Російські військові вдень скинули авіабомби на Харків, дві людини загинули, 33 постраждали – мер
Дві людини загинули і 33 постраждали внаслідок завданого вдень 2 жовтня російського повітряного удару по Харкову, повідомив мер Ігор Терехов.
«Влучання ворожих КАБів сталося у Слобідському та Немишлянському районах – у приватні сектори. Один з ворожих КАБів потрапив у житловий будинок», – інформував міський голова.
Згодом він додав, що у Немишлянському районі людина загинула, а в Слобідському – дев’ятеро поранених, серед яких є діти. Пізніше Терехов оновив число поранених. О 16:49 він повідомив, що було знайдене тіло ще одного загиблого.
Голова ОВА Олег Синєгубов уточнив дані про матеріальні втрати: «У Слобідському районі зафіксували влучання між приватними будинками. Пошкоджено близько 10 домоволодінь, офісні будівлі, навчальний заклад, щонайменше шість автомобілів. У Немишлянському районі – влучання у приватний будинок. Пошкоджено ще близько 10 будинків поруч», – вказав чиновник.
Зеленський: Путін наказав військовим РФ відмовитися від правил ведення війни під час ударів по Україні
Лідер РФ Володимир Путін наказав воєначальникам відмовитися від правил ведення війни під час повітряних ударів по Україні. Про це в поширеному 2 жовтня інтерв’ю Financial Times заявив президент України Володимир Зеленський. Він стверджує, що таку інформацію українські спецслужби отримали під час перехоплення розвідувальних даних.
Скасування обмежень призвело до різкого зростання кількості та інтенсивності ударів по цивільних цілях. За словами Зеленського, Путін віддав цей наказ у вересні, і Росія посилила удари по Києву, влучаючи у школи, лікарні та дата-центри. Представник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі виданню твердить, що російські військові не завдають ударів по цивільній інфраструктурі.
Серед іншого, за словами українського президента, Росія готується посилити атаки на найбільші міста України, щоб ізолювати їх до зими. Йдеться, зокрема, про Харків, Одесу, Львів, заявили Financial Times представники українських та європейських спецслужб.
В останні тижні Росія під час обстрілів застосовує реактивні дрони, які українській ППО важче збивати. За словами Зеленського, Україна намагається створити спеціальні перехоплювачі, але стикається з браком двигунів та дефіцитом бюджету.
Зеленський стверджує, що американські винищувачі F-16 ефективні проти нових російських реактивних дронів, але близько половини з них довго перебувають на ремонті та технічному обслуговуванні в Європі.
У Єврокомісії заявили про відсутність дефіциту в оборонному бюджеті України
Представники Єврокомісії й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає, заявила 2 жовтня головна речниця Єврокомісії Паула Піньо.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, як саме зник дефіцит, речниця порадила звернутися насамперед до українського уряду. В офісі прем’єра Сергія Корецького, що ще тиждень тому говорив про розрив у 20 мільярдів євро, ситуацію не прокоментували.
«Нас запевнили, що фінансового розриву на цей рік немає, тож ми продовжимо надавати підтримку відповідно до взятих на себе зобов’язань», – зазначила Піньо.
У Єврокомісії підтвердили, що зустрічі її представників і представників українського уряду тепер відбуватимуться щомісяця. Склад делегацій ще належить визначити. У цьому форматі визначатимуть, зокрема, масштаби потреб на наступний, 2027 рік.
«Важливо, щоб інші партнери також виконували свої фінансові зобов’язання та активізували зусилля з огляду на значні виклики, з якими стикається Україна», – наголосив речник Єврокомісії Балаш Уйварі.
2 жовтня Єврокомісія виділила Україні черговий транш 2,9 мільярда євро в межах механізму Ukraine Facility, частину коштів забезпечили за рахунок кредиту на підтримку на суму 90 мільярдів євро. Таким чином, на цей рік Києву залишаються доступними близько 34 мільярдів євро.
«Є спільно визначений порядок денний реформ. І важливо, щоб Україна продовжувала впроваджувати ці реформи, аби ми також могли своєчасно продовжувати наші виплати», – наголосив речник Єврокомісії Балаш Уйварі.
23 серпня президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів доларів. Одним зі шляхів його покриття називав дострокову виплату траншів із багатомільярдної позики ЄС, запланованих на наступний рік.
27 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив, що сім мільярдів доларів із додаткової оборонної потреби уряд забезпечить власним ресурсом – через економію, оптимізацію й перерозподіл видатків. Таким чином, непокритими залишалися близько 20 мільярдів доларів.
28 вересня міністр оборони Євгеній Хмара, звертаючись по відеозв’язку до колег із ЄС, заявив, що близько третини додаткової оборонної потреби України у 27 млрд доларів – це передоплата за дрони, які мають бути поставлені на початку 2027 року. Водночас сім млрд доларів на грошове забезпечення військових та виплати Україна покриє власним ресурсом, а для фінансування решти потреб Хмара закликав, зокрема, перенести частину коштів кредиту ЄС із 2027-го на 2026 рік.
Того ж дня міністр фінансів України Сергій Марченко під час дискусії в Центрі європейської політики в Брюсселі зазначив, що з цьогорічним бюджетом ситуацію вдасться вирішити, натомість у кошторисі на 2027 рік бракує понад 32 мільярди доларів. Окремо він назвав додатковий запит на військове фінансування – близько 45 мільярдів доларів. Йшлося вже про оцінки потреб на 2027 рік, а не про залишок цьогорічного оборонного дефіциту.
Комбінована атака РФ по Миколаєву: постраждали 3 людини, пошкоджена портова інфраструктура
У Миколаєві внаслідок комбінованої російської атаки вдень 2 жовтня постраждали троє чоловіків, пошкоджена портова й цивільна інфраструктура, повідомив очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
За його словами, всіх потерпілих шпиталізували.
«Унаслідок атаки пошкоджено об’єкти портової та цивільної інфраструктури, зокрема адміністративну будівлю, виробничі й складські приміщення, офісну будівлю, готельно-ресторанний комплекс і СТО», – повідомив Решетілов, додавши, що удар, попередньо, був завданий із застосуванням ракетного озброєння й ударних БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Хто кого лякає? Реакції на виступ Путіна на «Валдаї», який боїться ЗСУ
За вимогою служби безпеки Путіна засідання клубу «Валдай» було перенесено з Сочі до Підмосков’я через загрозу атак дронів ЗСУ, повідомляло видання Financial Times.
Цьогоріч на «Валдаї» очільник РФ Володимир Путін погрожував світові та вкотре сказав, що Росія «не розпочала війну», а вона стала відповіддю на дії НАТО та самої України.
Що ще заявив Путін та як його виступ проаналізували українські аналітики? Про це за лінком
Після викриття «Схем» громадянка РФ вийшла з керівного складу великого фінансового бізнесу в Україні
Громадянка Російської Федерації Катерина Таттерсалл вийшла зі складу ради директорів швейцарської компанії Bredley CH AG, через яку український бізнесмен Родіон Бутко володіє українською мікрокредитною мережею Miloan і ломбардами «Благо». Раніше про зв’язки цих організацій із Росією розповідали «Схеми» (Радіо Свобода).
Таттерсалл залишила раду директорів 19 серпня 2026 року. Про це свідчить запис у комерційному реєстрі кантону Цюрих, внесений через два тижні після публікації розслідування «Схем» і оприлюднений у Швейцарському офіційному комерційному віснику. Про підстави такого рішення публічно в компанії не повідомляли.
У своєму розслідуванні, опублікованому 5 серпня, «Схеми» розповіли, що Катерина Таттерсалл (у дівоцтві Баранова) була залучена до роботи українського бізнесу Бутка: згідно з реєстраційною справою ТОВ «Мілоан», саме вона своїм підписом погоджувала реєстраційні дії компанії в Україні.
У документах компанії Таттерсалл зазначена як громадянка Швейцарії, але вона зберігає і російське громадянство. Журналісти знайшли дані про її російський паспорт у витоках російських баз даних і перевірили їх через офіційні ресурси РФ: портал «Госуслуги» показує паспорт як чинний, а Федеральна податкова служба пов’язує його з російським податковим номером.
У серпні 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, Таттерсалл летіла зі Стамбула до Санкт-Петербурга за російським закордонним паспортом.
Батько Таттерсалл Ігор Баранов живе в Санкт-Петербурзі та працює помічником директора Петербурзького інституту ядерної фізики. Інститут входить до складу національного дослідницького центру «Курчатовський інститут», який перебуває під санкціями США й України і, зокрема, розробляє навігаційні системи для ракет Х-101 й «Іскандер». Очолює центр Михайло Ковальчук, якого разом із братом Юрієм у медіа називають одними з найближчих друзів Володимира Путіна.
Також журналісти з’ясували, що родина Бутків розвивала мікрокредитний і ломбардний бізнес і в Росії. Російська компанія, що працювала під брендом ломбардів «Лига», і російська мікрокредитна компанія до серпня 2023 року належали кіпрській BLG Aurum Limited. Ця ж фірма входила до ланцюжка офшорів, через який до жовтня 2022 року українськими ломбардами «Благо» володів батько Родіона Бутка Анатолій. Після початку повномасштабного вторгнення російські активи переоформили на Володимира Дубровського, який 12 років очолював компанію Бутків «Прогрес Рл», та пов’язаних із ним осіб. Ломбарди «Лига» працюють і на окупованих територіях, лише в Криму мережа має майже 30 відділень.
У Bredley CH AG на запит «Схем» заперечили, що Родіон Бутко та його компанії контролюють бізнес у Росії, беруть участь в управлінні російськими юридичними особами чи отримують від них доходи. Водночас у компанії не прокоментували наведені журналістами факти по суті і не відповіли на запитання про російське громадянство Таттерсалл. Сама Таттерсалл на запит редакції не відповіла.
Miloan працює в Україні понад 10 років і входить до десятки мікрокредитних організацій із найбільшим доходом: у 2025 році він становив 1,6 млрд гривень, а чистий прибуток склав 65 млн гривень. Мережа ломбардів «Благо» має майже 200 відділень у 84 містах.
«Схеми» також звертали увагу, що, за положенням Нацбанку, яке регулює діяльність надавачів фінансових послуг, російське громадянство особи саме по собі є ознакою небездоганної ділової репутації. Така оцінка поширюється на компанії, де ця особа є керівником або власником. Якби НБУ визнав репутацію Таттерсалл небездоганною, така сама оцінка могла б стосуватися Bredley CH AG і ТОВ «Мілоан». Для мікрокредитної компанії це підстава для втрати ліцензії.
У червні 2026 року Нацбанк доповнив положення ще однією підставою: репутацію компанії можуть визнати небездоганною, якщо вона або її власники впливають на управління чи діяльність юридичних осіб з держави-агресора.
Тоді на запит «Схем» у НБУ повідомили, що аналізують зміни у структурі власності російських активів Бутка, зокрема чи впливав він на управління цими компаніями і за яких обставин їх відчужили. Якщо ознаки небездоганної ділової репутації, пов’язані з Росією, підтвердяться, регулятор матиме підстави застосувати до компаній Бутка заходи впливу, зокрема відкликати ліцензії фінансової компанії та ломбарду.
«Схеми» звернулися із повторним запитом до Національного банку України з приводу подальших дій регулятора щодо вказаних компаній і чекають на відповідь.
Рада оборони Києва збереться на екстрене засідання через удари РФ по мостах
У Києві 2 жовтня екстрено збереться Рада оборони міста, щоб обговорити ситуацію, що склалася з рухом транспорту на мостах, які сполучають лівий і правий береги міста, на тлі російських ударів по Південному мосту. Про це в ефірі телемарафону повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп.
За її словами, засідання заплановане пообіді.
«Всі рішення будуть опрацьовані на Раді оборони Києва, очікуємо детальної інформації щодо руху мостами на найближчий тиждень», – сказала речниця.
Щодо руху мостами в Києві, то, за її словами, зараз продовжують діяти «всі обмеження, крім одного»: міст Патона у Києві працює в обох напрямках, але заїзд з правого на лівий берег можливий лише з боку бульвару Миколи Міхновського (колишній бульвар Дружби народів). З інших заїздів до моста не допускають, додала вона.
Щодо пошкоджень Південного мосту, то їх оцінку наразі здійснюють, заявила Катерина Поп.
«За попередньою інформацією, після кількаразових влучань у Південний міст пошкоджена мостова опора, відбійник, дорожнє полотно і захисне бетонне полотно метрополітену», – повідомила речниця КМВА.
Вранці влада Києва повідомляла, що у звʼязку з нічними російськими атаками перекритий рух в обох напрямках на Південному мосту і мосту Патона, які сполучають правий берег столиці України з густонаселеними районами лівого берега Дніпра. Рух на мосту Метро був обмежений, він був перекритий в напрямку правого берега. Згодом рух транспорту частково поновили, проте в місті спостерігаються значні затори.
Міський голова Києва Віталій Кличко удосвіта 2 жовтня повідомив про чергове влучання в Південний міст. 1 жовтня Південний міст у Києві тричі за день атакували російські дрони.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Днями секретар Ради національної безпеки й оборони України Ігор Клименко повідомив, що в Києві від 27 серпня зафіксували 235 повітряних тривог.
Удари 1 жовтня стали першими від початку повномасштабного вторгнення зафіксованими російськими ударами по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Волгоградського НПЗ і ЛВДС «Самара»
Українські військові вночі проти 2 жовтня уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у російському Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» у Самарській області РФ, заявляє Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, на території обох об’єктів зафіксували вибухи й пожежу.
У Генштабі зазначили, що «Лукойл-Волгограднефтепереработка» – один із найбільших нафтопереробних заводів Росії: потужність переробки становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіапальне і задіяне у забезпеченні потреб збройних сил РФ, зазначає командування ЗСУ.
ЛВДС «Самара» – виробнича станція, великий вузол приймання, зберігання і змішування нафти. До станції нафта надходить магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру й інших нафтовидобувних регіонів РФ. На об’єкті здійснюється змішування високо- й низькосірчаної нафти з різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals, на який припадає до 50% від загального обсягу нафтового експорту Росії, повідомили в Генштабі.
Там додали, що це підприємство також задіяне у забезпеченні потреб збройних сил РФ, й що ураження таких об’єктів є «реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону, відповідно до статті 51 Статуту ООН, і спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу РФ».
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «справедливо відповідає» на російську ескалацію далекобійними санкціями.
«За цю добу уражено нафтові обʼєкти у Самарському й Волгоградському регіонах. Була результативна робота в Чорному морі, у Воронезькому, Нижньогородському, Волгоградському, Самарському та Краснодарському регіонах по аеродромах, підприємствах, НПЗ, ракетно-космічному центру та складу боєприпасів окупантів», – зауважив він.
Раніше сьогодні російські ЗМІ й моніторингові канали повідомляли, що в РФ після атаки дронів виникли пожежі на ЛВДС «Транснефти» під Самарою і на НПЗ у Волгограді.
Офіційно російська влада це не підтверджувала.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити наведені дані.
Як ЛВДС «Самара», так і НПЗ у Волгограді раніше вже ставали об’єктами атак українських БпЛА.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
США направлять у регіон Балтійського моря загін морських піхотинців – Пентагон
Сполучені Штати Америки направлять до регіону Балтійського моря спеціалізовану групу морських піхотинців для підтримки місії НАТО Baltic Sentry («Балтійський вартовий»), повідомив 1 жовтня Пентагон.
Приблизно чотири десятки морських піхотинців, приписаних до 2-го розвідувального батальйону 2-ї дивізії морської піхоти, що базується в Північній Кароліні, діятимуть спільно з Береговою бригадою Фінляндії, йдеться в повідомленні. Ціллю місії буде спостереження й розвідка з метою «підвищення обізнаності про морську обстановку для захисту критично важливої підводної інфраструктури і підтримки спільної безпеки в регіоні».
У повідомленні наголошується, що провідну роль у місії «Балтійський вартовий» відіграють європейські союзники, а Корпус морської піхоти США виконує допоміжну й забезпечувальну роль.
Командувач силами морської піхоти США в Європі й Африці генерал-майор Деніел Шиплі зазначив, що «спільна робота пліч-о-пліч з нашими фінськими союзниками зміцнює нашу колективну готовність, забезпечуючи нашу безперебійну роботу як згуртованої смертоносної команди для стримування гібридних загроз на узбережжі Балтії».
У повідомленні наголошується, що місія сприяє захисту фізичної й економічної безпеки трансатлантичного співтовариства.
Росія й можливі створювані нею гібридні загрози у повідомленні не згадуються. Однак воно опубліковане на тлі зростання напруженості, зокрема в Балтійському регіоні.
Представники спецслужб низки країн заявляли про зростання загроз – зокрема фізичних – з боку Росії.
Російське МЗС днями, у свою чергу, випустило попередження про те, що Москва готова буде застосувати будь-яку зброю, якщо сили НАТО спробують відрізати Калінінградську область від основної російської території. У НАТО заперечують такі плани.
Місію «Балтійський вартовий» запустили в січні 2025 року. Її головною метою називали захист підводної інфраструктури на Балтиці, зокрема кабелів, від можливих диверсій після зростання числа інцидентів з перерізанням кабелів. Розвідувальні літаки США раніше брали участь у місії.
Підприємство на Рівненщині пошкоджене під час атаки РФ – ОВА
Російські військові вночі проти 2 жовтня атакували Рівненщину, внаслідок чого пошкоджене цивільне підприємство, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
«За попередньою інформацією, люди не постраждали. Через загорання приміщень провели евакуацію жителів навколишніх будинків. Відповідні служби працюють на місці події», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
У РФ після атаки дронів заявляють про пожежу на ЛВДС «Транснефти» під Самарою і НПЗ у Волгограді
У Росії повідомляють про атаку безпілотників у Самарській і Волгоградській областях вночі проти 2 жовтня. Під Самарою, як пишуть видання Astra й українські osint-канали Exilenova+ і Supernova+, горить лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Транснефти».
Це – великий промисловий вузол, який забезпечує прийом, змішування різних сортів нафти і її подальше транспортування магістральними нафтопроводами.
Площа ЛВДС «Самара», як повідомляють, перевищує 216 гектарів, на його території розташовано 71 резервуар. Astra пише, що це найбільший резервуарний парк у Європі.
Мер Самари Іван Носков повідомляв про зупинення руху наземного громадського транспорту через загрозу безпілотної і ракетної атаки. Росавіація запроваджувала обмеження в аеропорту Самари.
Тим часом губернатор Волгоградської області Росії Андрій Бочаров повідомив про масовану атаку безпілотників на промислову інфраструктуру регіону. Він не уточнив, які саме об’єкти стали ціллю атаки. Згідно з аналізом Astra, пожежа зафіксована в районі Волгоградського НПЗ й підприємства хімічної промисловості «Каустик», розташованому поруч (заграва від займання видніється саме в тому напрямку). Визначити, що саме сталася пожежа, як зазначає видання, поки неможливо.
Як ЛВДС «Самара», так і НПЗ у Волгограді раніше вже ставали об’єктами атак українських БпЛА.
Українські військові атаку поки що не коментували. Радіо Свобода не може незалежно перевірити наведені дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб повідомив про 207 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 207 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 2 жовтня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 27 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Миколайпілля, Софіївки, Вільного і в напрямку Осикового, Грузького. 30 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Красноподілля, Новий Донбас, Білицьке, Світле, Водянське, Молодецьке та в бік Ганнівки, Добропілля, Новогришиного, Сергіївки», – йдеться в повідомленні.
За даними командування ЗСУ, бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.
Командувач Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що контрнаступ ЗСУ на Лиманському напрямку проходить у кілька етапів, і третю стадію операції під назвою «Вівальді» він назвав переломною.
Кандидата від України вперше обрали до складу Підкомітету ООН із запобігання катуванням
Українського кандидата Антона Симковича 1 жовтня обрали до складу Підкомітету ООН із запобігання катуванням на 2027-2030 роки, повідомили в Постійному представництві України при ООН.
«Вперше в історії Україна матиме свого представника в цьому важливому міжнародному органі! Україна отримала 60 голосів і здобула перемогу вже в першому турі голосування… Конкуренція була серйозною: на 13 вакантних місць претендували 22 кандидати з 21 країни світу», – йдеться в повідомленні.
У представництві додали, що за підсумками першого туру голосування до складу Підкомітету також були обрані кандидати від Гани, Чилі, Греції, Лівану, Угорщини, Чорногорії, Того, Уругваю, Перу, Латвії, Хорватії і Молдови.
«Для України це обрання має особливе значення, адже тисячі наших військовополонених і незаконно утримуваних Росією цивільних осіб продовжують зазнавати катувань й інших форм жорстокого поводження. Водночас це визнання на міжнародному рівні професіоналізму та досвіду українських експертів у сфері захисту прав людини», – зазначили у представництві.
Від початку повномасштабної війни проти України російська влада незаконно утримує в полоні не лише військових, а і щонайменше вісім тисяч цивільних на окупованих територіях України і в Росії. Про це йшлося в новій доповіді українських правозахисних організацій і незалежних експертів із Норвегії, оприлюдненій влітку. Правозахисники наголошують, що дані про вісім тисяч утримуваних вдалося документально підтвердити. Проте реальна кількість полонених цивільних, за оцінками правозахисників, може сягати 17 тисяч.
Раніше омбудсмен України Дмитро Лубінець називав схожу цифру в інтерв’ю Радіо Свобода. За офіційними підрахунками, кількість полонених цивільних українців може перевищувати 16 тисяч осіб.
Серед затриманих: посадовці, вчителі, лікарі, підприємці, громадські активісти і священники. За даними правозахисників, багатьох ув’язнених катують.
Питання їхнього утримання регулюють Женевські конвенції – чотири міжнародні договори та три додаткові протоколи до них, які з 40-х років XX століття встановлюють міжнародно-правові стандарти гуманного поводження під час війни. Женевські конвенції підписані 196 країнами, включно Росією. Крім прав військовополонених, ці угоди також забезпечують захист поранених, хворих та цивільних осіб у зоні бойових дій і навколо неї та захищають права некомбатантів.
Попри те, що Росія підписала Женевські конвенції, переважна більшість звільнених із російського полону українських військовополонених повідомляли про катування або жорстоке поводження з боку російської влади. Депортованих до Росії або переміщених на окуповані території українських полонених морять голодом, катують струмом, застосовують щодо них сексуалізоване насильство, не дозволяють їм зв’язуватися з рідними, а також виносять неправомірні вироки за кримінальними статтями за військову діяльність, засуджуючи до тривалих термінів ув’язнення, наголошують правозахисники.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: знешкоджені 88 зі 108 дронів
Російські військові в ніч проти 2 жовтня атакували Україну 108 ударними безпілотниками, зокрема 47 реактивними дронами Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 88 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання на 11 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
«Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА», – попередили в ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Одна людина загинула, двоє постраждали через влучання в 25-поверхівку в Києві – МВА
У Києві внаслідок російського удару 2 жовтня загинула одна людина, ще двоє – постраждали, повідомили в міській військовій адміністрації.
За повідомленням, це сталося в Дарницькому районі, де під час атаки був пошкоджений 25-поверховий житловий будинок.
Міський голова Києва Віталій Кличко раніше повідомляв, що там було влучання у верхні поверхи.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що пожежа виникла на 24-му і 25-му поверхах, її вже загасили. Триває розбирання і проливання конструкцій, додали в ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ за добу втратила понад півтори тисячі своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 537 390 своїх військових, зокрема 1 520 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 2 жовтня навів український Генштаб.
Серед інших російських втрат у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 12 388
- бойові броньовані машини – 25 471 (+7 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 592 (+37)
- РСЗВ – 2 175 (+1)
- засоби ППО – 1 683
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 810 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 542 853 (+1 470)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 156 309 (+422)
- спеціальна техніка – 4 780 (+6).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
У Києві перекрили рух двома мостами на тлі атаки РФ і влучання – влада
У Києві у звʼязку з нічними російськими атаками перекритий рух в обох напрямках на Південному мосту і мосту Патона, які сполучають правий берег столиці України з густонаселеними районами лівого берега Дніпра. Про це повідомляє вранці 2 жовтня міська державна адміністрація.
«Південний міст перекритий в обох напрямках. Рух автобусів №№ 22, 91 організований через Дарницький міст. Міст Патона перекритий в обох напрямках. Рух автобусів №№ 51, 55, 115 та 118-Д організований через Дарницький міст. Рух тролейбусів організований: маршрут № 43: Кібернетичний центр – площа Либідська; маршрут № 50: вул. Милославська – Дарницька площа», – йдеться в повідомленні.
У КМДА додали, що міст Метро перекритий в напрямку правого берега.
Тим часом міський голова Києва Віталій Кличко удосвіта 2 жовтня повідомив про чергове влучання в Південний міст.
Деталей про пошкодження мосту він не навів, зазначивши, що на місце поїхали екстрені служби.
Крім того, за словами мера, внаслідок російського удару в Дарницькому районі було влучання в верхні поверхи житлової багатоповерхівки. Там виникла пожежа.
Даних про постраждалих він не навів.
У Голосіївському районі уламки впали на відкритій території, внаслідок чого пошкоджені вікна в нежитловій будівлі й кілька авто, додав Кличко. Пожежі і постраждалих тут, за його словами, немає.
1 жовтня Південний міст у Києві тричі за день атакували російські дрони.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Днями секретар Ради національної безпеки й оборони України Ігор Клименко повідомив, що в Києві від 27 серпня зафіксували 235 повітряних тривог.
Удари 1 жовтня стали першими від початку повномасштабного вторгнення зафіксованими російськими ударами по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро.
Як вижити під час атаки реактивних дронів
Поява над Києвом швидших реактивних безпілотників змінила характер повітряної загрози. Якщо раніше почувши сигнал тривоги люди часто мали більше часу, то тепер цей запас скорочується.
Дрони стали швидшими, летять нижче і можуть з'являтися в зоні виявлення ППО вже на відносно близькій відстані. Це вносить свої корективи не лише в роботу протиповітряної оборони, а й в алгоритми поведінки цивільних під час атаки.
Як діяти, якщо атака реактивними «шахедами» застала вас вдома, на вулиці чи в автомобілі? Про це за лінком
На Дніпропетровщині семеро людей зазнали поранень через удари РФ – ОВА
У Дніпропетровській області семеро людей зазнали поранеь унаслідок завданих 1 жовтня російських ударів, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.
Усі поранені – в Павлограді. Станом на 18:30 там було відомо про чотирьох постраждалих.
«У Павлограді понівечена адмінбудівля, сталися пожежі. Троє людей госпіталізовані. Жінка 67 років знаходиться на амбулаторному лікуванні», – інформував очільник області.
Згодом він повідомив про ще один удар по місту.
«Троє людей постраждали через вечірню атаку росіян на Павлоград. Дві жінки та чоловік отримали необхідну медичну допомогу. Від госпіталізації відмовилися», – вказав чиновник.
Також військові РФ обстрілювали Нікопольщину, Синельниківщину та обласний центр.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Києві знову перекрили рух Південним мостом – після третього за день влучання дрона
Пізно ввечері 1 жовтня російські військові втретє атакували дроном Південний міст у Києві, який сполучає правий берег столиці з густонаселеними районами лівого берега Дніпра.
«Внаслідок влучання БпЛА, за попередньою інформацією, пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Фахівці метрополітену здійснюють знеструмлення залізничного полотна метро. Рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинений», – повідомив о 22:18 міський голова Києва Віталій Кличко.
Київська міська державна адміністрація вказала, що автобуси №№ 22, 91 змінили рух через перекриття руху Південним мостом. «Рух організовано через Дарницький залізничний міст в обох напрямках», – інформує столична влада.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Днями секретар Ради національної безпеки й оборони України Ігор Клименко повідомив, що в Києві від 27 серпня зафіксували 235 повітряних тривог.
Удари 1 жовтня стали першими від початку повномасштабного вторгнення зафіксованими російськими ударами по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро.