Синєгубов повідомив про загиблого та поранену через удар РФ по авто на Харківщині
Російські війська атакували легковий автомобіль у селі Безруки Харківського району, повідомив голова області Олег Синєгубов 23 вересня.
«Внаслідок удару зазнали поранень 68-річний чоловік і 52-річна жінка. На жаль, врятувати чоловіка не вдалося», – написав він у своїх соцмережах.
Синєгубов додав, що пораненій жінці надають медичну допомогу.
За даними ОВА, протягом попередньої доби внаслідок російських обстрілів постраждали 14 жителів Харківщини, у тому числі дитина. Одна людина загинула.
Атака на Київ: кількість постраждалих сягнула 43 людей, понад 20 – у лікарнях
Кількість поранених внаслідок ранкової російської атаки на Київ зросла, повідомив міський голова Віталій Кличко:
«Уже 43 постраждалих від атаки ворога на Київ 23 вересня. Двоє людей загинули».
Раніше Кличко повідомляв, що 21 поранений перебуває в лікарнях столиці, а троє людей – у тяжкому стані.
ДСНС повідомляла про пожежі та руйнування конструкцій будівель у кількох районах Києва. Всі загоряння ліквідували.
Внаслідок ранкової атаки РФ на Київ фіксували влучання та пожежі в Голосіївському, Дарницькому та Солом’янському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія внесла YouTube-блогера Юрія Дудя до списку «терористів та екстремістів»
Російський блогер-вигнанець Юрій Дудь увійшов до списку терористів та екстремістів Росфінмоніторингу. Це випливає із документів відомства. У списку його ім'я позначене зірочкою, що зазвичай означає причетність до справ про тероризм.
3 квітня 2026 року голова Слідчого комітету Росії доручив провести щодо Дудя перевірку. Приводом для неї стало відеоінтерв’ю Дудя з Денисом Капустіним, лідером «Російського добровольчого корпусу», який є частиною Сил оборони України. Інтерв’ю за добу набрало понад 2,5 мільйона переглядів (станом на 23 вересня – 6,7 мільйона) і викликало широкий резонанс, частина коментаторів звинуватила журналіста у виправданні тероризму.
«Російський добровольчий корпус» визнаний владою Росії терористичною організацією, за звинуваченнями у зв’язку з ним людей засуджують до тривалих термінів ув’язнення за статтями про тероризм чи державну зраду.
Як ішлося в повідомленні СК, «у відеоролику висловлюються позитивні оцінки забороненим людиноненависницьким ідеологіям, є ознаки популяризації насильницьких дій щодо людей за національною ознакою». Також комітет нагадував, що Капустін був заочно засуджений у Росії до довічного позбавлення волі.
З 2022 року Юрій Дудь перебуває в реєстрі «іноземних агентів» міністерства юстиції Росії. У листопаді 2025 року суд у Москві заочно засудив його до одного року та 10 місяців колонії за статтею про невиконання обов’язків «іноагента».
Юрій Дудь – один із найвідоміших російських журналістів, його інтерв'ю з відомими діячами набирають мільйони переглядів. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він декларував антивоєнну позицію та виїхав зі своєї країни.
Зеленський пов’язав ріст вартості життя з окупацією Криму Росією 2014 року
Російська окупація Криму зрештою спричинила ріст цін на пальне та їжу, заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на шостому саміті Кримської платформи 23 вересня.
«Сьогодні, коли світ страждає через кризу вартості життя, цілком жахливий ріст цін на енергоносії та їжу. Все це неуникненно повертає нас до Криму – там це все почалося багато років тому, до речі, в 2014 році. Наш Крим – у центрі путінської війни й подальшої кризи, спричиненої боями в Чорному морі», – сказав він.
Президент висловив думку, що, якби Росія не окупувала півострів і не перетворила його на «величезну військову базу», експорт зерна, добрив, дизелю та нафти Чорним морем зараз відбувався б безперешкодно. До цього, за його словами, додається поточна війна Сполучених Штатів із Іраном та інші кризи на Близькому Сході та в районі Перської затоки:
«Вони лише додають до того, що почалося дуже давно, з переконання Путіна, що він почне війну і йому за це нічого не буде. Сьогодні люди в багатьох країнах платять більше з власної кишені, просто щоб прожити, тоді як деякі змушені битися за власні життя, просто тому що один чоловік вирішив, що може перемальовувати кордони, як йому заманеться».
Зеленський нагадав, що в 2022 році Київ вже намагався розв’язати проблему з експортом зерна Чорноморським коридором, і зараз триває робота над тим, щоб забезпечити перевезення цим шляхом товарів, які «дійсно потрібні глобальному ринку».
Він подякував Європі, США, а також Туреччині та Єгипту, які намагаються допомогти відновленню харчової безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі. За твердженням голови держави, Єгипет, Індія та Туреччина вже запропонували опції для України, і вони «є на папері». Київ, зі свого боку, готовий до домовленостей, які забезпечать безперешкодне та безпечне судноплавство й харчову безпеку в Чорному морі, якщо Росія готова до реальних кроків до деескалації.
«Базова повага до світу починається з простих речей – харчова безпека, енергетична безпека, право людей жити без страху. Росія має пройти через ці зміни. Неповага почалася з Криму 2014 року, коли Росія увійшла до Криму. Тож не може бути повернення до норми без Криму, без відновлення безпеки, захисту людей та життів, звільнення в’язнів та повернення до засадничих норм міжнародного права», – додав він.
Армія РФ атакувала Суми, чотирьох поранених госпіталізували
Російська армія вдарила по Сумах керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 23 вересня.
Обласна влада зафіксувала три удари по Зарічному району міста: постраждали житловий сектор, об’єкти цивільної інфраструктури, нежитлова забудова та автомобілі.
«На місці одного з влучань виникла масштабна пожежа. Чотирьох поранених уже доставили до лікарні. Медики надають їм усю необхідну допомогу», – заявив Григоров.
Він додав, що інформацію про постраждалих та наслідки атаки уточнюють.
Раніше влада Сумщини повідомляла про влучання на чотирьох локаціях у Ковпаківському районі міста, щонайменше одна людина постраждала.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування Польщі зафіксувало проліт російського вертольота в повітряному просторі країни
Польські військові зафіксувало короткочасне порушення повітряного простору країни за участі гелікоптера Мі-8 збройних сил Росії вранці 23 вересня – про це повідомило Оперативне командування Польщі.
Вертольот пролетів на північ від міста Бранево, що неподалік від кордону з російським анклавом Калінінградом. За даними командування, він летів з боку Калінінградської області та порушував повітряний простір Польщі на глибину близько 300 метрів протягом 42 секунд.
Політ гелікоптера відстежували радіолокаційні системи Збройних сил Польщі – в повітря підняли винищувачі, а наземні сили та засоби «перебували в стані готовності».
«Характер інциденту свідчить про те, що Росія вкотре перевіряє готовність нашої системи протиповітряної оборони. Розрахунки польської ППО здійснюють цілодобове спостереження, перебуваючи в стані постійної готовності для гарантування безпеки повітряного простору Польщі», – додає командування.
На заході України поблизу кордону з Польщею 17 вересня впав або був збитий безпілотник, повідомив представник польських військових Яцек Горишевський. На сході Польщі лунали сирени, у повітря піднімали військову авіацію, два аеропорти тимчасово зупиняли польоти.
Армія РФ атакувала Суми, чотирьох поранених госпіталізували
Російська армія вдарила по Сумах керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 23 вересня.
Обласна влада зафіксувала три удари по Зарічному району міста: постраждали житловий сектор, об’єкти цивільної інфраструктури, нежитлова забудова та автомобілі.
«На місці одного з влучань виникла масштабна пожежа. Чотирьох поранених уже доставили до лікарні. Медики надають їм усю необхідну допомогу», – заявив Григоров.
Він додав, що інформацію про постраждалих та наслідки атаки уточнюють.
Раніше влада Сумщини повідомляла про влучання на чотирьох локаціях у Ковпаківському районі міста, щонайменше одна людина постраждала.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Єврокомісії озвучили, скільки грошей цьогоріч може отримати Україна, якщо впровадить реформи
Проведення реформ, плани яких погоджені Європейським союзом і Україною, може розблокувати 20 мільярдів євро бюджетної підтримки для Києва від ЄС. Про це на брифінгу Єврокомісії заявив її речник Гійом Мерсьє, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Збереження підтримки реформ і порядку денного реформ є надзвичайно важливим. І ми можемо підтвердити, що минулого тижня комісар (з економіки Валдіс – ред.) Домбровскіс і комісарка (з розширення Марта – ред.) Кос надіслали листи голові Верховної Ради та прем’єр-міністру України, в яких саме нагадали про важливість роботи над реформами», – розповів Мерсьє.
Посадовець Єврокомісії нагадав, що реформи охоплюють різні сектори. Ключовими, утім, назвав ті, що пов’язані з верховенством права й боротьбою з корупцією, й нагадав, що українська влада сама погодилася їх здійснити.
«Якщо ці реформи будуть реалізовані та ухвалені у 2026 році, вони можуть розблокувати 20 мільярдів євро бюджетної підтримки… Цей порядок денний реформ був погоджений з українською владою та ратифікований Верховною Радою. Тепер дуже важливо, щоб реалізація цих реформ просувалася вперед», – наголосив речник.
«Втрата Росії 270 тисяч людей за 100 кілометрів» – Зеленський
Президент України Зеленський дав інтерв'ю Wall Street Journal.
Він заявив, що повідомив, що Росія у 2026 році на загарбницькій війні захопила 890 км української території, а Україна звільнила 800 км, при цьому втрати росіян склали 270 тисяч людей за цей рік:
«Наприклад, він ( Володимир Путін –ред.) цього року зайняв приблизно 890 кілометрів, а ми звільнили 800 (км). Тож це означає, що в різних напрямках він має 90, гаразд, скажімо, додаткові 100 кілометрів за рік. Це у багато разів менше, ніж було раніше, коли вони (окупанти – ред.) захоплювали близько 3000 – 4 000 (км) на рік. Ви можете зрозуміти, що ціна за 100 кілометрів така висока, тож він (Путін – ред.) не перемагає і не програє».
Зеленський заявив, що «на полі бою майже все завмерло» незважаючи на те, що лідер Кремля говорить про успіхи російських загарбників.
«Путін багато говорить про успіхи Росії на полі бою, але ми також чуємо, що його генерали не кажуть йому правду», – наголосив Зеленський.
Президент України вважає, що для Путіна «втрата людей на війні – це не поразка», але російське суспільство втрачає людей, гроші, платить «високу ціну» заради захоплення 100 кілометрів української території.
Запорізька ОВА: через російську атаку постраждали 5 людей, серед них дитина
Російські війська вдарили по селу Володимирівка на Запоріжжі двома керованими авіабомбами, повідомив виконувач обов’язків голови області Михайло Семікін 23 вересня.
За його даними, удар пошкодив та частково зруйнував приватні будинки, постраждали п’ятеро людей:
«Поранено двох жінок, двох чоловіків та 13-річного хлопчика. Усім надають необхідну допомогу».
Семікін закликав жителів прифронтових громад не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості перебувати в укриттях.
Прем’єр Британії оголосив про створення центру боротьби з російською дезінформацією
У структурі служб безпеки Великої Британії з’явиться нова агенція – Національний центр інформаційної безпеки, заявив, виступаючи на сесії Генеральної асамблеї ООН прем’єр-міністр країни Енді Бернем.
Завданням нового центру буде «виявлення, з’ясування походження і протидія» дезінформації, яку поширюють у британському інформаційному полі недружні держави, зокрема Росія.
У промові Бернем назвав Росію серед головних джерел інформаційної загрози. Він заявив, що російська влада щороку вкладає близько 1,3 мільярда фунтів стерлінгів (1,73 млрд доларів) в інформаційні маніпуляції.
«Російські структури використовували всі наявні в їхньому розпорядженні засоби для поширення брехні й дезінформації та гри на людських страхах», – заявив він.
Кличко повідомив про другого загиблого через російську атаку на Київ
Кількість жертв внаслідок атаки російських дронів на Київ зросла до двох, повідомив міський голова Віталій Кличко 23 вересня.
«Один чоловік помер у лікарні, ще один загинув», – повідомив він у соцмережах.
Також кількість постраждалих зросла до 22, з них 16 перебувають у стаціонарах лікарень.
Внаслідок ранкової атаки РФ на Київ зафіксовані влучання та пожежі в Голосіївському, Дарницькому та Солом’янському районах.
Читайте також: На Київщині через нічну атаку РФ пошкоджено 18 об’єктів, три людини постраждали – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російська армія вдарила по Краматорську: пошкоджений храм, двоє людей поранені
Російські війська напередодні скинули авіабомбу на житлову забудову Краматорська Донецької області, повідомила міська рада 23 вересня.
«Поранення дістали двоє людей. Пошкоджень зазнали 10 багатоквартирних будинків, будівля храму та легковий автомобіль», – йдеться в повідомленні.
На Київщині через нічну атаку РФ пошкоджено 18 об’єктів, три людини постраждали – ОВА
На Київщині внаслідок російської атаки в ніч проти 23 вересня постраждали три людини, наслідки зафіксували в чотирьох районах області, повідомив очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У Бучанському районі постраждав 76-річний чоловік. У нього осколкові поранення, садна обличчя, він перебуває у стані емоційного шоку і стресу. Ще двоє чоловіків отримали поранення. Один із них має відкритий перелом передпліччя, рвану рану надбрівної дуги і забій грудної клітки. Інший – рвану рану лобної ділянки голови. Обох госпіталізували до місцевої лікарні», – написав Ткаченко в телеграмі.
Він додав, що загалом на Київщині пошкоджено 18 об’єктів.
«УЗ» на тлі задимлення в районі залізничного вокзалу в Києві: будівля не пошкоджена
«Укрзалізниця» повідомляє, що будівля Центрального залізничного вокзалу Києва не пошкоджена. Повідомлення з’явилося на тлі атаки РФ на столицю України 23 вересня і фото сильного задимлення поблизу вокзалу.
«У зв’язку з інформацією про приліт поблизу Центрального залізничного вокзалу Києва повідомляємо: вокзал не пошкоджено. Водночас закликаємо всіх перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги», – зазначили в «УЗ».
Тим часом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок атаки в Соломʼянському районі, де, зокрема, розташований залізничний вокзал, зафіксували влучання БпЛА у 9-поверхову нежитлову будівлю на рівні четвертого поверху, а також падіння дрона на будівлю магазину.
Міноборони РФ поширило неправдиві заяви про оточення Добропілля. В ISW пояснили причину
Міністерство оборони Росії поширило неправдиву інформацію про те, що російські війська оточили Добропілля – це є частиною кампанії Кремля з когнітивної війни, в рамках якої поширюються повідомлення про оточення в різних секторах лінії фронту з метою створення хибного враження про крах української оборони, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначили, що не виявили ніяких доказів, які б підтверджували заяви Міноборони Росії, поширені 22 вересня, й додають, що ці твердження суперечать нещодавнім заявам української сторони.
Аналітики зазначають, що Кремль, ймовірно, посилює свої заяви про оточення на тлі сесії Генеральної асамблеї ООН і нещодавніх успіхів України на північному фланзі «фортечного поясу». В ISW нагадали, що російські військові чиновники неодноразово робили неправдиві заяви про оточення українських військ, зокрема в Курській області у жовтні 2024 року, у Куп’янську восени і взимку 2025-2026 років, а також у напрямку Рубців (на північний захід від Лиману) в червні 2026 року. Нещодавно Міністерство оборони Росії і російські військові блогери заявили про оточення українських військ на північному сході України між напрямками Великого Бурлука і Вовчанська.
Росія вкотре атакувала цивільне судно в Чорному морі, загинув капітан – АМПУ
Російські військові вночі проти 23 вересня вкотре атакували цивільне судноплавство, завдавши удару по вантажному судну під прапором Антигуа і Барбуда в акваторії Чорного моря, внаслідок чого загинув капітан, повідомила Адміністрація морських портів України.
