Вибухи на артскладах. Мила: нові подробиці. Репортаж з місця подій
Німеччина звинуватила Росію в інциденті в аеропорту Лейпцига й оголосила кроки у відповідь
Міністр внутрішніх справ Німеччини заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі.
«Загальна оцінка спроби нападу 4 серпня в аеропорту Лейпцига відповідає вже відомій схемі російських гібридних операцій у Європі. Дані, отримані розвідувальними службами, підтверджують цей висновок. Вони вказують на причетність осіб, які діяли за дорученням російських державних структур. У сукупності результати поліцейського розслідування, характер дій і розвідувальні дані підтверджують відповідальність Росії за спробу нападу в аеропорту Лейпцига», – заявив голова МВС Німеччини Александр Добріндт.
Високопосадовець додав, що події в Лейпцигу розглядають у контексті низки гібридних дій. Добріндт зауважив, що розслідування триває й на цьому етапі вимагає максимального захисту інформації.
«Ми виходимо з того, що Німеччина залишатиметься ціллю подальших гібридних атак Росії. Також слід виходити з того, що існує готовність шляхом таких гібридних атак завдавати значно більшої шкоди… Ми не перебуваємо у стані війни, але щодня є ціллю гібридної війни», – підкреслив Добріндт.
Очільник Міністерства закордонних справ Німеччини своєю чергою запевнив, що федеральний уряд продовжить підтримку України й посилюватиме обороноздатність власної країни, попри низку гібридних атак. Йоганн Вадефуль оголосив і про низку заходів проти Росії у відповідь. Їх доведуть до відома російського посла, що в момент проведення пресконференції німецьких урядовців 1 вересня прибув до МЗС Німеччини.
Ігнат: у серпні Росія запустила по Україні понад 2800 реактивних дронів
У серпні Росія атакувала Україну понад 2800 реактивними дронами, заявив керівник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ворог наростив їх (реактивних дронів – ред.) застосування у липні вп’ятеро більше, ніж в попередні місяці. Така ж тенденція продовжилась зараз і в серпні. У серпні було застосовано понад 2800 реактивних БпЛА», – розповів він в ефірі телемарафону.
Ігнат зауважив, що відсоток збиття реактивних дронів менший, ніж звичайних – близько 60%.
«Але відсоток дронів, які летять із двигунами внутрішнього згоряння, мається на увазі класичні «Шахеди», «Гербери», «Пародії», то там відсоток збиття залишається стабільно високим, бо є протидія..Це 90-95%, – додав представник Повітряних сил ЗСУ.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - протягом останніх днів тривалість повітряних тривог зросла.
Федоров: тенденції до виїзду людей із Запоріжжя немає
На території міста Запоріжжя нині перебуває приблизно 700 тисяч людей, повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.
«І тенденції щодо виїзду я не бачу. Її немає. Також ми маємо розуміти, що велика кількість переселенців із прифронтових територій приїжджає до Запоріжжя», – сказав він.
За словами Федорова, із 700 тисяч людей на території міста Запоріжжя 200 тисяч – це переселенці з окупованого Криму, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей.
Війська РФ вдарили по Дніпру, є поранені, сталася пожежа на підприємстві – ОВА
Російські війська завдали удару по Дніпру, поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, поранені жінки 58 та 63 років – вони перебувають в лікарні.
Ганжа повідомив, що також внаслідок атаки РФ виникла пожежа на підприємстві переробної промисловості, пошкоджені кілька приватних будинків.
Каллас: конкретних домовленостей про додаткові ракети Patriot для України поки немає
Євросоюзу поки що не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн. Про це після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ і оборони в Ірландії заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає кореспондентка Радіо Свобода.
На запитання журналіста про те, чи вдалося отримати тверді зобов’язання, зокрема від Греції або Іспанії, передати Україні ракети-перехоплювачі з їхніх запасів, Каллас відповіла негативно.
«Ні, сьогодні ми не отримали жодних конкретних рішень. Але були заклики і розмови щодо цих ракет, і вони продовжаться. На жаль, сьогодні конкретного успіху в цьому питанні немає», – сказала Каллас.
Ключові для Запоріжжя підстанції будуть сховані під землею – Федоров
У Запоріжжі сховають під землю енергооб’єкти, ключові для міста, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Дві підстанції у нас будуть приховані під землю. Це – ключові підстанції для міста Запоріжжя. Наземні шелтери можуть захистити від «Шахеда». Але очевидно, що ворог, якщо зрозуміє, що «шахедами» не зможе досягти результату, буде більш важкими засобами це робити», – сказав Федоров.
Обладнання Одеської ТЕЦ пошкоджене через атаку РФ – «Нафтогаз»
На Одеській ТЕЦ внаслідок російського удару пошкоджена частина обладнання, повідомив «Нафтогаз України».
