Війська РФ вкотре атакувала АЗК «Укрнафти», постраждала людина – «Нафтогаз»
Війська РФ вкотре атакувала автозаправний комплекс «Укрнафти», внаслідок постраждала людина, повідомив тво голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Федоренко.
«Цього разу ворожий БПЛА влучив по території АЗК на Дніпропетровщині. На жаль, внаслідок атаки постраждав клієнт, який дістав осколкові поранення. Зараз він перебуває в лікарні», – написав він у фейсбуці.
Федоренко додав, що зараз на місці працює поліція.
У вересні АЗК «Укрнафти» зазнавали атак РФ щонайменше шість разів.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка перебуває під державним управлінням. Мережа «Укрнафта», яка налічує 662 АЗК, є найбільшою в Україні.
Мережа «Укрнафта» повідомила, що розпочала монтаж габіонів навколо своїх автозаправних комплексів у Києві, зокрема з боку проїжджої частини і пішохідних доріжок.
Габіони – це металеві сітчасті конструкції, заповнені камінням, які використовують як захисні бар’єри. Під час ударів російських дронів такі захисні споруди мають стримувати уламки в межах периметра та допомагати зменшити зовнішню зону ураження.
За пів року Росія знищила або пошкодила понад 300 українських АЗС, повідомив у серпні міністр енергетики України Денис Шмигаль.
Загалом в Україні налічується близько 5 тисяч ліцензованих АЗС та АЗК.
Британія виділить додаткові 10 мільярдів фунтів на допомогу Україні, з них 3 млрд – на зброю
Лондон виділяє збільшує обсяги допомоги Україні, заявили президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем за підсумками розмови 28 жовтня.
Зеленський подякував Британії за «незмінну сильну й справді лідерську підтримку».
«Сьогодні є сильне рішення Британії про додаткову фінансову підтримку загальним обсягом 10 мільярдів фунтів: 7 мільярдів фунтів економічної підтримки на наступні три роки, ще 3 мільярди фунтів – британська експортна підтримка переважно для постачання необхідної зброї, яка посилить наш захист життя», – повідомив він.
«Тактичні успіхи»: ЗСУ почали просуватись на півдні Донбасу?
Переговори між Україною, CША та РФ щодо завершення війни можуть відбутися 10 листопада – Зеленський
Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення війни можуть відбутися 10 листопада, заявив газеті The Sun український президент Володимир Зеленський.
«Сподіваюся, ми знайдемо вихід, і найближчими днями наші команди або радники з національної безпеки зустрінуться...Сподіваюся, зустріч – тристороння – все ж відбудеться. Було б добре в листопаді – перша половина, не друга. Але побачимо. Багато що зараз залежить від виборів у США та ситуації на Близькому Сході», – сказав він.
Зеленський зазначив, що вибори в США, безумовно, вплинуть на багато речей, зокрема на війну в Україні.
У Конотопі на Сумщині кілька днів немає світла після ударів РФ. Влада каже – прогнозів немає
У Конотопі на Сумщині кілька днів немає електроенергії після російських ударів по енергообʼєктах 24 жовтня.
«Сумиобленерго» повідомляє, що роботи із заживлення тривають безперервно. У компанії заявили, що сили РФ пошкодили кілька енергетичних об’єктів, суттєво ускладнивши відновлення електропостачання та обмеживши можливості резервного заживлення споживачів.
Також «Сумиобленерго» заявили, що з міркувань безпеки не можуть розголошувати етапи відновлення та деталі робіт, адже ця інформація може дати противнику дані про поточний стан енергосистеми в цьому енерговузлі.
Міський голова Артем Семеніхін під час прямого ефіру у фейсбуці заявив, що прогнозів щодо повернення світла немає, а також сказав, що за постачання електроенергії до міста відповідає «не мер і депутати міськради, а РЕМ». Він наголосив, що міська влада не має жодного стосунку до мереж електропостачання.
«Генератори працюють там, де потрібно. Місто забезпечене на 100% генераторами», – сказав він, додавши, що місцева влада очікує на отримання з обласних резервів 20 тонн палива, щоб «деякий час протриматися на генераторах».
Прем’єр Сергій Корецький повідомив, що говорив із міським головою Конотопа, де п’яту добу немає світла.
