Низка іноземних посольств залишаються в Києві, попри погрози РФ. Сибіга подякував
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував низці країн за підтримку і намір залишати своїх дипломатів в Києві, попри погрози Росії.
«Вічно можна дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як російські злочинці намагаються залякати дипломатичний корпус у Києві. Ця кампанія зазнала невдачі ще пів року тому і зазнає її знову. Ми вдячні всім нашим іноземним колегам, які залишаються й працюють в Україні в ці складні часи та не піддаються на російські залякування», – написав він у соцмережі Х.
Міністр подякував за «сміливість, відданість та солідарність з Україною» представництвам Бельгії, Латвії, Фінляндії, Словаччини, Австрії, Албанії, Литви, Польщі, Німеччини та ЄС.
Дипломатичні представництва цих країн заявили про намір залишитися в Києві, попри російські погрози.
Напередодні Міністерство закордонних справ Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові «масовані удари», нібито у відповідь на українські атаки по російських військових об’єктах.
«МЗС Росії повторно застерігає іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій, від перебування в Україні й поїздок на її територію. Відповідальність за можливі негативні наслідки повністю лежить на тих, хто ігнорує це попередження», – заявили в російському МЗС.
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Втрати особового складу РФ перевищили мільйон 540 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 540 700 військових, зокрема 1 750 осіб – за 3 жовтня, повідомив Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 391
- бойові броньовані машини – 25 483 (+6 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 686 (+49)
- РСЗВ – 2 179 (+1)
- засоби ППО – 1 686 (+3)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 837 (+13)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 546 240 (+1 742)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 157 258 (+527)
- спеціальна техніка – 4 788 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
РФ атакувала Україну 135 БпЛА, влучання зафіксували на 5 локаціях – Повітряні сили
Російські військові в ніч проти 4 жовтня атакували Україну 135 ударними безпілотниками, зокрема 52 реактивними дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 123 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів і 2 «Бандероль»/«Дань-Т», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання на п’яти локаціях, а також падіння уламків ще на п’яти локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України фіксують декілька російських БпЛА.
Російські обстріли відбуваються на тлі візиту до Києва канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Канцлер Німеччини Мерц прибув до Києва
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з неоголошеним раніше візитом.
«На Україну чекають вирішальні тижні. Саме тому я сьогодні прибув до Києва з таким посланням: ви можете на нас покластися. Безпека Німеччини також залежить від результату цієї війни. Тому ми надаємо допомогу, керуючись і власними життєво важливими інтересами», – написав Мерц у соцмережі X.
Візит канцлера заздалегідь не анонсували, проте напередодні в Управлінні держохорони України попереджали, що в Києві 4 жовтня діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху «у зв’язку з проведенням охоронних заходів за участю іноземних делегацій».
Очікується, що Мерц оголосить про пакет заходів, зокрема виділення одного мільярда євро військової допомоги і 350 мільйонів євро на відновлення енергетичного сектору України, повідомили представники уряду Німеччини. Також очікується, що під час візиту остаточно узгодять угоду про спільне виробництво різних типів безпілотників.
Як повідомляє агентство Reuters, Мерц прибув до Києва у супроводі керівників німецьких оборонних компаній і міністерки економіки Німеччини Катеріни Райхе.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який зустрів Фрідріха Мерца на залізничному вокзалі в Києві, написав у Х, що німецький канцлер проведе переговори з президентом Володимиром Зеленським «щодо всіх питань нашого двостороннього, європейського і міжнародного порядку денного».
«На сьогодні запланований дуже змістовний порядок денний, зосереджений на посиленні України, нашої оборони і стійкості, а також на нашій спільній європейській безпеці», – додав міністр.
Напередодні візиту канцлера Німеччини МЗС Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові удари.
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Найбагатші росіяни перерахували понад 5,6 мільярда доларів «на війну»
Найбагатші росіяни в 2026 році перерахували до бюджету Росії 471 мільярд рублів, або понад 5,6 мільярда доларів, так званих «добровільних внесків» воєнного часу. Ця сума покрила понад 1% від усіх державних витрат. Без добровільних пожертвувань великого бізнесу дефіцит російського бюджету зараз становив би 3,4% ВВП, підрахувало агентство Reuters. Наразі дефіцит становить 3,2% ВВП, або 7,3 трильйона рублів.
