Доступність посилання

Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року
Наслідки російської дронової атаки по Києву. 12 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Україна і РФ на вихідних можуть провести обмін військовополоненими – Зеленський

Україна готова до обміну військовополонених у цю суботу та неділю, але ми досі не отримали списки, заявив український президент Володимир Зеленський.

«Сьогодні наші групи провели консультації щодо обміну, про який домовились (у Стамбулі). Російська сторона передала інформацію, що на ці вихідні вона зможе передати 500 людей – наших військових. Ми готові до обміну відповідної кількості», – заявив він під час брифінгу.

За його словами, поки що Київ не отримав списки тих, «кого ми міняємо».

Зеленський додав, що після цього розпочнеться робота щодо обміну тілами полеглих, про що сторони домовилися у Стамбулі.

Ще один білорус потрапив в український полон на Донеччині – «Хочу жити»

Під час боїв поблизу населеного пункту Петрівка Донецької області, на Покровському напрямку, до полону Сил оборони України потрапив громадянин Білорусі Сергій Кузьменко, який воював на боці Росії. Про це білоруській службі Радіо Свобода стало відомо від проєкту «Хочу жити», яким займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

«Сергій Анатолійович Кузьменко був захоплений у травні», – заявили у відомстві.

До підписання контракту з російською армією Кузьменко проживав у російському місті Ярославль. За даними «Хочу жити», він при цьому все ще мав білоруський паспорт. Воював стрільцем у другому батальйоні 102-го мотострілецького полку 150-ї дивізії, яку довелося повністю відбудовувати після боїв під Маріуполем – тоді в перші дні повномасштабного вторгнення Росії українські війська знищили щонайменше сім тактичних батальйонів дивізії. Підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії дислоковані в Ростовській області Росії.

Сергій Кузьменко народився 22 липня 1971 року. Служив рядовим. Його 81-річна мати Лідія Кузьменко проживає в Білорусі.

Подробиці контракту Кузьменка з російською армією невідомі. Його прізвище не фігурує в раніше опублікованих списках білорусів, які воюють на боці Росії.

В рамках найбільшого обміну Україна передала Росії трьох білоруських полонених. Наразі в українському полоні залишаються ще вісім.

Сили РФ завдали ракетного удару по навчальному підрозділу на Полтавщині, є поранені – ЗСУ

Сили РФ завдали ракетного удару по території одного із навчальних підрозділів на Полтавщині, є поранені, заявили у Сухопутних військах ЗСУ.

«Завдяки своєчасно вжитим та ретельно продуманим заходам безпеки, розробленим для захисту життя і здоров’я військовослужбовців в умовах постійної загрози ракетних та повітряних атак з боку агресора на тилові райони, вдалося уникнути найгіршого», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому у фейсбуці.

У Сухопутних військах зазначають, що завдяки комплексу превентивних дій вдалося зберегти життя військовослужбовців, які на момент удару перебували на полігоні, виконуючи навчальні завдання, але є поранені – усім постраждалим надається вся необхідна медична допомога.

Зазначається, що для детального з’ясування всіх обставин події та оцінки завданої шкоди створено спеціальну комісію.

Близько 13:50 Повітряні сили ЗСУ попередили про активність російської тактичної авіації на північно-східному напрямку. Згодом повідомлялось про ракету у напрямку Полтавщині, у соцмережах писали про звуки вибуху.

Це вже другий російський удар розташуванню навчального підрозділу ЗСУ з початку червня.

У неділю, 1 червня, російські військові завдали ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ ЗС України. Відомо про 12 загиблих і понад 60 поранених. Водночас командування наголошувало, що ніяких шикувань чи масових зборів особового складу не проводилося.

Після цього командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий 1 червня заявив, що подає рапорт про відставку через загибель військових на полігоні. За його словами, цей крок продиктований його відчуттям відповідальності «за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули воїни».

Читайте також: Костенко про рапорт Драпатого: «Ми не можемо втратити легендарного командира»

3 червня Михайло Драпатий заявив, що після «тривалої розмови» з президентом України Володимиром Зеленським ухвалив рішення «залишитися в строю» – попри попереднє рішення піти у відставку через трагедію на полігоні.

Згодом на сайті глави держави були оприлюднені укази про звільнення Михайла Драпатого з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ і про його призначення командувачем Об'єднаних сил ЗСУ.


Війська РФ намагаються розширити напрямки просування на Сумщині – ДПСУ

Російські війська намагаються розширити напрямки просування на території Сумської області, використовуючи малі штурмові групи піхоти, заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«По напрямку Сумської області зберігається тактика противника щодо застосування малих штурмових груп піхоти, які намагаються зайти, щоб розширити зону боїв на території України. Броньовану техніку ворог тут не використовує, тільки піхотні групи, які періодично застосовують квадроцикли та мотоцикли для того, щоб забезпечити швидкість просування вглиб території нашої країни, щоб закріпитися і чекати на підкріплення», – сказав він на брифінгу в «Укрінформі».

За його словами, якщо раніше така тактика спостерігалася лише у напрямку населених пунктів Басівка та Журавка, то останнім часом фіксується розширення напрямків, на яких противник намагається просуватися малими штурмовими групами – зокрема, у напрямку населених пунктів Веселівка та Володимирівка.

«Але це все фактично є в одній операційній зоні. Протяжність по лінії кордону є незначною, якщо порівнювати всю протяжність кордону з Росією у межах Сумської області – це понад 550 км загалом. Дії ворога спостерігаються у невеликій частині», – додав речник ДПСУ.

Читайте також: Найінтенсивніші бойові дії на Сумщині відбуваються в районах двох громад – ОВА

Також американський Інститут вивчення війни у своєму звіті 3 червня зазначав, що російські війська активізують свої зусилля з розширення лінії фронту на півночі Сумської області вздовж трьох напрямків просування на північ і північний схід від міста Суми.

Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області.

22 травня російський президент Володимир Путін заявив про намір російських сил створити «буферну зону» вздовж кордону з Україною.

Єврокомісія пропонує подовжити тимчасовий захист українців до березня 2027-го, але може закінчити його раніше

Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для людей, які тікають від агресії Росії проти України, ще на один рік, тобто до 4 березня 2027 року. Пропозиція пов’язана з тим, що «Росія продовжує свої незаконні напади, а ситуація в Україні залишається нестабільною».

«Це забезпечить правову певність тим, хто користується тимчасовим захистом, і державам-членам, гарантуючи, що ті самі стандарти захисту продовжуватимуть застосовуватися по всьому ЄС. Це також запевнить переміщених осіб з України, що подання заяви про міжнародний захист не є необхідним і не вимагається», – йдеться в заяві Єврокомісії.

Окремо зазначено, що в разі зміни обставин в Україні, що дозволить поступове повернення та сталу реінтеграцію її громадян, «Комісія може внести пропозицію до Ради призупинити тимчасовий захист раніше за передбачену дату його закінчення».

У пропозиції Єврокомісії також роз’яснено, яке майбутнє може чекати на українців після завершення тимчасового захисту. Рада ЄС надає країнам-членам рекомендації – обов’язковими до виконання вони не є.

Читайте також: «Маємо бути дорослими». В уряді розповіли, скільки може тривати тимчасовий захист ЄС для українців

Запропоновані заходи враховують потреби тих, хто проживає в ЄС, а також необхідність відбудови України шляхом підтримки «безпечного, добровільного та гідного повернення».

Рекомендації, зокрема, включають перехід українців до інших правових статусів, що «краще відображають їхню нову ситуацію». В контексті згадане вивчення мови, знаходження роботи чи здобуття освіти. Ці люди, йдеться в заяві Єврокомісії, повинні мати можливість перейти до національних або правових статусів ЄС.

«Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень або національний статус довгострокового резидента», – сказано в заяві Єврокомісії. По суті, це ті самі довоєнні правила, що передбачали отримання українцями робочої чи студентської візи.

В контексті повернення до України пропонуються дозволи на ознайомчі візити, які можуть «допомогти тим, хто розглядає можливість повернення додому, ухвалювати обґрунтовані рішення».

Також Єврокомісія підтримує створення так званих юніті-центрів у державах-членах, які виконуватимуть роль інформаційних. Мета – як допомогти з інтеграцією на місцях, так і з поверненням в Україну. Центри фінансуватиме ЄС. Буде також призначений спецпосланник з питань українців у ЄС.

Формально пропозицію Єврокомісії має затвердити Рада ЄС на рівні міністрів внутрішніх справ і юстиції. Її наступне засідання заплановане на 12-13 червня в Люксембурзі.

Міноборони Польщі: неподалік кордону з Україною знайшли контейнери з боєприпасами та зброєю

У Підкарпатському воєводстві Польщі виявили боєприпаси та зброєю, повідомляє Міністерство оборони країни 4 червня.

«Повідомляємо, що контейнери з боєприпасами та зброєю, знайдені в місті Ляшки на Підкарпатті, не є власністю польської армії», – йдеться в повідомленні.