«Доручив Міненерго разом з Укренерго терміново розібратися в ситуації та якнайшвидше відновити електропостачання в місті. Окремо уряд уже сьогодні забезпечить Конотоп необхідним запасом дизельного пального для альтернативних джерел живлення. Воно потрібне для роботи котельні та водоканалу», – сказав він.
КМДА повідомила про пошкодження Південного мосту через удар Росії напередодні
На Південному мосту тривають першочергові роботи та обстеження пошкоджених конструкцій внаслідок останньої російської атаки, повідомила Київська міська державна адміністрація 28 жовтня.
«Унаслідок ворожого удару 27 жовтня пошкоджено елементи мосту, зокрема залізобетонної прогонової будови, автомобільних проїздів, конструкцій метрополітену й інженерних комунікацій», – йдеться в повідомленні.
Міська влада зазначає, що комунальне підприємство «Київавтошляхміст» виконує першочергові роботи на ділянках, де не виявили критичних пошкоджень. Водночас столичний метрополітен відновив першочергові кабельні мережі електропостачання, сигналізації, зв’язку та рух поїздів між станціями «Осокорки» та «Червоний Хутір». Відновлення інших інженерних мереж триває.
СБУ звітує про затримання двох херсонців, засуджених за колабораціонізм під час окупації
Правоохоронці затримали двох чоловіків, які перебували в розшуку за співпрацю з російською окупаційною владою в Херсоні, повідомляє Служба безпеки України 28 жовтня.
СБУ нагадує, що обох фігурантів засудили на основі її доказової бази в 2025 і 2026 роках до реальних термінів ув’язнення та оголосили в розшук.
Одним із засуджених, за повідомленням, є місцевий житель, який під час окупації Херсона добровільно вступив до створеної російськими загарбниками регіональної «філії російських залізниць», де його призначили «керівником дистанції сигналізації та зв’язку».
Читайте також: «У світовій історії мало таких прикладів»: іспанські дослідники про ненасильницький спротив українців агресії РФ
У цій ролі він був причетний до організації залізничного сполучення для потреб армії РФ на півдні: підбирав персонал і контролював ремонт пошкоджених ділянок оптоволоконних ліній і засобів зв’язку.
«Після звільнення Херсона поплічник рашистів утік на тимчасово окуповане лівобережжя області, де згодом вступив до комуністичної партії РФ та балотувався до місцевих окупаційних органів. Після невдалої спроби отримати «депутатський мандат» колаборант виїхав до однієї з країн Євросоюзу», – заявляє відомство.
Співробітники Служби безпеки затримали чоловіка на кордоні під час спроби повернутися в Україну.
Другого засудженого співробітники СБУ затримали в Херсоні – це місцевий таксист, який працював в «управлінні виконання покарань РФ» під час окупації. Там його «призначили «молодшим інспектором відділу безпеки» та присвоїли «звання рядового внутрішньої служби».
«Урок засвоїли». У ЄС наполягають, що не повернуться до російських енергоресурсів
Європейський Союз зберігатиме енергетичні санкції проти Росії чинними, доки вона не припинить війну проти України. На цьому наполягають у Єврокомісії, коментуючи можливе послаблення обмежень у межах потенційної мирної угоди, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Посадовці Єврокомісії повторили, що не планують повертатися до енергозалежності від Росії й після завершення війни.
«Ми надто добре знаємо приховану ціну залежності від Росії в закупівлях викопного палива… Ми засвоїли урок – незалежно від того, є війна чи немає. Ми зрозуміли, якою є ціна залежності від імпорту російського викопного палива, і вже її заплатили… До того ж це слушна нагода нагадати, хто взагалі першим припинив постачання газу. Це була Росія. На випадок, якщо хтось встиг про це забути», – каже головна речниця Єврокомісії Паула Піньо.
Правозахисник розповів про фільтрацію кримчан у аеропорту російського Краснодара
У аеропорту російського Краснодара 27 жовтня фільтрували всіх пасажирів із кримською реєстрацією, що прибували міжнародними рейсами – про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів один із кримських правозахисників на умовах анонімності.
Люди змушені були затримуватися на кілька годин, багато хто запізнився на вечірні рейси автобусів та поїздів до Криму.
