путіна щодо членства України в НАТО «знаходить розуміння» у Вашингтоні.

«Президент Путін послідовно доносить до своїх співрозмовників, у тому числі американських представників нашу позицію про неприпустимість розширення НАТО на схід. Ми раді, що ці роз’яснення знаходять розуміння у Вашингтоні», – сказав Пєсков після того, як спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу NBC News заявив, що Сполучені Штати визнають обґрунтованість російської стурбованості щодо розширення Північноатлантичного альянсу на схід і готові обговорювати з Москвою це питання.

«Заява Пєскова свідчить про те, що російські чиновники вважають, що Сполучені Штати підтримують вимоги Росії до НАТО щодо зміни основоположної політики відкритих дверей Альянсу. Таке зобов’язання фактично надало б Росії право вето щодо елементів статуту НАТО, непропорційно сприяло б бажанням Росії щодо післявоєнної безпеки і підірвало б заявлені цілі президента США Дональда Трампа щодо досягнення справедливого і міцного миру в Україні. Російські чиновники привласнюють собі поступки США щодо переговорів і потенційних післявоєнних домовленостей щодо безпеки і не роблять ніяких аналогічних поступок, таких як відмова від претензій Росії на неокуповані українські території», – заявили в ISW.

Під час виступу на засіданні Ради безпеки ООН 30 травня представник Росії Сергій Небензя знову звинуватив президента України Володимира Зеленського в небажанні закінчити війну, а також назвав умовою припинення вогню зупинку військової допомоги Україні й мобілізації до українських Сил оборони. Російський дипломат додав, що його країна готова продовжувати бойові дії «стільки, скільки буде потрібно».

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у відповідь на слова Небензі заявив, що Росія використовує найвищі дипломатичні майданчики, щоб видавати «таку войовничу риторику. Це ляпас Росії всім, хто виступає за мир. Не лише Україні, а й Сполученим Штатам, європейським країнам, Китаю, Бразилії та іншим».

У НАТО немає активних дискусій щодо вимоги Росії не розширюватися на схід – джерела

У НАТО не обговорюють вимоги Росії до Альянсу надати письмові зобов’язання щодо нерозширення блоку на схід – про це Радіо Свобода розповіли на умовах анонімності кілька поінформованих співробітників і дипломатів НАТО, не уповноважених офіційно спілкуватися зі ЗМІ.

Агентство Reuters раніше повідомило, що ця вимога – серед умов російського лідера Володимира Путіна, на яких він готовий завершити війну проти України.

Джерела Радіо Свобода натомість зазначили, що тема потенційного нерозширення НАТО, зокрема, не підіймалася на жодній із нещодавніх, а також – більш давніх зустрічей у межах Альянсу.

«Можливо, це просто академічна дискусія», – зазначив один зі співрозмовників, нагадуючи, що будь-яке рішення НАТО ухвалюється консенсусом.

Коментуючи можливість задоволення вимоги РФ про нерозширення, інший співбесідник зауважує: письмове зобов’язання щодо нерозширення – «не те, що вони [росіяни – ред.] можуть так просто отримати», адже право вільно визначатися з тим, до якого союзу долучитися, закріплене в низці міжнародних договорів.

Серед них, зокрема, – Північноатлантичний договір, підписання якого й забезпечило створення НАТО 1949-го, Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969-го, Гельсінський Заключний акт 1975-го.

Окремо дипломат згадує Основоположний акт НАТО-Росія 1997 року, наголошуючи, що «він у будь-якому разі мертвий, але разом із тим – існує». Ним, зокрема, закріплені повага до незалежності й територіальної цілісності всіх держав, непорушності кордонів і права народу на самовизначення.

Радіо Свобода звернулося до МЗС Великої Британії, Німеччини, Єлисейського палацу, також – до пресслужби Північноатлантичного альянсу з проханням прокоментувати вимоги Росії до західних лідерів щодо нерозширення НАТО на схід й оцінити вірогідність, що їх візьмуть до уваги. Відповіді будуть опубліковані, як тільки вони надійдуть. Більше інформації на цю тему тут

Генштаб: більшість російських атак на фронті минулої доби були на чотирьох напрямках

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 191 боєзіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 31 травня.

Більшість російських атак, згідно з наведеними даними, припали на чотири напрямки: Покровський (47), Курський (34), Лиманський (29) і Новопавлівський (25).

Крім того, бойові дії точилися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах двох ракетних ударів, застосувавши чотири ракети, та 85 авіаударів, скинувши 155 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 6071 обстріл, зокрема 88 – із реактивних систем залпового вогню, і залучив для ураження 3767 дронів-камікадзе», – повідомили у Генштабі.

Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії раніше цього місяця повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.

На «карті Путіна» Україна насправді не є частиною Московії – розслідування Радіо Свобода

Минулого два роки, як в Кремлі російський керманич Володимир Путін розглядав карту 17-го століття і не побачив на ній України. Але що то була за мапа? Радіо Свобода провело дослідження багатьох примірників тієї карти – зокрема кольорових – і дійшло висновку, що, по перше, Україна на мапі є, а по-друге, вона не замальована як частина Московії, хоча такою її назвав російський керівник.

23 травня 2023 року. Голова Конституційного суду Російської Федерації Валерій Зорькін прибуває до Кремля на зустріч із очільником РФ Володимиром Путіним. Але головний суддя Росії прийшов не з порожніми руками.

Він приніс старовинну карту, створену при французькому королі Людовіку XIV, і сказав, що на тій мапі немає України. Путін відповів: «Ну, звичайно».

Радіо Свобода розшукала чотири мапи того самого авторства, які Зорькін показав Путіну і де російський керівник «не помітив» України, а також сказав, що вона вже була на той час в Московському царстві – тобто у складі Московії. Читайте і дивіться за лінком

«Серед юних божевільна кількість цікавих людей». Сергій Вікарчук про виховання дітей

Сергій Вікарчук працював у відділі курортів і туризму Євпаторійської міськради. Після окупації Криму Росією він разом із сім'єю залишив Крим і перебрався жити під Київ.

Вікарчук був добровольцем під час АТО на Донбасі у 2014–2015 роках. Свій позивний він обрав на честь рідного міста – «Євпаторія». Тепер він викладає предмет «Захист України» в ліцеї та веде кілька груп військово-патріотичної гри «Джура».

Як виховувати дітей, живучи в Україні? Та коли сподіватися на мир? Цими думками Вікарчук поділився із Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Читайте і дивіться за лінком

На Сумщині оголосили про обов’язкову евакуацію зі ще 11 населених пунктів

Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підписав розпорядження про обов’язкову евакуацію жителів ще 11 населених пунктів Сумського району, повідомила пресслужба ОВА 31 травня.

Рішення ухвалили з огляду на постійну загрозу життю цивільного населення внаслідок обстрілів прикордонних громад із боку російських військ, пояснили в ОВА.

Евакуацію проводитимуть із таких населених пунктів:

• Горобівка (Річківська сільська громада);
• Штанівка, Воронівка, Янченки (Білопільська міська громада);
• Цимбалівка, Шкуратівка (Ворожбянська міська громада);
• Кровне, Миколаївка, Руднівка, Спаське, Капітанівка (Миколаївська сільська громада).

«Усім, хто потребує допомоги, надається транспорт, гуманітарна допомога, тимчасове розміщення та соціальні виплати… Закликаємо жителів не зволікати з рішенням про евакуацію. Залишатися в зоні постійної небезпеки – це пряма загроза вашому життю і здоров’ю», – наголосили в ОВА.

За даними влади, нині під обов’язкову евакуацію на Сумщині підпадають 213 населених пунктів.

Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області. 29 травня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко наголосив, що Росія накопичила достатньо сил, щоб спробувати атакувати Сумщину.

Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Голова області додав, що жителів цих сіл раніше евакуювали, тож загроз для цивільного населення там немає.

29 травня Григоров зазначив, що обстановка в Сумській області залишається «складною, але контрольованою», і закликав жителів прикордонних територій не зволікати з евакуацією.

22 травня російський президент Володимир Путін заявив про намір російських сил створити «буферну зону» вздовж кордону з Україною.