Відомтсво додає, що місце та виявлене обладнання охороняють відповідні служби.

Раніше польські медіа повідомили, що в місті Ляшки Ярославського повіту Польщі, що неподалік кордону з Україною, виявили контейнери зі зброєю та боєприпасами. Їхнє походження невідоме, на місці працюють правоохоронці.

США не визначилися, чи постачатимуть у майбутньому Україні зброю – посол при НАТО

Президент США Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України і не бачить простору для військового рішення – лише для дипломатичного. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер.

«Сполучені Штати залишаються зосередженими на збереженні можливостей президента Трампа для припинення воєнних дій (в Україні – ред.). Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги (в Україні – ред.) ще не схвалено», – заявив дипломат, відповідаючи на запитання журналіста про можливість постачання Україні американської зброї.

Вітакер також наголосив, що США розраховують на лідерство Європи в питанні надання Україні «ресурсів і політичного капіталу, необхідних для досягнення міцного миру».

«Європейці зацікавлені у забезпеченні миру на своєму континенті, а Сполучені Штати продовжуватимуть робити все можливе для підтримки цього», – зазначив очільник американської місії при НАТО.

Коментуючи можливість підтримки так званої «коаліції охочих», яку очолюють, зокрема, Велика Британія й Франція і яка має на меті надати Україні гарантії безпеки, Вітакер зауважив, що звернеться до своїх європейських колег «щодо деталей такої місії, а також щодо термінів».

Співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах НАТО наголошують, що нині Україна отримує від Сполучених Штатів військову допомогу, погоджену за попередньої адміністрації. Також триває обмін розвідданими й забезпечується робота систем Старлінк.

За даними українського президента Володимира Зеленського, станом на початок лютого 40% зброї та техніки, яка використовується на полі бою, українського виробництва, а внесок США в обороноздатність України сягає 30%.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до кінця грудня 2024 року Сполучені Штати надали майже 123 мільярди доларів фінансової, гуманітарної та військової допомоги – це найбільша номінальна частка допомоги, наданої Україні.

Останній транш на 500 мільйонів доларів було оголошено 9 січня. Йшлося про зброю із запасів американської армії в рамках Presidential Drawdown Authority (PDA). Адміністрація Трампа наразі не оголошувала нових пакетів допомоги Україні, сконцентрувавши свої зусилля на дипломатичних контактах з Києвом та Москвою щодо завершення війни.

«Армія РФ активізувалася на Запоріжжі»: спроба прориву чи відволікаючий маневр?

У даху будівлі – діри, а спецтехніка побита уламками. У ніч на 2 червня російські війська обстріляли пожежну частину в Степногірській громаді Василівського району. Постраждали 12 рятувальників, один з них перебував у вкрай тяжкому стані, повідомив очільник Запорізької області Іван Федоров.

Загалом протягом травня армія РФ значно активізувалася на Запорізькому напрямку фронту, заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

Як може змінюватися ситуація на ділянці фронту в Запорізькій області найближчим часом та чи спостерігається нова хвиля евакуації цивільних, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Речник Кремля підтвердив вибух біля Кримського мосту, але заперечує пошкодження

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що напередодні біля Керченського (Кримського) мосту пролунав вибух, про який напередодні повідомляла Служба безпека України – про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Пєсков підкреслив, що вибух не завдав мосту збитків.

«Вибух справді був, нічого не пошкоджено. Міст працює», – сказав Пєсков журналістам. За його словами, російська сторона вживає необхідних запобіжних заходів.

Подробиць про вибух речник Кремля не навів.

3 червня Служба безпеки України заявила про успішний підрив опор Керченського мосту, який з’єднує РФ із територією анексованого Криму.

Читайте також: У ВМС України прокоментували унікальність операції СБУ на Керченському мосту

Як стверджується, операція тривала кілька місяців, агенти замінували опори і в ніч проти 3 червня, о 4:44 ранку, було активовано перший вибуховий пристрій. Російська влада також не коментувала цю заяву.

Раніше російські медіа писали про збиття російською системою ППО українського дрона над Керченським мостом близько 6 ранку 3 червня. Повідомлялося, що уламки БПЛА впали на дорогу. Міст закривали на три години.

Верховна Рада ухвалила митні пільги для виробників дронів на оптоволокні

Верховна Рада підтримала законопроєкти 13305 і 13306 про митні та податкові пільги для виробників безпілотників із оптоволоконним керуванням – про це повідомили народні депутати 4 червня.

«Рада підтримала наші з Романом Костенко #13305 та 13306 законопроекти про податкові та митні пільги для виробників дронів, що управляються через оптоволоконний кабель. За в цілому – 302 та 303», – написав у своєму телеграм-каналі народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.

Законопроєкт 13306 передбачає звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. Проєкт закону 13305 звільняє такі товари від ввізного мита.


Генсекретар НАТО прокоментував відсутність голови Пентагону на зустрічі «Рамштайн»

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи відсутність міністра оборони США Піт Геґсета на зустрічі Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн»), заявив, що, попри це, США «повністю віддані спільним зусиллям щодо України».

«США будуть присутні сьогодні на «Рамштайні». США повністю віддані НАТО, повністю віддані нашим спільним зусиллям щодо України. Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі», – сказав Рютте на пресконференції перед засіданням Контактної групи, яке відбудеться 4 червня.

Сили РФ вдарили по Родинському на Донеччині 250-кілограмовою бомбою, є поранені – прокуратура

Російські війська вдарили авіабомбою по Родинському на Донеччині – поранені четверо людей, розпочато розслідування, повідомляє Донецька обласна прокуратура.

За даними слідства, російські війська атакували місто «ФАБ-250», яка поцілила по житловій забудові.

Внаслідок атаки зазнали тілесних ушкоджень троє жінок віком 56, 67 і 84 роки й 66-річний чоловік – у постраждалих діагностовано множинні осколкові поранення, перелом, мінно-вибухові травми. Потерпілим надано медичну допомогу.

У місті пошкоджені багатоквартирні будинки та шість гаражів, додають у прокуратурі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО в Гаазі, але не уточнив, чи буде там Зеленський

Генсекретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що запросив Україну на саміт у Гаазі.

«Я запросив Україну на саміт. Ми якомога швидше оприлюднимо програму з більш детальною інформацією», – сказав Рютте у Брюсселі 4 червня, перед засіданням міністрів оборони НАТО і ради Україна-НАТО, що відбудуться завтра.

Він не уточнив, чи означає це, що президент України Володимир Зеленський буде присутній на зустрічі.

ОВА: Росія атакувала Сумську громаду дронами, під повторний удар потрапили рятувальники

Російська армія вдарила по Сумській громаді безпілотниками, повідомляє обласна військова адміністрація 4 червня.

За повідомленням, удар був спрямований на цивільну інфраструктуру на одній із вулиць міста. Одна людина зазнала поранень внаслідок першого влучання, їй надали допомогу на місці.

«Під повторний обстріл під час ліквідації наслідків атаки потрапили рятувальники. На щастя, ніхто з них не постраждав», – заявила ОВА.

Крім того, атака пошкодила чотири автомобілі, складські приміщення та лінії електропередач.

«Маємо бути дорослими». В уряді розповіли, скільки може тривати тимчасовий захист ЄС для українців

Україна виступає за подовження тимчасового захисту для її громадян на території Європейського Союзу, доки тривають бойові дії, заявив у коментарі Радіо Свобода віцепрем’єр і міністр національної єдності Олексій Чернишов, що нині перебуває з візитом у Брюсселі.

«Будемо працювати над тим, щоб обговорити методику і технологію припинення статусу тимчасового захисту, коли обставини це дозволять. А обставини – це, безумовно, настання стабільного миру. До цього, безумовно, статус тимчасового захисту має продовжуватися. Це – наша позиція», – зазначив урядовець.

Віцепрем’єр підтвердив повідомлення, що тимчасовий захист для українців буде подовжено, не уточнюючи, на який термін. Співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах Євросоюзу раніше на умовах анонімності повідомляли, що його подовжать іще на рік – до березня 2027-го.

«Військова перемога України так чи інакше приведе до розпаду Росії» – Володимир Єльченко

Як це – грати з Лавровим у футбол? Як це – спостерігати, як російська дипломатія перетворюється у пропагандистів? До чого прийшла Росія під керівництвом Володимира Путіна і що на неї чекає у майбутньому? Яким може бути результат переговорів між Україною і Росією, які зараз тривають? Чи спроможні дієві санкції примусити Росію зупинити війну?

Про це Радіо Свобода розповів Володимир Єльченко, відомий український дипломат і останній посол України в Росії до моменту окупації Криму.

