Кількість постраждалих через удар «Бандеролями» по Прилуках зросла до 12 – прокуратура
Кількість постраждалих через російський удар по Прилуках на Чернігівщині зросла до 12, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«Наразі відомо про 15 постраждалих, з них 3 загинули. Інформація щодо загиблих, поранених та руйнування уточнюється», – зазначили у відомстві.
За даними слідства, близько 10.00 російські війська атакували центральну частину Прилук крилатими ракетами типу «Бандероль». Пошкоджено складські приміщення, навколишні споруди.
Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей (ч. 2 ст. 438 ККУ).
У Прилуках 15 вересня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки, повідомила міськрада.
Російські поїзди до окупованого Криму їдуть лише до Керчі – щонайменше до 21 вересня
Російська компанія «Гранд Сервіс Експрес» продовжила обмеження на рух поїздів «Таврія» до окупованого Криму та назад. До 21 вересня включно поїзди курсуватимуть лише до станції Керч-Південна Новий парк або вирушатимуть від неї. Про це повідомила пресслужба перевізника.
Раніше обмеження діяло до 31 серпня, потім його продовжили до 14 вересня. Наразі схема зберігається ще на тиждень. Між Керчю та іншими станціями півострова пасажирів перевозять автобусами.
Від жовтня поїзд «Таврія» сполученням Адлер – Сімферополь стане курсувати через Краснодар.
Обмеження на рух поїздів Кримською залізницею діють із червня 2026 року після серії ударів Сил оборони України по залізничній інфраструктурі півострова. Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, українські дрони вражали залізничні мости в районі Роздольного та Владиславівки, тягові підстанції, локомотиви та ділянки колій. У результаті рух на частині напрямків був паралізований або сильно обмежений.
Зокрема, після ударів по мосту через Північно-Кримський канал та по станції Владиславівка поїзди з Росії змогли доїжджати тільки до Керчі, а далі пасажирів пересаджували на автобуси. Російська влада пояснювала зміни «технічними причинами» та рішеннями оперативного штабу, не згадуючи про пошкодження інфраструктури.
У ЄС після виїзду Кравченка за кордон повторили, що вимагають незалежності антикорупційних органів
Єврокомісія стежить за розслідуваннями корупції в Україні, але не коментує окремі справи. Про це, відповідаючи 14 вересня на запитання Радіо Свобода про підозру директору НАБУ від генпрокурора Руслана Кравченка, заявив у Брюсселі речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
«Ми справді обізнані з останніми подіями. Але, як ви знаєте, ми не коментуємо окремі справи. Дозвольте чітко висловитися щодо корупції: ЄС дотримується політики нульової толерантності до неї. І ми нагадуємо, що боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка прагне приєднатися до ЄС», – наголосив Мерсьє.
Посадовець додав, що боротьба з корупцією вимагає постійних зусиль у запобіганні, розслідуванні й кримінальному переслідуванні, а також дотримання верховенства права, «наріжним каменем» якого вважають антикорупційні органи.
«Незалежні антикорупційні органи є наріжним каменем верховенства права в Україні. Як майбутня держава-член, Україна має гарантувати їхній захист, і вони повинні мати можливість належним чином виконувати свою роботу», – зазначив Гійом Мерсьє.
Коментуючи призначення нового генпрокурора в Україні, якого, як зазначено в плані з 10 реформ Качки-Кос, мають відбирати на конкурсі, речник Єврокомісії підтвердив, що вимога залишається чинною.
«Справді, окрім проміжних контрольних показників у межах кластера «Основи», Україна також погодила з Єврокомісією перелік із 10 пріоритетних реформ, яким має бути приділена першочергова увага для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією, – так званий план Качки-Кос. Цей перелік справді включає реформу, про яку ви щойно згадали, щодо генерального прокурора. Тож тепер українська влада має продовжувати цю роботу послідовно й ефективно», – зазначив Мерсьє.
Відповідаючи на уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи низка гучних корупційних справ в Україні свідчать про ефективність антикорупційних інституцій, чи ж про масштаб проблеми, посадовець Єврокомісії відповів, виділивши позитивний бік ситуації.
«Сам факт того, що розслідуються справи високого рівня, подібні до тих, про які ви згадали, свідчить про те, що в Україні існують відповідні інституції, і вони здатні виконувати свою роботу – насамперед антикорупційні органи. У цьому сенсі це демонструє готовність влади забезпечувати роботу цих органів і функціонування відповідної системи. Що ж до самих розслідувань та конкретних справ, їх я коментувати не можу», – резюмував Мерсьє.
Зранку 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Згодом стало відомо, що ще вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За словами самого Кравченка, він перебуває у відрядженні.
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
У Кремлі привітали заклик Трампа до України припинити удари по НПЗ в Росії
Росія вітає ідею президента США Дональда Трампа, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах, заявив 14 вересня речник лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Безумовно, можна тільки вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі», – заявив речник Кремля.
На запитання, чи сама Росія готова у відповідь припинити удари по українській економічній інфраструктурі, Пєсков відповідати відмовився.
Американський лідер Дональд Трамп 13 вересня закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російських підприємствах, які виробляють дизельне паливо. За словами президента США, удари по російських НПЗ призводять до дефіциту дизельного палива та зростання цін на нього у всьому світі. «Це відбувається не через Близький Схід. Це відбувається через те, що відбувається між Росією та Україною», – твердить Трамп.
Водночас Трамп не навів доказів на підтвердження твердження про те, що саме українські удари є причиною глобального дефіциту дизельного пального.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили оборони уразили в Сочі РЛС зі складу комплексу С-400 – Генштаб ЗСУ
Підрозділи Сил оборони України уразили в Сочі Краснодарського краю Росії багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6 зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», заявив 14 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
«РЛС 92Н6 – багатофункціональна радіолокаційна станція. Вона забезпечує супровід повітряних цілей та наведення на них зенітних ракет. У складі С-400 ця станція є одним із ключових елементів безпосереднього виконання вогневих завдань системи ППО», – йдеться в повідомленні українського командування.
Ступінь завданих збитків уточнюється, додають у Генштабі ЗСУ та інформують про інші російські об’єкти, які опинилися під вогнем українських військових.
«У районах Курська Курської області РФ та міста Донецьк уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА. У Новогродівці Донецької області - пункт управління БпЛА підрозділу.
У Літижі, Тростенчику та Липовці Брянської області РФ уражено радіолокаційні станції противника.
У районі аеродрому «Саки» на ТОТ Криму уражено радіосистему ближньої навігації окупантів. А у Рохмановому, Красному Стязі та Камені Брянської області РФ – три ретранслятори противника», – вказують у Генштабі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У РФ порушили справу за «виправдання тероризму» проти музиканта Noize MC
У Росії проти музиканта Noize МС (Івана Алексєєва) порушили кримінальну справу про «виправдання тероризму», повідомила прокуратура Москви.
За версією слідства, музикант, перебуваючи за межами Росії, під час концертів робив публічні заяви, в яких «виправдав терористичну ідеологію, а також висловив своє позитивне ставлення до забороненої та визнаної на території Російської Федерації терористичної організації».
Noize МС виступає проти російського повномасштабного вторгнення в Україну та виїхав із Росії. У листопаді 2022 року міністерство юстиції РФ внесло його до списку так званих «іноземних агентів». На думку відомства, він «здійснював політичну діяльність» та нібито фінансувався з України. Його раніше штрафували за відсутність маркування «іноземного агента», ненадання звіту до міністерства юстиції, а також за «дискредитацію» російської армії через те, що він побажав Україні перемоги у війні з Росією.
У травні 2025 року суд у Петербурзі заборонив його трек «Кооператив «Лебедине озеро». Як заявили в прокуратурі, у ньому знайшли «формування негативного ставлення до представників влади, зокрема, до президента Росії та його прихильників», «дискредитацію» армії РФ та заклики до зміни конституційного ладу.
Надмірні повноваження для Трампа чи зброя проти Путіна? Палата представників США готується розглянути санкції проти Росії на тлі суперечки
Палата представників США готується наступного тижня розглянути законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію. Це може спричинити гостру суперечку між республіканцями й демократами щодо того, наскільки далеко Конгрес має зайти в розширенні тарифних повноважень президента Дональда Трампа.
Через удар РФ по Прилуках загинули троє, поранені семеро людей – поліція
Російські військові вдень 14 вересня атакували складські приміщення сільгосппідприємства в місті Прилуки Чернігівської області, повідомила поліція.
«Попередньо відомо про трьох загиблих та сімох поранених. На місці події працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки чергової атаки російських військ по цивільній інфраструктурі», – вказано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нас не залякати» – Каллас про удар Росії по залізниці біля кордону з ЄС
Російський удар по українському потягу на залізничній станції поруч з польським кордоном мав на меті залякати західні країни, щоб вони припинили підтримувати Київ та відвідувати Україну. Таку думку 14 вересня висловила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, відповідаючи на запитання журналістів на Європейському арктичному саміті у Фінляндії.
«На мою думку, це очевидна спроба залякати західні країни, щоб вони не підтримували Україну й не їздили туди демонструвати свою підтримку. Саме такою була мета – це був чіткий сигнал західному світові», – сказала вона.
Каллас закликала західних партнерів відповісти на цей удар продовженням підтримки України.
«Питання для нас – які висновки ми зробимо з цього сигналу? Вважаю, ми маємо діяти протилежним чином. Ми повинні показати, що підтримуємо Україну й нас не залякати. Інакше Росія просто досягне того, чого прагне, – підкорення України», – заявила очільниця європейської дипломатії.
«Як я вже неодноразово говорила, це не її кінцева мета. Її кінцеві цілі значно ширші, тому ми маємо залишатися непохитними в цьому питанні», – додала Каллас.
13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на Волині за два кілометри від польського кордону. За даними «Укрзалізниці», ніхто не постраждав.
Незадовго до удару зі станції Ягодин раніше запланованого часу вирушив поїзд, у якому їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські посадовці й дипломати.
Зеленський вніс до Ради подання на звільнення генпрокурора Кравченка
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради пропозицію щодо надання згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Про це йдеться в документі, копія якого є в розпорядженні редакції Радіо Свобода.
Раніше 14 вересня голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що голосування у Верховній Раді про відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора відбудеться 15 вересня.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
У Херсоні через атаку дрона загинув чоловік – ОВА
У Херсоні зранку 14 вересня через атаку російського дрона загинув чоловік, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Орієнтовно о 08:30 росіяни атакували безпілотником автівку у Дніпровському районі Херсона. Через ворожий удар травми, несумісні з життям, отримав чоловік. Його особу наразі встановлюють», – ідеться в повідомленні.
Раніше обласна військова адміністрація інформувала, що за попередню добу, 13 вересня, через російські удари на Херсонщині загинули двоє людей, ще 14 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дональд Туск заявив про ескалацію дій РФ біля кордонів Польщі
Ескалація з боку Росії «стає фактом» після російських атак безпілотників у ніч проти 13 вересня поблизу польсько-українського кордону, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він скликав екстрену нараду в Урядовому центрі безпеки.
«Росіяни готові застосовувати більш небезпечну техніку, ніж досі – я говорю тут про реактивні безпілотники, їхня дальність і точність викликають тривогу», – заявив Туск.
Польський прем’єр попередив, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом «дуже інтенсивних дій» із боку Москви. За його словами, не можна виключати, що ескалація стосуватиметься і території Польщі. У такому разі Варшава та її союзники з НАТО мають бути готовими до спільної відповіді.
Туск також зазначив, що робота на прикордонних переходах у найближчі місяці вимагатиме особливого режиму.
Через російську атаку 13 вересня довелося зупиняти поїзди, що прямували з Києва до Польщі і в зворотному напрямку, та частково евакуювати пасажирів.
В одному з поїздів, які перебували неподалік від зони ураження, перебували радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Ґюнтер Зауттер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і радники з безпеки з інших європейських країн. Серед них постраждалих не було.
Голосування за відставку Кравченка відбудеться 15 вересня – Арахамія
Голосування у Верховній Раді про відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора відбудеться 15 вересня. Про це в телеграм-каналі повідомив голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відео він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Дрони атакували південь Росії
Безпілотники в ніч проти 14 вересня атакували в Росії Краснодарський край і Ростовську область, повідомили моніторингові телеграм-канали та представники місцевої влади.
Українські моніторингові канали писали про вибухи в Сочі та Дагомисі. Мер Сочі Андрій Прошунін уночі повідомляв про загрозу атаки безпілотників. У Дагомисі, за даними Supernova+ та «Кримського вітру», уражений зенітний ракетний комплекс С-400. Незалежного підтвердження цих повідомлень немає.
В оперативному штабі Краснодарського краю заявили, що в Сочі через падіння уламків дрона постраждали п’ятеро людей. До лікарні доправили одного жителя, решті допомогу надали на місці. Пошкоджені три приватні будинки.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що над регіоном збили близько 50 дронів, ніхто не постраждав.
У Курську, за даними губернатора області Олександра Хінштейна, поранено двох місцевих жителів. Пошкоджені вісім приватних домоволодінь, шість автомобілів, адміністративна будівля, дитячий садок, дитячий табір.
Українські військові наразі не коментували ці повідомлення з Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генпрокурор Кравченко заявив, що перебуває за кордоном
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив 14 вересня, що перебуває за кордоном.
«Зараз перебуваю у закордонному відрядженні, в його межах заплановано ряд зустрічей в ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України», – написав очільник Офісу генерального прокурора в телеграмі.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня оприлюднив відеозвернення, в якому повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відеозверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
НАБУ: заява Кравченка є «продовженням атаки на незалежні антикорупційні органи»
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розцінюють заяву генерального прокурора Руслана Кравченка «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи. Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено», – вказано в повідомленні бюро.
У НАБУ заперечили вилучення в ОГП кримінальних проваджень, про що у відеозверненні говорив Руслан Кравченко.
«Заяви генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер. Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної «недоторканності» для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб», – додають у НАБУ, коментуючи слова генпрокурора, що «близька до керівника САП особа» надавала суддям Вищого антикорупційного суду «сприяння в ухиленні від мобілізації».
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. У цьому ж відеозверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення Руслана Кравченка, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади». Глава держави також попросив депутатів Верховної Ради «підтримати це звільнення невідкладно».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Зеленський: у генпрокурора Кравченка «тільки один шлях»
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічне оголошення генерального прокурора Руслана Кравченка про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
«У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», – йдеться в оприлюдненому о 8:50 14 вересня повідомленні глави держави.
Перед тим, о 8:00, Кравченко опублікував відеозвернення з повідомленням про підозру Кривоносу. У цьому зверненні він говорив, що «раніше від ухвалення цього рішення мене політично стримував президент Зеленський».
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввевері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Генпрокурор Кравченко звинуватив директора НАБУ в підробленні документів та інших злочинах
Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.
«Опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його в підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді», – сказав очільник Офісу генерального прокурора, додавши, що в межах розслідування злочинів, вчинених, за словами Кравченка, співробітниками НАБУ і САП, допитано понад 100 осіб.
«Друга підозра стосується близької до керівника САП особи – за вплив на суддів ВАКС, пропонування їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації», – додав Кравченко.
У НАБУ ще не відреагували на відеозвернення генпрокурора.
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора.
Перед тим Руслан Кравченко, коментуючи розслідування антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела у політичних колах заявило, що генпрокурора Руслана Кравченка «не можуть знайти від початку операції НАБУ і САП «Карфаген». А джерела ZN.UA заявили, що генпрокурор перебуває у Києві, у приватній клініці. В ОГП заперечували ці дані. Прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко 5 вересня заявила, що Кравченко перебуває на робочому місці.
В Офісі генпрокурора заявили, що у наведених в судовій ухвалі матеріалах «немає прямих даних» про те, що Кравченко давав будь-які «вказівки сприяти діяльності кол-центрів, перешкоджав їх викриттю або розслідуванню, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду або оплачував за рахунок коштів злочинного походження ремонтні роботи, встановлення сигналізації».
4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. За даними бюро, її організатором є один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації.
Слідство заявляє, що посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.
Пізно ввеxері 4 вересня в Офісі генерального прокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».
Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 13 вересня на фронті зафіксовано 208 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 90 авіаційних ударів, під час яких скинув 286 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 11727 дронів-камікадзе та здійснили 2872 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, 45 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження живої сили противника, шість пунктів управління та точок запуску БпЛА, п’ять артилерійських систем і позицій артилерії окупантів та ще один важливий об’єкт противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 20 атак. Загарбники вели штурмові дії поблизу Костянтинівки, Довгої Балки, Русиного Яру, Торецького, Кучерового Яру та в бік Миколайпілля.
Ворог здійснив 26 атак на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в напрямку Добропілля, Мирного, Сергіївки та районах населених пунктів Дорожнє, Шевченко, Удачне, Новомиколаївка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Російські військові запустили по Україні 108 дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 14 вересня російські військові атакували територію України 108 дронами з двох напрямків у Росії, а також із окупованих Донецька та Гвардійського в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 85 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.