«Внаслідок атаки виникла пожежа. Екіпаж було евакуйовано силами ВМС України, пожежу ліквідовано. Загинув капітан судна. Це – черговий терористичний акт РФ проти цивільного судноплавства. Цього разу російська атака забрала життя українського моряка», – йдеться в повідомленні.
Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що на Одещині росіяни атакували портову й цивільну інфраструктуру.
Крім атаки на судно, за словами Кіпера, війська РФ також двічі поспіль завдали ударів по складських приміщеннях для зберігання медикаментів, побутових товарів і продуктів. Ліквідація пожежі тривала кілька годин, додав він.
«Чотири сезони» під Лиманом: чого досягла Україна завдяки «Вівальді»?
Протягом чотирьох місяців на північ від Лимана тривав український контрнаступ, який залишався поза офіційними зведеннями та мапами бойових дій. Поки російське командування повідомляло про нібито успіхи на цьому напрямку, зокрема, про захоплення Святогірська, підрозділи 3-го армійського корпусу відкинули противника і звільнили понад сотню квадратних кілометрів території.
Ця операція під назвою «Вівальді», за даними українського командування та аналітиків, зірвала плани російських військ на Лиманському напрямку та зняла загрозу блокування Слов’янська з півночі. Проте нинішні результати – лише перші два етапи операції, а попереду, як натякає командування, ще нові сезони.
Що стояло за успіхом українських сил, чому російський штаб не зміг вчасно відреагувати та чого чекати від продовження операції?
У цьому розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
До офіційного підтвердження про українські контратаки на північ від Лимана вже кілька місяців писали окремі OSINT-аналітики та військові оглядачі. Однак деталі операції залишалися в інформаційній тиші.
11 червня французький OSINT-аналітик Клеман Молен написав, що після механізованого штурму Нового (північніше від Лиману – ред.) 22 травня українські військові закріпилися на позиціях, а супутникові знімки та геолокації свідчать про подальші контратаки.
«Попри майже повну відсутність геолокацій, українським військовим вдалося зберегти високий рівень оперативної безпеки, а російські військові неохоче публікували відео з цих районів», – написав тоді Молен.
Згодом про ситуацію на напрямку заговорили й інші. Наприкінці літа американський військовий кореспондент Девід Акс опублікував матеріал про «таємний контрнаступ» на Лиманському напрямку.
«Група українських бригад під командуванням 3-го армійського корпусу не лише загальмувала просування російської групи військ «Центр», а й відкинула росіян», – писав Акс.
Далі читайте ТУТ
Кличко: в Києві через атаку РФ загинула одна людина, 4 постраждалих – у лікарнях
У Києві, за останніми даними, внаслідок російської атаки 23 вересня загинула одна людина, сім – постраждали, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Один із поранених, якого госпіталізували в тяжкому стані, помер у лікарні. Наразі в стаціонарах міських лікарень перебувають четверо постраждалих. Атака ворожих БпЛА на Київ триває», – повідомив мер.
За словами Кличка, вранці в Голосіївському районі Києва внаслідок російської атаки виникла пожежа на складських приміщеннях, у цьому ж районі зафіксували влучання безпілотника в АЗС.
Росія вшосте за останні тижні атакувала АЗК «Укрнафти» – «Нафтогаз»
Російські військові вранці 23 вересня завдали вже шостого удару за останні тижні по автозаправному комплексу «Укрнафти», повідомив в.о. голови правління «Нафтогазу України» Сергій Федоренко.
«Персонал перебував в укритті, згідно з протоколами безпеки. На щастя, ніхто не постраждав. На місці працюють рятувальники та поліція. Оцінюємо пошкодження та визначаємо подальші дії», – додав він.
В «Укрнафті» додали, що під атакою опинився автозаправний комплекс мережі в Києві. «Пошкоджені об’єкти будемо відновлювати, щоб забезпечити людей пальним», – зазначив голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка перебуває під державним управлінням. Мережа «Укрнафта», яка налічує 662 АЗК, є найбільшою в Україні.