Зеленський вніс зміни до складу Ставки верховного головнокомандувача
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Відповідний указ №854/2024 від 13 грудня оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з документом, президент увів до складу Ставки нещодавно призначеного командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Михайла Драпатого і заступника керівника Офісу президента України Павла Палісу.
Цим самим указом глава держави вивів зі складу Ставки Олександра Павлюка.
Указ набуває чинності від дня його опублікування.
29 листопада президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки головнокомандувача повідомив, що новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий.
З початком повномасштабного вторгнення Михайло Драпатий очолював оперативне угруповання «Південь». Він відомий як один із командирів, що керували звільненням правобережжя Херсонської області. У лютому 2024-го його призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ. А травні – було призначено командувачем ОТУВ «Харків» на початку квітня 2024 року.
Раніше Сухопутні війська ЗСУ очолював Олександр Павлюк, якого президент призначив на цю посаду 11 лютого 2024 року. До цього Сухопутні війська очолював нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Раніше, 29 листопада, Зеленський увів до Ставки верховного головнокомандувача голову Державної служби спецзвʼязку Олександра Потія.
15 листопада Кабмін призначив Олександра Потія новим головою Державної служби спецзвʼязку. Він замінив на посаді Юрія Мироненка.
Ставка Верховного головнокомандувача Збройних сил України – надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період війни здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
«Контрактні перегони»: як бійці РФ віддають життя за українську територію
Нижня оцінка втрат Росії у війні в Україні – поіменний список убитих російських військових, встановлених Бі-бі-сі, Медіазоною та групою волонтерів. Наразі у списку 83 тисячі 338 осіб, смерть яких на війні підтверджена з відкритих джерел. Самі дослідники кажуть, що реальна кількість втрат, ймовірно, значно більша. Як ведеться лік, дізнавалась російська служба Радіо Свобода.
Верхня оцінка – дані української влади. 8 грудня президент Володимир Зеленський назвав цифри у 198 тисяч убитих та понад 550 тисяч поранених російських військових.
Західні оцінки в принципі схожі на ці дані. Міністр оборони США Ллойд Остін 7 грудня заявив, що Росія втратила у війні не менше 700 тисяч людей убитими та пораненими. «Російські втрати тільки в перший рік розв'язаної Путіним війни, мабуть, перевищили втрати Москви у всіх конфліктах після Другої світової війни, разом узятих».
У 2024 році Росія була успішнішою з погляду захоплення української території, зокрема, її наступ у Донецькій області, від Авдіївки до Покровська, був найзначнішим після першого етапу війни, але водночас відбулося різке зростання втрат.
Спецпредставник США з питань України вважає, що війна може «вирішитися протягом кількох місяців»
Війна в Україні може «вирішитися» протягом наступних місяців, вважає обраний спеціальний посланник Сполучених Штатів з питань України та Росії Кіт Келлогг. Таку заяву він зробив в ефірі каналу Fox 13 грудня.
Відповідаючи на питання про те, чи може Трамп запросити президентів України та Росії на свою інавгурацію, Келлогг не став виключати такої можливості.
«Коли йдеться про Україну та Росію, я дійсно вірю, що це може вирішитися протягом наступних кількох місяців. Єдина людина, яка може це зробити – це президент Трамп, і він це зробить. Вони втомилися вбивати одне одного там», – сказав Келлогг.
Він також заявив, що розглядає можливість відвідати Україну та Росію, хоча наголосив, що наразі адміністрація обраного президента не має повноважень вести переговори:
«Ми розглядаємо деякі плани, щоб поїхати і просто вислухати… Не вести переговори, тому що ми ще не є частиною уряду, але дійсно послухати цих людей. Ми розглядаємо розклад на найближчий час, щоб зробити це в близькій перспективі і мати правильні елементи, які зможемо презентувати президенту Трампу, щоб президент Трамп ухвалив рішення, що він хоче зробити».
27 листопада Дональд Трамп обрав Кіта Келлогга на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Він зазначив, що Келлогг працював на важливих посадах у сфері національної безпеки за його першої каденції.
Келлогг, генерал-лейтенант армії у відставці, який тривалий час був головним радником Трампа з питань оборони, працював радником з національної безпеки колишнього віцепрезидента Трампа Майка Пенса.
13 листопада телеканал Fox News із посиланням на джерела повідомляв, що в адміністрації Дональда Трампа після його вступу на посаду з’явиться посада спеціального посланця з питань України, який із боку США опікуватиметься переговорами, спрямованими на припинення війни.
Командування: ситуація на Покровському та Времівському напрямках «залишається напруженою»
Протягом доби на фронті відбулося 190 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 13 грудня.
«Сили оборони України продовжують стримувати натиск окупаційних військ. Ситуація на Покровському і Времівському напрямках залишається напруженою – ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. Окрім того, окупанти сьогодні активно атакують на Лиманському та Курахівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Згідно з ним, російські війська один раз атакували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська, бій ще триває. Ще десять боєзіткнень мали місце на Куп’янському напрямку, два з них ще тривають.
На Лиманському напрямку російські війська 24 рази атакували українських військових поблизу Греківки, Надії, Зеленого Гаю, Шийківки, Макіївки, Тернів, Зарічного, Торського, Діброви, Григорівки та в напрямку Чернещини, точиться один бій.
Також бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 56 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Промінь, Даченське, Шевченко, Новий Труд, Зелене, Піщане та Пушкіне. Десять боєзіткнень досі тривають», – повідомляє командування.
Штаб зафіксував 26 російських атак на Курахівському напрямку, шість з них тривають. На цьому напрямку бої зосереджені в районах Старих Тернів, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Дачного, Ганнівки та Успенівки.
34 рази противник сьогодні штурмував передній край українкьої оборони поблизу населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Сухі Яли, Благодатне, Сторожеве, Нескучне на Времівському напрямку, 10 атак продовжуються.
Також штаб повідомляє про дві безрезультатні російські атаки на Придніпровському напрямку.
У Курській області Сили оборони відбили 19 російських атак, три зіткнення тривають.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг проти публічного обговорення деталей можливої мирної угоди між Україною та Росією для завершення війни.
У ексклюзивному коментарі «Голосу Америки» 13 грудня Рютте сказав, що надає перевагу не розкривати деталі того, що могло б стати «сильною угодою» для України.
«Інакше я б зробив Путіна обізнанішим, ніж ви хотіли б, аби він був. Навіщо зараз ці розмови по телебаченню. Робімо це трохи за зачиненими дверима, тому що інакше, коли він сяде за стіл переговорів, він вже знатиме, що ми збираємося робити. Тому я трохи вагаюсь відповідати на ваше запитання», – сказав Рютте.
Водночас генсекретар запевнив, що підтримка України з боку багатьох європейських країн є «непорушною»:
«Підтримка України непорушна. З боку моєї країни – Нідерландів. Але також подивіться, що німці вже дали Україні – 28 мільярдів. Також англійці, французи та уся Європа - данці, скандинави. Я повинен згадати кожну країну, Іспанію, кожного союзника у НАТО. Ми всі з вами. Ми хочемо, щоб ви були у сильній позиції, коли дійде до переговорів на ваших умовах».
Говорячи про ймовірність зменшення американської підтримки України після початку каденції новообраного президента США Дональда Трампа, очільник альянсу зауважив, що робота з майбутньою адміністрацією продовжується.
«Ми працюємо з новою адміністрацією (США – ред.), і я вважаю, що важливо, щоб коли буде угода, вона була сильною», – сказав він.
Генсек альянсу не єдиний із високопоставлених західних посадовців, хто застерігає проти надмірно відвертих обговорень ситуації в Україні, постачання західної зброї та деталей гарантій безпеки.
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому цього року закликав не виключати відрядження західних військ в Україну, однак відмовився вдаватися у деталі такого відрядження задля більшої «стратегічної невизначеності».
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі у вересні також зазначив, що публічні дебати щодо конкретних військових спроможностей, наданих Україні західними партнерами, корисні лише президенту Росії Володимиру Путіну.
Умєров обговорив «нові напрямки роботи» з єврокомісаром із оборони
Міністр оборони Рустем Умєров зустрівся з комісаром Євросоюзу з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом у Києві – про це він повідомив 13 грудня в своїх соцмережах.
За словами Умєрова, учасники зустрічі обговорили безпекову ситуацію та загрози, які несе ескалація агресії Росії.
«Ми прагнемо, щоб у 2025 році співпраця з кожним нашим партнером стала ще ефективнішою. Для цього вже розпочали аналіз підтримки, яку Україна отримувала в попередні роки, та окреслили нові напрямки роботи», – заявив він.
Міністр назвав серед таких напрямків:
- використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України
- розширення тренувальної місії EUMAM для підготовки українських військових
- інвестиції в оборонний сектор України для посилення українського виробництва
За словами Умєрова, окрему увагу приділили підготовці бригад стратегічного резерву. Він додав, що Україна вже веде переговори з низкою європейських країн щодо оснащення та підготовку підрозділів і очікує на координаційну роль Євросоюзу в прискоренні цих домовленостей.
«Наша мета – забезпечити військових усім необхідним для наближення справедливого миру», – додав Умєров.
Кубілюс раніше 13 грудня повідомив про «плідну» розмову з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
«Завдяки подальшій промисловій співпраці ми можемо розвивати передові рішення та зміцнювати міжнародні ланцюги оборонних поставок», – додав єврокомісар.
Умєров на початку грудня привітав призначення комісара Євросоюзу з питань оборони і космосу, назвавши його ознакою готовності Європи адаптуватися до сучасних викликів у сфері безпеки.
Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який обійняв посаду першого в історії комісара Євросоюзу з оборони, у вересні заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.
Росія: соцмережі повідомляють про вибухи в Орлі, ймовірно, на нафтобазі
У російському місті Орел пролунали вибухи на початку доби 14 грудня, повідомляють місцеві Телеграм-канали з посиланням на жителів.
За повідомленнями, місто зазнало ударів безпілотників. Окремі джерела заявляють про атаку на місцеву нафтобазу.
Зокрема, канал Shot заявив про кілька вибухів над містом. До цього «в одному з районів було чути характерний звук прольоту безпілотників».
Місцева влада та російські державні медіа не коментували ці повідомлення. Українське командування також наразі на них не реагувало.
Орловська область Росії межує з прикордонними Курською та Брянською областями.
Міноборони Росії 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області, заявивши, що Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Росія втратила за добу ще 1040 військових і 5 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 761 160 своїх військових, зокрема 1 040 – за останню добу, такі дані станом на ранок 14 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Штаб повідомляє про такі втрати РФ військової техніки:
- танки ‒ 9537 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 19675 (+31)
- артилерійські системи – 21078 (+6)
- РСЗВ – 1253
- засоби ППО ‒ 1023
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20176 (+65)
- крилаті ракети ‒ 2861 (+2)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 31177 (+50)
- спеціальна техніка ‒ 3642
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених.
Місія (не)здійсненна. Трамп відправить до України солдатів з Європи?
The Wall Street Journal повідомило, що Дональд Трамп хоче перекласти контроль за дотриманням режиму тиші на плечі Європи. Обраний президент США буцімто не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії, про що 7 грудня сказав у Парижі президентам Франції та України.
На цьому тлі в ЄС із подачі Емманюеля Макрона, який уже виносив у публічний простір ідею про західні війська в Україні, але в іншій ролі, – розгорілися дискусії. Їх продовження з ініціативи президента Франції очікують і наступного тижня в Брюсселі.
Чиї миротворці можуть з’явитися в Україні та як сприйме це Росія? Скільки солдатів знадобиться? Який рівень втручання дозволити? І чи здійсненна ця місія, якщо в ній не беруть участі США?
Чиновники й політики ЄС в очікуванні на план завершення війни Дональда Трампа ставлять ці питання одне одному, аби, коли влада по той бік океану зміниться, бути готовими до дискусії вже з американськими партнерами, чий лідер виступає за припинення вогню й переговори України й Росії.
Радіо Свобода поспілкувалося на цю тему з віцепрезидентом Центру аналізу європейської політики, редактором авторитетного британського видання The Economist Едвардом Лукасом. Про очікування від майбутнього керівництва США, західних миротворців в Україні, «червоні лінії» поступок із її боку та шанси завершити війну 2025-го – читайте і дивіться за лінком
У ISW пояснили, навіщо Росія атакує енергетику України
Серія ударів РФ по енергетиці України є частиною «ширшої кампанії, котра спрямована на заморожування країни цієї зими, а також примус її та Заходу до самоутримання в ухваленні політичних рішень, вигідних Росії», йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що «Росія неодноразово нападала на інфраструктуру України восени та взимку з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.Зокрема, країна агресор нещодавно провела масштабні удари по українській інфраструктурі, а саме – 16-17 і 25-26 листопада».
Крім того, за даними аналітиків, вчора Міноборони РФ заявило, що «російські війська завдали удару 12-13 грудня у відповідь на український удар по Таганрогу Ростовської області 11 грудня, під час якого було використано надані Заходом американські далекобійні ракети ATACMS». Хоча, як пише ISW, «росіяни, ймовірно, планували провести такий удар незалежно від того, що сталося, і зручно використовують цей удар 11 грудня для виправдання своїх ударів по українській енергетиці, які тривають».
Дивлячись на це експерти дійшли висновку, що російські повідомлення, ймовірно, спрямовані на досягнення двох цілей:
- по-перше, на те, щоб пом’якшити заклики російської ультранаціоналістичної спільноти до відплати за українські удари по Росії;
- по-друге, повідомлення покликані підтримати кампанію Кремля з рефлексивного контролю, спрямовану на те, щоб змусити західні країни ухвалити рішення щодо використання Україною наданої Заходом зброї та майбутніх мирних перемовин, які принесуть користь Росії.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Росія атакувала Україну понад 130 дронами – Повітряні сили ЗСУ
Росія запустила по Україні 132 дрони під час атаки. ППО збила понад половину з них, ще понад 70 безпілотників не досягли цілей, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Так, у ніч на 14 грудня сили РФ атакувала Україну ударними БПЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів із районів Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел, Брянськ, Міллєрово.
«Усього в ударі було застосовано 132 ворожі БПЛА», – йдеться у повідомленні.
Повітряний напад, за даними Повітряних сил ЗСУ, відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 58 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – розповіли військові.
Дрони ППО збивала у Чернігівській, Сумській, Київській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
«Крім того, через активну протидію Сил оборони 72 ворожі безпілотники не досягли своїх цілей (локаційно втрачені), два – повернулись у Росію», – зазначили у Повітряних силах.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження нафтобази в російському Орлі
Сили оборони України у ніч проти 14 грудня атакували нафтобазу в російському Орлі, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Відомо, що атаку здійснили підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України.
У Генштабі ЗСУ кажуть, що українські військові завдали удару по лінійно-виробничій диспетчерській станції (ЛВДС) «Стальной конь». У результаті ураження розпочалася «потужна пожежа».
Як зазначає Генштаб ЗСУ, це «один з найбільших» терміналів нафтопродуктів у передмісті Орла.
Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Стальной конь» є частиною російського військово-промислового комплексу, який забезпечує постачання нафтопродуктів для армії РФ.
Раніше російські телеграм-канали писали, що в російському місті Орел пролунали вибухи на початку доби 14 грудня. За повідомленнями, місто зазнало ударів безпілотників. Окремі джерела пишуть про атаку на місцеву нафтобазу.
Місцева влада та російські державні медіа не коментували ці повідомлення.
Орловська область Росії межує з прикордонними Курською та Брянською областями.
Міноборони Росії 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області, заявивши, що Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Росія «найближчим часом» планує залучити солдатів КНДР до штурмів у Курській області – ГУР
Ймовірно, найближчим часом, війська КНДР почнуть штурмувати позиції українських військових у Курській області, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки (ГУР).
За даними розвідників, «командування підрозділів північнокорейської армії в РФ отримало наказ увійти у взаємодію із суміжними російськими підрозділами, які ведуть бойові дії в Курській області».
«Ймовірно, що вожді держави-агресора найближчим часом залучать солдатів КНДР до безпосередньо ведення штурмових дій. Днями вони отримали додаткові запаси продовольства», – зазначили в ГУР.
Крім того, як додають у розвідці, «13 грудня підрозділи КНДР привели у стан готовності та наказали очікувати подальших вказівок, а частину особового складу військ приховано перекидають до лінії фронту цивільними вантажівками, які зовні нагадують автомобілі доставки води».
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел. Міноборони РФ дане повідомлення не коментувало.
Раніше представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», що дві тисячі військовослужбовців КНДР направлені до бригади морської піхоти та дивізії повітряно-десантних військ армії РФ.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Сили РФ атакували дронами село на Запоріжжі, поранений чоловік – влада
Російські війська атакували дронами село у Запорізькій області, повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Окупанти обстріляли дронами прифронтове село Приморське Запорізької області. Поранено чоловіка», – йдеться у дописі.
Посадовець зауважив, що «один із російських дронів влучив у автомобіль. 62-річний чоловік, який проходив поруч, отримав поранення. Його доставили до лікарні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські військові покращили тактичне положення на Покровському напрямку – Сили оборони
Російські військові «покращили тактичне положення» на Покровському напрямку, повідомляє пресслужба ОТУВ «Хортиця».
Як зазначається, «протягом доби противник намагався покращити тактичне положення в районі Благодатного, західніше Дальнього та в районі Єлізаветівки. Проте ворог успіху не мав, зазнав втрати та відійшов».
Також, за даними Сил оборони, «росіяни проводили штурмові дії в районі південно-західніше Сторожевого, південно-західніше населеного пункту Сухі Яли, південніше Костянтинопільського та південно-західніше населеного пункту Веселий Гай».
Як зазначили українські військові, «внаслідок вогневого ураження зруйновані укріплення на окремих позиціях, що унеможливило їх подальше утримання».
«Внаслідок виснажливих боєзіткнень противник покращив тактичне положення в районі Пушкіного, Піщаного, а також західніше і східніше населеного пункту Шевченко. Наразі підрозділами наших військ проводяться заходи з відновлення тактичного положення», – йдеться у повідомленні.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
У Краснодарському краю Росії знищений винищувач Су-30 – розвідка
У Краснодарському краю на аеродромі згорів російський винищувач Су-30, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
«14 грудня у місті Кримськ Краснодарського краю держави-агресора Росії прямо на аеродромі згорів ворожий винищувач Су-30», – кажуть у ГУР.
Як зазначили у розвідці, «також 13 грудня руйнівна пожежа в Краснодарі вивела з ладу три російські залізничні локомотиви».
«Вказані військові об’єкти росіяни використовували у злочинній війні проти України. За кожен здійснений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата», – зазначили у пресслужбі відомства.
У Міноборони РФ дану інформацію не коментували. Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Росія: у Воронезькій області зіткнулись два автобуси з військовими, є загиблі та поранені
У Воронезькій області зіткнулися лоб у лоб два автобуси з російськими військовими, пишуть російські телеграм-канали.
«Автобус із пораненими на війні російськими військовослужбовцями врізався в «УРАЛ» з іншими військовими у Воронезькій області. П’ятеро військовослужбовців загинули, 46 поранені», – йдеться в повідомленні.
Як розповіли журналісти, ДТП сталася 13 грудня, близько 23:00, на трасі «Воронеж – Луганськ», у Воронезькій області.
«В автобусі перевозилися військовослужбовці, які дістали поранення на війні з Україною. Унаслідок ДТП загинули обидва водії, один поранений військовослужбовець з автобуса і двоє військовослужбовців із «УРАЛУ». Ще 46 російських військовослужбовців поранені», – додали в телеграм-каналі.
На війні загинув актор Яків Ткаченко
На війні загинув актор театру та кіно із Дніпра Яків Ткаченко, повідомила у соцмережі акторка Ірма Вітовська-Ванца.
«Яків Ткаченко на щиті… Лети, дорогий і сердечний. Слава Герою», – написала вона.
Понад 20 років Яків Ткаченко грав у театрі та знімався у кіно. Актор відомий за ролями у фільмах «Червоний», «Припутні», «Ціна правди», «Безславні кріпаки», «Довбуш» та серіалі «Перевізниця».
Під час повномасштабного вторгнення РФ на початку березня 2022 року він долучився до лав 128-ї бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У 2023 році Ткаченко демобілізувався, але згодом повернувся на фронт у складі 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
Актор двічі був поранений у боях на Донецькому напрямку.
На Закарпатті знешкодили залишки російської ракети, яка не здетонувала – поліція
Вибухотехніки на Закарпатті знешкодили залишки російської ракети із боєкомплектом, який не здетонував, йдеться у повідомленні місцевої поліції.
«Вранці 13 грудня війська РФ вчергове масовано атакували Україну ракетами та безпілотними літальними пристроями. На місце падіння уламків збитого ворожого снаряда вирушили співробітники поліції Закарпаття. Під час обстеження території поза населеними пунктами було виявлено бойову частину російської ракети, яка не здетонувала та становила загрозу для населення», – кажуть правоохоронці.
У поліції зазначили, що одразу ж евакуювали місцевих жителів із прилеглих територій. Потім вибухотехніки знищили ворожий снаряд, підірвавши його. Після вибуху небезпечних частин, які б несли загрозу для громадян, не виявили.
Правоохоронці застерігають мешканців у разі виявлення підозрілих предметів у жодному разі не наближатися та не торкатися до них, а також повідомити про подію за номером «102» або «101».
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Російські військові скинули вибухівку на пенсіонера у Херсоні – ОВА
Війська РФ скинули з дрона вибухівку на цивільного пенсіонера у Центральному районі Херсона, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Центральному районі Херсона під удар російського дрона потрапив місцевий житель. Внаслідок скидання вибухівки з БПЛА постраждав 65-річний чоловік. Його шпиталізували до лікарні з уламковим пораненням обличчя, руки та ноги», – розповіли в ОВА.
Відомо, що наразі медики дообстежують постраждалого і надають необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.