Ці внески обговорювалися в березні на закритій зустрічі президента Росії Володимира Путіна з найбільшими російськими підприємцями, більшість із яких перебувають під західними санкціями. Як писало видання The Bell, ідею збору «пожертв» Путіну запропонував очільник компанії «Роснефть» Ігор Сечін. За даними видання, олігарх та сенатор Сулейман Керімов одразу ж пообіцяв виділити 100 мільярдів рублів, також ідею підтримав ще щонайменше один великий бізнесмен. Financial Times повідомляли, що пожертвувати гроші також погодився бізнесмен Олег Дерипаска. У вересні Путін заявив, що після тієї зустрічі олігархи перерахували до бюджету «сотні мільярдів» рублів.
У Кремлі заперечують, що Путін звертався до підприємців із проханням про фінансування. За словами його речника Дмитра Пєскова, один із учасників сам запропонував внести «дуже велику суму грошей» – нібито вказавши на те, що багато заможних росіян розбагатіли у 1990-ті завдяки зв’язкам з державою, – і Путін підтримав цю ініціативу.
Кошти із внесків, зазначені у бюджетних документах як «добровільні пожертви», вже перевищили надходження від податку на надприбутки корпорацій, який переважно сплачували металургійні компанії та виробники добрив, зазначає Reuters.
У Криму до 12 жовтня продовжили обмеження руху поїздів із Росії
Пасажирські потяги «Таврія» у напрямку з РФ до окупованого Криму та в зворотному напрямку курсуватимуть від Керчі і до неї до 12 жовтня включно, повідомляє пресслужба компанії «Гранд Сервіс Експрес».
Як і раніше, на ділянці між Керчю та іншими станціями Криму пасажири користуватиться автобусами. Розклад таких автобусів, правила пересадки та інформація про купівлю талонів розміщені на сайті компанії.
Раніше повідомлялося, що в осінньо-зимовий період до Криму курсуватимуть чотири поїзди з Москви, Санкт-Петербурга та Адлера.
Обмеження на рух поїздів Кримською залізницею діють із червня 2026 року після серії ударів Сил оборони України по залізничній інфраструктурі півострова. Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, українські дрони вражали залізничні мости в районі Роздольного та Владиславівки, тягові підстанції, локомотиви та ділянки колій. В результаті рух на ряді напрямків був паралізований або сильно обмежений.
Зокрема, після ударів по мосту через Північно-Кримський канал та станції Владиславівка потяги з Росії змогли доїжджати тільки до Керчі, а далі пасажирів пересаджували на автобуси. Російська влада пояснювала зміни «технічними причинами» та рішеннями оперативного штабу, не згадуючи про пошкодження інфраструктури.
Росія б’є по мостах Києва: чи здатні дрони зруйнувати такі конструкції
В останні дні армія РФ завдала кілька ударів по двох мостах у Києві, які з'єднують лівий та правий береги столиці.
1–2 жовтня Південний міст зазнав 5 ударів реактивними дронами. Крім автомобільної дороги по цьому мосту пролягає лінія метрополітену. Його перекриття для руху автомобільного транспорту та потягів метро з обох боків створює проблеми для жителів Києва, яким складніше дістатися на роботу або у справах з одного берега на інший. А 3 жовтня російські військові атакували Північний міст.
Навіщо Росія б’є по мостах столиці України і які засоби ураження використовує? Наскільки успішні ці удари і чого намагається досягти Москва?
Про це в інтерв’ю з авіаційним експертом Костянтином Криволапом. Читайте і дивіться за лінком
Ракета «буде готова цієї осені» – Зеленський про FP-9, здатну долетіти до Москви
Президент України Володимир Зеленський розповів у поширеному 3 жовтня інтерв’ю агенції Reuters, що телефонував представникам компанії Fire Point, щоб спонукати якнайшвидше завершити роботу над моделлю ракети FP-9, яка могла б уражати цілі в Москві.
«Нам потрібна FP-9. І я впевнений, що FP-9 буде готова цієї осені», – сказав глава держави.
Раніше цього тижня Україна оголосила про перше бойове застосування балістичної ракети власного виробництва FP-7, яка має дальність польоту близько 250 кілометрів. Такий радіус дії обмежує застосування цієї ракети лінією фронту і розташованими впритул до кордону України російськими регіонами.