«Вчора ввечері Росія атакувала Одеську ТЕЦ «Групи «Нафтогаз» ракетами і дронами. Частину основного і допоміжного обладнання пошкоджено, триває розбір завалів. Після цього буде проведена повна оцінка стану ТЕЦ і наслідків атаки», – йдеться в повідомленні.
Вранці 1 вересня Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська протягом ночі запустили по Україні ракети різних типів і 218 безпілотників, а основними напрямками удару були Одещина й Київщина.
Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж)
Російські війська атакували Київщину та столицю України вночі та вдень 1 вересня. В області та Києві є загиблі та поранені, повідомляє влада.
У Борисполі атака пошкодила п’ятиповерховий житловий будинок, на парковці поруч загорілися автомобілі. У місті пошкоджені також магазин, приватні будинки, підприємство та СТО.
«Також у Борисполі пошкоджено підприємство. На жаль, загинула людина. Ще одна людина травмована. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. На місцях працюють рятувальники, медики, поліцейські та всі необхідні служби. Продовжуємо ліквідовувати наслідки атаки та фіксувати пошкодження», – повідомив очільник Києвської ОВА Тимур Ткаченко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дивіться фото ТУТ
Каллас оголосила про створення нової групи з питань оборони за участю України та Британії
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про створення нової Групи високого рівня з питань оборони, до якої увійдуть високопоставлені політичні та військові представники країн Євросоюзу, Великої Британії та України.
«Наступного тижня я започаткую нову Групу високого рівня з питань оборони, що складатиметься з високопоставлених політичних та військових лідерів із кількох країн ЄС, а також із Великої Британії та України», – заявила Каллас під час підсумкової пресконференції щодо неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС, яка відбулась 1 вересня в Ірландії.
За її словами, попри рекордне зростання європейських витрат на оборону, самих лише фінансових вкладень недостатньо для зміцнення обороноздатності Європи.
«Європа інвестує в оборону більше, ніж будь-коли раніше, але самі лише витрати автоматично не гарантують успіху. Ми досі не були достатньо швидкими у заповненні прогалин у звичайних оборонних спроможностях Європи в межах НАТО, які ми визначили», – сказала Каллас.
Нова група, за її словами, має об’єднати провідних фахівців у сфері безпеки й оборони для пошуку «нестандартних рішень», які дозволять європейським державам швидше усувати наявні прогалини та ефективніше реагувати на безпекові загрози.
Каллас наголосила, що це особливо важливо в умовах, коли «загроза безпеці в Європі стала набагато реальнішою».
Результатом роботи групи має стати доповідь із конкретними рекомендаціями щодо зміцнення європейської оборони.
Каллас не уточнила у своїй заяві, які саме країни ЄС будуть представлені в групі та хто конкретно увійде до її складу.
За її словами, Україну включили до нової групи саме через її значний практичний досвід у сфері оборони. Завдання групи полягатиме не у визначенні вже відомих прогалин у військових спроможностях Європи в межах НАТО, а в пошуку способів закрити їх у найкоротші строки та максимально ефективно. Напрацьовані рекомендації мають допомогти як державам-членам, так і інституціям ЄС діяти швидше й досягати конкретних результатів у зміцненні оборонних спроможностей.
Хто саме представлятиме Україну в новій оборонній групі, Каллас поки не уточнила. За її словами, повний склад групи оголосять наступного тижня під час окремого установчого заходу. Вона також зазначила, що до роботи прагнуть залучити фахівців поза межами традиційного інституційного середовища, зокрема врахувати ідеї, які надходять із приватного сектору.
Дискусії в ЄС щодо підтримки України: подробиці
1-2 вересня міністри закордонних справ ЄС збираються в Ірландії на традиційну неформальну зустріч Ради ЄС із закордонних справ, яка відкриває осінній політичний сезон. У брюссельських коридорах вона відома як «Гімніх» – назва на честь німецького замку, де понад 50 років тому відбулася перша така зустріч.
Неформальний характер «Гімніху» означає, що жодних рішень там не ухвалюють, але він дає змогу проводити більш ґрунтовні дискусії без великої кількості помічників і чиновників, які зазвичай супроводжують міністрів на звичайних засіданнях Ради.
Ця зустріч має визначити стратегію ЄС на Генеральній асамблеї ООН (ГА ООН) наприкінці вересня, а також на решту року. Як і в останні роки, підтримка України перебуває в центрі цієї стратегії. Якщо конкретніше – йдеться про те, як допомогти фінансувати країну, продовжувати запроваджувати санкції проти Росії та спонукати інші країни посилити підтримку Києва.