Володимир Єльченко обіймав ключові посади в системі Міністерства закордонних справ України та представляв країну на міжнародній арені. Очолював постійне представництво України при ООН у Нью-Йорку, був послом України в США під час першого президентського терміну Дональда Трампа. Також Єльченко став останнім послом України в Росії: його відкликали у березні 2014-го, після того, як Росія анексувала Крим.


Інтерв'ю із дипломатом Єльченком читайте тут

ISW про заяву Медведєва: Москва публічно визнає, що не зацікавлена в добросовісних переговорах

Кремлівські чиновники публічно визнають, що Росія прагне «повного знищення» України, що свідчить про незацікавленість Москви в добросовісних мирних переговорах і врегулюванні війни, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики звернули увагу на заяву заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва, який напередодні сказав, що метою участі російської делегації у зустрічах з українськими представниками в Стамбулі є забезпечення перемоги Росії, а не досягнення миру у війні з Україною. Крім того, речник Кремля Дмитро Пєсков 3 червня заявив, що меморандум, переданий Росією в Стамбулі, спрямований на «усунення першопричин» її війни проти України, і що люди не повинні очікувати «негайних рішень» від Стамбула.

«Російські державні ЗМІ раніше застерігали російську громадськість від очікування будь-яких значних результатів від українсько-російських переговорів, хоча російські чиновники продовжують хибно сигналізувати про зацікавленість у добросовісних мирних переговорах американським і західним чиновникам… Але російські чиновники ще не продемонстрували готовності до компромісів щодо будь-якої з їхніх давніх вимог щодо досягнення миру в Україні», – йдеться в повідомленні.

Келлог: удари України по аеродромах Росії «можуть підвищити рівень ризику»

Спецпредставник президента Сполучених Штатів з питань України Кіт Келлог прокоментував українську операцію з ураження російської авіації. У ефірі Fox News 4 червня він назвав застосування дронів ознакою сучасної війни.

«Кожна доба має свій стиль ведення війни. Ми бачимо війну дронів, і нам треба буде до цього адаптуватися», – сказав Келлог.

Представник президента нагадав, що стратегічні бомбардувальники Ту-22, які були на аеродромах поміж інших – це літаки, спроможні нести ядерну зброю:

«Щоразу, коли ви атакуєте ядерну тріаду, важить не стільки про збитки, яких ви завдаєте самій тріаді, бомбардувальникам, але й психологічний вплив».

На думку Келлога, операція показала, що Україна «не збирається здаватися». Водночас він висловив побоювання щодо можливого підвищення ризиків.

«Вони (Україна – ред.) кажуть: «ми теж можемо грати в цю гру». Вони можуть підняти рівень ризику до рівнів, які, як на мене, мають бути неприйнятними», – сказав він.

Напередодні речниця Білого дому Керолайн Лівітт повідомила, що президент США Дональд Трамп не знав заздалегідь про операцію «Павутина», під час якої українські дрони завдали ударів по російських військових аеродромах.

НАТО узгоджує 5% на оборону як обовʼязок для всіх членів

Міністри оборони НАТО зберуться 5 червня в Брюсселі на останню зустріч перед щорічним самітом Альянсу, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі за участю 32 глав держав та урядів, зокрема президента США Дональда Трампа.

Головна тема зустрічі – гроші. Саме в Гаазі офіційно мають погодити нову цільову позначку витрат на оборону.

Оглядач Радіо Свобода Рікард Юзвяк зібрав деталі.

На цей момент більшість країн НАТО вже досягли рівня в 2 % ВВП, і тепер мета – 3,5 % на так звані жорсткі витрати, тобто на збройні спроможності: танки, ракети, боєприпаси. Та додаткові 1,5 % ВВП на так звані м’які витрати, що доведе загальні оборонні видатки до 5 % ВВП.

За словами джерел у НАТО, які спілкувалися із Радіо Свобода, лише Іспанія наразі має застереження щодо цієї нової цілі. Однак очікується, що на міністерській зустрічі вона таки дасть згоду.

Іспанія – одна з небагатьох країн, яка досі не досягла базового рівня в 2 %, витративши минулого року лише 1,28 % ВВП. Передбачене збільшення оборонного бюджету наразі заблоковане.

Причина гальмування – політична обіцянка іспанського ліво-центричного уряду партнерам по коаліції домогтися офіційного визнання каталонської, баскської та галісійської мов у ЄС. Це рішення потребує одностайності всіх країн-членів ЄС, яку Мадрид не зміг забезпечити під час обговорення в Брюсселі 27 травня.

Хоча питання не знято з порядку денного остаточно, нової дати для його розгляду поки не призначено.

Далі читайте тут

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG