«Найважче – щоб Путін сказав «так»: Меланія Трамп збирає представників України та РФ після евакуації з Олешків
ВАШИНГТОН – Перша леді США Меланія Трамп прийме представників Росії та України в Білому домі 5 листопада. Обидві сторони підтвердили свою участь у зустрічі, яка відбудеться після встановлення локального режиму припинення вогню в Херсонській області. Тим часом наступного тижня має відбутися новий раунд мирних переговорів за посередництва США.
Ця зустріч відбудеться після шестиденного перемир’я в окупованому Росією місті Олешки та його околицях, у досягненні якого, за словами Меланії Трамп, вона взяла участь, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги та евакуацію вразливих груп цивільного населення.
За інформацією джерел, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, Україну представлятимуть Давид Арахамія, голова парламентської фракції партії «Слуга народу» президента Володимира Зеленського, та Дмитро Лубінець, Уповноважений з прав людини України. Очікується, що Росія надішле представника Кремля Кирила Дмитрієва, голову Російського фонду прямих інвестицій, та Яну Лантратову, уповноважену з прав людини Росії.
Ця заява пролунала на тлі пожвавлення дипломатичної активності: 3 листопада Росія підтвердила, що 10–11 листопада в Абу-Дабі відбудуться тристоронні переговори за участю Москви, Києва та Вашингтона.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що багаторічний помічник президента Росії Володимира Путіна Володимир Мединський очолить московську делегацію на переговорах в ОАЕ. Очікується, що під час цих переговорів, посередником у яких виступає Вашингтон, будуть обговорюватися зусилля із припинення майже п’ятирічної повномасштабної війни Росії проти України, післявоєнні домовленості щодо безпеки та шляхи деескалації конфлікту.
Далі читайте ТУТ
Атака РФ на Дніпропетровщину: виникли пожежі на об’єктах інфраструктури, є поранені
Російські безпілотники атакували Дніпро та Самар, три людини зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, у Дніпрі зайнялися дах приватного будинку та приватні гаражі, поранені троє людей.
Також виникли пожежі на об’єктах критичної інфраструктури. На місцях ударів працюють екстрені служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Умєров розповів про дві зустрічі щодо фінансової підтримки України в Брюсселі
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у складі української делегації провів «дві важливі зустрічі з партнерами» – про це він повідомив у своїх соцмережах 4 листопада.
Перша зустріч стосувалася Плану процвітання для України (Prosperity Plan). За словами Умєрова, це один із ключових документів, над яким Київ зараз працює з партнерами.
«Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки», – повідомив посадовець.
Українська делегація, до якої були залучені представники Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу президента, працювала з представниками Єврокомісії, Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та інвестиційної компанії BlackRock.
«Деталі поки не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше», – заявив Умєров.
Друга зустріч, додав він, стосувалася фінансування України в 2027 році. Українська делегація показала партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит необхідно покрити та за рахунок яких джерел це можливо зробити.
Також сторони окремо обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії. Умєров анонсував, що завтра продовжиться робота з партнерами над гарантіями безпеки для України:
«Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива і довгострокова безпека Європи. Саме тому роботу над гарантіями безпеки, відновленням та економічним розвитком ведемо паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України».
Раніше Європейська комісія повідомила, що переговори в Брюсселі відбулися в рамках «постійних зусиль, спрямованих на забезпечення сталого миру для України». Учасники обговорили питання повоєнної відбудови та процвітання України.
Внаслідок удару російського дрона загинув житель Антонівки
Російський удар вбив цивільного чоловіка в селищі Антонівка в Херсонському районі, повідомив голова області Олександр Прокудін 4 листопада.
За його даними, війська РФ атакували місцевого жителя безпілотником.
«Чоловік дістав травми, несумісні з життям. Наразі його особу встановлюють», – заявив Прокудін.
Раніше обласна прокуратура повідомила про чотирьох поранених на Херсонщині внаслідок російських обстрілів протягом дня.
Зокрема, троє мирних жителя постраждали через удари дроном і артилерією в Херсоні та Комишанах. Ще один цивільний зазнав поранень у обласному центрі внаслідок вибуху міни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський прибув до Іспанії, планує обговорити посилення ППО та оборонну співпрацю
Президент Володимир Зеленський прибув до Іспанії – про це він повідомив увечері 4 листопада.
За його словами, в Мадриді він планує важливі зустрічі й перемовини.
«Перший пріоритет – посилення ППО для України, захист наших людей, розвиток оборонної співпраці та виробництв. Вдячні Іспанії за надану допомогу. Готуємо нові кроки в підтримці», – заявив Зеленський.
Крім того, голова держави анонсував цими днями контакти з американською стороною. За його словами, Київ координується з партнерами, щоб досягти «конкретних результатів у питаннях безпеки та подальших кроків до миру».
Напередодні президент України Володимир Зеленський побував у Берліні, де, зокрема, мав зустрічі з канцлером і президентом Німеччини, а також із президенткою Бундестагу і взяв участь у Берлінській безпековій конференції.
На 10-11 листопада в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі заплановані переговори делегацій України і Росії за посередництва США.
Як заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф, обговорення зосередяться на питаннях повоєнної безпеки, деескалації, гуманітарних заходах, а також подальших кроках на шляху до миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні переговори проходитимуть на рівні робочих груп, щоб підготувати ґрунт для майбутніх переговорів на рівні лідерів держав.