Вісім російських БпЛА поцілили в двох районах Харкова, є поранена, руйнування – влада

Російські військові в ніч на 31 травня атакували безпілотниками Харків, внаслідок чого постраждала 43-річна жінка, є руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Ворог поцілив вісьмома БпЛА по Шевченківському і Київському районах Харкова…, пошкоджено два підприємства, два автомобілі, два багатоповерхові будинки», – повідомив голова ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов уточнив, що вночі шість «прильотів» зафіксували в Київському районі міста, два – у Шевченківському.

«У Шевченківському районі під ударом опинилося СТО – пошкоджено приміщення і кілька автівок. У Київському внаслідок прильоту в кількох будинках вибиті шибки», – написав мер у телеграмі.

Голова ОВА, тим часом, також повідомив, що протягом доби обстрілів також зазнав Ізюм на Харківщині, де постраждали 30-річний і 28-річний чоловіки, а також селище Васищеве Безлюдівської громади, де постраждали 69-річний чоловік і 67-річна жінка. У селі Шевченкове, за словами Синєгубова, 36-річний чоловік підірвався на невідомому вибуховому пристрої.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну понад сотнею дронів, двома реактивними БпЛА

Російські військові в ніч на 31 травня атакували Україну 114 засобами повітряного нападу, зокрема, 107 ударними безпілотниками типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, двома реактивними ударними БпЛА (невстановленого типу), а також двома зенітними керованими ракетами С-300 і трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

За повідомленням, основними напрямками повітряного удару були Харківщина, Сумщина і Донеччина.

«Станом на 08:30 протиповітряною обороною знешкоджено 69 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) і три керовані авіаційні ракети Х-59/69 на сході, півдні, півночі та в центрі країни. 42 – збито вогневими засобами ураження, 30 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – зазначили військові.

За даними Повітряних сил, зафіксоване влучання у 13 локаціях.

Напередодні Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що з розробленого ним за підтримки іноземних партнерів мобільного зенітно-ракетного комплексу вдалося збити російський новітній реактивний безпілотник. За повідомленням, це сталося 29 травня під час відбиття нічної атаки безпілотників на Одещину.

«Після виявлення російського дрона бійці Сил безпеки і оборони України завдали удару по цілі – ворожий новітній реактивний безпілотник, ймовірно «Дань-М», знищено: він впав у Чорне море», – йдеться в повідомленні.

Подробиць про сам безпілотник у ГУР не навели, але перед цим голова Центру радіотехнологій і автор профільного каналу про військовий зв’язок Сергій «Флеш» Бескрестнов заявляв, що Росія атакувала Україну із застосуванням нового типу ударного реактивного БпЛА під назвою «Дань-М», група яких була запущена з окупованого Криму. За його словами, швидкість цього БпЛА скаладає 400-750 км/год.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Втрати армії РФ у війні перевищили 987 тисяч – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 987 330 своїх військових, зокрема 1250 – за останню добу – такі дані станом на 31 травня навів український Генштаб.

Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ вказали на такі:

• танки ‒ 10867 (+2 – за останню добу)
• бойові броньовані машини ‒ 22652 (+5)
• артилерійські системи – 28475 (+54)
• РСЗВ – 1400 (+2)
• засоби ППО ‒ 1173 (+1)
• літаки – 372
• гелікоптери – 336
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 38215 (+145)
• крилаті ракети ‒ 3265
• кораблі /катери ‒ 28
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 50198 (+109)
• спеціальна техніка ‒ 3902.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

У Запорізькій області через російські обстріли загинула дитина – ОВА

9-річна дівчинка загинула, 16-річний хлопець зазнав поранення в ніч на 31 травня внаслідок російського обстрілу в Запорізькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його словами, це сталося в селі Долинка Пологівського району.

«Росіяни поцілили КАБами по житловій забудові. Один будинок зруйнували. Ще декілька будинків, автівки й господарчі споруди пошкоджені вибуховою хвилею», – написав Федоров у телеграмі.

За даними голови ОВА, минулої доби російські війська завдали 628 ударів по 24 населених пунктах Запорізької області, надійшло 34 повідомлення про пошкодження квартир, приватних будинків, автомобілів й об’єктів інфраструктури.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ повідомив про 28 російських атак на Курському напрямку протягом дня

Від початку доби на фронті відбулося 149 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 30 травня.

Зокрема, Сили оборони відбили чотири російські атаки на Харківському напрямку, тривають три з семи зіткнень на Куп’янському.

Російські війська 24 рази атакували на Лиманському напрямку, ще точаться чотири сутички. Також тривають шість боєзіткнень з 11 на Сіверському. Бойові дії також тривали на Краматорському й Торецькому напрямках.

«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 38 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Зоря, Русин Яр, Полтавка, Шевченко Перше, Миролюбівка, Звірове, Малинівка, Єлизаветівка, Лисівка, Новосергіївка, Удачне, Андріївка, Муравка, Котлярівка та Олексіївка. Дотепер триває три боєзіткнення», – йдеться в зведенні.

Армія Росії 21 раз атакувала на Новопавлівському напрямку, ЗСУ наразі відбили 16 із них. Триває один бій із чотирьох на Оріхівському напрямку, на Придніпровському російські загарбники провели «чотири безрезультатні атаки».

«На Курському напрямку підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили 28 атак російських загарбників, два боєзіткнення досі тривають», – додає штаб.

Зеленський обговорив із Ердоганом майбутні переговори Росії й України в Стамбулі

Голова держави Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом – про це він повідомив 30 травня:

«Подякував йому особисто та всій Туреччині за принципову позицію щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету нашої держави».

За словами Зеленського, сторони обговорили першу зустріч російської та української делегацій у Стамбулі. Він назвав обмін полоненими її важливим досягненням, «але, на жаль, єдиним». Президент закликав до припинення вогню для подальшого руху до миру.

«Обговорили можливу наступну зустріч у Стамбулі і за яких умов Україна готова взяти в ній участь. Однаково бачимо, що ця зустріч не може і не повинна бути пустою. Також обговорювали можливість організації чотиристоронньої зустрічі на рівні лідерів України, Росії, Туреччини і Сполучених Штатів», – повідомив він.

Президент додав, що розмова також стосувалася участі Туреччини в саміті Україна – Південно-Східна Європа. Офіс президента уточнив, що він запросив Ердогана до участі в саміті.

У вечірньому зверненні Зеленський знову вказав на те, що Росія не надала свого бачення припинення вогню:

«Зараз, якщо чесно, ані ми в Україні, ані Туреччина як сторона, що приймає, не маємо жодної інформації про російський так званий «меморандум». Росіяни чомусь приховують свій цей документ. Абсолютно дивна, якщо чесно, позиція. Жодного розуміння формату. Мабуть, вони в Москві взагалі відвикли від дипломатії. Постійно вони щось роблять таке, щоб довести, що саме вони – найбільш неадекватний суб’єкт у світі».

Це, на його думку, «переконує всіх», що на Росію потрібен новий тиск.

28 травня голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Росія запропонувала Україні зустрітися для другого раунду переговорів у Стамбулі наступного понеділка, 2 червня.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив 30 травня під час зустрічі зі своїм турецьким колегою Хаканом Фіданом у Києві, що Україна готова до наступного раунду переговорів з Росією, але очікує від Москви меморандуму з пропозиціями про припинення вогню. У Кремлі раніше цей заклик назвали «неконструктивним».

«Вони стануть важким ударом»: cенатор про санкції щодо Росії, які готує Конгрес США

Путін недооцінює Сполучених Штатів щодо можливості запровадження нових санкцій – таку думку висловив сенатор-демократ Річард Блюменталь, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Нині він разом із сенатором республіканцем Ліндсі Гремом перебував із візитом у Києві.

За словами обох сенаторів, обидві палати Конгресу об’єдналися і готові до запровадження санкцій щодо Росії. За словами Блюменталя, нові санкції можуть підірвати російську економіку.

«Я думаю, що він дуже недооцінює Сполучені Штати Америки. Я думаю, що він вважає нас слабкими і нерішучими, і що ми ніколи не зможемо зібратися з думками. Він не розуміє, що 82 сенатори, які об’єдналися по обидва боки залу, значать з точки зору практичного впливу, і що ці санкції підірвуть його економіку. Вони стануть важким ударом для країни, яка, як сказав один з наших колег, є, по суті, заправкою з ядерною зброєю. У нього є лише один ресурс, і ми збираємося перекрити цей ресурс як засіб підвищення доходів», – зазначив сенатор.

За словами сенатора, Путін грає зі США в піжмурки і затягує час, щоб «він міг піти в наступ на поле бою».

«І відповідь Сенату США буде чіткою і однозначною. 500% мита на всіх, хто купує (російські – ред.) нафту, газ чи нафтопродукти. 500% мита на Індію, на Китай, які купують 70% цих російських товарів. І я був надзвичайно натхненний підтримкою, яку ми отримали від наших європейських союзників. Вони герої, тому що вони сказали: «Вперед, ухваліть законопроєкт про санкції», – додав Блюменталь.

Водночас, сенатор-республіканець Ліндсі Грем зазначив, що з Києва сенатори вирушать до Європи, в тому числі Франції та Німеччини, зокрема, для того, щоб закликати європейських союзників знизити граничну ціну на російську нафту.

«Якщо Європа зробить це, це матиме сенс. Це зашкодить російській військовій машині», – каже Грем.

Також, як зазначив сенатор, Україна поінформує Конгрес США «про стан війни і про те, як санкції можуть вплинути на військову машину Путіна». Більше інформації тут

«Удар розчепіреними пальцями». Ситуація біля Костянтинівки ускладнюється

Російські війська рухаються на Костянтинівку – крайню південну точку укріпленої лінії фортець ЗСУ на Донбасі – вже з трьох напрямків. За останні два тижні, як свідчить мапа DeepState, агресор просунувся до Костянтинівки від Часового Яру, Торецька та Покровська.

Ключова проблема: новий плацдарм російських військ на південь від міста, який вони створили, перерізавши трасу Т0504 Покровськ – Мирноград – Костянтинівка та просунувшись за неї. Це, за оцінками аналітиків, суттєво ускладнило постачання і ротацію українських підрозділів на цій ділянці.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 24 травня констатували, що російські війська закріпилися на позиціях, достатніх для початку наступальної операції на Костянтинівку з півдня – або ж для охоплення Покровська і Мирнограда з північного сходу «впродовж найближчих тижнів і місяців».

Про те, як ускладнилась ситуація навколо Костянтинівки, – читайте у нашому великому матеріалі «Можна констатувати початок битви за Костянтинівку». Армія РФ стирає місто і підступає

«Ситуація важка, адже ворог має визначені плани на ту ділянку, посилює своє угрупування там, працює активно по логістиці і здійснює сильний тиск, щоб розвивати свій успіх в цьому районі», – зазначили у DeepState, описуючи ситуацію у Зорі, селі на південь від Костянтинівки, 26 травня. Росія заявила про його захоплення, але аналітики заперечили це, зауваживши однак, що найближчим часом агресор дійсно може все ж таки окупувати село.

У DeepState пояснюють – на кону стоять важливі для агресора цілі: Костянтинівка, логістика за Костянтинівкою і Мирноградом-Покровськом, які відкриваються зі східної сторони в разі успіху.

Далі читайте тут

Синєгубов: Росія вдарила по селу в Харківському районі, двоє людей постраждали

Російська армія завдала ракетного удару по селу Васищеве в Харківському районі, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 30 травня.

«Наразі відомо про двох постраждалих. Медики надають всю необхідну допомогу», – заявив він.

Синєгубов додав, що внаслідок атаки пошкоджені вісім приватних домоволодінь.

Раніше голова області повідомив про одного постраждалого у Васищевому. Тоді ж було відомо про пошкодження п’ятьох домоволодінь і автомобіля.

«Ми маємо ділові відносини»: сенатор Грем про шанси на нову військову допомогу США Україні

«Зараз ми маємо ділові відносини», – так на запитання Радіо Свобода про шанси на ухвалення Конгресом США нової військової допомоги Україні або її альтернативи відповів сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Він разом із сенатором-демократом Річардом Блюметалем нині перебувають у Києві із візитом.