За інформацією співрозмовника Крим.Реалії, це були не просто бесіди зі співробітниками прикордонної служби та офіцерами ФСБ, а повноцінна фільтрація, яку раніше не застосовували до громадян, які мають російський паспорт:
«Поголовно всіх кримчан відправляли на фільтрацію. Не просто опитували, а ретельно вносили всі дані, у тому числі членів сім’ї. Заносили інформацію про місце фактичного проживання, місце роботи, освіту, наявність родичів на території України, номери телефонів, адреси сторінок в соцмережах, якими месенджерами користуються, які країни відвідували до анексії, записували дані мобільних телефонів і ще багато питань – всі відповіді ретельно вносилися до бази даних на ноутбуці співробітника спеціаліста», – розповів правозахисник.
На завершення перевірки, додав він, від кримчан вимагали підписати згоду на проходження поліграфа, якщо перевірка озвучених даних виявить розбіжності, і фотографували з цією згодою.
На його думку, таким чином силовики РФ продовжують посилювати тиск на жителів Криму, демонструючи, що «вони всі, навіть лояльні Росії, не є повноцінними громадянами РФ для кремлівського режиму».
За інформацією краснодарських медіа, раніше, 22 і 25 жовтня, пасажирів із кримською пропискою в аеропорту Краснодара також відправляли на додаткову перевірку без пояснень.
У Єврокомісії вказали на відсутність ознак готовності Росії до завершення війни
Росія не демонструє ознак готовності завершити «свою агресивну» війну, але ЄС продовжить докладати дипломатичних зусиль у цьому напрямку. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив речник Єврокомісії Крістіан Віганд.
«ЄС залишається рішуче налаштованим і надалі посилювати тиск на Росію, щоб вона припинила свою жорстоку агресивну війну та долучилася до змістовних мирних переговорів… Ми продовжуємо підтримувати Україну», – наголосив він.
Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, коментуючи телефонну розмову між лідерами Фінляндії, Норвегії та президентом РФ Володимиром Путіним, наголосила на важливості збереження єдиної позиції всередині Євросоюзу.
Як відомо, деякі європейські лідери розкритикували дзвінок колег главі Кремля з огляду, зокрема, на його неготовність до деескалації.
«Важливо, щоб ми зберігали єдину позицію та доносили узгоджений меседж під час будь-яких переговорів із президентом Путіним», – підкреслила Піньо.
27 жовтня після переговорів із Путіним президент Фінляндії Александр Стубб сказав, що до переговорів в Абу-Дабі, які в Кремлі анонсували як тристоронні – Росія-Україна-США – можуть долучитися європейці.
Головна речниця Єврокомісії сказала Радіо Свобода, що не володіє наразі додатковою інформацією з цього приводу, якою можна було би поділитися.
У Кремлі заявили, що попри те, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) призначений новий раунд тристоронніх мирних переговорів, це не є підставою для припинення бойових дій.
Трамп каже про зустріч Зеленського й Путіна «дуже скоро». Що відомо про дати, умови України та вимоги Кремля
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам 28 жовтня, що зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним буде організована «дуже скоро». Ця заява пролунала на тлі активізації дипломатичних зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на припинення війни Росії проти України.
Раніше повідомлялося, що тристоронні переговори на технічному рівні заплановані на першу половину листопада в Об'єднаних Арабських Еміратах. Зеленський і Путін не зустрічалися особисто відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.
Що ж наразі відомо? Розповідаємо.
Хмара обговорив із новим головою Міноборони Румунії постачання засобів ППО і виробництво дронів
Міністр оборони Євгеній Хмара провів телефонну розмову з новим очільником Міноборони Румунії Штефаном-Раду Опрею, повідомила його пресслужба 28 жовтня:
«Сторони обговорили безпеку в Чорному морі, постачання боєприпасів для F-16 і систем ППО, а також можливості спільного виробництва дронів. Євгеній Хмара подякував Румунії за допомогу Україні, зокрема за логістичну підтримку через її територію».
Міністри також обговорили російські атаки на порти та судна в Чорному морі та шляхи протидії.
Також, зазначає міністерство, розмова стосувалася поставок боєприпасів для літаків F-16 для ефективної протидії реактивним дронам. Хмара, зокрема, подякував Румунії за підготовку українських пілотів у навчальному центрі F-16.
Сторони обговорили потребу України у боєприпасах до Patriot для протидії балістичним атака Росії:
«Росія посилює свої ракетні атаки, балістика є однією з головних загроз. Тому нам потрібні ракети до Patriot, щоб наші системи могли захищати людей, цивільну та критичну інфраструктуру. Крім того, Україні потрібні боєприпаси для боротьби з крилатими ракетами. Мова про ракети для систем ППО HAWK та ракети AIM-9», – заявив Хмара.