Ченцов про реформу правоохоронних органів: потрібен баланс між змінами і роботою в умовах війни
Україні під час реформи правоохоронних органів необхідно поєднати впровадження змін із можливістю цих органів ефективно працювати в умовах російської агресії, заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов 4 листопада, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Журналістка Радіо Свобода запитала Ченцова про реформи, зокрема правоохоронних органів, темп яких Україні необхідно прискорити на шляху до ЄС.
«Єдиний можливий шлях для досягнення цієї мети – це пошук необхідного балансу, щоб ці органи, і я би назвав і Національну поліцію, й інші правоохоронні органи, могли ефективно виконувати свої функції в умовах, на жаль, триваючої агресії. І одночасно проводити необхідні зміни, які би вдосконалювали їхню роботу, зміцнювали їхні інституції», – сказав Ченцов.
За його словами, на цьому уряд планує зосередити взаємодію з Верховною Радою.
Ченцов також заявив, що в окремих напрямках уже є просування. Зокрема, він згадав законодавчі зміни, що стосуються роботи прокуратури і дисциплінарних органів.
«Вже досягнуті серйозні зрушення. Наприклад, законопроєкт, який стосується відбору кадрів прокуратури, дисциплінарних комісій. Відповідний законопроєкт уже підготовлений, він надійшов до українського парламенту», – зазначив віцепрем’єр.
12 жовтня уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №16144 щодо вдосконалення організаційних засад діяльності прокуратури, інституційної незалежності органів прокурорського самоврядування й органу, який здійснює дисциплінарне провадження.
4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний пакет розширення. Єврокомісія заявила, що Україна продовжує просуватися у ключових секторальних реформах, однак має прискорити їхній темп, зокрема виконати проміжні критерії у сфері верховенства права.
Реформа правоохоронних органів є частиною переговорів за розділом 24 «Правосуддя, свобода і безпека». Серед завдань, які Єврокомісія раніше ставила перед Україною, були подальше виконання комплексного стратегічного плану реформування правоохоронних органів, удосконалення координації між ними та запровадження прозорих конкурсних процедур на керівні посади в Національній поліції й ДБР.
Єврокомісія: консультації в Брюсселі стосувалися сценаріїв повоєнного розвитку України
Європейська комісія підбила підсумки консультацій, які відбулися в Брюсселі 4 листопада за участі делегацій України, Німеччини, Франції, Великої Британії, Сполучених Штатів, а також представників НАТО та Світового банку.
За повідомленням, переговори відбулися в рамках «постійних зусиль, спрямованих на забезпечення сталого миру для України». Учасники обговорили питання повоєнної відбудови та процвітання України.
Єврокомісія назвала переговори продовженням нещодавніх зустрічей у Маямі.
«Робота, що ведеться сьогодні та триватиме надалі, зосереджена на уточненні сценаріїв повоєнного економічного розвитку й процвітання України. Зокрема, йдеться про визначення інструментів і механізмів, здатних підтримати майбутній розвиток України та її власні зусилля в цьому напрямку», – повідомляє пресслужба.
Зокрема, під час переговорів наголосили на важливості програми реформ, яку Україна впроваджує в межах процесу вступу до Європейського Союзу. Ця програма реформ, за даними Єврокомісії, є ключовим чинником стабільності – вона зміцнює довіру інвесторів і відіграє важливу роль у залученні приватного капіталу та забезпеченні подальшої міжнародної підтримки.
Виконавчий орган ЄС нагадує, що блок, як найбільший донор України, надав їй допомогу на суму 231,5 мільярд євро від початку російської повномасштабної війни.
«І в той час, як тривають зусилля задля досягнення тривалого миру для України, ЄС також продовжує свою підтримку для її зміцнення», – додає пресслужба.
4 листопада у Брюсселі пройшли консультації щодо мирного врегулювання війни Росії проти України – зустрічаються представники України, Сполучених Штатів, Франції, Німеччини, Великої Британії, НАТО і Світового банку. Зустріч є продовженням попередніх раундів переговорів, спрямованих на досягнення тривалого і стійкого миру в Україні.
На 10-11 листопада в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі заплановані переговори делегацій України і Росії за посередництва США.
Як заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф, обговорення зосередяться на питаннях повоєнної безпеки, деескалації, гуманітарних заходах, а також подальших кроках на шляху до миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні переговори проходитимуть на рівні робочих груп, щоб підготувати ґрунт для майбутніх переговорів на рівні лідерів держав.
В американському Інституті вивчення війни раніше вже заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
В окупованому Криму школи закривають до 9 листопада на тлі проблем з електрикою
В окупованому Криму вирішили закрити школи до 9 листопада на тлі проблем з електрикою, заявив підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов.
«У зв’язку з непростою обстановкою, що склалася, ухвалене рішення продовжити канікули в кримських школах. Попередньо, на заняття дітей чекатимуть у понеділок, 9 листопада. Про інші чи нові зміни буде повідомлено додатково», – написав він у своїх соцмережах.
Аксьонов додав, що адміністрації на місцях самостійно ухвалюють рішення про режим роботи дитячих садків – залежно від оперативної обстановки.
Раніше про закриття шкіл заявив і підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв. При цьому дитсадки у місті продовжать роботу.
Вранці 3 листопада окуповані Крим і території Херсонської області залишилися без світла. У «Крименерго» заявили, що через аварію на магістральних мережах за межами Криму відсутня подача електроенергії на півострів. Розвозжаєв писав, що вночі Україна знову вдарила по об’єктах енергетичної інфраструктури за межами Севастополя.
Телеграм-канали повідомляли про «масові відключення» електрики в Севастополі, Сімферополі, Алушті, Євпаторії, Саках, Феодосії й інших населених пунктах.
Як пише проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії 4 листопада, електрики немає у більшій частині Сімферополя, а тролейбуси вперше за довгий час не вийшли на свої маршрути.
Ченцов: завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року амбітно, але реально
Завершення переговорів про вступ України до Європейського Союзу до кінця 2028 року є «дуже амбітною, але досяжною метою», заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов 4 листопада на брифінгу в Києві.
«2028 рік для нас, звичайно, це дуже амбітна, але досяжна мета. І все залежить від нас», – сказав Ченцов, відповідаючи на запитання журналіста про те, наскільки реально завершити переговорний процес у заявлений термін.
За його словами, одним із ключових етапів стане виконання проміжних критеріїв у межах переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС». Йдеться, зокрема, про правосуддя та реформу правоохоронних органів.
Ченцов зазначив, що уряд має організувати роботу так, щоб протягом 2027 року Україна ухвалила основний масив законодавства, необхідного за всіма розділами переговорного процесу. Після цього Європейська комісія й держави-члени ЄС оцінюватимуть виконану роботу. Наступним етапом має стати підготовка проєкту договору про вступ.
Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова на тому ж брифінгу заявила, що для досягнення мети до кінця 2028 року Україні необхідно зберегти темп реформ, який вона демонструє останніми місяцями.
За її словами, найважливішим найближчим кроком є виконання проміжних критеріїв у межах кластера «Основи», тоді як у багатьох секторальних розділах Україна вже має значний прогрес.
Матернова також звернула увагу на роботу Верховної Ради, яка, за її словами, останнім часом береться за «непрості й іноді суперечливі кроки».
«Я думаю, це можна зробити», – заявила вона, коментуючи можливість завершити переговори до кінця 2028 року.
4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний пакет розширення. У ньому Єврокомісія заявила, що Україна продовжує просуватися в ключових секторальних реформах і виконала умови для відкриття всіх переговорних кластерів.
Водночас Єврокомісія наголосила на необхідності виконання проміжних критеріїв у сфері верховенства права, реалізації дорожніх карт щодо верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління, а також плану дій щодо національних меншин.
Комісія зазначила, що Україні необхідно продовжувати прискорювати темп реформ, щоб мати можливість досягти своєї «амбітної мети» завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року.
Голова МЗС Угорщини розповіла про плани відмовитися від газу з Росії до осені 2027-го
Угорщина планує дотримуватися встановленого Європейським Союзом терміну відмови від російського природного газу – осінь 2027 року. Про це міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила в інтерв’ю місцевому виданню Telex, опублікованому 3 листопада.
За її словами, угорська нафтогазова компанія MOL також готується до переробки нафти з альтернативних джерел.
Таким чином Орбан підтвердила терміни припинення імпорту російського газу та розповіла про пошук альтернатив російської нафти. Раніше прем’єр-міністр Петер Мадяр просив Сполучені Штати продовжити дію санкційного винятку для нафтових поставок.
«Євросоюз встановив точний термін для поетапної відмови від російського природного газу – осінь 2027 року», – сказала Орбан, відповідаючи на питання щодо перспектив подальших закупівель російського газу.
Голова МЗС наголосила, що Угорщина розглядає кілька варіантів диверсифікації енергопостачання. Серед них – збільшення потужностей терміналу зрідженого газу в Хорватії, розвиток транспортної інфраструктури та використання маршрутів через Грецію, які можуть забезпечити доступ до азербайджанського газу.
Попередній уряд Угорщини за експрем’єра Віктора Орбана підтримував тісні зв’язки з Москвою, блокував антиросійські санкції Євросоюзу, критикував Київ і заважав іншим європейським країнам приймати пакети допомоги Україні.
Зокрема, навесні 2026 року тодішній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто закликав Європейський Союз негайно зняти заборону на імпорт російської нафти та газу на тлі загрози зниження постачань через війну на Близькому Сході.
Новий уряд, який прийшов до влади в травні 2026-го, не змінив кардинально політику щодо України, але визнав Росію загрозою для Угорщини та Європи.
Молотки й кислота: на плівках НАБУ обговорювали напад на журналіста Бігуса через розслідування щодо U420
Фігуранти записів розмов, які 4 листопада опублікувало Національне антикорупційне бюро, обговорювали напади на людей, які розслідували роботу магазинів U420.
За даними НАБУ, мережа магазинів продавала наркотичні речовини, рецептура яких формально не підпала під заборону чинного законодавства. Зокрема, учасники розмови, названі на плівках «Мексиканець» і «Кримінал», обговорювали, як забезпечити роботу мережі магазинів, в тому числі відсутність перешкод з боку міністра внутрішніх справ і міністра охорони здоров’я.
«План підкупу так і не вдалося реалізувати, зокрема, на тлі журналістського розслідування Bihus.Info, про підготовку якого стало відомо фігурантам», – сказав представник бюро.
Фігуранти, зокрема, обговорювали самого засновника проєкту розслідувань Дениса Бінуса, в тому числі ймовірність нападу на нього: «Від чийогось імені на нього виходим, кажемо: дядя, давай домовимось, ти про нас більше не знімаєш. Він відмовляє, ми починаємо погрожувати, той впирається, ми починаємо *** (бити – ред.) фізично, підпали, блаблабла. Тобто в нього закусь із кимось іншим, він про нас забуває».
НАБУ встановило, що через хвилювання щодо журналістського розслідування правоохоронці проводили «показові обшуки», про що злочинну організацію попередили заздалегідь.
Згодом «Мексиканець» пропонував облити журналіста-розслідувача кислотою, а також згадував інших ймовірних опонентів мережі магазинів, у тому числі «Лачена» (ймовірно, блогера Ігоря Лаченкова) та неназваного колишнього полоненого, який потрапив у російський полон у Маріуполі. Він також питає в співрозмовника, що, на його думку, буде менш резонансним, «молотки чи кислота».
«Бігус – він найбільш гучний, його напряму чіпати не треба, що скажете по ньому, як рухаємось чи прсто заб’ємо? Є такий Лачен і Pro:Kyiv, їх я їбати можу, чи теж буде кіпіш?» – лунає на плівках.
Також, додають у НАБУ, учасники організації шукали шляхи убезпечити свою діяльність через парламент і відповідні законопроєкти. Одним із варіантів розглядали законодавчу легалізацію марихуани в Україні. У записах також фігурує частково приховане прізвище «Арах***», з яким фігуранти хотіли «поговорити щодо легалізації».
Серед інших звинувачень, які висуває НАБУ учасникам організації – виготовлення фальшивих євро, а також викрадення й катування людей.
Журналісти Bihus.Info оприлюднили уривки обговорення ймовірної потенційної розправи, прокоментувавши: «Такі плани щодо нас мали злочинці, коли дізналися про наше розслідування щодо U420».
Проєкт Bihus.Info опублікував кілька матеріалів щодо U420 навесні 2026 року.
Раніше сьогодні Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що до злочинної організації, викритої ними в межах операції «Карфаген», учасники якої «налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів й інших незаконних бізнесів», були залучені щонайменше 12 осіб.
У координаційному штабі назвали відсоток військовополонених із окупованих територій
Із загальної кількості російських військовополонених завербовані до армії РФ на окупованих територіях України становлять 15%, повідомив Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Ми не розголошуємо точну кількість військовополонених, які перебувають у місцях тримання на території України. Однак 15% із них – це російські військовополонені, які були завербовані на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму», – повідомили у штабі.
У штабі зазначили, що «Україна ніколи не заперечувала» проти обміну таких російських військовополонених, якщо вони «добровільно висловили бажання повернутися до Росії в межах обміну на українських захисників».
«Цю позицію неодноразово доводили до відома російської сторони. Однак із 2023 року Росія фактично припинила повертати таких військовополонених», – пояснили в Координаційному штабі.
Там вказали, що впродовж 2023–2026 років загальна кількість обміняних осіб із цієї категорії російських військовополонених «обчислюється лише кількома десятками».
«Жодних перешкод для повернення цих військовополонених з українського боку немає. Щойно Росія демонструє готовність включити їх до обмінних списків, такі обміни відбуваються», – наголосили в координаційному штабі.
23 жовтня між Україною й Росією відбувся великий обмін полоненими у форматі 270 на 270. В рамках обміну з полону вдалося звільнити 261 українського військовослужбовця. У Координаційному штабі уточнили, що більше ніж половина з них потрапили в полон у 2022 році, зокрема, під час оборони Маріуполя. Ще дев’ять – цивільні.
Серед тих, кого віддали Росії в рамках обміну, були військові РФ з окупованих українських територій, заявила уповноважена з прав людини в Росії Яна Лантратова. Вона стверджувала, що військовополонених із цієї категорії Україна нібито обміняла вперше з 2022 року, що не відповідає дійсності.
Крім того, що це заперечив Координаційний штаб у відповіді на запит Радіо Свобода, раніше про такі обміни неодноразово повідомляли навіть керівники підконтрольних РФ адміністрацій на окупованих територіях.
Два місяці в СІЗО: суд обрав запобіжний захід Молодій, затриманій після сутичок на Київщині
Солом’янський суд у Києві 4 листопада обрав запобіжний захід Валентині Молодій – учасниці сутичок у Петропавлівській Борщагівці, передає кореспондент Радіо Свобода.
Суддя задовольнив клопотання обвинувачення і відправив затриману до слідчого ізолятора на 60 діб без визначення розміру застави.
Молоду підозрюють у перешкоджанні діяльності Силам оборони та поширенні інформації про розташування військових підрозділів.
Також її підозрюють у наданні послуг так званої «екстреної евакуації» на швидкій допомозі, щоб вивезти людей із територіальних центрів комплектування або військових частин. Вартість такої послуги становила 107 тисяч гривень, заявив прокурор.
У залі суду Молода розповіла, що до неї звернулася жінка, чоловік знайомої якої нібито перебував «на підвалі», куди його забрали з лікарні після операції і били за відмову проходити навчання.
На запитання журналістів, звідки в неї форма швидкої допомоги, Молода відповіла, що має клініку, де працює головною лікаркою, і може виконувати будь-які обов’язки, якщо «йдеться про життя та здоров’я людини» Також вона заявила, що «давала присягу народові України».
Валентину Молоду затримали 3 листопада. 2 листопада вона в одязі медичного персоналу на автомобілі швидкої допомоги першою прибула до будинку в Петропавлівській Борщагівці.
Згодом видання «Слідство.Інфо» встановило, що Молода представлялася власницею клініки «Мед-престиж», яка припинила роботу ще в 2023-му, а автомобіль швидкої допомоги, який приїхав на місце, продали в 2024-му. Молода натомість є власницею клініки пластичної та естетичної хірургії.
Перед засіданням жінка заявила журналістам, що клініка в неї справді є, і переконувала, що вона лікарка-хірург і має вищу медичну освіту.
Увечері 2 листопада 2026 року в селищі Петропавлівська Борщагівка під Києвом відбулися заворушення на тлі поширюваних у соціальних мережах меседжів, фото й відео про те, що нібито в підвальному приміщенні одного з будинків насильно утримують близько сорока осіб у незадовільних умовах і навіть є загиблий. Натовп почав розбивати паркан і ворота будинку, викрикуючи образи на адресу військовослужбовців і поліції. На місце інциденту прибули очільник Офісу президента Кирило Буданов і командувач НГУ генерал Олександр Півненко.
Речник НГУ згодом уточнив, що в будинку були тимчасово розміщені військові, незабаром вони звідти з’їдуть.
Корпус «Азов», коментуючи ситуацію, повідомив, що в будівлі в очікуванні розподілу до військових частин перебували мобілізовані та військовослужбовці, «затримані після вчинення самовільного залишення частини».
3 листопада заступник голови СБУ Іван Рудницький повідомив, що Служба безпеки встановила близько ста осіб, які 2 листопада перебували на місці сутичок у селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом і брали участь в їх організації.
Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що «конкретні особи й ініціатори» вчорашніх подій в Петропавлівській Борщагівці обов’язково будуть встановлені й покарані. Він також зазначив, що «вже достеменно відомо, що вчорашні події у Петропавлівській Борщагівці відбулися не без впливу».
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський роз’яснив, що події в Петропавлівській Борщагівці були сплановані завчасно людьми, які представилися медиками, втім відповідна медорганізація припинила своє існування кілька років тому. За словами Вигівського, перед подіями водій автомобіля із позначками медичної допомоги приїжджав на місце й фотографував будівлю. Жінку, яка приїхала на автомобілі швидкої допомоги, й водія затримали, додав він. Жінці 4 листопада обирають запобіжний захід.
У МВС заявили, що одна з учасниць акції намагалася шахрайським шляхом забрати з військової частини чоловіка, який перебував у СЗЧ. За словами міністра внутрішніх справ Івана Вигівського, її чоловік також самовільно залишив військову частину, а жінка переховувала його вдома. Вона раніше потрапляла в поле зору правоохоронців.
У МВС заявили, що перевірять усі обставини подій, зокрема дії військовослужбовців й організаторів акції.
Міністр внутрішніх справ також назвав фейками заяви про наявність «катівні» на місці інциденту.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо подій в Петропавлівській Борщагівці за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень). У ДБР заявили, що «в межах кримінального провадження слідчі перевірять законність дій усіх причетних осіб».
СБУ розслідує перешкоджання законній діяльності ЗСУ і несанкціоноване поширення інформації про розташування Сил оборони. До провадження також планують долучити справу про масові заворушення, яку розслідує Нацполіція.
Вступ України до ЄС як частина мирної угоди: що кажуть у Єврокомісії
Процес вступу до ЄС готує державу-кандидата до того, щоб вона стала частиною системи Євросоюзу, одним із важливих елементів якої є безпека – на цьому, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, наголосила єврокомісарка з розширення Марта Кос.
Посадовиця не уточнила, чи може вступ України до ЄС стати частиною потенційної мирної угоди.
«Наскільки це стане частиною мирних переговорів або мирної угоди – побачимо. Але, дивлячись на те, що сьогодні відбувається в Україні, ми бачимо, що надія, яку дає процес вступу до ЄС, є величезним стимулом для країни досягати результатів у найскладніших обставинах», – підкреслила вона.
Кос наголосила, що Євросоюз загалом є безпековим проєктом.
«На території Європейського Союзу ніколи не було війни. Війни були в Європі, але ніколи – на території ЄС», – зауважила єврокомісарка.
4 листопада у Брюсселі відбуваються консультації щодо мирного врегулювання війни Росії проти України – зустрічаються представники України, Сполучених Штатів, Франції, Німеччини, Великої Британії, НАТО і Світового банку. Зустріч є продовженням попередніх раундів переговорів, спрямованих на досягнення тривалого і стійкого миру в Україні.
«Я очікую, що старші радники (на рівні яких проходить зустріч – ред.) справді пам’ятатимуть про документ, який ми погодили з міністрами закордонних справ щодо вимог Європи до Росії. Тому що досі переговори стосувалися лише того, від чого Україна повинна відмовитися або на які поступки вона має піти… Саме тому ми разом із міністрами закордонних справ підготували максимальні вимоги, щоб дещо збалансувати позиції за столом переговорів. Адже Росія досі висуває свої абсолютно максимальні вимоги. З нашого боку також мають бути вимоги, щоб розпочинати переговори з рівних позицій», – прокоментувала зустріч топдипломатка ЄС Кая Каллас.
На 10-11 листопада в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі заплановані переговори делегацій України і Росії за посередництва США.
Як заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф, обговорення зосередяться на питаннях повоєнної безпеки, деескалації, гуманітарних заходах, а також подальших кроках на шляху до миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні переговори проходитимуть на рівні робочих груп, щоб підготувати ґрунт для майбутніх переговорів на рівні лідерів держав.
В американському Інституті вивчення війни раніше вже заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.
У Кремлі висловили сподівання на продовження «миротворчих зусиль» Трампа після виборів у США
У Кремлі висловили сподівання, що результати проміжних виборів до Конгресу США не вплинуть на «миротворчі зусилля» президента Сполучених Штатів Дональда Трампа.
«Президент Трамп продовжує свої повноваження, ми щиро розраховуємо на те, що він продовжить свої миротворчі зусилля. Є напрацювання. Зовсім скоро буде черговий раунд тристоронніх переговорів. Успішні зусилля миротворчі гуманітарні Меланії Трамп. Ми сподіваємося, що все це буде продовжено», – цитують речника Кремля Дмитра Пєскова російські державні ЗМІ.
На запитання, чи не завадить зусиллям Трампа новий склад Конгресу, Пєсков відповів, що це «внутрішня справа Америки».
Згідно з попередніми даними, за підсумками проміжних виборів до Конгресу США, демократи здобувають більшість і в Сенаті, і в Палаті представників.
Новий склад Конгресу почне роботу в січні.
На 10-11 листопада в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі заплановані переговори делегацій України і Росії за посередництва США.
Як заявив спецпосланець президента США Стів Віткофф, обговорення зосередяться на питаннях повоєнної безпеки, деескалації, гуманітарних заходах, а також подальших кроках на шляху до миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні переговори проходитимуть на рівні робочих груп, щоб підготувати ґрунт для майбутніх переговорів на рівні лідерів держав.
В американському Інституті вивчення війни раніше вже заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.
До Меланії Трамп із Росії приїдуть Лантратова і Дмитрієв – речник Путіна
На зустріч із дружиною президента США Меланією Трамп із Росії поїдуть очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв та уповноважена з прав людини Яна Лантратова, повідомив 4 листопада речник лідера РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Ми сподіваємося, там буде Кирило Дмитрієв. Але головна там буде, наскільки я розумію, Яна Лантратова, якщо вона встигне дістатися», – сказав Пєсков. Він додав, що не всі члени її команди зараз мають візи: «Це завжди зараз проблематично. Якщо логістика вся, що називається, «зростеться», то будуть Яна Лантратова і Кирило Дмитрієв».
Україну на зустрічі з Меланією Трамп представлять голова владної фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія та уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець.
Омбудсмани Росії та України Яна Лантратова та Дмитро Лубинець поїдуть на зустріч із Меланією Трамп, ймовірно, як координатори гуманітарної місії в Олешках. Дмитрієв регулярно представляє Росію на всіх переговорах щодо миру в Україні за посередництва США. Давид Арахамія – постійний член української делегації на мирних переговорах від початку 2026 року.
3 листопада Білий дім анонсував зустріч Меланії Трамп із представниками Росії та України у Вашингтоні. У пресрелізі говорилося, що перша леді США проведе зустріч із представниками Росії та України, а потім виступить із промовою про перемир’я в Олешках.
Зустріч із Меланією Трамп передує офіційним мирним переговорам, черговий етап яких розпочнеться в Абу-Дабі 10–11 листопада. Російську делегацію на цих зустрічах очолить помічник Путіна Володимир Мединський.
До 40 зросло число загиблих від удару РФ по Комишувасі – Зеленський
Кількість загиблих внаслідок російського удару по селищу Комишуваха Запорізької області сягнула 40, ще понад 30 людей можуть залишатися під завалами, повідомив 4 листопада президент України Володимир Зеленський.
«Вже третю добу тривають пошуково-рятувальні роботи на місці російського удару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області. Девʼять авіабомб випустили росіяни. Спочатку вдарили по людях, які прийшли отримати гуманітарну допомогу, а потім по рятувальниках і поліцейських, які прибули на місце. Залучені всі необхідні служби. Дуже важка операція, дуже непросто і фактично під постійною загрозою нових російських ударів», – написав Зеленський у телеграмі.
За словами президента, тіла декого із загиблих поки не вдалося ідентифікувати.
Зеленський також заявив, що «дуже мало реакції світу на цю божевільну атаку».
«Але вона, як і тисячі й тисячі інших воєнних злочинів, які Росія вчинила проти України й українців, вимагає сильної реакції. Зло завжди йде далі, якщо лишається без відповіді. Розраховуємо на реакцію: підтримка України з ППО потрібна саме зараз», – наголосив він.
Як заявили раніше в ОВА, війська РФ атакували селище 2 листопада саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.
У Запорізькій області оголосили триденну жалобу: 3, 4 і 5 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Армія РФ просунулась на півдні Костянтинівки: тисне з флангів
Російська армія просунулася на південному заході Костянтинівки – у місті збільшилася «червона зона» з боку села Іллінівка. Про це повідомив проєкт DeepState 4 листопада.
Згідно з мапою проєкту, більша частина міста перебуває у «сірій зоні», а в його центральній та північній частинах залишаються райони, які контролюють Сили оборони.
У звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 3 листопада зазначається, що російські війська зосередили удари в районі Костянтинівки та на південний захід від Дружківки – вздовж річки Казенний Торець, однак просунутися їм не вдалося.
Український військовослужбовець із позивним «Мучной» у своєму телеграм-каналі пише, що українські захисники продовжують працювати по флангах противника.
«Основне завдання на цій ділянці – не дозволити окупантам облаштувати стійку присутність, розширити контрольовану територію та перетворити окремі точки проникнення на повноцінні позиції», – зазначив військовій у пості, присвяченому ситуації на Костянтинівському напрямку.
Раніше французький OSINT-аналітик Клеман Молен підрахував, що у жовтні 52% усіх російських атак припали саме на Покровський і Костянтинівський напрямки.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Росія заявила про захоплення Костянтинівки – окупацію агресор традиційно назвав «звільненням» – 3 липня цього року. Проте РФ не надала даних об'єктивного контролю на підтвердження цієї заяви. Навпаки, численні фото, відео, заяви військових та аналітиків свідчили про те, що місто не окуповане.
Станом на 4 листопада на мапі DeepState під контролем армії кілька ділянок на південному заході міста, більша його частина у «сірій зоні», тобто там немає впевненого контролю ні у Сил оборони, ні у армії РФ.
Похвала й критика: Єврокомісія оцінила прогрес України в реформах і відреагувала на її «амбіції»
Єврокомісія оприлюднила Пакет розширення ЄС, що містить окремі звіти про країни-кандидати. Вони охоплюють період із 1 вересня 2025-го до 1 вересня 2026 року.
У звіті щодо України відзначено прогрес у багатьох секторальних реформах, водночас Єврокомісія закликає прискорити реформи у сфері верховенства права – судової системи, правоохоронних органів і боротьби з корупцією.
«Немає іншої країни, яка робила б те, що робить Україна, коли на неї падають бомби. Ви продовжуєте просуватися до членства в ЄС у найскладніших обставинах… Тепер Україна має зосередитися на виконанні проміжних критеріїв у сфері верховенства права», – зазначила єврокомісарка з розширення Марта Кос, презентуючи Пакет розширення в Європарламенті.
Найвищу оцінку за прогрес у реформах Україна отримала у сфері зовнішньої політики, безпеки та оборони – «дуже хороший прогрес». Це найвища відзнака за шкалою Єврокомісії. Водночас загальний рівень готовності України в цій сфері оцінюють як «хороший».
Хороший прогрес Єврокомісія відзначає і в реформуванні державного управління, зокрема державної служби, цифровізації та управлінні державними фінансами. Таку ж оцінку отримали реформи в енергетиці.
Водночас 10 пріоритетних реформ у сфері верховенства права, погоджених із українською владою 10 грудня 2025 року (так званий план Кос–Качки), здебільшого досі не виконані, зауважується у звіті.
У сфері боротьби з корупцією Україна продемонструвала «певний прогрес». Єврокомісія підвищила оцінку готовності України в цій сфері – до рівня між «певним» і «помірним». Підставою стали результати роботи НАБУ, САП і ВАКС, які нарощують кількість розслідувань, обвинувачень та остаточних вироків у справах про корупцію на високому рівні. Попри ці успіхи, Єврокомісія висловлює занепокоєння тиском на антикорупційні органи з боку державних інституцій, правоохоронних органів і спецслужб.
«Певний прогрес» Єврокомісія зафіксувала і в ширшій сфері правосуддя, свободи та безпеки. Тим не менше, реформування правоохоронних органів просувається повільно, багато запланованих змін затримуються. Україні ще належить продемонструвати рішучий і послідовний підхід до запобігання корупції та боротьби з нею у правоохоронних органах, сказано в звіті.
У реформуванні судової системи Єврокомісія відзначає лише «обмежений прогрес». ЄК вказує на затримки з призначенням суддів і перевіркою їхньої доброчесності, а також закликає скасувати можливість призначення і переведення прокурорів без конкурсу та змінити процедуру призначення і звільнення генпрокурора.
«Це питання (про зміну процедури призначення і звільнення генпрокурора – ред.) необхідно вирішити у спосіб, який відповідає європейським стандартам, щоб можна було ухвалити звіт про виконання проміжних критеріїв і щоб країна могла рухатися далі. Українська влада про це знає. Ба більше, це одне з питань, які я обговорюватиму з нею сьогодні після обіду… Прогрес має бути досягнутий. Це обов’язкова вимога», – наголосив посадовець ЄС журналістам у Брюсселі.
Єврокомісія також висловлює занепокоєння уповільненням ухвалення законодавчих рішень в Україні протягом звітного періоду. Водночас у Брюсселі відзначають, що з кінця літа українська влада приділяє більше уваги реформам і виконанню пов’язаних із ними умов фінансової підтримки ЄС.
У Єврокомісії вважають реалістичним завершення переговорів про вступ із Молдовою на початку 2028 року за умови, що вона збереже високий темп реформ. Україні ж, аби досягти власної мети завершити переговори до кінця 2028 року, необхідно прискорити реформи.
«Щодо України ми наголошуємо, що її власна мета завершити переговори до кінця 2028 року є амбітною і вимагатиме прискорення фундаментальних реформ, у чому Єврокомісія, звісно, готова допомагати», – зазначив посадовець ЄС, залучений до процесу.
«Я б дуже хотіла надати країні, яка перебуває у стані війни, певні поблажки в процесі вступу, але ми цього не робимо. Ми вимагаємо від України того ж, що й від будь-якої іншої країни-кандидата, навіть якщо ця країна перебуває у стані війни», – резюмувала в Європарламенті Кос.
Раніше Радіо Свобода вдалося дізнатися, що у фінальній версії комюніке, головного політичного документа Пакету розширення, Єврокомісія поліпшила оцінку темпів реформ в Україні.
Також Єврокомісія презентувала дорожні карти для чотирьох передовиків переговорного процесу: Чорногорії, Албанії, Молдови, України. У них визначені результати, яких необхідно досягти в переговорах про вступ із цими країнами до кінця 2027 року.
Для України це – відкриття двох останніх переговорних кластерів, виконання проміжних критеріїв у розділах, що стосуються верховенства права і подальше попереднє закриття низки окремих переговорних розділів.
При цьому зауважено, що графік не визначає наперед результатів: темп переговорів залежить від прогресу України у виконанні вимог членства.
Молдова ставить за мету завершити переговори про вступ до ЄС на початку 2028 року, Україна – до кінця того ж року. У Єврокомісії вважають, що Кишинів може досягти своєї мети, зберігши нинішній темп реформ, тоді як Києву необхідно його прискорити.
Петропавлівська Борщагівка: у Кремлі використали інцидент як зброю для розколу українського суспільства – ISW
Кремль використав як зброю інцидент у Петропавлівській Борщагівці під Києвом для того, що посіяти розбрат в українському суспільстві на тлі напруженості щодо мобілізації, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
2 листопада там на тлі повідомлень про те, що в одному будинків утримують людей, в тому числі нібито постраждалих, біля нього зібрався натовп, виникли сутички з поліцією.
«Російські чиновники й державні ЗМІ використали цей інцидент як зброю, щоб розпалити й посилити напругу в українському суспільстві щодо мобілізації. Високопоставлені кремлівські чиновники назвали цей будинок «камерою тортур», а російські військові блогери поширювали непідтверджені звинувачення в тому, що українські військові катували, вимагали хабарі, примусово мобілізували і вбивали людей у підвалі будівлі. Ймовірно, Москва використовує нестачу підтвердженої інформації про цей інцидент для поширення провокаційних і безпідставних тверджень з метою посіяти розбрат в українському суспільстві», – кажуть аналітики.
Увечері 2 листопада 2026 року в селищі Петропавлівська Борщагівка під Києвом відбулися заворушення на тлі поширюваних у соціальних мережах меседжів, фото й відео про те, що нібито в підвальному приміщенні одного з будинків насильно утримують близько сорока осіб у незадовільних умовах і навіть є загиблий. Натовп почав розбивати паркан і ворота будинку, викрикуючи образи на адресу військовослужбовців і поліції. На місце інциденту прибули очільник Офісу президента Кирило Буданов і командувач НГУ генерал Олександр Півненко.
Речник НГУ згодом уточнив, що в будинку були тимчасово розміщені військові, незабаром вони звідти з’їдуть.
Корпус «Азов», коментуючи ситуацію, повідомив, що в будівлі в очікуванні розподілу до військових частин перебували мобілізовані та військовослужбовці, «затримані після вчинення самовільного залишення частини».
3 листопада заступник голови СБУ Іван Рудницький повідомив, що Служба безпеки встановила близько ста осіб, які 2 листопада перебували на місці сутичок у селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом і брали участь в їх організації.
Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що «конкретні особи й ініціатори» вчорашніх подій в Петропавлівській Борщагівці обов’язково будуть встановлені й покарані. Він також зазначив, що «вже достеменно відомо, що вчорашні події у Петропавлівській Борщагівці відбулися не без впливу».
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський роз’яснив, що події в Петропавлівській Борщагівці були сплановані завчасно людьми, які представилися медиками, втім відповідна медорганізація припинила своє існування кілька років тому. За словами Вигівського, перед подіями водій автомобіля із позначками медичної допомоги приїжджав на місце й фотографував будівлю. Жінку, яка приїхала на автомобілі швидкої допомоги, й водія затримали, додав він. Жінці 4 листопада обирають запобіжний захід.
У МВС заявили, що одна з учасниць акції намагалася шахрайським шляхом забрати з військової частини чоловіка, який перебував у СЗЧ. За словами міністра внутрішніх справ Івана Вигівського, її чоловік також самовільно залишив військову частину, а жінка переховувала його вдома. Вона раніше потрапляла в поле зору правоохоронців.
У МВС заявили, що перевірять усі обставини подій, зокрема дії військовослужбовців й організаторів акції.
Міністр внутрішніх справ також назвав фейками заяви про наявність «катівні» на місці інциденту.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо подій в Петропавлівській Борщагівці за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень). У ДБР заявили, що «в межах кримінального провадження слідчі перевірять законність дій усіх причетних осіб».
СБУ розслідує перешкоджання законній діяльності ЗСУ і несанкціоноване поширення інформації про розташування Сил оборони. До провадження також планують долучити справу про масові заворушення, яку розслідує Нацполіція.