КМІС: 72% українців вважають, що за час вторгнення РФ рівень корупції в Україні зріс

72% українців вважають, що за час повномасштабного вторгнення Росії рівень корупції в Україні зріс, відзначають його зменшення – 6%, решта або вважають, що він не змінився, або не змогли відповісти, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

На запитання про те, що зараз їх хвилює найбільше (із пропонованиими варіантами) найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм і некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%).

«Окремо зазначимо, що загалом 53% обрали або «масовані ракетно-дронові удари», або «ситуація на фронті» (або і те, і те), тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції. Водночас загалом 64% обрали або «корупцію у владі», або «некомпетентність влади». Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою (через корупцію та / або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше», – йдеться в повідомленні.

Війська РФ завдали удару по будівлі Академії наук у Києві, загинула жінка – влада

Російські війська вдень 28 вересня завдали удару по будівлі Національної академії наук Києві, внаслідок чого є загиблі і поранені, триває рятувальна операція, повідомляє влада.

«Російський удар проти будівлі української Академії наук. Зараз триває рятувальна операція, гасять пожежу, шукають людей, які могли перебувати в будівлі. Всі служби залучені. Сьогодні ж у Києві були атаковані фармацевтична компанія та заправки, в Дніпрі – бізнес-центр, в інших містах і регіонах – теж цивільні об’єкти, підприємства, об’єкти зв’язку. На жаль, є загиблі», – написав у телеграмі президент Володимир Зеленський.

Голова Шевченківської РДА Олександр Сазанович повідомив, що удар був завданий по Шевченківському району Києва.

«На жаль, є травмовані й загиблі. На місці працюють усі екстрені та відповідні служби. Прошу мешканців не наближатися до місця події та не заважати роботі служб», – заявив він.

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що «в історичному центрі Києва, в нежитловій будівлі», куди влучив російський дрон, одна жінка загинула, три людини постраждали, їх шпиталізували.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Харкові до 43 зросло число постраждалих від удару РФ, серед них – 11 дітей

Кількість постраждалих внаслідок російського удару по житловій багатоповерхівці в Харкові, за останніми даними, зросла до 43, повідомила прокуратура Харківської області. Серед постраждалих – 11 дітей.

«За даними слідства, 28 вересня близько 04:00 збройні сили РФ вдарили боєприпасом по дев’ятиповерховому житловому будинку в Салтівському районі Харкова», – повідомили у прокуратурі.

Раніше було відомо про 35 постраждалих.

Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що за минулий тиждень Харків зазнав 12 російських обстрілів.

«Дев’ять разів росіяни застосували FPV-дрони, ще тричі – «шахеди». Вісім людей постраждали. У П’ятихатках внаслідок одного з влучань загинув чоловік. Найбільше дісталося північній частині міста – передусім Київському і Салтівському районам. Також ворог бив по Шевченківському і Слобідському районах», – написав Терехов у телеграмі.

За його словами, цілі ударів – цивільні: пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад, автомобілі, дорожня інфраструктура, стадіон.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський заявив про удари по двох оборонних заводах в Росії

Президент України Володимир Зеленський заявив про українські удари по двох оборонних заводах в Тульському та Воронезькому регіонах РФ.

Про наслідки цих влучань він не повідомив.

«Добре відпрацювали за цю добу підрозділи СБУ по нафтових обʼєктах агресора у Краснодарському регіоні. У Брянському регіоні працювали безпосередньо проти окупаційного контингенту. Є також ураження цілі в Чорному морі», – написав він у телеграмі.

Зеленський також повідомив про застосування «санкцій» по об’єктах у Калузькому та Орловському регіонах, які сили РФ використовують для «дронового терору проти України».

Губернатор Воронезької області РФ Олександр Гусєв повідомив, що в небі над регіоном збили близько 20 безпілотників. За попередніми даними, постраждали четверо людей, у тому числі троє дітей. Він також заявив про те, що внаслідок атаки згорів дачний будинок та три гаражі. Про оборонний завод він не згадує.

Місцева влада Тульської області РФ про ураження оборонного об’єкта не повідомляє.

Читайте також: Трамп заявив, що казав Зеленському про необхідність «пригальмувати» з ударами по НПЗ в Росії

У Міноборони РФ заявили про знешкодження 254 українських БпЛА над територіями Бєлгородської, Брянської, Смоленської, Калузької, Тульської, Курської, Воронезької, Липецької, Тамбовської, Рязанської, Орловської, Саратівської, Ростовської областей, Московського регіону, Краснодарського краю і окупованого Криму.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Армія РФ атакувала обʼєкт інфраструктури в Запоріжжі, постраждали сім людей – ОВА

Сім людей постраждали через російський удар по інфраструктурному об’єкту в Запоріжжі, повідомив виконувач обов’язків голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.

За його словами, на місці влучання почалася пожежа.

Семікін уточнив, що двоє з постраждалих перебувають у тяжкому стані, ще четверо – у стані середньої тяжкості.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

ОВА: у Дніпрі через атаку РФ загинули троє людей, у Синельниковому також є жертва

У Дніпрі внаслідок російської атаки загинули троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, ще щонайменше 12 людей зазнали поранень.

Він повідомив, що ще 47 людей рятувальники вивели з охопленої вогнем будівлі.

Ганжа додав, що у Синельниковому, яке також зазнали атаки РФ, загинула людина, ще троє – поранені, серед них є 15-річний хлопець.

Раніше місцева влада повідомила про російський удар по офісній будівлі в центрі Дніпра та відділенню логістичної компанії у Синельниковому, спочатку було відомо про постраждалих.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Заочно засуджений в Україні генерал РФ, який керував наступом на Київ, стане віцепрем’єром Татарстану

Колишній командувач угруповань військ РФ «Центр» і «Північ» Олександр Лапін стане віцепрем’єр-міністром російського регіону Татарстан. Про це заявив голова Татарстану Рустам Мініханов.

Лапін займатиметься питаннями підтримки учасників війни Росії проти України. Для цього у складі уряду Татарстану створили окремий структурний підрозділ.

Лапін – генерал-полковник у запасі, у різні роки він був начальником штабу російського угруповання військ у Сирії, командувачем угруповань «Центр» і «Північ». У вересні 2025 року Лапіна звільнили з армії.

У червні 2026 року суд в Україні заочно засудив до довічного ув’язнення Лапіна, який керував спробою захоплення Києва, Чернігівщини й Сумщини у перші тижні повномасштабного вторгнення і хотів «взяти Київ за три дні», повідомляв Офіс генерального прокурора.

За повідомленням, суд визнав його винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, а також у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни.

«Прокурори довели: у лютому-березні 2022 року цей генерал не був формальним командиром «на папері». Він безпосередньо організовував вторгнення, планував і координував дії підпорядкованих підрозділів, віддавав накази і забезпечував продовження бойових дій проти України. Саме під його командуванням російські війська окуповували населені пункти Чернігівської та Сумської областей і просувалися до Києва лівим берегом Дніпра. Їхньою метою було захоплення української столиці, органів державної влади, військового управління і встановлення окупаційного контролю», – заявляли в ОГП.

За підсумками виборів у Росії, проведених цього місяця, генерал Лапін був обраний до Держдуми РФ.

СБУ заявила про удари по чотирьох нафтобазах у Краснодарському краї РФ

Служба безпеки України заявила про успішні удари по чотирьох нафтобазах у Краснодарському краї РФ.

Як повідомила пресслужба відомства, безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили нафтобази «Едельвейс-95» та «Дін-Юг-Ойл» у станиці Новотитарівській – там зафіксовані два окремі осередки займання.

Також, за даними СБУ, завдано удару по нафтобазі «Лукойл-Югнефтепродукт» у станиці Павлівській і нафтобазі «Ангелінська» у станиці Старонижестебліївській – на обох об'єктах виникли пожежі.

«СБУ продовжує завдавати ударів по об’єктах у російському тилу, які працюють на війну проти України. Виведення з ладу нафтобаз ускладнює логістику пального для потреб російських військ. Ці удари також є відповіддю СБУ на терористичні атаки ворога по українських містах та цивільній інфраструктурі», – заявили в українській спецслужбі.

Читайте також: Трамп заявив, що казав Зеленському про необхідність «пригальмувати» з ударами по НПЗ в Росії

Раніше низка моніторингових телеграм-каналів повідомила, що у Краснодарському краї РФ після атаки безпілотників горить нафтобаза.
Astra встановила, що це нафтобаза «Едельвейс-95», яка здійснює оптову торгівлю нафтопродуктами, включаючи бензин марок АІ-92, АІ-95, АІ-100. На нафтобазі можна зберігати до 4500 кубометрів палива. На сайті «Едельвейсу» зазначається, що компанія працює понад 30 років і закуповує паливо безпосередньо у найбільших НПЗ Росії.

Пізніше в оперштабі Краснодарського краю заявили про займання на трьох підприємствах цивільної інфраструктури в Дінському, Павлівському та Червоноармійському районах «внаслідок падіння уламків безпілотників». Ніхто не постраждав.

У свою чергу, губернатор Воронезької області РФ Олександр Гусєв повідомив, що в небі над регіоном збили близько 20 безпілотників. За попередніми даними, постраждали четверо людей, у тому числі троє дітей.

Читайте також – ISW: у Кремлі фактично відхилили запропоноване США й Україною енергетичне перемир’я

У Росії регулярно повідомляють про удари по НПЗ. Генштаб ЗСУ деякі з них підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Україна у 2026 році значно посилила удари безпілотниками по російській нафтопереробній інфраструктурі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, які наводить Reuters, за перші вісім місяців року російські НПЗ зазнавали успішних атак у середньому раз на три дні. У червні обсяг переробки нафти в Росії знизився приблизно на 30% порівняно з тим же місяцем 2025 року – до мінімального рівня з 2004 року. Виробництво бензину скоротилося приблизно на п’яту частину.

У восьми областях України є знеструмлення через атаки РФ – «Укренерго»

Російські удари призвели до знеструмлень у восьми областях України, повідомило 28 вересня «Укренерго».

«Ворог продовжує здійснювати атаки на енергетичну інфраструктуру. Внаслідок цього на ранок є нові знеструмлення у Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Київській та Одеській областях. Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.

В «Укренерго» додали, що через негоду залишаються знеструмленими 11 населених пунктів на Сумщині й Полтавщині.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Сили РФ вдарили по центру Дніпра та Синельниковому, є постраждалі – Ганжа

Російські війська вдарили по офісній будівлі у середмісті Дніпра, виникла пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, внаслідок атаки є постраждалі. Однак їхню кількість він не уточнив.

Також сили РФ атакували відділення логістичної компанії у Синельниковому, спалахнула пожежа. За даними голови ОВА, поранені троє людей, ще троє наразі не виходять на звʼязок. Триває пошуково-рятувальна операція.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Район Добропілля – один із напрямків головного удару російських військ на Донбасі. Тут зосереджені значні сили російських військ безпілотних систем, протягом останніх місяців зростає тиск піхоти і десятками, щоденно, скидають авіабомби на тил та передову.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії побували у невеличкому містечку Білозерське – воно розташоване за 6 км від Добропілля і перебуває під постійними ударами російської армії.

• Чи залишилося життя у місті, які ще донедавна можна було назвати тиловим?
• І з якими загрозами доводиться стикатися бійцям бригади НГУ «Кара-Даг», які, в тому числі, боронять напрямок Добропілля?

Читайте у репортажі кореспондента телепроєкту Радіо Свобода Донбас Реалії 15 км від лінії фронту – і вже руїни: як виживає Білозерське, місто поряд із Добропіллям

Влада: число постраждалих через удар РФ по Харкову зросло

Кількість постраждалих через російський нічний удар по Харкову зросла до 35 людей, серед них є 10 дітей, повідомив міський голова Ігор Терехов.

Раніше було відомо про 22 постраждалих.

За його словами, пошуково-рятувальні роботи на місці удару закінчено – під завалами нікого не знайдено.

Водночас голова ОВА Олег Синєгубов повідомив про 38 постраждалих. За його даними, наразі в лікарнях перебувають 43-річний чоловік і 14-річна дівчинка з вибуховими пораненнями, інші постраждалі отримали травми середнього та легкого ступенів тяжкості.

Синєгубов повідомив, що у квартирі, куди влучив російський снаряд, проживали троє дітей – батько сам виніс їх із помешкання, діти не зазнали важких поранень.

Вночі російські війська вдарили по житловому будинку в Салтівському районі Харкова. За даними влади, було руйнування 2 та 3 поверхів житлового будинку.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що всю ніч і ранок сили РФ атакували українські області. За його словами, також через атаки дронами є пошкодження у Києві – житлові будинки, звʼязок, заправки.

«Розбили звичайне кафе, намагалися спалити продуктовий столичний ринок. В Одеській області вдарили по судну під прапором Палау. У Житомирській області пошкодили звичайний завод морозива. Були удари по житлових будинках на Сумщині, Рівненщині, Харківщині та Одещині. Атакували критично важливу інфраструктуру на Вінниччині, Дніпровщині, Хмельниччині та Запоріжжі», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Швеція і Німеччина спрямують Україні кошти з розблокованого Європейського фонду миру

Швеція і Німеччина заявили, що кошти, які отримають як компенсацію з розблокованого Європейського фонду миру (EPF) за раніше надану Україні військову допомогу, знову спрямують на підтримку України. Про це представники двох країн заявили 28 вересня перед зустріччю міністрів оборони ЄС у Брюсселі.

«Ми отримаємо назад кошти з Європейського фонду миру для Швеції і реінвестуємо їх у підтримку України», – заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За його словами, важливо, щоб розблокування європейських коштів не призвело до скорочення двосторонньої допомоги Україні.

«Кредити ЄС не повинні замінювати двосторонню підтримку, тому що вона все ще надзвичайно важлива. Нам також потрібен справедливий розподіл навантаження, адже зараз основний тягар несуть країни Північної Європи, Німеччина та Нідерланди», – сказав Йонсон.

Про намір повторно спрямувати отримані з EPF гроші на Україну заявила і Німеччина.

«Німеччина чітко заявила: те, що ми отримаємо назад, ми знову інвестуємо в Україну», – сказав парламентський державний секретар Міністерства оборони Німеччини Себастіан Гартман.

За його словами, повернення коштів із фонду не має просто поповнювати національні бюджети.

«Ці кошти не мають просто повертатися до національних бюджетів. Вони дають можливість – і Німеччина вже ухвалила таке рішення – виділяти більше ресурсів Україні», – заявив Гартман.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас перед зустріччю повідомила, що Швеція і Німеччина – не єдині країни, готові повторно спрямувати компенсації Україні.

«Багато держав-членів, які мають отримати кошти, вже заявили, що передадуть їх Україні», – сказала Каллас.

25 вересня країни ЄС погодили умови розблокування €6,6 млрд із Європейського фонду миру. Із цієї суми €900 млн мають спрямувати на Військову місію ЄС з підтримки України EUMAM Ukraine, ще €1 млрд – на нові спільні закупівлі військового обладнання. Решта €4,7 млрд призначена для компенсацій державам-членам за військову допомогу, яку вони раніше надали Україні.

Саме з цих €4,7 млрд окремі країни тепер планують свою частку знову використати для підтримки України. Загальна сума, яка таким чином може повернутися Україні, наразі невідома – рішення про використання отриманої компенсації кожна держава ухвалює самостійно.

Кошти EPF для України залишалися заблокованими протягом понад трьох років. Тривале блокування почалося у травні 2023 року, коли Угорщина за уряду тодішнього прем’єр-міністра Віктора Орбана заблокувала восьмий транш фонду на €500 млн. Згодом невиплачена сума зросла до €6,6 млрд.

Європейський фонд миру – це позабюджетний механізм ЄС, через який, серед іншого, державам-членам частково компенсують вартість озброєння і військового обладнання, переданого Україні.

На фронті протягом минулої доби відбулося майже 230 боїв – Генштаб ЗСУ

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 229 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, учора противник завдав 90 авіаційних ударів, під час яких скинув 277 керованих авіабомб, також російські загарбники застосували 8845 дронів-камікадзе та здійснили 2918 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ.

Найбільше російських атак було зафіксовано на Костянтинівському напрямку – 25 атак. На цій ділянці фронту російські загарбники вели штурмові дії в районах Миколайпілля, Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки та Русиного Яру.

Також інтенсивні бої продовжуються на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 20 атак – сили РФ були активними у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснювали штурми у напрямках Добропілля, Вільного, Білицького, Чернігівки та Мирного.
На Гуляйпільському напрямку російські загарбники 12 разів атакували, намагаючись просунутися в районах Різдвянки, Копанів, Єгорівки та Мирного.

Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Куп’янському напрямку ворог двічі атакував у районах Ківшарівки та Колісниківки, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Олександрівському напрямках.

На Оріхівському та Придніпровському напрямках минулої доби противник штурмових дій не проводив.

Читайте також: У ЗСУ повідомили про звільнення ще трьох населених пунктів на Донеччині

У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 21 вересня написав, що армія РФ відступає на півночі Донеччини, але посилює тиск на півдні на територію, яку контролює уряд України, зокрема в районі Добропілля.

Інститут дослідження війни в звіті від 25 вересня заявив, що російське командування перебільшує свої здобутки на Сумщині, щоб «відволікти увагу» від ліквідації Збройними силами України російського виступу на північ від Лимана протягом останніх місяців. ISW вказав на те, що останнім часом російські військові посадовці поширювали неправдиві заяви про оточення українських сил на півночі Харківської області та в районі Добропілля.

Міністри оборони ЄС обговорять «надзвичайний протокол» для реагування на гібридні атаки – Каллас

Європейський Союз планує створити «надзвичайний протокол безпеки», який має дозволити країнам ЄС спільно реагувати на гібридні атаки, що не досягають порогу збройної агресії. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед зустріччю міністрів оборони ЄС у Брюсселі 28 вересня.

«Ми запропонуємо також надзвичайний протокол – щодо всього, що перебуває нижче порогу збройної агресії: як ми можемо діяти спільно – Європейська комісія, держави-члени та Європейська служба зовнішніх дій, і які інструменти ми можемо використовувати на різних рівнях», – сказала Каллас.

За її словами, міністри оборони ЄС обговорять цей механізм у контексті гібридних атак проти країн Євросоюзу. Обговорення гібридних загроз офіційно внесене до порядку денного Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони 28 вересня.

За словами Каллас, за наявною розвідувальною інформацією, Росія планує нові диверсійні операції, метою яких є розкол європейських суспільств, їхнє залякування та послаблення підтримки України.

Читайте також: Російське держагентство опублікувало, а потім видалило колонку про «СВО» у Литві

Ідею «надзвичайного протоколу безпеки» 16 вересня представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові про стан Євроcоюзу. Вона назвала його своєрідною «власною статтею 4» для Європи – механізмом для випадків, які не є збройною агресією, але становлять загрозу національній безпеці. За задумом Єврокомісії, якщо одна з країн ЄС активує такий протокол, усі держави-члени мають зібратися для координації спільної відповіді, стримування подальшої ескалації та мінімізації наслідків атаки. Йдеться, зокрема, про реагування на кібератаки, диверсії, підпали та інші гібридні операції.

Механізм порівнюють зі статтею 4 НАТО. Вона дозволяє будь-якій державі НАТО скликати консультації союзників, якщо, на її думку, під загрозою перебувають її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека. При цьому стаття 4, на відміну від статті 5, не передбачає автоматичного застосування принципу колективної оборони.

За даними Politico, міністри оборони ЄС 28 вересня вперше мають предметно обговорити, чи потрібен Євросоюзу такий власний механізм. Одним із питань дискусії буде його співвідношення з НАТО: частина європейських столиць вважає, що наявні механізми Альянсу вже покривають значну частину потреб у сфері безпеки.

Водночас високопоставлений чиновник ЄС заявив виданню, що в разі політичної згоди Євросоюз може запропонувати для реагування на гібридні атаки низку власних інструментів – від груп швидкого реагування до фінансової підтримки.

Захист дата-центрів в умовах війни: прем’єр розповів про сценарії збереження цифрової інфраструктури

На тлі ударів РФ по дата-центрах прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що ризики для цифрової інфраструктури України залишатимуться високими до завершення війни, а у питанні захисту дата-центрів є «нестандартні ідеї». Про це він сказав у інтерв’ю ТСН.Тиждень.

«Є. По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Ви правильно сказали: щось має бути під землею, щось повинно бути в «хмарі», щось повинно бути за кордоном, щось повинен бути мікс. А щось повинно бути всі три одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити і так готувати себе – факт», – сказав він, відповідаючи на запитання «Чи є у нас нестандартні ідеї, як захистити дата-центри?»

25 вересня на засіданні Ставки верховного головнокомандувача, серед іншого, обговорювалося питання захисту дата-центрів від російських ударів. За словами президента Володимира Зеленського, були ухвалені й додаткові рішення «для захисту та гарантування безперервної роботи нашої інфраструктури дата-центрів та інших об’єктів, які мають критичне значення у сфері зв’язку».

Минулого тижня кілька українських провайдерів інтернет-послуг оголосили про суттєві проблеми через завдані впродовж останніх днів російські удари по дата-центрах у Києві.

У ЗСУ повідомили про звільнення ще трьох населених пунктів на Донеччині

Сили оборони України звільнили ще три села на півночі Донеччини у межах наступальної операції «Вівальді», повідомили у Третьому армійському корпусі.

Зазначається, що українським військовим вдалося деокупувати Нове, Рідкодуб та Катеринівку, а також повернути під контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою.

«Головною ціллю третього сезону «Вівальді» стало Нове — ключовий хаб противника на плацдармі. Хто контролює висоти довкола цього населеного пункту, той і володіє ініціативою на плацдармі», – заявив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.

За його словами, противник був переконаний, що основним напрямком удару є Шандриголове – Зелена Долина, це змусило його «спалити свої резерви в контратаках саме на цьому напрямку».

Білецький заявив, що під час третього етапу операції звільнили ще 51 км² території, а загалом від початку наступальних дій – 176 км².

Читайте також: «Триває знищення окупанта» – Зеленський про «важливі результати» на Донеччині

15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиман. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території.

У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 21 вересня написав, що армія РФ відступає на півночі Донеччини, але посилює тиск на півдні на територію, яку контролює уряд України, зокрема в районі Добропілля.

Трамп заявив, що казав Зеленському про необхідність «пригальмувати» з ударами по НПЗ в Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.

«Велика проблема полягає в тому, що нафтопереробні заводи в Росії підривають. Це насправді не проблема Близького Сходу. Це скоріше проблема Росії, Україна і Росія воюють одна з одною, Україна атакує нафтопереробні заводи в Росії. Тож ця ситуація дійсно цікава. І я говорив із президентом Зеленським, я сказав: «Вам потрібно пригальмувати з НПЗ», – заявив американський президент.

За словами Трампа, Зеленський сказав: «Ми, ймовірно, так і зробимо».

«Є й інші речі, які він може зробити (ймовірно, мається на увазі атаки по інших об’єктах), але дуже велика проблема полягає в тому, що нафтопереробні заводи в Росії не можуть робити те, що вони робили. Але ми подбаємо про цю ситуацію. Я думаю, що ми дуже скоро виграємо цю війну. І щойно ми її виграємо, ціна на нафту знизиться до того рівня, до якого вона була до війни. І головне, що Іран не матиме ядерної зброї. Це ключ до всього», – додав він.

Українська сторона наразі не коментувала цієї заяви Трампа щодо ударів по НПЗ.

Читайте також – ISW: у Кремлі фактично відхилили запропоноване США й Україною енергетичне перемир’я

Державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо 23 вересня після зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим на полях сесії Генеральної асамблеї ООН заявив, що Росія та Україна зацікавлені в тимчасовій зупинці взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язних із експортом сільськогосподарських товарів.

Натомість голова російського МЗС, також перебуваючи у Нью-Йорку, наголосив, що Росія не робитиме паузи у так званій «СВО» («спеціальна військова операція», російська офіційна назва повноасштабної війни проти України) для переговорів «у будь-якому форматі».

У Росії регулярно повідомляють про удари по НПЗ. Генштаб ЗСУ деякі з них підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ОВА: на Київщині через атаки РФ є загиблі та поранені, пошкоджено 21 об’єкт

Російські війська продовжують атакувати Київщину ударними БпЛА, внаслідок атак за добу загинули троє жителів області, ще 8 людей постраждали, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За його словами, протягом останньої доби через російські атаки пошкоджено 21 цивільний об’єкт у 5 районах Київщини:

• у Броварському районі – два складські та два адміністративні приміщення.
• у Бучанському районі – приватне домоволодіння, ринок та 6 транспортних засобів.
• у Фастівському районі – виробниче приміщення та 6 транспортних засобів.
• у Бориспільському районі – один транспортний засіб.
• у Білоцерківському районі – сільськогосподарське підприємство та багатоквартирний будинок.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу війни втратила понад 2000 військових

Росія втратила близько 2090 людей особового складу протягом попередньої доби, загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україну – близько 1 531 060 військових, наводить такі дані Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 вересня.

Командування також оприлюднило оновлені дані про втрати Росією військової техніки:

• 12 385 танків (+1 за минулу добу)
• 25 450 бойових броньованих машин (+8)
• 50 477 артилерійських систем (+49)
• 2 163 реактивні системи залпового вогню (+2)
• 1 679 засобів протиповітряної оборони (+4)
• 443 літаки
• 356 гелікоптерів
• 2 760 наземних робототехнічних комплексів (+12)
• 537 228 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 382)
• 5 118 крилатих ракет
• 35 кораблів і катерів
• 2 підводних човни
• 154 735 автомобілів і автоцистерн (+490)
• 4 763 одиниць спеціальної техніки (+7)

Читайте також: Святогірськ, Костянтинівка, Куп'янськ: як Путін «захопив» те, що під контролем ЗСУ?

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.