Ще одним напрямком співпраці двох країн є спільне виробництво дронів у межах європейської програми SAFE. Голова українського Міноборони вказав на те, що Україна має технології та досвід, які можуть бути корисними її партнерам, і висловив готовність розвивати взаємовигідну співпрацю.
Штефан-Раду Опра, який очолив Міністерство національної оборони Румунії 20 жовтня, наразі публічно не коментував розмову.
Напередодні президент Румунії Нікушор Дан засудив Росію за «причетність до диверсійних дій» на території своєї країни, про яку раніше заявила румунська розвідка.
«Будемо говорити про посилення ППО та нові кроки на підтримку України». Зеленський прибув до Нідерландів
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нідерландів, де зустрінеться з прем’єр-міністром Робом Єттеном.
«Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – написав він у телеграмі.
За його словами, сьогодні у нього заплановані зустріч з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у короля Нідерландів Віллема-Александра.
Раніше нідерландський уряд повідомив, що візит Зеленського розпочнеться з прийому прем’єром Єттеном в його офіційній резиденції. Запланована двостороння бесіда, після чого відбудеться нарада делегацій за участю віцепрем’єр-міністерки та міністерки оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус, а також міністра закордонних справ Тома Берендсена.
Після цього відбудеться зустріч із керівниками нідерландських та українських компаній.
Нинішній візит відбувається в день, коли нідерландський уряд виділяє нові кошти на відбудову України - протягом наступних трьох років Амстердам витратить 1,2 мільярда євро на невійськову допомогу Україні. Цей пакет спрямований на задоволення найнагальніших потреб України, сприяння відновленню та реконструкції, а також розширення можливостей для голландських компаній.
Російський дрон знову вдарив по Основʼянському району Харкова, є загиблий і постраждалі – влада
Російські війська вдарив бойовим дроном по Основʼянському району Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, на місці влучання виникла пожежа, попередньо відомо про одного загибло та одного постраждалого.
Згодом голова ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок «прильоту» в Основʼянському районі загинула людина, ще двоє поранені.
Напередодні ввечері російський реактивний дрон вдарив по Основ’янському району, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа на площі 2500 кв. м. Постраждали п’ятеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Рада схвалила у першому читанні проєкт держбюджету на 2027 рік
Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про проєкт державного бюджету на 2027 рік із дефіцитом майже 1,7 трлн грн.
«За» документ проголосували 239 нардепів, «проти» – 25, утрималися – 26.
Доходи проєкту державного бюджету на 2027 рік передбачено в обсязі 5 трлн 648 млрд гривень. Видатки передбачені на 7 трлн 272 млрд гривень, зокрема на сектор безпеки і оборони передбачено 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% прогнозного ВВП.
Депутати розглянули низку правок до держбюджету-2027. Зокрема, за даними Ярослава Железняка, народного обранця від фракції «Голос», правка №1279 про підвищення зарплат військовим врахована і підтверджена у схваленому в першому читанні проєкті бюджету на 2027 рік.
Прем’єр -міністр Сергій Корецький подякував народним депутатам за підтримку проєкту бюджету-2027, який «враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік» – це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.
Корецький додав, що уряд опрацює Бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.
Уряд 15 вересня схвалив та передав проєкт держбюджету-2027. За даними Мінфіну, народні депутати, фракції, групи та комітети Верховної Ради надали до проєкту понад 5 тисяч пропозицій і поправок.
Війська РФ нарощують штурми на Гуляйпільському напрямку – Нацгвардія
Російські війська останніми днями активізували штурмові дії на Гуляйпільському напрямку, повідомив речник Національної гвардії Руслан Музичук в ефірі телемарафону 28 жовтня.
«Найскладніші напрямки залишаються на Донеччині. Це – напрямок головного удару вже тривалий час. Із усієї кількості боєзіткнень бачимо найбільше їх на Покровському напрямку. І досить активно противник штурмує на Очеретинському, це в районі Добропілля. Ще можна відзначити і Костянтинівський напрямок. За останні дні також можемо відмічати те, що противник мав певні нарощення штурмових дій на Гуляйпільському напрямку», – сказав речник.
Музичук додав, що війська РФ намагаються періодично тиснути по всіх ділянках фронту. «Те, що, наприклад, вчора-позавчора було певне збільшення і на Гуляйпільському напрямку – це говорить про те, що спроби противника просуватися, тиснути на окремих напрямках зберігаються по всій лінії фронту. І те, що ми бачимо, що цього тижня знизилась кількість боєзіткнень, їх десь від 150 до 200, проте попередні тижня ми бачили великий сплеск був: навіть до 300 і більше боєзіткнень. І мова йде про велику кількість піхотних штурмів, велику кількість саме живої сили, яку противник відправляв для штурму наших позицій», – заявив речник.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричинила каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу.
Аналітики вказували, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Президент України сьогодні відвідає Нідерланди
Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 28 жовтня, відвідає Нідерланди.
Як повідомляє нідерландський уряд, візит Зеленського розпочнеться з прийому прем’єр-міністром Робом Єттеном в його офіційній резиденції. Запланована двостороння бесіда, після чого відбудеться нарада делегацій за участю віцепрем’єр-міністерки та міністерки оборони Ділан Єшильгьоз-Зегеріус, а також міністра закордонних справ Тома Берендсена.
Після цього відбудеться зустріч із керівниками нідерландських та українських компаній.
Востаннє президент України відвідував Нідерланди у квітні цього року. Тоді Зеленський і Єттен зустрічалися в Мідделбурзі, де українському президенту вручили премію «Чотири свободи».
Нинішній візит відбувається в день, коли нідерландський уряд виділяє нові кошти на відбудову України - протягом наступних трьох років Амстердам витратить 1,2 мільярда євро на невійськову допомогу Україні. Цей пакет спрямований на задоволення найнагальніших потреб України, сприяння відновленню та реконструкції, а також розширення можливостей для голландських компаній.
Зокрема Нідерланди прискорюють виділення 40 мільйонів євро цього року до Фонду енергетичної підтримки України для термінового відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури. Також будуть виділені кошти, щоб допомогти компаніям, аби вони могли відігравати більшу роль у відновленні та реконструкції й краще позиціонувати себе на українському ринку.
Зеленський запропонував прем’єру «зібрати спеціальний кабінет для Києва»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонував прем’єр-міністрові Сергію Корецькому сформувати «спеціальний кабінет» для напрацювання рішень щодо Києва.
«Я попросив прем’єра зібрати спеціальний кабінет для Києва – менеджерів бізнесу, сильних людей. Я готовий особисто поговорити з тим, кого вони мені назвуть і попросити його. Зробіть такий кабінет і напрацьовуйте рішення. Я буду робити те, що я можу», – сказав Зеленський на зустрічі з журналістами 27 жовтня. Його слова цитує низка українських ЗМІ, зокрема агентство «Інтерфакс-Україна».
За словами президента, він спілкувався з різними управлінцями щодо можливості долучитися до роботи з посилення столиці. «Я хотів до цієї групи долучити Малюка в контексті питань безпеки. Говорив також із Кубраковим, Гройсманом. Сухомлин відмовився – як тільки про Київ почув. Говорив з людьми з бізнесу, з інших сфер державного управління. Ніхто не хоче бути дотичним, бо потім ніхто «дякую» не скаже, і постійно говоритимуть інші – про політику», – цитує Зеленського «Укрінформ».
Голова держави заявив, що не має особистих претензій до міського голови Києва Віталія Кличка, але столиця України, за його словами, повинна бути підготовлена до складної зими, натомість плани стійкості Києва не були виконані повністю, а об’єкти критичної інфраструктури столиці не захищені до кінця.
«Він (Кличко – ред.) мав би сам дзвонити всім цим людям і зустрічатися з ними, а не я. Під час такої війни все одно, чий міст на папері. Головне, щоб він стояв і функціонував, як одна з найважливіших логістичних артерій столиці», – сказав Зеленський.
Президент вже раніше заявляв про проведення зустрічей із представниками різних сфер, спрямованих на посилення Києва.
Зеленський критикував Київ через виконання планів стійкості на тлі російських ударів і наближення зими. За його словами, «станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві».
Після цього міський голова Києва Віталій Кличко, якого викликали до Верховної Ради, заявив, що цього року Київ готувався до опалювального сезону під російськими обстрілами і в «умовах шоу, яке влада налаштувала з планом стійкості, з брехливою кампанією про те, що Київ не працює, з блокуванням коштів».
«При цьому чуємо цинічні звинувачення нібито у зриві опалювальний сезон, який навіть ще не почався. Це стосується системи центрального теплопостачання, ремонтів. Київ готувався до опалювального сезону і продовжує це робити. Першочергові плани енергостійкості завершені», – сказав мер.
На тлі посилення російських атак по Києву КМДА закликала киян зробити запаси їжі й води, утеплити житло, зарядити павербанки.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
СБУ заявила про затримання двох бойовиків РФ, які втекли з фронту і прямували до Києва
Служба безпеки України заявляє про затримання двох контрактників 291-го мотострілецького полку РФ, які були перевдягнені в цивільне і рухалися у напрямку Києва на машині, яку вони зупинили автостопом.
Як повідомляє пресслужба відомства, їх затримали на блокпосту при в’їзді у Дніпропетровську область, в одного з чоловіків на шиї виявили жетон військовослужбовця російської армії.
За даними СБУ, вони сподівалися доїхати до Києва, де в одного з них проживають родичі, та «залягти на дно». Як з’ясувало розслідування, одним із затриманих виявився двічі засуджений за вбивство житель тимчасово окупованого Довжанська на Луганщині, який з 2016 року воює на боці РФ проти Сил оборони – зокрема, брав участь у боях під Бахмутом як помічник навідника протитанкового ракетного комплексу.
В українській спецслужбі стверджують, що ще один затриманий – це громадянин Росії, який уклав контракт з російським Міноборони, коли відбував тюремне покарання за вбивство.
За матеріалами справи, нещодавно обох бойовиків відправили на штурм позицій українських військ на Краматорському напрямку, де вони згодом втекли з лінії боєзіткнення і проникли до селища у «сірій» зоні – там вони переодягнулися в цивільний одяг, який знайшли у покинутому будинку, закопали в цій оселі формений одяг, табельну зброю армії РФ і пішки вирушили у напрямку райцентру.
Як повідомляють в СБУ, по дорозі до міста вони зупинили авто, власник якого погодився підвезти фігурантів до Дніпра, звідки вони планували доїхати до Києва.
Слідчі Служби безпеки повідомили російському поплічнику з Луганщини про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- чч. 1, 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність).
Триває розслідування для з’ясування всіх обставин злочину. Чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Громадянина РФ наразі утримують як військовополоненого.
За останніми даними Офісу генпрокурора, загалом в Україні зареєстровано понад 266 тисяч воєнних злочинів – засуджено 317 осіб. У 2026 році за вчинення воєнних злочинів вироки отримали 84 особи, серед них – 54 російські військові, зокрема – 8 командирів, ще 261 особі повідомлено про підозру.
КМІС: 76% українців підтримують продовження опору, навіть якщо РФ спробує залишити людей без світла, тепла і каналізації
Більшість українців – 76% – підтримують продовження збройного опору проти Росії, навіть якщо взимку війська РФ спробують атакувати енергетику, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації. Про це свідчать результати опитування, проведеного 16-25 жовтня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Водночас 15% вважають, що за таких умов треба йти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо ці вимоги будуть виглядати як капітуляція, ще 9% не змогли визначитися із своєю думкою.
Соціологи зазначають, що у серпні-вересні показники були практично такі самі, тобто, попри посилення російських ударів по енергетиці, думки українців з цього питання не зазнали суттєвих змін.
Також респондентів запитали щодо ударів по російських НПЗ. За результатами опитування, абсолютна більшість респондентів – 80% – висловили думку, що удари по НПЗ все одно слід завдавати, навіть якщо США припинять чи обмежать допомогу. Лише 11% відповіли, що потрібно перестати завдавати ударів по НПЗ.
За даними КМІС, нинішнє опитування показало, що 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, ще 5% говорять про 1 рік, про коротший період (декілька місяців-пів року) говорять 21%. Ці показники практично не змінилися порівняно з опитуванням, проведеним КМІС у вересні.
Протягом 16-25 жовтня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) шляхом телефонних інтерв’ю провів власне всеукраїнське опитування. Під час дослідження було опитано 828 респондентів у віці 18 років і старше.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
4 жовтня російське Міноборони оголосило, що посилює удари по інфраструктурі Києва та Київської області, а також по всій Україні загалом, і представило це посилення як відповідь на нібито численні українські удари по російських цивільних об’єктах, що нібито відбувалися з червня 2026 року.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Москва безпідставно подає ці удари як дії у відповідь, «ця кампанія ударів має на меті зробити життя цивільного населення в Україні нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами Росії».