У Литві закривали аеропорт Вільнюса, піднімали винищувачі НАТО через ймовірний БпЛА
У районі столиці Литви Вільнюса вранці 3 жовтня оголосили жовтий рівень повітряної тривоги через невідомий літальний об’єкт, ймовірно, безпілотник.
Жителям регіону розіслали попередження на мобільні телефони із закликом знайти безпечне місце. Через невідомий об’єкт аеропорт Вільнюса тимчасово закрили, в повітря підняли винищувачі НАТО.
Пізніше тривогу скасували.
Голова Національного центру Литви з управління кризами Вільмантас Віткаускас повідомив, що об’єкт прилетів у повітряний простір Литви з боку Білорусі, але ідентифікувати апарат поки що не вдалося.
Останніми тижнями безпілотники неодноразово порушували повітряний простір європейських країн. У вересні російські дрони залітали в повітряний простір Польщі, де частина з них була збита.
Про порушення повітряного простору російськими безпілотниками повідомляли також румунська і молдовська влада. На тлі цих інцидентів країни східного флангу НАТО посилили спостереження за повітряним простором.
В Україну повернули понад 26 тисяч тіл і останків військових, значна частина досі не впізнана – Буданов
В Україну в межах репатріаційних заходів повернули понад 26 тисяч тіл і останків загиблих військових, але значна частина з них досі залишається невпізнаною, заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов.
«Обговорили з колегами рішення для пришвидшення процесу ідентифікації полеглих захисників. Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі», – заявив Буданов 2 жовтня за підсумками засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів війни і членів їхніх сімей, членів сімей загиблих захисників і захисниць України, а також з питань полонених та осіб, зниклих безвісти.
За його словами, на засіданні сформували «конкретний алгоритм дій».
«Буде створено міжвідомчу групу для розгляду проблемних питань, пов’язаних з ідентифікацією загиблих, переглянемо роботу бюро судово-медичних експертиз, особливо в регіонах, залучимо додатково міжнародні спроможності для проведення ДНК-експертиз. Усі необхідні нормативно-правові рішення уряд ухвалить найближчим часом», – повідомив голова ОП.
В Україні понад 90 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин, повідомив на початку цього року уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. Йдеться про військових й цивільних, у тому числі дітей.
Від травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
«Це не означає, що проблеми немає» – Марченко після заяв Єврокомісії щодо грошей на оборонні потреби України
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що, попри заяви представників Єврокомісії про те, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає, в Міноборони все ж мають потребу в додаткових коштах на цей рік.
Він нагадав, що в серпні 2026 року в Міноборони України задекларували додаткову оборонну потребу розміром 27 мільярдів доларів.
«Цей тиждень, разом з представниками Міноборони і Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає», – написав Марченко у фейсбуці 3 жовтня.
За його словами, за рахунок внутрішніх ресурсів (економія і перерозподіл видатків) Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби, ще близько 12 мільярдів доларів розраховують знайти «спільними зусиллями».
«Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів в цьому році», – заявив міністр.
Марченко також звернув увагу на те, що варто розділяти бюджетний і військовий треки фінансування.
Міжнародне фінансування для потреб держбюджету – це кошти, які Україна використовує для покриття невійськових видатків, зазначив він. «До кінця року нам вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 млрд доларів (більше ніж 3 млрд з яких отримано вчора). І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашої сторони. Виконаємо спільно парламент і уряд», – зауважив міністр.
З іншого боку, за його словами, гарантовані кошти від ЄС в межах USL (Ukraine Support Loan) на потреби оборони (закупівлі зброї і дронів), «є безумовними». «Тобто, ми їх точно отримаємо. Сьогодні доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовились з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна», – додав він.
Напередодні головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, як саме зник дефіцит, речниця порадила звернутися насамперед до українського уряду.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів доларів. Одним зі шляхів його покриття називав дострокову виплату траншів із багатомільярдної позики ЄС, запланованих на наступний рік.
27 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив, що сім мільярдів доларів із додаткової оборонної потреби уряд забезпечить власним ресурсом – через економію, оптимізацію й перерозподіл видатків. Таким чином, непокритими залишалися близько 20 мільярдів доларів.
28 вересня міністр оборони Євгеній Хмара, звертаючись по відеозв’язку до колег із ЄС, заявив, що близько третини додаткової оборонної потреби України у 27 млрд доларів – це передоплата за дрони, які мають бути поставлені на початку 2027 року. Водночас сім млрд доларів на грошове забезпечення військових та виплати Україна покриє власним ресурсом, а для фінансування решти потреб Хмара закликав, зокрема, перенести частину коштів кредиту ЄС із 2027-го на 2026 рік.
На Харківщині за добу через удари РФ загинули 5 людей, 49 постраждали – ОВА
На Харківщині внаслідок російських обстрілів минулої доби загинули п’ять людей, постраждали – 49, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, 2 жовтня російських ударів зазнали Харків і 13 населених пунктів Харківської області.
«У Харкові загинули жінки 66 і 80 років, постраждали 42 людини, зокрема троє дітей; у сел. Шевченкове поранено 74-річного чоловіка, зазнали гострої реакції на стрес жінки 69 і 72 років; у полі біля с. Сковородинівка Золочівської громади загинув 50-річний чоловік; на дорозі між с. Довжик і с. Миронівка Золочівської громади загинув 66-річний чоловік; біля с. Руська Лозова Дергачівської громади поранено 44-річного чоловіка, зазнали гострої реакції на стрес 42-річна жінка, 17-річна дівчина і 15-річний хлопець; у с. Руська Лозова Дергачівської громади загинув 75-річний чоловік», – повідомив Синєгубов.
Він додав, що, зокрема, в Харкові внаслідок ударів пошкоджені 23 приватні будинки, навчальний заклад, офісні будівлі, сім автомобілів, електромережі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Депутат Ради Гончаренко написав, що «ми програємо війну», тому «потрібно домовлятися». У його фракції відреагували
Депутат Верховної Ради із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко 2 жовтня, реагуючи на останні події в російсько-українській війні, написав кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що «ми програємо війну». Його висловлювання спричинили дискусію як серед членів фракції «ЄС», так і серед широкого кола коментаторів у соцмережах.
За словами Олексія Гончаренка, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що «реальність така»: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Далі у своєму початковому тексті Гончаренко робить висновок, що найкращий варіант дій – «домагатися миру й намагатися покращити наше становище», і запитує «як це зробити?»
У своїх наступних постах Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
«Давайте натякнемо (очевидно, лідеру РФ Володимиру Путіну – ред.), що ми готові говорити про нейтральність… Померти всією країною заради того, щоб стати членом НАТО, – це, як на мене, абсурд», – твердить Олексій Гончаренко.
Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри.
«Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини», – пише Гончаренко.
Найскладнішим питанням, за словами Гончаренка, є питання Донбасу, яке потрібно вирішувати, коли «зупинимо удари по школах, лікарнях, портах, житлових будинках, мостах». «Зупинка по лінії. Нейтральна зона. Відведення і російських, і українських військ. Зона під контролем ООН. Варіанти є», – вважає Гончаренко.
У наступних постах Гончаренко публічно дискутує з політиками і громадськими діячами, які вважають, що суть його пропозицій полягає не в переговорах, а в капітуляції.
Гончаренко «пропонує не домовлятися, а благати пощади» – В’ятрович
Коротко позицію критиків Гончаренка сформулював його колега по фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович. «Те, що пропонує Олексій Гончаренко – це не домовлятися, а благати пощади, добровільно підставляючи горло під ніж убивці. Таке вже було сто років тому. Більше не буде!» – переконаний колишній директор Україхнського інституту національної пам’яті (УІНП).
Згодом на висловлювання Гончаренка відреагувала і вся його фракція в парламенті, не називаючи на ім’я, з чиїми висловлюваннями вона вступає в дискусію. «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
Більше інформації тут
Армія РФ вночі атакувала Україну 157 дронами. У ЗСУ кажуть про влучання на 12 локаціях
Російські військові вночі проти 3 жовтня атакували Україну 157 ударними безпілотниками, зокрема 45 реактивними дронами типу Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрон інших типів», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що зафіксовано влучання на 12 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
«Окрім того, вранці ворог атакував Одещину баражуючими боєприпасами типу «Бандероль». Наслідки атаки уточнюються», – додали військові, зазначивши, що атака триває, і в повітряному просторі України ще фіксують російські дрони.
ДСНС: чотири людини постраждали в Гостомелі на Київщині через удар РФ
У Гостомелі на Київщині внаслідок російського обстрілу ввечері 2 жовтня постраждали чотири людини, серед них – дитина, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Уночі рятувальники ліквідовували пожежі, що виникли у двох складських приміщеннях у Бучанському районі. Наразі на місцях триває розбір завалів і проливання конструкцій», – зазначили в ДСНС.
Тим часом очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що 66-річний житель Гостомеля зазнав опіків тіла, а також закритої травми живота, його доправили до лікарні.
«8-річна дівчинка отримала осколкове поранення нижньої кінцівки. Ще двоє людей отримали легкі травми. У чоловіка – опіки голови, у жінки – забій лівого колінного суглоба та гостра реакція на стрес», – додав Ткаченко.
РФ втратила 1560 своїх військових за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 538 950 своїх військових, зокрема 1 560 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 3 жовтня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали дані про російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 391 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 477 (+6)
- артилерійські системи – 50 637 (+45)
- РСЗВ – 2 178 (+3)
- засоби ППО – 1 683
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 824 (+14)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 544 498 (+1 645)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 156 731 (+422)
- спеціальна техніка – 4 783 (+3).
У Києві через російський удар пошкоджений Північний міст, рух частково перекрили – мер
Російській військові 3 жовтня атакували Північний міст у Києві, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«На Північному мосту пошкоджене дорожнє полотно й контактна тролейбусна мережа. Рух мостом з лівого на правий берег наразі перекрили», – написав він у телеграмі.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст.
Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
Через атаки Росії 2 жовтня на київські мости через Дніпро запровадили обмеження для чотирьох із них (Дарницький, Метро, Патона і Подільський), а Південний був закритий після пошкодження реактивними дронами. У столиці України почалися великі затори.
Оборона серед тіл, компот з дощу і вихід із позиції наосліп. Піхотинець «Ромео» про оборону Костянтинівки
46-річний «Ромео» тримав оборону під Костянтинівкою 113 днів. Він втратив двох побратимів і внаслідок прямого влучання у бліндаж отримав поранення та опіки обличчя – через що на деякий час повністю утратив зір. У повній сліпоті боєць провів 10 днів. Проте, 17 вересня, із частковим зором, «Ромео» вдалося вийти на позиції суміжного підрозділу, а згодом – до точки евакуації.
У 117-й важкій механізованій бригаді підрахували, що за два своїх бойових виходи піхотинець знищив 42 військових РФ. «Ромео» родом із Сумщини, до війни працював екскаваторником, теслею і в будівельній бригаді. Воює він з січня 2026 року, здійснив два бойових виходи: у район села Софіївка на південний захід від Дружківки та у район Костянтинівки.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) записали інтерв'ю з бійцем у шпиталі. «Ромео» одразу попередив, що про бої багато розповідати не буде, бо надто важкі ці спогади. Відчувалося, як сильно він горює за загиблими побратимами. Але, ділиться «Ромео», він зберіг віру в перемогу України, «аби діти не знали, що таке війна».
– Як ви потрапили до війська?
– ТЦК забрали (сміється). Забрали мене якраз перед Водохрещем. Я просив, щоб вони повідомили рідним, куди мене забрали, але цього ніхто не зробив. Я служив строкову службу вже. Тому: служити так служити. Для Батьківщини – не для себе.
– Як далі склалася ваша доля?
– Два місяці базової військової підготовки. Потім у квітні мене розподілили на Донеччину у 117-ту ОВМБр.
– Як вам цей перехід від цивільного життя до війни на Донеччині?
– Важкий цей перехід. Бо ніхто ж не думав, що таке станеться.
«Усі хати зрівнювали із землею»: оборона Софіївки
– Яким був ваш перший бойовий вихід у район села Софіївка?
– Захід на позиції був набагато легшим, ніж у район Костянтинівки. Три дні заходили. Позиція була у підвалі хати. Ми копали підвал углиб і хотіли зробити ще один вихід. Але: я ж працював на будівництві і ніколи не бачив, щоб такі фундаменти були. Ми вкопалися углиб більше двох метрів, а фундамент був із дикого каменя. Я стояв на повен зріст, а він ще вищим за мене був. Усі хлопці старалися.
Усі хати зрівнювали із землею: і міномети їхні били, і «мавіки» зі скидами літали, вишукували цілі
Там ми попали на чеченців. Нам треба було вранці виходити, а вони полізли. Ми передали по рації, і їх одразу ж і накрили.
Вийшли ми з Софіївки нормально. Слава Богу, всі були живі та здорові.
– Яка була в районі Софіївки безпекова ситуація? Яку тактику застосовували російські військові?
– Вони намагалися обходити Софіївку. Ми передавали, що чули з певних ділянок постріли, і росіян одразу ж накривали вогнем.
Коли ми зайшли до села на початку квітня, то хати ще стояли: на деяких не було даху, десь були завалені стіни. А перед тим, як ми звідти виходили – 18 травня – вони крили село гарно. Усі хати зрівнювали із землею: і міномети їхні били, і «мавіки» зі скидами літали, вишукували цілі.
Читайте повністю ТУТ
На фронті відбулося 164 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 2 жовтня на фронті відбулося 164 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару, здійснив 60 авіаційних ударів, скинув 176 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6230 дронів-камікадзе та здійснив 1795 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Покровському та Костянтинівському.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 19 ворожих штурмів: в районі населеного пункту Костянтинівка та в бік Осикового, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Іллінівки, Кіндрашівки, Розкішного, Грузького, Вільного.
15 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в бік населених пунктів Добропілля, Світле, Мирне, Сергіївка та Молодецьке. Два бої тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
МЗС України заперечує намір посольств залишити Київ
У Міністерстві закордонних справ України заперечують повідомлення засобів інформації про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.
«Я не знаю, звідки деякі іноземні видання взяли цю інформацію. Станом на зараз ми в МЗС жодних подібних запитів чи повідомлень від іноземних дипмісій про плани кудись переїжджати не отримували. Якщо якісь дипмісії кудись збираються переміщуватися, вони нас про це інформують, так передбачено усталеними процедурами. Повторю ще раз – станом на вечір пʼятниці жодних подібних звернень чи повідомлень від іноземного дипкорпусу не надходило», – йдеться в коментарі речника МЗС України Георгія Тихого.
«Не всяке пошкодження видно». Інженер пояснив закриття мостів у Києві та загрози для людей
Через атаки Росії на київські мости через Дніпро з обмеженнями працюють чотири з них (Дарницький, метро, Патона і Подільський), а Південний закритий після пошкодження реактивними дронами. Тільки у Південний міст 1 жовтня сталося 5 ударів. Цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. У столиці почалися великі затори.
Радіо Свобода зібрало інформацію і розпитало фахівця про те, що можуть зробити з мостом цілеспрямовані удари російських реактивних дронів і ракет.
«Пошкоджена мостова опора, відбійник, дорожнє полотно і захисне бетонне полотно метрополітену», – прокоментувала його стан речниця КМВА Катерина Поп.
За її словами, наразі здійснюють оцінку пошкоджень цього мосту, а Рада оборони Києва має вирішити на екстреному зібранні, як працюватимуть ці два мости у найближчий тиждень.
Атакувати мости через Дніпро, щоб порушити логістику для фронту, зет-блогери РФ закликали ще 4 місяці тому. Тоді у них точилася дискусія, чим та як бити: руйнувати вщент балістикою (авіабомби, якими РФ робить це на фронті, не досягають Києва), або ж завдавати менших пошкоджень дронами і крилатими ракетами, після чого атакувати ремонтні бригади.