Далі читайте ТУТ
«Море за ґратами». Порожні готелі, закриті ринки, міни на пляжі: як виживає відомий курорт Коблево
КОБЛЕВО – Миколаївська область України нагадує прифронтову зону, але, незважаючи на це, до регіону на узбережжі Чорного моря приїжджають туристи. Головна перешкода, з якою вони стикаються, – це постійні сигнали повітряної тривоги, порожні пляжі та закриті готелі. Кореспондент телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував на відомому в Україні курорті Коблево.
Ледве помітна сітка-плутанка, бетонні загородження та таблички з попередженням «Небезпечно! Міни!» – так зараз виглядає пляж у курортному селищі Коблево.
Так, тут є міни, тут не можна перебувати. Але це мій вибір
Відпочивальниця Анжела
Такі загородження для деяких відпочиваючих все одно не завада – вони шукають будь-які лазівки, щоби на свій страх і ризик пробратися до моря.
На початку серпня на одному з таких пляжів підірвався чоловік, наткнувшись у воді на невідомий предмет, дві жінки на березі отримали поранення.
Тому і місцева влада, і адміністрації готелів, що працюють у Коблеві – незважаючи на розпал сезону – наполегливо просять відпочиваючих не купатися в морі.
Далі читайте ТУТ
ОВА: у Запорізькій області сили РФ атакували цивільні автівки, є загиблі та поранені
Через російські атаки у Запорізькому районі загинули дві людини, одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, російський дрон атакував цивільний автомобіль у Кушугумі – внаслідок удару автівка знищена, загинули двоє людей – 73-річний чоловік та 47-річна жінка. Також поранень зазнав 38-річний житель Кушугума.
Раніше Федоров повідомив, що сили РФ атакували авто волонтерів, що проводили евакуацію із Новотроїцького – поранені двоє людей, автівка пошкоджена.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Скільки Київ провів у повітряній тривозі за останні дні? (інфографіка)
В останні дні серпня Росія змінила тактику повітряних атак на Київ та область і застосовувала десятки реактивних дронів-камікадзе вдень і вночі. Радіо Свобода зібрало дані про кількість та загальний час повітряних тривог у Києві наприкінці серпня.
27 серпня загальний час повітряної тривоги у Києві сягнув 14 годин 32 хвилини, її оголошували 13 разів. За пʼять останніх діб серпня столиця провела у повітряній тривозі понад 52 години.
Кіпер повідомив про пожежу на поштовому терміналі через повторну російську атаку
Росія продовжує атакували цивільну інфраструктуру Одеської області, повідомив голова військової адміністрації Олег Кіпер 1 вересня.
«Внаслідок атаки зайнялося приміщення поштового терміналу, який раніше вже зазнавав ушкоджень під час ворожих ударів», – заявив він.
Очільник регіону додав, що пожежу ліквідували підрозділи ДСНС, ніхто не постраждав.
В ході атаки вночі на 1 вересня в Одеській області пошкоджена цивільна інфраструктура, одна людина була поранена.
Вранці 31 серпня Кіпер повідомляв про удар по терміналу «Нової пошти» на Одещині.
Попередження Реткліффа Москві: що відомо через тиждень – за словами колишніх співробітників ЦРУ
ВАШИНГТОН – Через тиждень після того, як директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неоголошену поїздку до Москви, залишаються питання щодо того, що спонукало до цієї незвичайної місії? А також що, на думку Вашингтона, до чого Росія може готуватися?
Повідомляється, що Джон Реткліфф застеріг російських чиновників від нападів або випробувань НАТО, висловлюючи особливу стурбованість щодо балтійських держав Естонії, Латвії та Литви. Він також, як повідомляється, обговорив підтримку Ірану Росією. Президент США Дональд Трамп назвав візит «напіврутинним», заявивши, що Вашингтон хоче, щоб війна в Україні закінчилася, і що з цього «щось може вийти».
ЦРУ публічно не оприлюднило повний порядок денний візиту. У Кремлі заявили, що Реткліфф не зустрічався з президентом Володимиром Путіним, охарактеризувавши цю поїздку як частину постійних контактів між спецслужбами обох країн.
Представники США поінформували союзників по НАТО про занепокоєння щодо можливих дій Росії, тоді як українська сторона повідомила, що отримувала інформацію як до, так і після візиту Реткліффа.
Корецький анонсував аудит потреб Міноборони і «жорсткий режим економії» коштів бюджету
Одним із перших рішень нового складу Кабінету міністрів був «ретельний аудит справ, у тому числі державних фінансів», розповів прем’єр-міністр Сергій Корецький, виступаючи у Верховній Раді 1 вересня.
Він зазначив, що Україна може цього року отримати від партнерів 30 мільярдів доларів, якщо виконає взяті на себе зобов’язання. Ці кошти передбачені програмами допомоги Україні від партнерів, передусім європейською підтримкою.
Корецький також назвав суму дефіциту оборонного бюджету – 27 мільярдів доларів. Київ звертається до партнерів щодо перекриття цієї потреби екстреним фінансуванням.
Говорячи про причини такого дефіциту, голова уряду вказав на здорожчання війни:
«Ця технологічна війна потребує більше витрат. Ворог посилює повітряні атаки, виробляє й запускає більше дронів і ракет. Так само і ми маємо діяти дзеркально і збільшувати нашу підтримку Сил оборони. Для фронту треба більше наземних роботизованих комплексів, більше дронів, які реально працюють для захисту життів, більше довгої артилерії, про яку кажуть самі воїни».
На Полтавщині через атаку РФ постраждали троє людей – ОВА
Російські війська атакували одне з підприємств у Полтавській громаді, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
За його даними, внаслідок атаки троє людей травмовані.
Також вранці Дяківнич повідомляв, що у Лубенському та Кременчуцькому районах були зафіксовані падіння російського БпЛА на відкритій території. У Кременчуцькому районі виникла пожежа сухої рослинності, її вже ліквідувала.
За його словами, уламки безпілотника з бойовою частиною виявили у Миргородському районі. У цих трьох районах люди не постраждали.
Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників
ВАШИНГТОН – Головний український посадовець із питань санкцій прибув до Вашингтона 31 серпня, намагаючись зберегти шанси на ухвалення масштабного законопроєкту про санкції проти Росії, який отримав переважну двопартійну підтримку в Сенаті, але тепер має пройти складніше випробування в Палаті представників.
Владислав Власюк, уповноважений президента Володимира Зеленського з питань санкційної політики, має зустрітися із законодавцями, оскільки Київ закликає Конгрес просувати «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Про нинішню боротьбу за цей законопроєкт раніше також повідомляла Українська редакція Радіо Свобода.
Владислав Власюк в офісі Радіо Свобода. Вашингтон, 15 квітня 2026 року
7 серпня Сенат схвалив законопроєкт 86 голосами проти 11, що стало відображенням рідкісної двопартійної згоди щодо необхідності посилення тиску на Москву.
Але законопроєкт досі не винесли на голосування в Палаті представників, де демократи висловили занепокоєння через положення, які надають президенту Дональду Трампу повноваження запроваджувати мита до 100 відсотків проти країн, які купують російські нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.
Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс від штату Нью-Йорк заявив 31 серпня, що його фракція не визначила своєї позиції щодо законопроєкту, водночас визнавши серйозні заперечення високопоставлених демократів проти положень про мита. Демократи занепокоєні тим, що законопроєкт може надати Трампу додаткові повноваження у сфері мит і санкцій, які його адміністрація зможе застосовувати надто широко.
Це спричинило розкол на Капітолійському пагорбі. Законодавці з обох партій загалом підтримують посилення тиску на Росію, але загроза високих мит проти великих покупців російських енергоносіїв стала головною політичною перешкодою для законопроєкту.
Далі читайте тут
У Мінагрополітики розповіли, на скільки можуть подорожчати продукти через атаки РФ
У Мінагрополітики заявляють, що Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, але через атаки РФ логістичні ланцюги перебудовуються – це може призвести до подорожчання продуктів харчування до 2,5%. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Суспільне».
За його словами, численні цілеспрямовані удари РФ по продовольчих складах змушують бізнес адаптувати систему постачання продовольства.
«Один з ключових елементів нової моделі постачання продовольства – розміщення невеликими партіями. Друге – пряма доставка безпосередньо від виробника до місця реалізації. Для нас важливо децентралізувати цей підхід, унеможливити масштабне одночасне руйнування великих обсягів продукції. Разом із тим це дозволяє забезпечити українців необхідною продукцією вчасно та відповідної якості, щоб не було перебоїв із постачанням», – розповів Висоцький.
Міністр зауважив, що перебудова логістики впливає і на організацію роботи торговельних мереж, зокрема, магазини можуть одночасно мати менший асортимент окремих видів продукції, але це не означає її дефіциту.
«Перехід до більш децентралізованої моделі постачання потребує додаткових транспортних витрат, що може вплинути на ціну товару. Також може змінитися вартість складських послуг. Водночас, за оцінкою Мінагрополітики, це не має призвести до суттєвого подорожчання продуктів харчування – максимум до 2,5%», – зазначив Висоцький.
Російські атаки по українській інфраструктурі руйнують виробничі, торговельні, логістичні, інфраструктурні об’єкти, втрачаються товарні запаси. За даними Мінагрополітики, в деяких регіонах втрачено 90% інфраструктури, яка використовувалась, як склади. За підрахунками «Forbes Україна», Росія знищила 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень.