У Харкові під завалами швейного цеху знайшли тіла ще двох загиблих – мер
У Харкові під завалами швейного цеху виявили тіла ще двох загиблих, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Загалом, за його даними, кількість загиблих через російську атаку по Харкову зросла до пʼятьох людей.
За даними місцевої влади, сили РФ завдали по Харкову ударів трьома керованими авіабомбами, влучання були у кількох локаціях: по промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою.
В ОВА повідомляли про загибель трьох людей – двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє – внаслідок падіння уламків КАБ.
Влада повідомила про 53 постраждалих через російську атаку, серед них – троє дітей: 11-річна дівчинка у важкому стані, 15-річний хлопець у стані середньої тяжкості, 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.
У місті через атаку РФ, за даними влади, пошкоджені десятки житлових будинків у кількох локаціях, цивільне підприємство, щонайменше 20 автомобілів.
Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Бердичеві: пошкоджені кілька поверхів, поранена людина
Російські війська вдарили безпілотником по багатоповерхівці в Бердичеві, пошкоджені квартири на кількох поверхах, повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.
«Посеред дня в понеділок ворог атакував ударним дроном багатоповерхівку в Бердичеві. Внаслідок удару постраждали квартири з 4 по 9 поверхи», – написав він у телеграмі.
Про постраждалих Бунечко не повідомляв.
У ДСНС уточнили, що внаслідок російського удару в одній з квартир виникла пожежа, постраждала одна людина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські дрони вдарили по цивільному судну Туреччини в нейтральних водах, загинув капітан – Зеленський
Російські дрони вдарили по цивільному судну Туреччини в нейтральних водах, загинув капітан судна, повідомив у телеграмі президент України Володимир Зеленський.
За його словами, одну людину ще шукають, 11 членів екіпажу вдалося врятувати, один із них – поранений.
«Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. На борту були громадяни Азербайджану та Індії», – написав він у телеграмі.
Зеленський нагадав, що як Україна, так і треті країни, вже неодноразово пропонували конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі, але Росія послідовно «обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства».
«Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати», – додав президент.
Росія регулярно атакувала Одесу, але з червня посилила удари по її портах, зернових й олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, писало AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанію з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику і рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі й навколо неї.
Російський удар по Харкову: кількість загиблих і постраждалих зросла
У Харкові зросла кількість загиблих та поранених через російську атаку керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, кількість загиблих зросла до трьох людей, постраждали 35 людей.
Міський голова Ігор Терехов також повідомляє про трьох загиблих. Кількість постраждалих, за його даними, зросла до 29 людей, серед них є троє дітей. Один з постраждалих – двірник.
Раніше було відомо про двох загиблих та 10 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Якщо Росії зійде з рук, то це буде найгіршим сценарієм». Макміллан про ризик глобальної війни
В умовах, коли війни та геополітичні напруження дедалі частіше переплітаються, наскільки світ близький до набагато масштабнішого конфлікту?
Канадська історикиня Маргарет Макміллан, заслужена професорка міжнародної історії Оксфордського університету та авторка кількох книг про війну та міжнародні відносини, розповіла Грузинській службі Радіо Свобода про те, що поставлено на карту в Україні, про ризики ескалації конфлікту, майбутнє режиму президента Росії Володимира Путіна, вразливі місця НАТО, а також про можливості малих держав орієнтуватися у дедалі нестабільнішому світовому порядку.
Інтерв'ю відредаговано для стислості та ясності
– Війна Росії проти України триває вже майже 5 років – цього часу цілком достатньо, щоб ми могли чітко зрозуміти, про що йдеться і що поставлено на карту.
– Гадаю, в Україні дуже добре розуміють, від чого все залежить.
Українці опинилися в ситуації боротьби за виживання, і це сталося не з їхньої вини, що б там не говорили.
На жаль, деякі люди вірять у ті вигадані історії та брехню, що поширюються. Але це явно випадок неспровокованої агресії, спрямованої проти волі людей, які живуть в Україні.
Що стосується наслідків, то, на мою думку, якщо Росії це зійде з рук, то найгіршим сценарієм буде те, що Росія змусить Україну вступити в якусь форму залежності. І це буде дуже погано для решти Європи. І, звичайно, це буде погано для всього світу.
Адже наразі Росія поводиться як держава-ізгой, готова застосувати будь-які засоби – як підривні, асиметричні методи війни, так і відверту війну. Це спричинить величезну дестабілізацію в Європі.
Але я вважаю, що це буде дуже хвилюючим і для решти світу. Чим більше Росія здобуватиме перемог, тим гірше буде для інших країн світу, а особливо для Європи.
Якщо буде укладено якусь угоду, за якою Україна залишиться незалежною, то, на мою думку, це стане справжньою проблемою для Росії, адже вона створила дуже потужного військового суперника просто біля своїх кордонів. А це не те, чого вона хотіла. Крім того, сама Росія серйозно ослабла і стала набагато більш залежною від Китаю.
Отже, з точки зору Росії, результат, за якого Україна залишається незалежною, а сама Росія опиняється у стані значного хаосу та стає ще більш залежною від Китаю, є вкрай несприятливим, але, ймовірно, у неї не буде іншого вибору.
Україна продемонструвала надзвичайну здатність до адаптації, а поєднання високих технологій, гнучкості та бойового досвіду є абсолютно винятковим. Вона перетворилася на значну військову силу, і це те, що росіяни створили для себе самі.
Читайте повністю тут
Молдовський прикордонник зазнав поранення під час російського удару по КПП на Одещині
Уранці 5 жовтня на кордоні України і Молдови поряд із прикордонним пунктом Паланка впав снаряд, який відрикошетив від землі і влучив у рейсовий автобус біля шлагбауму. За даними Прикордонної поліції Молдови, один співробітник відомства отримав легке поранення, а роботу КПП «Паланка – Маяки – Удобне» зупинили.
У прикордонній поліції уточнили, що снаряд впав близько 09:38. За попередніми даними, пошкоджено автобус та контрольну кабіну. Інших постраждалих немає.
Громадян закликали уникати поїздок до цього району.
О 10:50 рух у напрямку Паланки тимчасово перекрили від перетину трас R-30 та R-31 у Штефан-Водському районі. Як повідомив Генеральний інспекторат поліції, обмеження діятиме до завершення документування та розслідування обставин інциденту.
РФ засудила до 4 років колонії автора мультсеріалу «Масяня» – за антивоєнні заклики
Невський районний суд Санкт-Петербурга заочно засудив мультиплікатора та автора мультсеріалу «Масяня» Олега Куваєва до чотирьох років та одного місяця колонії, повідомляє «Медіазона».
Куваєва звинувачували за статтями про невиконання обов’язків «іноземного агента» та заклики до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки держави. Прокуратура просила про п’ять років і 11 місяців позбавлення волі.
Про те, що проти Куваєва порушили кримінальну справу щодо закликів до діяльності, спрямованої проти безпеки держави, стало відомо в жовтні 2023 року. Приводом став епізод «Масяні», у якому головна героїня закликає російських солдатів здаватися в полон.
У катастрофі Ту-95МС у Росії загинули восьмеро офіцерів, ЗМІ назвали їхні імена
Під час аварії бомбардувальника-ракетоносця Ту-95МС в Амурській області Росії 29 вересня загинули вісім російських офіцерів. Повний список тих, хто перебував на борту, опублікували видання The Insider та «Медіазона».
Літак розбився поряд із селом Красноярове. Спочатку повідомлялося, що під час аварії загинули шестеро членів екіпажу, які виконували навчально-тренувальний політ із авіабази «Українка».
Пізніше в групі «Сільські новини» селища Серишево Амурської області, де розташована авіабаза Українка, з’явилося повідомлення про відкриття меморіалу на згадку про загиблих льотчиків. На публікацію звернув увагу OSINT-аналітик duke garland. Журнаоісти перевірили опубліковані дані та встановили, що всі вісім загиблих служили в стратегічній авіації.
«Підставити горло під ніж убивці». Реакції на заяви народного депутата Гончаренка: за і проти
Скандал довкола заяв народного депутата з фракції «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка набирає обертів.
Тези, висловлені Гончаренком, викликали вибух обговорення у соціальних мережах: їх розбирають топполітики, військові, журналісти. Здебільшого це різка критика, подекуди з нецензурною лексикою: чимало хто прирівняв ідеї парламентаря до капітуляції. Але є й ті, хто бачить у заявах народного депутата раціональне зерно.
Чи заяви Олексія Гончаренка є насправді висловленням переважаючих суспільних настроїв в Україні?
Радіо Свобода зібрало думки критиків і тих, хто поділяє певні тези із висловлювань народного депутата Гончаренка.
Тези Олексія Гончаренка: «реальність така»: «ми програємо війну; втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; втрачаємо бізнес і економіку; і умови, які ми отримуємо, гірші за попередні». Тому, мовляв, треба «домагатися миру». «Як це зробити?». Якщо не можна «домовитись одразу про закінчення війни», то «давайте домовлятись про все на світі». «Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, – це, як на мене, абсурд», – заявив нардеп, і запропонував говорити з Путіним про нейтралітет України. Це одна з заявлених «цілей» Росії у війні. Також Гончаренко запропонував поступки в питаннях мови й віри.
«Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини», – заявив народний депутат України Олексій Гончаренко.
Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правду
Олексій Гончаренко
Щодо фронту, член фракції «Європейська солідарність» вважає, що тут «є варіанти». Серед можливих назвав відведення українських і російських військ і створення нейтральної зони під контролем ООН.
Попри різкі зауваження на свою адресу, Гончаренко продовжив наполягати на своєму баченні. 4 жовтня опублікував розлогу колонку на «Українській правді», у якій закликає «зберегти якомога більше українців». А для цього – «домовлятися там, де можна домовитися, хитрувати там, де треба хитрувати», оскільки Україні, зазначає політик, не виграти війну на виснаження.
«Хтось має нарешті серйозно поговорити з людьми і сказати їм правду. Досить уже потужностей, незламностей і стійкостей», – пише Гончаренко.
Читайте далі ТУТ
На фронті відбулося 177 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 жовтня на фронті відбулося 177 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного та 85 авіаційних ударів, під час яких скинув 245 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9574 дрон-камікадзе та здійснили 2335 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 39 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири пункти управління БпЛА, чотири райони зосередження живої сили противника, три артилерійські системи та ще один важливий об’єкт ворога», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського, Новопавлівки.
24 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Вацлав Гавел попереджав Європу про наміри Росії. Штрихи ювілейного портрета
Вацлав Гавел – президент Чехословаччини після повалення підтримуваного СРСР комуністичного режиму і перший президент Чеської Республіки – увійшов в історію сучасної Європи і світу як великий гуманіст, демократ, і як політик, який дуже глибоко розумів геополітичні процеси.
Його есе «Сила безсилих» (1978) стало фундаментальним маніфестом того, що звичайні люди можуть протистояти тоталітарній системі. Головна ідея полягає у концепції «життя у правді». За Гавелом, моральний вибір окремої особистості має колосальну політичну силу, здатну зрештою розвалити навіть найпотужнішу репресивну систему. Тези есе дають розуміння процесів, які сформували сучасну Росію.
І передбачення Вацлава Гавела збулися:
- війна у Придністров'ї;
- війна у Чечні,
- війна проти Грузії,
- перетворення Білорусі на маріонеткове утворення,
- незаконна збройна анексія Криму,
- спровоковані Росією бойові дії на Донбасі,
- повномасштабна війна проти України.
(Нижче текст Оксани Пеленської, яка особисто зустрічалася із Вацлавом Гавелом, уперше опублікований у 2021 році)
Читайте ТУТ
«Ми залишаємося в Києві» – посольства держав ЄС в Україні
Посольство Швеції в Україні разом із дипломатами з інших країн підтвердило, що не має намірів залишати українську столицю на тлі погроз, які лунають із Москви.
«Разом з іншими головами дипломатичних представництв у Києві ми із занепокоєнням беремо до відома погрози російського МЗС на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні. Росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві», – ідеться в оприлюдненому 5 жовтня повідомленні дипломатичного представництва Швеції.
Із аналогічними заявами виступили посольства Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії та інших країн.
Радіо Свобода Weekly: Аналітики ISW після виступу Путіна заявили про «галюцинації»
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
В ISW проаналізували заяви Путіна, що «межують із галюцинаціями»
Заяви російського лідера Володимира Путіна про успіхи російських військ на фронті у вересні 2026 року, зроблені ним під час виступу на засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» під Москвою 1 жовтня, «настільки далекі від реальності, що межують із галюцинаціями», заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Путін стверджував, що лише у вересні 2026 року російські сили захопили 1301 квадратний кілометр території України – у 2,5 рази більше, ніж заявлені російські здобутки за попередні місяці. ISW проаналізував докази, на підставі яких можна зробити висновок, що у вересні 2026 року російські війська зазнали чистих втрат у розмірі 80,81 квадратних кілометра», – йдеться у звіті.
В ISW наголосили, що навіть з урахуванням проникнення російських військ у райони, над якими вони не встановили контроль, у вересні 2026 року російські війська втратили контроль над 175,18 квадратних кілометрів територій.
«Абсурдні заяви Путіна продовжують створювати вигадану картину бойових дій, що підтримує когнітивну війну Кремля, спрямовану на те, щоб неправдиво зобразити російський наступ як тотальний на всьому полі бою. ISW не може оцінити, чи знає Путін, що наведені ним цифри є неправдивими, чи він просто приймає вигадані дані про перебіг боїв, які йому подають – наслідок культури брехні, глибоко вкоріненої в системі російського військового командування», – зазначають аналітики. Більше про це тут
Також про виступ Путіна на «Валдаї» йдеться в публікації: «Хто кого лякає? Реакції на виступ Путіна на «Валдаї», який боїться ЗСУ»
Українські військові збили 172 з понад 200 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 5 жовтня російські військові атакували територію України 205 дронами з п’яти напрямків у Росії, а також із окупованих Донецька та Гвардійського в Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 172 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 13 локаціях а також падіння збитих (уламки) на трьох локаціях», – інформують українські військові.
«Укрзалізниця» запустила човниковий рух у Києві між берегами Дніпра
«Укрзалізниця» повідомила, що для поліпшення сполучення між берегами Києва на тлі російських атак по столичних мостах запустила з 5 до 9 жовтня човникове сполучення між станцією Видубичі на правому березі та станцією Дарниця на лівому березі Дніпра.
«18 шатлів курсуватимуть у найпіковіші години вранці та ввечері: з 6:00 до 9:00 та з 16:00 до 21:00. Окрім човників КСЕ (Kyiv City Express), для поїздок між правим та лівим берегом ви можете скористатися графіковими приміськими та регіональними поїздами, що курсують до та з Ніжина, Гребінки, Конотопа, Славутича. Вони роблять обов’язкові зупинки на станціях Видубичі та Дарниця, а приміські зупинятимуться ще й на станції Березняки», – інформують в «Укрзалізниці».
Рух між берегами Києва нині ускладнений через російські удари по мостах столиці України, які військові РФ стали завдавати з 1 жовтня. Це спричиняє транспортний колапс у столиці, оскільки значна частина людей живе на лівому березі, а працює чи вчиться на правому.
Росія втратила за добу понад дві тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 542 720 військових, зокрема 2 020 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 5 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 393 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 487 (+4)
- артилерійські системи – 50 733 (+47)
- РСЗВ – 2 182 (+3)
- засоби ППО – 1 688 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 859 (+22)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 548 095 (+1 855)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 157 985 (+727)
- спеціальна техніка – 4 793 (+5).
«Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
20-та бригада оперативного призначення Нацгвардії України «Любарт» працює у районі Добропілля вже рік – їх сюди перекинули, коли російські війська намагалися утримати виступ на лінії фронту. Однойменний Добропільський виступ утворився через глибоку інфільтрацію російських військових – тоді вона сягала близько 20 кілометрів углиб української оборони.
Вже тоді у складі підрозділу був підрозділ, який застосовував наземні роботизовані комплекси (НРК). Зараз це – рота, яка покриває логістику, вивозить поранених та всіляко забезпечує позиції у смузі відповідальності бригади. Що вони кажуть про свою роботу зараз – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)
Розбиті вулиці прифронтового міста, здебільшого пусті. Раптом, одразу за різким поворотом, вузьку дорогу майже перекриває пошкоджений наземний роботизований комплекс. Десь неподалік лунає три гучних вибухи з проміжком у 2-3 секунди – російські авіабомби день від дня падають майже за розкладом.
Усю цю картину протягом кількох хвилин оператор НРК спостерігає на моніторі. Звук дещо спотворений – його чують на пункті управління завдяки встановленому домофону.
Минає ще кілька хвилин. Через колонку чути, як електричні мотори роблять коротке зусилля, щоб змінити напрямок руху робота, – і місія продовжується.
Далі читайте ТУТ
Зеленський: дефіцит коштів для покриття потреб України – 4 мільярди доларів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі дефіцит коштів для покриття потреб держави становить близько 4 мільярдів доларів.
За його словами, Україна вже знайшла спосіб покрити більшість дефіциту – завдяки двосторонній підтримці та домовленостям із Європейським Союзом.
«У нас є деякий челендж зараз. Десь 4 мільярдів, які нам потрібні зараз. Вони нам потрібні дуже. Поки що цей дефіцит ми не закрили. Ми розуміємо, міністр фінансів мені сказав, що ми в принципі розуміємо, де знайти 3 з цих 4», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Днями головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
Влада: сили РФ вдарили по багатоквартирному будинку у Харкові, є загиблі та поранені
У Харкові російські війська вдарили по багатоквартирному будинку в Індустріальному районі міста, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Спочатку він повідомив про двох постраждалих, потім – про загиблого внаслідок атаки.
За уточненою інформацією ОВА, в Індустріальному районі спалахнула адмінбудівля та два автомобілі.
Міський голова Ігор Терехов повідомив, що, попередньо, по багатоквартирному будинку було влучання «Бандеролі» – гібрида дрона та крилатої ракети. За його останніми даними, вже відомо про двох загиблих та кількох поранених.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 160 боїв на фронті, найбільше – на Костянтинівському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 163 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
За даними штабу, найбільш активно російські загарбники діяли на Костянтинівському напрямку, де Сили оборони відбили 22 російські штурми у районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського.
Також на фронті активні бої відбувалися на Покровському напрямку. Тут українські військові відбили 21 російську атаку.
У штабі інформують, що на цій ділянці фронту російські війська намагалися просунутися в районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.
На Лиманському напрямку українські оборонці успішно відбили шість спроб російських сил просунутися поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман, ще одне боєзіткнення триває.
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.