- Яких руйнувань Росія здатна завдати мостам через Дніпро менш та більш потужними засобами?
- Що є ключовим при оцінці здатності мосту витримувати автомобільний потік і вагони метрополітену?
- Та на що треба зважати для власної безпеки водіям і пішоходам, якщо влада таки відкриє мости для руху?
Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії розказав доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри механічної та біомедичної інженерії НТУ «Дніпровська політехніка» Дмитро Колосов.
Читайте далі ТУТ
Російські військові вдарили по будинку в центрі Дніпра, є постраждалі, людей евакуюють – влада
Щонайменше троє людей постраждали внаслідок російського повітряного удару по багатоквартирному будинку в центрі Дніпра, повідомив увечері 2 жовтня голова ОВА Олександр Ганжа.
«Рятувальна операція триває. З багатоповерхівки вже врятували 6 людей. Наразі відомо про трьох постраждалих жінок. Медики надають їм усю необхідну допомогу. Поліція розгорнула пункт, де мешканці постраждалого будинку можуть подати заяви про пошкоджене майно. Для людей організували гаряче харчування. На місці також працюють представники гуманітарної місії «Проліска» – надають необхідну допомогу», – розповів чиновник.
«Cнайпер тебе не пристрелить»: військовий хірург розповів, як змінилися поранення на передовій
Характер поранень на фронті суттєво змінився через масове застосування безпілотників, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода хірург 14-ї бригади «Червона калина» Богдан «Ланцет» Журавель.
За його словами, поранення загалом можна розділити на кульові та осколкові. Нині, каже, близько 99% поранень, з якими він стикається – осколкові.
«На Запорізькому напрямку (у 2022–23 роках – ред.) доволі часто були пострілушки, кульові поранення. Ми записуємо це в медичній документації як поранення внаслідок стрілецького бою. А зараз, звісно, переважно це осколкові поранення в результаті влучання дрона. Значно розширилася кілзона. Кілзона – це умовний простір від лінії бойового зіткнення в один бік і в інший, у якому вже дуже небезпечно пересуватися. Тобто ніякий міфічний снайпер тебе не пристрелить», – зазначив він.
Компенсація за чужий рахунок: як Росія роздає житло в окупованому Маріуполі
Близько 5,5 тисяч квартир в окупованому Маріуполі з травня до вересня цього року роздала призначена Росією адміністрація містянам, які втратили свої помешкання внаслідок бойових дій. Про це повідомив окупаційний «мер» Антон Кольцов.
І це не житло в новобудовах, а квартири й будинки, чиї власники або загинули під час російської облоги міста на початку 2022 року, або виїхали на підконтрольну Україні територію чи за кордон. Їхню нерухомість окупаційна влада визнала «безхазяйною» та забрала в «муніципальну власність».
Масова роздача чужого майна триває у Маріуполі з травня цього року і, за словами Кольцова, має закінчитися у жовтні – коли «нове» житло отримають усі, хто стоїть у відповідній квартирній черзі. Загалом – приблизно 6100 людей.
Хто і як отримує «компенсаційні» квартири в Маріуполі, як це оцінює міжнародне право і чи є шанс у справжніх власників повернути контроль над своїм майном – розбиралося Радіо Свобода.
Мріяв про Kawasaki. У Вишгороді місцеві жителі і байкери провели 14-річного Іллю, якого вбила російська ракета
У Вишгороді під Києвом 2 жовтня провели в останню путь 14-річного підлітка, якого вбила російська ракета. Ілля Гончаров загинув унаслідок російського удару по Київщині 30 вересня. Його родина переїхала із Сумщини, рятуючись від постійних обстрілів. Батьки та молодша сестра Іллі вижили.
Рідні розповіли, що хлопчик дуже любив мотоцикли, доглядав за ними та мріяв про Kawasaki. Перед прощанням близькі написали про це в соцмережах і попросили мотоциклістів приїхати на прощання з Іллею, щоб під час поховання погазувати й посигналити – так родина хотіла провести хлопчика в останню путь.
На прощання у Вишгороді до церкви прийшло декілька сотень людей і приїхало кількадесят мотоциклістів, які їхали в траурному кортежі до місця поховання.
Журналісти розкрили імена організатора та виконавця атаки на український літак у Лейпцигу
Імовірним організатором диверсії в аеропорту Лейпцига виявився громадянин Росії Олег Льовушкін, а безпосереднім виконавцем громадянин Білорусі – Андрій Каршаков, ідеться в спільному розслідуванні The Telegraph та Welt am Sonntag. Журналісти посилаються на документи розвідок Німеччини, Литви та Польщі, а також дані високопосадовців західних спецслужб.
Інцидент в аеропорту Лейпцига з безпілотниками стався на початку серпня 2026 року. Один із дронів, оснащений вибухівкою, врізався у крило українського вантажного літака Ан-124, але зрикошетив і не вибухнув. Стверджувалося, що судно перевозило зброю для України, але офіційно Київ і Берлін наявність зброї в літаку не підтверджували. За даними The Telegraph та Welt am Sonntag, на борту судна було близько 25 тисяч літрів авіаційного палива. За оцінками слідчих, вибух охопив би територію аеропорту і завдав би колосальних збитків.
Які українські розробки у сфері ШІ перемогли у конкурсі Melville Sikorsky Challenge Accelerator
ЛЬВІВ – У Львові відбувся відбувся фінал міжнародного конкурсу Melville Sikorsky Challenge Accelerator. 30 технологічних команд з України (стартапів) презентували власні розробки у сферах штучного інтелекту, кібербезпеки та водних технологій. Три переможці отримали нагороду по 5 тисяч доларів, а також можливість знайти інвестиції.
Один із проєктів стосувався контролю води в населених пунктах. Презентували також проєкти, що стосуються наслідків війни. Зокрема, як віртуальна реальність може допомогти військовослужбовцям, ветеранам і цивільним подолати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Кожен учасник команди презентував розробки перед міжнародним журі, підприємцями та інвесторами англійською мовою. На це виділялось п’ять хвилин. А після виступу відповідав на запитання журі та експертів.
Серед фіналістів були ті, які запатентували свої ідеї, вже мають клієнтів і виходять на комерційний рівень. Хтось лише тестує свою розробку.
Українська медична платформа VR Mentality розробила технологію по лікування стресового розладу та ПТСР і вже використовує своє напрацювання за участі ветеранів.
Симптоми ПТСР знижуються на 60-70% після кількох сеансів
Дослідження показало, що симптоми ПТСР знижуються на 60-70% після кількох сеансів. Про це Радіо Свобода розповіла Тетяна Яворська керівник компанії VR Mentality.
Це експозиційна терапія у віртуальній реальності. Тобто, людина одягає окуляри і опиняється у своїй травмуючій події несвідомо.
Попередньо психотерапевт розробляє сценарій події, яка травмувала пацієнта і ці подразники людина переживає.
Реакція може бути різною: хтось падає на підлогу, кричить, закриває обличчя, підвищується або знижується тиск. Лікар показує людині її реакцію на травму, пояснює, що є потреба у лікування і це стає переконливим чинником.
«Найважча ситуація»: армія РФ намагається прорватись до Добропілля
Армія РФ кидає всі сили на штурм Добропілля, намагаючись захопити місто до того, як погода ускладнить активні штурмові дії, заявив старший лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс».
«Найважча ситуація на всій ЛБЗ саме тут», – написав він у своєму телеграм-каналі «Офіцер».
Водночас за даними українського військовослужбовця з позивним «Мучной», однойменне село Добропілля (розташоване південніше міста) перебуває вже під контролем противника.
Він пише, що противник продовжує просуватися у північному напрямку, ймовірно, намагаючись створити умови для виходу на фланг міста Добропілля й ускладнити його оборону.
Генеральний штаб ЗСУ не виділяє Добропільський напрямок як окремий – у зведеннях Добропілля зараховується до Покровського. За минулу добу на Покровському напрямку, за даними відомства, було зафіксовано 30 атак – зокрема і в районі Добропілля. Цей напрямок лишається одним із найгарячіших на фронті.