Білорусь від 2022 року майже вп’ятеро збільшила обсяг інвестицій у російську економіку
Обсяги обопільних інвестицій між Росією та Білоруссю цього сягнули приблизно 5 мільярдів доларів з кожного боку, заявив посол Білорусі в Росії Юрій Селіверстов в ефірі державного телеканалу «Перший інформаційний».
За його словами, обсяг білоруських інвестицій у російську економіку перебуває на одному рівні з російськими інвестиціями в економіку Білорусі.
«Принаймні, за підсумками січня-червня ми маємо паритет. Якщо ми інвестували трохи більше ніж 5 мільярдів доларів у складальні виробництва на території Російської Федерації, то й наші російські партнери вкладають аналогічні кошти в розвиток виробничих потужностей у Білорусі», – зазначив він.
Водночас, за словами Селіверстова, залишаються невирішеними питання щодо використання цифрових підписів, доступу для перевізників та логістики переміщення білоруських вантажів через російські морські порти.
До початку російського військового вторгнення в Україну в лютому 2022 року більша частина білоруських інвестицій також спрямовувалася до Росії. Наприкінці 2021 року 85,2% усіх іноземних інвестицій із Білорусі припадало саме на Росію.
Згідно з даними дослідницької онлайн-платформи macrotrends.net, річний обсяг прямих іноземних інвестицій з Білорусі у світі до 2022 року коливався в межах від 1,2 до 1,4 мільярда доларів (1,36 млрд доларів у 2020 році та 1,23 млрд доларів у 2021 році), причому близько 1 мільярда доларів щороку спрямовувалося безпосередньо в російські регіони.
Після подій 2020 та 2022 років, коли білоруська влада жорстоко придушила масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів і підтримала військове вторгнення Росії в Україну, проти Олександра Лукашенка, його найближчого оточення та підприємств, що їх фінансують, було запроваджено міжнародні санкції.
Білорусь, як і Росія та Іран, опинилася в повній ізоляції й тепер дедалі більше посилює співпрацю х Москвою, зокрема у військовій сфері. Відомо, що щонайменше 120 білоруських підприємств допомагають Росії у війні проти України.
У Києві збудують резервні переправи через Дніпро – міністр Калашник
На випадок пошкодження мостів Київ отримає резервні переправи через Дніпро, заявив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник в оприлюдненому 3 жовтня інтерв’ю «Суспільному».
За словами чиновника, будівництво планують розпочати вже наступного тижня.
Передбачається зведення насипних дамб із понтонними переправами, які зможуть забезпечити щонайменше 50% пропускної здатності мостів. Роботи розраховані максимум на три місяці.
«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – розповів Калашник.
Серед інших варіантів він назвав будівництво тунелю під Дніпром.
Такі резервні маршрути хочуть облаштувати також в інших регіонах України, додав міністр.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Зранку 3 жовтня атаки зазнав Північний міст.
До Молдови зранку 3 жовтня залетіли три ракети і два дрони – влада
Уранці 3 жовтня три ракети і два безпілотники порушили повітряний простір Молдови, повідомили міністр оборони країни Анатолій Носатий та президентка Мая Санду.
Спочатку повідомлялося про п’ять БпЛА – національна система моніторингу повітряного простору Молдови зафіксувала їх проходження в період з 7:45 до 8:00. Згодом Носатий уточнив, що це були ракети та безпілотники.
Поліція Молдови повідомила, що в чотирьох районах країни сталися вибухи та були виявлені уламки: поблизу міста Каушени та села Костянтинівка в Каушенському районі, біля сіл Крокмаз у районі Штефан Воде, Пухачени в районі Аненій Ной та Дубівка в Хинчештському районі. У Крокмазі безпілотник врізався у виноградник, внаслідок чого спалахнула суха рослинність і було розбито вікно сусіднього будинку. Загиблих і постраждалих немає.
МЗС Молдови викликало посла Росії в країні і вручило йому ноту протесту. Це сталося вдруге за три дні, а за останній тиждень повітряний простір країни був порушений понад 10 разів.
Раніше посол із особливих доручень Росії в Молдові Олег Озеров визнав, що безпілотники, які порушили повітряний простір, могли бути російськими.
«Так, ми не виключаємо і не заперечуємо, що якісь із цих дронів можуть бути російськими. Через інтенсифікацію ударів по логістиці України, і це не секрет, у відповідь на удари, які завдає Україна по логістиці Росії. Але при цьому треба зазначити, що Молдова не є ціллю», – сказав він. Пізніше дипломат відмовився від своїх слів.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України над Молдовою пролетіли близько 90 російських безпілотників та ракет.
На хімзаводі під Москвою знайдені тіла п’ятьох загиблих після пожежі 1 жовтня
У місті Краснозаводську Моковської області РФ знайдені тіла всіх п’ятьох зниклих безвісти під час пожежі на хімічному заводі. Тіла були виявлені під час розбирання завалів, повідомив 3 жовтня тимчасовий виконавець обов’язків голови Сергієво-Посадського округу Московської області Сергій Лужецький.
Він також заявив, що роботи з ліквідації наслідків пожежі завершені. Моніторинг атмосфери показав, що небезпечних речовин у повітрі немає.
Велика пожежа сталася на Краснозаводському хімічному заводі увечері 1 жовтня. Її площа становила тисячу квадратних метрів. Причин пожежі слідство не називає. Місцеві жителі казали, що перед виникненням пожежі чули один чи кілька вибухів.
За офіційними даними, з місця події були евакуйовані 40 осіб, п’ятеро залишалися незнайденими.
Новинний телеграм-канал Shot, який одним із перших повідомив про пожежу, стверджував, що семеро людей загинули, але ця інфоормація надалі не була підтверджена.
Краснозаводський хімічний завод входить до складу державної корпорації «Ростех» та виконує замовлення міністерства оборони Росії, МВС та інших силових структур. Завод спеціалізується на сигнальних та освітлювальних засобах, засобах захисту літальних апаратів, антитерористичних засобах, а також виробляє патрони для гладкоствольної зброї. У 2025 році завод зазнавав ударів із боку України.
ЗМІ назвали ім’я чоловіка, машина якого була підірвана під Тулою. Він воював проти України і міг катувати полонених
У місті Новомосковську Тульської області РФ 2 жовтня вибухнув автомобіль, водій загинув. Правоохоронці не називають ім’я загиблого, але незалежні журналісти за фотографіями з місця події впізнали автомобіль Hyundai Solaris, зареєстрований на ім'я місцевого жителя Романа Сиром’ятникова.
3 жовтня газета «Новомосковск сегодня» опублікувала некролог Сиром’ятникову. У тексті він названий «педагогом, літератором, учасником СВО («спеціальною військовою операцією» російська влада називає війну проти України – ред.), відомим своєю активною роботою з патріотичного виховання молоді».
Як пише видання «Важные истории», Сиром’ятников раніше працював у системі Федеральної служби виконання покарань. 2023 року він пішов за контрактом на війну проти України. Наприкінці 2024 року був поранений і повернувся до Новомосковська. До та після участі у війні він також викладав предмет «Основи безпеки життєдіяльності» в місцевих коледжах.
Генеральна прокуратура України звинувачує Сиром’ятникова у тортурах щодо українських військовополонених у колонії ВК-1 у Тульській області. За даними українського відомства, Сиром’ятников причетний до тортур не менш як 50 військовослужбовців ЗСУ. Він разом із іншими наглядачами бив полонених руками, ногами, кийками та молотками і катував електрострумом. Генпрокуратура України оголошувала Сиром’ятникова в розшук.
У КМДА розповіли, на яких мостах обмежуватимуть рух під час тривог
У Києві запроваджують зміни у правилах руху транспорту мостами через Дніпро під час повітряних тривог, повідомила 3 жовтня Київська міська державна адміністрація.
За повідомленням, рух транспорту під час повітряних тривог обмежуватимуть на двох мостах:
- Подільському мостовому переході – рух транспорту тимчасово перекриватимуть (до 15 хв після початку повітряної тривоги) з лівого на правий берег;
- Південному мосту – рух транспорту тимчасово перекриватимуть з правого на лівий берег (до 15 хв після початку повітряної тривоги). Виїзд на міст у напрямку лівого берегу здійснюється зі Столичного шосе, Наддніпрянського шосе й автовокзалу «Видубичі».
Рух транспорту іншими мостами у Києві через річку Дніпро не перекриватиметься, додали в КМДА.
Правила оновили на тлі ударів РФ по мостах у Києві. 1 жовтня війська РФ вперше від початку повномасштабного вторгнення завдали ударів по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро: Південному мосту. 3 жовтня київська влада повідомила, що під ударом був і Північний міст.
Війська РФ атакували цивільне судно на Одещині, загинув моряк – АМПУ
Російські війська завдали удару по цивільному вантажному судну під прапором Ліберії в одному з портів Одещини, внаслідок чого загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу зазнали поранення, повідомила Адміністрація морських портів України.
За повідомленням, 13 членів екіпажу евакуювали в безпечне місце.
«Це – черговий цілеспрямований удар РФ по цивільному судноплавству. Росія продовжує тероризувати мирний торговельний флот і моряків, які щодня ризикують життям заради роботи українських морських шляхів», – йдеться в повідомленні.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових й олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, наведеними влітку, від 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 зазнали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, писало AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанію з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику і рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі й навколо неї.
У Києві можуть працювати приховані ретранслятори для Shahed – радник президента
У Києві можуть працювати приховані ретранслятори, які забезпечують тимчасовий короткостроковий канал управління дронами «Шахед» для коригування ударів, заявив 3 жовтня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Він допустив, що таких ретрансляторів – небагато. «Можливо, один – три. Такі ретранслятори важко знайти, але шукати треба. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним», – зазначив «Флеш».
За його словами, доказами наявності таких ретрансляторів можуть бути недавні російські удари по Києву, зокрема, атака по будівлі СБУ й мостах. «У момент удару (по СБУ – ред.) в небі не було інших «Шахедів»-ретрансляторів», – вказав радник президента.
Він додав, що поки існуватиме онлайн-керування «Шахедами», під ударом будуть не лише мости, а й засоби ППО.
«Ми ретельно досліджуємо всі уламки. Інших «таємних» засобів зв’язку (LTE, «Расвет», квантовий модем інопланетян) ми не знаходимо», – зазначив Бескрестнов.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
1 жовтня війська РФ вперше від початку повномасштабного вторгнення завдали ударів по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро: Південному мосту. 3 жовтня київська влада повідомила, що під ударом був і Північний міст.
Удар по Північному мосту в Києві: дві людини постраждали – Кличко
Міський голова Києва Віталій Кличко 3 жовтня повідомив, що внаслідок ранкового російського удару по Північному мосту, що сполучає правий і лівий береги, постраждали дві людини.
«Одному постраждалому медики надали допомогу на місці. Другого госпіталізували, а зараз він на амбулаторному лікуванні», – написав Кличко у телеграмі.
Вранці він повідомляв, що внаслідок удару РФ на Північному мосту було пошкоджене дорожнє полотно й контактна тролейбусна мережа, і рух мостом з лівого на правий берег перекрили.
У Київській міській адміністрації згодом заявили, що рух транспорту обмежений: з лівого на правий берег працюють три полоси Північного мосту, із правого на лівий – одна полоса.
За даними КМДА, тривають ремонтні роботи, після завершення яких рух буде відновлений усіма полосами.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Чому так складно збивати російські реактивні дрони? Пояснюємо
Київ уже понад місяць майже безперервно зазнає атак російських реактивних дронів. З 27 серпня у столиці України зафіксували понад 235 повітряних тривог загальною тривалістю 261 годину: це понад 10 діб, заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Ігор Клименко. За його словами, ЗС РФ нарощує повітряні атаки.
Силам ППО складно справлятися з реактивними дронами, які є швидкісною модернізованою версією «Герані»: щоб їх збити, потрібен не один перехоплювач.
Як в Україні з цим борються? Про це читайте і дивіться за лінком
В ISW проаналізували заяви Путіна, що «межують із галюцинаціями»
Заяви російського лідера Володимира Путіна про успіхи російських військ на фронті у вересні 2026 року, зроблені ним під час виступу на засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» під Москвою 1 жовтня, «настільки далекі від реальності, що межують із галюцинаціями», заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
«Путін стверджував, що лише у вересні 2026 року російські сили захопили 1301 квадратний кілометр території України – у 2,5 рази більше, ніж заявлені російські здобутки за попередні місяці. ISW проаналізував докази, на підставі яких можна зробити висновок, що у вересні 2026 року російські війська зазнали чистих втрат у розмірі 80,81 квадратних кілометра», – йдеться у звіті.
В ISW наголосили, що навіть з урахуванням проникнення російських військ у райони, над якими вони не встановили контроль, у вересні 2026 року російські війська втратили контроль над 175,18 квадратними кілометрами територій.
«Абсурдні заяви Путіна продовжують створювати вигадану картину бойових дій, що підтримує когнітивну війну Кремля, спрямовану на те, щоб неправдиво зобразити російський наступ як тотальний на всьому полі бою. ISW не може оцінити, чи знає Путін, що наведені ним цифри є неправдивими, чи він просто приймає вигадані дані про перебіг боїв, які йому подають – наслідок культури брехні, глибоко вкоріненої в системі російського військового командування», – зазначили аналітики.
В Інституті вивчення війни також заявили, що Путін активізував зусилля, спрямовані на те, щоб переконати світ, що європейські лідери, які реагують на російські погрози й атаки в Європі, насправді є агресорами, і значну частину свого виступу присвятив твердженням про те, що Росія «нікому не погрожує» і не має «планів нападати на когось у 2029, 2030 чи 2050 роках».
«Виступ Путіна 1 жовтня є частиною постійних зусиль Кремля, спрямованих на підтримку безпідставних проросійських й антиукраїнських аргументів серед деяких європейських лідерів про те, що розмови про реальні загрози з боку Росії є штучно створеними, а сама Росія насправді є жертвою західної агресії», – заявили в ISW.
«Російські посадовці, зокрема Путін, насправді погрожують європейським країнам, у тому числі ядерними ударами. Крім того, Кремль дедалі частіше здійснює атаки проти Європи, зокрема навмисні вторгнення дронів у повітряний простір Молдови і країн НАТО, а також різні спроби диверсії і шпигунства», – додали аналітики.
1 жовтня на «Валдаї» очільник РФ Володимир Путін погрожував світові та вкотре сказав, що Росія «не розпочала війну», а вона стала відповіддю на дії НАТО й самої України.
Путін назвав ситуацію в Європі і світі «дуже небезпечною», знову звинувативши країни Заходу в агресивних намірах. Він попередив, що у нинішній міжнародній ситуації можливий такий сценарій, який призведе до «фатальних наслідків».
Путін нагадав, що в арсеналі кількох країн є зброя, «здатна знищити все живе», очевидно, маючи на увазі ядерну зброю. «Чи можемо ми бути впевнені в тому, що така зброя не буде застосована?» – поставив риторичне запитання Путін і відповів на нього негативно.
Путін виступав на тлі зростання напруженості у відносинах Росії і країн Європи.
Представниця НАТО Еллісон Гарт раніше в коментарі Радіо Свобода заявила, що Росія вдалася до «безвідповідальної ядерної риторики», зазначивши при цьому, що Альянс вже дав формальну відповідь, засудивши погрози застосування сили. Вона також зазначила, що дії НАТО не загрожують Росії, і підкреслила: «У нас є все необхідне, щоб захистити кожен дюйм території союзників, і ми залишаємося сильними, готовими і здатними протистояти будь-якій загрозі».
Клименко: при РНБО створять робочий орган з питань ідентифікації тіл загиблих військових
При Раді національної безпеки й оборони України буде створений робочий орган з питань ідентифікації тіл загиблих захисників, повідомив секретар РНБО Ігор Клименко.
«Для родин зниклих безвісти тривале очікування на встановлення особи – це додатковий біль. Тож держава має забезпечити прискорення процесів і якість проведених експертиз. За дорученням президента України визначили першочергові рішення», – написав Клименко у телеграмі 3 жовтня.
За його словами, уряд має посилити систему судово-медичної експертизи: збільшити кількість фахівців і забезпечити належні умови їхньої роботи.
«Також важливо створити в регіонах спеціалізовані бюро СМЕ, які зосередяться виключно на ідентифікації тіл військовослужбовців. Відтепер ця робота перебуватиме на контролі РНБО», – зазначив Клименко.
За його словами, відповідний робочий орган об’єднає всі відповідальні державні структури.
Напередодні керівник Офісу президента України Кирило Буданов повідомив, що в Україну в межах репатріаційних заходів повернули понад 26 тисяч тіл і останків загиблих військових, але значна частина з них досі залишається невпізнаною.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив на початку цього року уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
Від травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.