За словами Грема, завдяки угоді про корисні копалини США мають з Україною ділові відносини. І нині сенатор сподівається, що вони поширюватимуться на військову сферу.

Читайте також: Зеленський зустрівся з сенаторами США і закликав до «додаткового тиску» на Росію

«Україні пощастило сидіти на вершині трильйонів доларів критично важливих мінералів, необхідних для економіки 21 століття. Зараз ми маємо ділові відносини. Я сподіваюся, що ці ділові відносини будуть поширюватися і на військову сферу. Щоб американський військово-промисловий комплекс продавав Україні зброю, яку ми розробляємо. Інші країни могли б купувати її у нас і постачати в Україну. Але з точки зору бізнес-відносин, я бачу, що вони переходять в оборонну сферу, де будуть створюватися спільні підприємства», – зазначив Грем.

Водночас він не відповів на питання про шанси на те, що Конгрес може проголосувати за новий пакет допомоги Україні.

Сенатор-республіканець додав, що українці – найдосвідченіші в питанні створення та користування дронами, і цей досвід перейматиме США.

«Ви найрозумніші люди у світі в галузі дронів. Було б божевіллям не скористатися вашими знаннями і не почати з вами співпрацювати. Тож ми будемо співпрацювати з вами у сфері безпілотників і матимемо ділові стосунки з вами в оборонній сфері. І я очікую, що ви станете хорошим ринком для передових американських озброєнь, які будуть взаємовигідними для обох країн», – додав він.

Зеленський зустрівся з сенаторами США і закликав до «додаткового тиску» на Росію

Президент Володимир Зеленський повідомив про «хорошу зустріч» із членами Сенату Сполучених Штатів Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем 30 травня.

Він подякував сенаторам за приїзд до України тоді, коли «найбільше потрібна координація зусиль для наближення гідного й тривалого миру».

«Ми однаково розуміємо, що Росія намагається зробити з дипломатії посміховисько: прикривається перемовинами, але готується до нових наступальних операцій на фронті, щодня бʼє по наших містах і селах, відмовляється від усіх пропозицій припинення вогню. Тому додатковий тиск потрібен», – заявив він.

Дані Генштабу: армія РФ в травні 888 разів застосувала небезпечні хімічні речовини на полі бою

Представники Збройних сил України розповіли іноземним представникам про застосування Росією хімічних засобів як засобу ведення війни, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ 30 травня.

За повідомленням, представники управління військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту Командування Сил підтримки ЗСУ повели брифінг для представників воєнно-дипломатичного корпусу, акредитованих в Україні – Київської Асоціації Військових Аташе (КАВА). У ньому взяли участь представники понад 35 країн.

Військовим дипломатам розповіли про випадки застосування російськими військами проти Сил оборони України хімічних засобів боротьби із заворушеннями як засобу ведення війни, а також порушення Росією Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення.

Міноборони Білорусі: Росія передала партію транспортно-бойових вертольотів Мі-35М

У рамках «військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією» до Білорусі прибула партія нових транспортно-бойових гелікоптерів Мі-35М, повідомила 30 травня пресслужба білоруського Міністерства оборони.

За даними відомства, Мі-35М – це модернізована версія бойового гелікоптера Мі-24. Ця модель, як стверджується, здатна виконувати «широкий спектр завдань: ураження живої сили та техніки противника, вогнева підтримка, десантування, евакуація поранених, розвідка та транспортування вантажів».

ОВА: двоє людей загинули в Херсоні через російський обстріл

У Херсоні загинули двоє людей внаслідок російської атаки, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 30 травня.

«Поранення, несумісні з життям, дістав 53-річний чоловік та 85-річна жінка. У момент ворожої атаки вони перебували у будинку», – йдеться в повідомленні.

Також Херсонська міська військова адміністрація повідомила про госпіталізацію 54-річного жителя обласного центру:

«Він потрапив під атаку ворожого безпілотника у Дніпровському районі і дістав мінно-вибухову травму та уламкові поранення».