«Росіяни вже почали додаткову мобілізацію» – Зеленський
У Росії «фактично вже почали додаткову мобілізацію», заявив увечері 28 вересня президент України Володимир Зеленський із посиланням на доповідь Головного управління розвідки щодо планованих Москвою заходів.
«Вони збільшують кількість людей, яких набирають різними методами. Планують збільшувати й залучення іноземців. І це важливо, щоб уряди країн, із яких Росія залучає людей собі в армію, протидіяли цьому. Кожен уряд ми проінформуємо. Ми маємо й нові дані по залученню в Росію військових із Північної Кореї», – розповів глава держави у відеозверненні.
Зеленський стверджує, що зараз на російській території перебувають понад 8 тисяч північнокорейських військових.
«Додатково готується розгортання контингенту ще плюс 10 тисяч – їх відбирають для проходження підготовки й подальшого перекидання в Росію. Росія ж за це платить, зокрема, технологіями, і в обмін на таку допомогу за технічної підтримки Росії на території Північної Кореї розгорнуто виробництво ударних дронів типу «Шахед». Це те, як розповзається зло і як загроза життю в одній частині світу поширюється на інші частини світу», – вважає президент України.
У Росії заборонили публікувати дані про роботу НПЗ та виробництво палива
Президент Росії Володимир Путін 28 вересня підписав указ про обмеження доступу до інформації у сфері паливно-енергетичного комплексу. Згідно з документом, засекречені будуть відомості про обсяги переробки та виробництва палива нафтопереробними заводами, продажі бензину та дизельного палива та шляхи їхнього транспортування.
Публічне поширення такої інформації, зокрема в ЗМІ та в інтернеті, не допускається. Указ не стосується лише звітів, які самі компанії оприлюднюють у відкритому доступі.
У документі зазначено, що обмеження доступу до інформації про паливо відбувається «у зв’язку з необхідністю вжиття невідкладних заходів у відповідь на недружні дії Сполучених Штатів Америки, що суперечать міжнародному праву, і іноземних держав, що приєдналися до них, і міжнародних організацій». Які саме дії іноземних держав викликали таку реакцію, в указі не пояснюється.
Чи може Росія залишити Україну без інтернету? Що показали удари по дата-центрах
«Про всяк випадок вітаю всіх із Новим роком – поки ще є інтернет», – таким жартом українські соцмережі зустріли новини про нові російські цілі. Привід для такого чорного гумору є цілком реальним: наприкінці вересня Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі, а частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі. Один із дата-центрів – Cosmonova – після повторних атак заявив, що більше не відновить роботу.
Чи означає це, що Росія справді може залишити Україну без інтернету?
Експерти кажуть, що повністю «вимкнути» країну значно складніше, ніж знищити окремий дата-центр. Але останні атаки показали вразливість інфраструктури, від якої залежать інтернет, сайти, хмарні сервіси, бізнес і частина телекомунікацій.
Радіо Свобода з’ясовувало, що відбувається з даними після знищення дата-центру, наскільки стійкий український інтернет і чи можуть резервні майданчики, «хмара» та сервери за кордоном захистити його від російських ударів.
Перші масштабні наслідки стали помітними в Києві 23 вересня: проблеми з інтернетом фіксували приблизно у 100 тисячах домогосподарств, постраждало вузлове обладнання UTELS, виникли перебої в роботі FEX.NET. Наступного дня про пошкодження повідомили «Домонет», Kievnet і Faust. Також було знищено дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost.
25 вересня російська атака пошкодила дата-центр «Датагруп». Компанія заявила, що клієнтські дані вдалося зберегти, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.
Значно тяжчими виявилися наслідки для Cosmonova. Після повторних атак компанія показала руйнування і повідомила, що дата-центр більше не відновить роботу. Фахівці почали переносити та відновлювати сервіси на інших майданчиках.
26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета – залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».
Чи можна «вимкнути» Україну?
Одна з головних переваг українського інтернету – його децентралізованість. У країні працюють тисячі операторів із власними мережами та підключеннями, а великі компанії мають також власні міжнародні канали. Тому пошкодження навіть великого вузла може спричинити перебої, але відключити всю країну одним ударом значно складніше.
Читайте далі ТУТ
Путін збільшив чисельність армії РФ
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про встановлення нової штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації, повідомляють увечері 28 вересня російські інформагенції з посиланням на офіційний портал правової інформації.
«Установити штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації у кількості 2 441 630 одиниць, зокрема 1 550 500 військовослужбовців. Уряду Російської Федерації передбачити виділення Міністерству оборони Російської Федерації бюджетних асигнувань із федерального бюджету, необхідні реалізації пункту 1 цього указу», – йдеться в документі.
Центр столиці після атаки дронів РФ: пожежа та руйнування у будівлі НАН та «Добробуті»
28 вересня армія РФ атакувала дронами Київ. Дрон влучив по будівлі НАН України у центрі столиці. Згодом російські війська завдали ще одного удару по семиповерховій адміністративній будівлі у центрі міста, де розташований, зокрема, медичний центр «Добробут».
Внаслідок російських ударів по столиці протягом доби загинула одна людина, ще 19 зазнали поранень. Серед постраждалих – двоє дітей, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Дивіться фото тут
Цілодобові атаки реактивних дронів РФ: немає чим захистити столицю?
Російський дрон пошкодив приміщення КПП на кордоні з Польщею – Волинська ОВА
Під час повітряної тривоги у Камінь-Каширському та Ковельському районах зафіксували російський реактивний дрон типу «Шахед», повідомив увечері 28 вересня виконувач обов’язків голови Волинської ОВА Роман Романюк.
«На жаль, є влучання неподалік кордону з Республікою Польща в селі Старовойтове (МПП «Ягодин») Ковельського району. Ударною хвилею пошкоджено приміщення КПП на в’їзд в термінал. Звернень щодо травмованих та загиблих не надходило», – вказано в повідомленні.
Удари по «Добробуту» і НАН у Києві: кількість постраждалих зросла до 21 – поліція
Поліція Києва повідомляє, що, за останніми даними, внаслідок російських ударів по столиці України 28 вересня постраждала 21 людина, одна – загинула.
«Правоохоронці фіксують наслідки воєнного злочину у чотирьох районах. Внаслідок атаки у Києві загинула 44-річна жінка. Ще понад 20 громадян віком від 29 до 76 років отримали поранення», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що в місті пошкоджений медичний центр, багатоквартирний будинок, будівля бізнес-центру, АЗС, ресторан, адміністративні будівлі, автомобілі.
На Дніпропетровщині через удари РФ загинули шестеро людей, 28 зазнали поранень – ОВА
У Дніпропетровській області внаслідок завданих 28 вересня російських ударів шість людей загинули, 28 зазнали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа. За його даними, російські військові майже 30 разів атакували шість районів області.
«У Дніпрі загинули троє людей. 21 людина постраждала. Троє жінок госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Решта постраждалих лікуватимуться вдома
На Синельниківщині били по райцентру і Дубовиківській громаді. Пошкоджене відділення логістичної компанії. Троє людей загинули. У тяжкому стані госпіталізовані 15-річний хлопець і 41-річний чоловік. 31-річний чоловік в лікарні у стані середньої тяжкості.
На Нікопольщині потерпали Нікополь, Покровська, Червоногригорівська громади. Пошкоджені магазин, житловий будинок, заклад культури, ліцей. 41-річний чоловік і 53-річна жінка лікуватимуться амбулаторно», – вказано в повідомленні.
Ще двоє людей поранені на Криворіжжі та в Кам’янському районі, а в Дніпровському та Самарівському районах сталися пожежі.
У Запоріжжі кількість поранених від російського удару зросла до 32 – ОВА
У Запоріжжі кількість поранених від російського удару 28 вересня зросла до 32, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«Троє постраждалих під час атаки на обʼєкт інфраструктури отримали тяжкі травми, але медики запевняють, що вони не критичні для життя», – зазначив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Це переломний етап»: чого досягли Сили оборони України під Лиманом
Нищать науку України. Удари РФ по Національній академії наук і університетах: факти
Посеред дня 28 вересня російський дрон атакував будівлю Національної академії наук України. Виникла пожежа...
Це сталося під час чергової повітряної атаки Росії на столицю України, які ось уже понад місяць тривають фактично цілодобово.
Російський удар по НАНУ є ще одним підтвердженням того, що Кремль, не досягнувши значних результатів на фронті, зробив ставку на терор проти цивільного населення і руйнування цивільної інфраструктури великих міст.
Радіо Свобода зібрало у цій публікації факти про руйнування українських наукових установ та університетів.
Рівень цілеспрямованого нищення Росією наукових і освітніх закладів України є безпрецедентним з часів Другої світової війни. Російська армія, починаючи від лютого 2022 року, систематично руйнує університетські навчальні корпуси, бібліотеки, лабораторії, унікальне обладнання, архіви, студентські гуртожитки.
- Від початку повномасштабної війни російські бомби, ракети і дрони, за оцінками ЮНЕСКО, пошкодили або зруйнували в Україні понад 1 400 будівель наукових установ. Для відновлення державної наукової інфраструктури уже необхідно понад 1,26 млрд доларів.
- Російські удари знищили чи суттєво пошкодили понад 750 одиниць унікального наукового та технічного обладнання вартістю майже 46 мільйонів доларів.
- Росія повністю знищила в Україні понад 400 освітніх закладів різного рівня.
- Понад 38% закладів вищої освіти України зазнали пошкоджень або руйнувань.
Читайте ТУТ
Повітряні сили: РФ від ранку атакувала Україну понад сотнею дронів, значна частина – у напрямку Києва
Російські військові від 6:30 до 16:30 28 вересня атакували Україну понад сотнею ударних безпілотників, зокрема, БпЛА типу Shahed, більшість із них – реактивні, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Значна частина дронів летіла в напрямку Києва, йдеться в повідомленні.
«Наразі протиповітряній обороні вдалося збити понад 40 реактивних БпЛА, але десятки дронів ще в повітрі. Зафіксовано влучання ударних БпЛА по інфраструктурі, цивільних об’єктах та житлових будинках в різних регіонах країни. Зокрема – влучання реактивних БпЛА противника по будівлі Національної академії наук і медичному центру «Добробут» у місті Київ», – йдеться в повідомленні.
Україна «продовжить виживати», якщо отримуватиме «лише невеликі пакети» – міністр фінансів
Росія знає про вразливість Києва нині, тому спрямовує атаки насамперед на українську столицю, тоді як західні партнери приділяють Україні недостатньо уваги. Про це під час дискусії в Центрі європейської політики в Брюсселі 28 вересня заявив український міністр фінансів Сергій Марченко.
«Я бачився зі своїми колегами під час неформальних зустрічей у Дубліні (під час неформальних засідань Ради ЄС – ред.). І мене дещо непокоїть, що увага, яка традиційно була зосереджена на підтримці України, тепер дещо змістилася», – зауважив урядовець.
Міністр наголосив, не називаючи держави поіменно, що найбільші з них нині занепокоєні «політичною ситуацією», й закликав їх мати «достатньо сміливості для рішучих кроків».
«Якщо Україні надаватимуть лише окремі невеликі пакети допомоги, які дозволяють нам боротися й виживати, ми продовжуватимемо виживати. Ми й надалі зберігатимемо певну динаміку… Заради чого ви підтримували Україну з 2022 року, якщо тепер відмовитеся від нашої рішучості боротися до кінця?» – акцентував Марченко.
За словами профільного урядовця, уперше з 2022 року податкові й митні органи недовиконають план, зокрема, через руйнування ключових секторів української економіки. Залишився лише один металургійний завод, який продовжує працювати, до того ж заблоковано експорт української агропродукції глибоководними портами. Наслідок цього – бюджетна діра, яка лише цього місяця складе 400 мільйонів євро.
«Якщо екстраполювати цю ситуацію до кінця року, йдеться потенційно про кілька мільярдів. Це досить невтішна ситуація, оскільки традиційно ми демонстрували хороші результати зі збору податків і наповнення бюджету. Це було свідченням нашої здатності протистояти цій війні», – зазначив Марченко.
Міністр фінансів також згадав про додаткові запити від міністерства оборони й наголосив, що їхні потреби «не можна ставити під сумнів».
«Звичайно, ці потреби необхідно перевіряти, але як це зробити, якщо ми розуміємо, що військові повинні негайно реагувати на складну ситуацію?.. З одного боку, їм необхідно забезпечувати альтернативні рішення та засоби для проведення контрнаступальних дій на полі бою. З іншого боку, вони повинні дуже швидко розробляти засоби перехоплення, наприклад, реактивних безпілотників, яких зараз у нас недостатньо для захисту Києва», – пояснив Марченко пріоритети.
Урядовець наголосив, що з цьогорічним бюджетом ситуацію вдасться вирішити, натомість у кошторисі на 2027 рік бракує понад 30 мільярдів доларів.
«Наші загальні потреби становлять 52,6 мільярда доларів. Частину цих коштів уже покривають зобов'язання наших партнерів. Отже, непокрита потреба в бюджетному фінансуванні становить 32,6 мільярда доларів», – навів підрахунки Марченко.
Урядовець похвалив ухвалене 2025 року рішення ЄС про 90-мільярдну позику для України, але зауважив, що цього недостатньо, й закликав партнерів знайти шлях із використання заморожених активів Росії на потреби України.
«Наші загальні потреби становлять 52,6 мільярда доларів. Частину цих коштів уже покривають зобов’язання наших партнерів. Отже, непокрита потреба в бюджетному фінансуванні становить 32,6 мільярда доларів», – резюмував міністр.
Росія атакувала центр Києва: перші кадри після ударів по будівлі НАН та клініці «Добробут»
ЄС продовжить тренувальну місію для українських військових ще на два роки – Каллас
Країни Європейського Союзу погодили продовження тренувальної місії для українських військових EUMAM Ukraine ще на два роки і рухатимуться до створення її координаційного осередку в Києві. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас після засідання міністрів оборони країн Євросоюзу в Брюсселі 28 вересня.
«Щодо тренувань – держави-члени погодили перший етап стратегічного перегляду EUMAM, продовживши нашу місію для України ще на два роки. Ми також просуватимемося зі створенням координаційного осередку в Києві, який зосередиться на уроках, отриманих на полі бою, а також на посиленні військової освіти», – сказала Каллас.
Висока представниця ЄС також повідомила, що вдалося забезпечити фінансування модернізації двох тренувальних центрів в Україні.
Сибіга закликав ЮНЕСКО позбавити РФ права голосу після удару по НАН України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга засудив російський удар по Національній академії наук України і закликав ЮНЕСКО позбавити РФ права голосу і права бути обраною до керівних і робочих органів організації.
«Серед білого дня Росія завдала удару по будівлі Національної академії наук України в самому серці Києва. На жаль, надходять повідомлення про загиблих і поранених унаслідок цієї атаки. Цинізм Росії не має меж. Наукова установа, де посеред робочого дня перебували люди, стала черговою мішенню її терору», – написав міністр у соцмережі X.
«Закликаємо ЮНЕСКО – організацію, покликану, зокрема, захищати науку і наукову спільноту, – позбавити державу-агресора права голосу й можливості обиратися до будь-яких керівних чи робочих органів», – наголосив український міністр.
«Найскладніша ситуація». Фермери ризикують втратити 10 мільярдів доларів – аграрний міністр України
Міністр аграрної політики й продовольства України Тарас Висоцький вважає нинішню ситуацію в аграрному секторі найскладнішою за час повномасштабної війни Росії проти України. Про це урядовець заявив, спілкуючись із журналістами в Брюсселі 28 вересня. Причина, за його словами, – зупинка можливості експорту сільськогосподарської продукції з глибоководних портів України.
«Маємо констатувати, що ситуація в українському аграрному секторі найскладніша з початку повномасштабного вторгнення… Є ризик, що не буде експортовано близько тридцяти мільйонів тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю близько десяти мільярдів доларів», – заявив Висоцький.
Урядовець додав, що без можливостей експорту посівні площі в Україні зменшаться на 35-40 відсотків, що загрожує втратами для української економіки до 5% ВВП.
Читайте також: Експорт зерна Чорним морем зупинився: падіння на 75%, забиті склади та загроза майбутній посівній
«Це також будуть незворотні втрати для міжнародної продовольчої безпеки», – застеріг Виський.
Міністр пояснив, що альтернативні залізничні й автомобільні маршрути, які пролягають через ЄС, здатні покрити максимум половину потреб України в експорті агропродукції. Нині обговорюють їх подальше розширення.
Інший, більш терміновий крок, який пропонує Україна партнерам, щоби врятувати український агроекспорт, – вивозити зерно через глибоководні порти Німеччини чи, приміром, Нідерландів. Це передбачає здорожчання продукції за рахунок додаткових логістичних витрат. Київ очікує на допомогу ЄС у цьому питанні.
«На сьогодні фермери українські не мають можливості це оплатити, бо це буде величезний збиток їхній діяльності. Тому я якраз обговорюю можливість знайти шляхи компенсації додаткової вартості логістики всередині Європейського Союзу. Це не обов’язково треба платити українським фермерам – можна просто компенсувати європейським перевізникам», – пояснив у коментарі Радіо Свобода Висоцький.
Кількість постраждалих від атак РФ у Києві 28 вересня зросла до 19 – Кличко
У Києві внаслідок російських ударів 28 вересня постраждали, за останніми даними, 19 жителів, зокрема три дитини, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Одна жінка загинула. Шістьох поранених медики госпіталізували, в тому числі двох дітей», – написав він у телеграмі.
Зокрема, він уточнив, що загинула жінка під час удару РФ по нежитловій будівлі в Шевченківському районі Києва. Раніше президент Володимир Зеленський зазначав, що це будівля Національної академії наук. Там також постраждали чотири людини, додав Кличко. Пошуково-рятувальна операція триває.
Згодом ще один удар був завданий у центрі міста 7-поверхову адміністративну будівлю на рівні 4-го поверху. Кореспондент Радіо Свобода повідомив, що йдеться про цивільний об’єкт: лікарню «Добробут».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Каллас про ситуацію в Олешках: «Йдеться не про землю – йдеться про людей»
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, коментуючи гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках на Херсонщині, заявила, що вона демонструє, що насправді означає для людей життя на українських територіях під російською окупацією.
«Коли хтось каже: «Чому б просто не віддати ці території?» – це звучить так легко, правда? Але насправді йдеться про людей, які страждатимуть на цих територіях», – сказала Каллас 28 вересня на пресконференції після засідання міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі.
«Звичайно, ми намагаємося доставити гуманітарну допомогу, і ми намагаємося допомогти Україні захистити себе та своїх людей, щоб такі речі не відбувалися. Але, думаю, це також нагадування для всіх нас: йдеться не про землю. Йдеться про людей», – наголосила Каллас.