Доступність посилання

Військовослужбовці зведеної бригади «Хижак» Департаменту патрульної поліції України у прифронтовому місті Дружківка Донецької області, 28 квітня 2026 року
Військовослужбовці зведеної бригади «Хижак» Департаменту патрульної поліції України у прифронтовому місті Дружківка Донецької області, 28 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Заяви у прямому ефірі Радіо Свобода перед великою пресконференцією президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.

Політолог-міжнародник Ігор Рейтерович:

Про вибори в Україні

«Чому зараз не внести зміни в закони про вибори? Це буде козир для України: ми розробили новий закон, придумали, як будуть голосувати за кордоном тощо. Але, що мають бути гарантії від США, що росіяни відступлять тощо. А ми відразу вибори тоді проведемо. Зараз нас (США) б'ють по тому, по чому можуть. Мовлять, не готуються до виборів. Готуватися можна довго, але це покаже, що ми готуємося».

«Заяви Трампа – це інструмент для Трампа тиснути на Європу через Україну. Європейці змушені на це реагувати. Не думаю, що заяви Трампа – це відверте підігравання Росії. Але, звісно, є переконання у США, що вибори – це панацея від багатьох проблем. США проводили вибори під час Другої світової. Чому Україна не може? Але там не падали бомби. Можна нам перехопити ініціативу. Так, ми хочемо, так, працюємо, дайте гроші на це. Ми могли б тут нормально поспілкуватися, в Україні багато таких фахівців, які цим можуть займатися».

Про угоду про рідкісноземельні мінерали і які ризики? Що поганого, що доброго?

«Ідеться про аналог «Плану Маршалла», але не за рахунок американських грошей, а українських. З точки зору контролю – спільний фонд, вносяться певні кошти. Ключове питання – яким має бути об'єм цього фонду. Я не думаю, що може бути угода, повністю невигідна Україні. Але можна погодитися частково з американцями, що сам по собі факт укладення угоди – це гарантія. Для нас вона недостатня, а для американців – це одна з гарантій безпеки. Треба ще проміжні гарантії прописати. Наприклад, Україна отримує додаткову військову допомогу. З боку України можуть брати участь представники бізнесу, які працюють у цій сфері і мають такий досвід. Трамп не боїться цього робити і давати їм карт-бланш, а в нас існують такі перестороги».

Які запобіжники? Наскільки такі угоди про рідкісноземельні мінерали мають бути верифіковані і ким?

«Точно парламентом ратифіковані. Не йдеться про передачу надр. Але якщо провести опитування, результати здивували б. Якась частина буде не проти, щоб американці навели лад із цим. Від представників влади йде інформація, що частина надр належить якимось персонам. Але чому тільки зараз це виникло? 6 років про це не знали? Може, спершу щось пообіцяли американцям, а потім виявилося, що є в нас свої люди, які володіють певним бізнесом, зацікавилися в останні роки й надрами. Може, і тут є певна проблема, що ці надра доведеться повертати – можливо, ми до кінця не знаємо».

Заяви у прямому ефірі Радіо Свобода перед великою пресконференцією президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.

Політолог та очільник ГО «Розвиток Приазовʼя» Костянтин Батозський:

Про справу угоди зі США про українські надра

«Трапляються суперечливі події. Представники США кажуть часто, що неодмінною умовою має бути підписання угоди про надра. Чи дійсно все вперлося в угоду, чи вона має таке значення? Про що саме вона, які гарантії дає? Наскільки ми готові ділитися надрами? Тобто багато питань, на які немає відповіді. Цим користується ворог, намагається розпалювати настрої зради серед українців. Хоча допоки нічого не підписано, нічого не відбулося. А про що домовляються сторони, дуже хотілося б знати».

«Дипломатам іноді треба час, іноді навіть їм потрібна тиша. Але ми маємо знати, як ми підходимо до угоди і в чому виражається переговорна позиція. Які кроки, які зобов’язання. Є гіркий досвід: Будапештський меморандум, коли через недомовки і різні трактування ми отримали шалені безпекові ризики. Це просто виявився папірець. Гарантери нашої безпеки і не мали на увазі, що ця допомога передбачатиме військову. Тому суспільство має право знати. Маємо право бути уважними, обережними, вимогливими і не піддаватися на тиск, який зараз на нас чинять».

Міністерство оборони працює над альтернативами Starlink – Умєров

Міністерство оборони працює над альтернативними системами Starlink, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».

«Ми вже працюємо над цим, альтернативи є. Не розголошуємо, скоро разом і з Мінцифри і з Мінстратпромом і іншими нашими колегами з Міноборони і Збройних сил повідомимо, як ми будемо мати ці рішення. Але вже рішення є, альтернатива є», – сказав міністр.

Раніше агенція Reuters з посиланням на свої джерела повідомила, що американські переговорники, які тиснуть на Київ щодо доступу до критично важливих корисних копалин України, порушили ймовірність обмеження доступу країни до життєво важливої системи супутникового Інтернету Starlink Ілона Маска.

Продовження доступу України до компанії Starlink, що належить SpaceX, було обговорено під час зустрічей офіційних осіб США та України після того, як президент України Володимир Зеленський відхилив початкову пропозицію міністра фінансів США Скотта Бессента, повідомили джерела.

Це питання знову було порушено в четвер під час зустрічі спеціального представника США з питань України Кіта Келлога та Зеленського, повідомило одне з джерел.

Під час зустрічі Україні повідомили, що їй загрожує неминуче припинення послуги, якщо вона не досягне угоди щодо корисних копалин, повідомило джерело.

Офіційно це ні Київ, ні Вашингтон не підтверджували.

Напередодні міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща купувала термінали Starlink для України і оплачує їхню роботу і , що він «не можу уявити, щоб хтось міг вирішити розірвати бізнес-контракт на комерційну послугу, стороною якого є Польща».

Starlink забезпечує важливе підключення до Інтернету для зруйнованої війною України та її військових.

Буданов: КНДР планує передати Росії 148 балістичних ракет цього року

У 2025 році Північна Корея має намір передати Росії 148 ракет, зазначив керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов під час форуму «Україна. Рік 2025».

Він зазначив, що КНДР «активно» почала використовувати проти України свої оперативно тактичні ракетні комплекси типу KN-23. Їх модернізували, покращивши точність ракет.

«Перші застосування показали низьку точність цього озброєння. Після цього за допомоги російських фахівців були проведені модернізаційні роботи, і зараз точність стала прийнятною. За планом, цього року КНДР має поставити Росії 148 таких ракет», – заявив Буданов.

Раніше президент України Володимир Зеленський 8 лютого заявив, що «співпраця Росії з Північною Кореєю продовжить розширюватися».

Зеленський публічно звинуватив Росію і Північну Корею в спробах приховати докази розгортання сил шляхом видачі фальшивих документів північнокорейським солдатам, в яких вони ідентифікуються як громадяни Росії.

Кремль і Пхеньян не коментували напряму розгортання північнокорейських військ в Росії або повідомлення про великі втрати.

Раніше японський телеканал NHK повідомив, що у 2025 році Північна Корея за сприяння Росії розпочне серійне виробництво безпілотників. За даними джерел, угода могла бути досягнута в обмін на відправлення північнокорейських військових для участі у бойових діях на боці Росії проти України. При цьому Москва не планує сприяти КНДР у створенні ядерної зброї, стверджують співрозмовники телеканалу.

Зеленський каже, що готовий залишити посаду президента заради миру або вступу до НАТО

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що готовий залишити свою посаду заради миру в Україні або вступу країни до НАТО, глава держави під час форуму «Україна. Рік 2025».

«Якщо мир для України, якщо вам потрібно щоб я залишив свій пост, я готовий», – наголосив він.

Також за словами президента, він готовий «поміняти це на НАТО».

Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».

Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».

«Не маємо визнавати гранти як борги»: Зеленський щодо допомоги США

Президент України Володимир Зеленський каже, що Україна не має визнавати гранти як борги, коментуючи під час пресконференції допомогу від США та угоду про корисні копалини

Як сказав Зеленський, за роки повномасштабного російського вторгнення Україна отримала від США 100 мільярдів доларів і він «не збирається визнавати 500 мільярдів».

За його словами, стосовно пакетів допомоги від Сполучених Штатів він «домовлявся з президентом США Джозефом Байденом і з Конгресом США».

«Грант то не є борг і ми не повинні віддавати борг… Питання не в цифрі, питання в тому, що ми не визнаємо що це борг», – прокоментував Володимир Зеленський інформацію щодо угоди між Україною та США про копалини.

«Я не підписую те, що виплачуватимуть десять поколінь українців», – резюмував президент України.

Президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна вже погодилася надати США доступ до рідкісноземельних мінералів на 500 млрд доларів в обмін на військову допомогу. Згодом президент України Володимир Зеленський заявляв, що угоду не підписали через «юридичні питання», а Україні потрібні гарантії безпеки.

У СБУ кажуть, що Росія не має переваги у застосуванні дронів на оптоволокні

Росія не має домінування у застосуванні дронів на оптоволокні, розповів під час форуму «Україна. Рік 2025», голова Служби безпеки України Василь Малюк.

«З початку Курської операції ворог почав активно застосовувати дрони на оптоволокні, які, власне, не піддаються нашому РЕБ. Проте у нас це рішення також уже було прийнято, і сьогодні в багатьох військових частинах воно уже практично реалізується. Я не буду на широкий загал називати кількість засобів та кількість людей, які на них працюють, але повірте мені, тут немає жодного домінування росіян», – наголосив Малюк.

За його даними, були випадки, коли силам РФ вдавалось завдати ударів по техніці Сил оборони.

«Але за наступні дні ми їм спалили в рази більше. Тому це – нічого, окрім їхньої пропаганди», – сказав Малюк.

Також, за його словами, інформація щодо російського дрона, який зможе протидіяти українським засобам на морі, є «нічим іншим, як ворожою пропагандою та черговим ІПСО».

«Жодним чином практично ми ще з цими дронами не зіштовхувалися. А рішення по їх авіації, по суті, ми знайшли. І ми, і колеги з ГУР працюємо по їхніх гелікоптерах доволі ефективно. Є втрати і особового складу їхнього, є і втрати відповідні гелікоптерів. Тому, як з’являться, вибачте, на горизонті дрони, то повірте, ми знайдемо і це рішення», – сказав Малюк .

Водночас він додав, що Росія постійно активно використовує розвідувальні дрони, такі як Supercam, «Орлан», але ЗСУ створює свої засоби протидії.

Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії – за умов, коли західні партнери України не наважуються надати Києву дозвіл на застосування з цією метою далекобійних ракет виробництва США, Великої Британії та Франції.

Зеленський відреагував на слова Трампа про «диктатора без виборів»

Глава держави відреагував на заяву президента США Дональда Трампа, який назвав його «диктатором без виборів».

«Я би не назвав ці слова у свою адресу від Трампа компліментами. Я розумію це, але чому ображатися. Ображався б на слово диктатор той, хто є диктатор. Ну, що ж зробиш, будемо якось жити з США. Диктаторами точно не будемо. Просто не цікаво. Я законно обраний президент, не через якусь силу прийшов до влади. Мене обрали 73%», – сказав він.

Зеленський зазначив, що після скасування воєнного стану в Україні будуть вибори. Він наголосив, що не збирається бути президентом десятиріччями, але «і Путіну бути при владі над територіями України не дамо бути».

«А слова, слова колись пройдуть. Може колись і щось хороше про мене скажуть. Чесно, важливо, що про мене думають українці. Я думаю, що і для Трампа важливо, що думають про нього американці. Я думаю, що саме зараз для нього це важливо», – додав президент.

Президент США Дональд Трамп назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором без виборів», який ризикує втратити свою країну, якщо не буде «рухатися швидко». Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social 19 лютого.

Пʼятирічний термін повноважень президента України Володимира Зеленського мав закінчитися в травні 2024 року після виборів у березні, і президент Росії Володимир Путін заявив, що не буде вести переговори з Зеленським, оскільки той не матиме повноважень підписати мирну угоду.

Конституція України забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану, який було введено, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.

За словами Дональда Трампа, це не Росія вимагає проведення виборів в Україні, а це «об’єктивна ситуація», адже виборів уже давно не було

Оприлюднене 19 лютого опитування, проведене на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), демонструє: понад половина (57%) українців довіряють президентові Володимиру Зеленському, не довіряють йому 37% учасників дослідження.

Щодо фінансової допомоги США, Зеленський розповів 19 лютого, що від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярдів доларів прямої фінансової допомоги в бюджет.

«Я думаю, що треба розібратися з допомогою. У нас абсолютно різні цифри, на жаль. У нас все дуже зрозуміло. Нам війна коштувала 320 мільярдів доларів. 120 мільярдів – це ми, народ України – платники податків, 200 мільярдів – це США І Європейський союз», – сказав Зеленський.

18 лютого близько чотирьох із половиною годин тривали переговори делегацій США та Росії в Ер-Ріяді. Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

На пресконференції в Києві Зеленський сказав, що переговори на високому рівні в Ер-Ріяді , що відбулися напередодні, були спрямовані на те, щоб «вивести Путіна з ізоляції» та потенційно могли призвести до зміни геополітичної динаміки з наслідками для безпеки України.

«Сполучені Штати допомогли Путіну вийти з багаторічної ізоляції... Путін і росіяни цьому дуже раді», – сказав Зеленський, додавши, що «вчора був натяк на те, що Росія є жертвою, і це щось нове».

Президент перерахував, які гарантії безпеки необхідні Україні

Мир в Україні неможливий без гарантій безпеки, які включають членство у ЄС та фінансування армії, зазначив президент Володимир Зеленський під час пресконференції.

Журналіст запитав президента України про те, що таке «справедливий мир» і хто які території контролюватиме в майбутньому.

Президент зазначив, що «на сьогодні головним завданням є змусити російського диктатора Володимира Путіна припинити гарячу фазу війни, але зауважив, що це буде довгий і складний процес».

«Гарантії безпеки – теоретично це одна історія, а практично, якщо ми кажемо про економічні гарантії безпеки - це членство в ЄС для нас. Раз. Друге - це фінансування української армії не менше 800 тисяч, якщо нас поки немає в НАТО», – підкреслив глава держави.

Говорячи про припинення вогню, Зеленський підкреслив необхідність надання реальних гарантій безпеки та верифікації процесу.

«Коли у тебе дуже активні дії на кордоні 1000 км, хто це буде верифікувати. Пам’ятаєте, після Мінська там були постріли, і то ніхто його не міг контролювати, були загиблі та поранені. Це складне питання, тому я зараз відповісти на все не зможу. Потрібні практичні кроки», – сказав український лідер.

21 лютого Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».

Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.

Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в якості оплати за американську військову та фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України зазначив, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і що пропозиція США не пропонує конкретних гарантій безпеки.

Коментарі у прямому ефірі Радіо Свобода за підсумками великої пресконференції президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.

Політолог-міжнародник Ігор Рейтерович:

Про угоду зі США

«По угоді [зі США] – деякі фрази щодо Трампа і угоди через океан можуть бути якось не так сприйняті. Фразу «Трамп не вічний, а мир потрібен надовго», – я б у такому форматі не говорив. Як цю фразу можуть вкласти йому (Трампу) в вуха? Деякі речі можуть отримати не дуже хорошу реакцію.

На що був розрахунок? Президент виступає, робить кілька красивих заяв. Багато голосних заяв, які виглядають привабливо електорально, але угоду ми підпишемо».

Про майбутні вибори і війну

«Війна ведеться не через те, що Зеленський президент. Цитата абсолютно не свідчить про те, що він не піде на вибори. Бо за нею слідували інші цитати, зокрема й така: «про які вибори ви говорите». Я не почув такої заяви, він не сказав прямо (що не збирається балотуватися).

Це не знімає питання. До виборів будемо ще повертатися. Рішення, мабуть, є у президента, але й розуміння є, що є певні складнощі і що треба налагодити стосунки зі США».

Зеленський розповів про українське виробництво озброєння за 2024 рік

Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції розповів про українське виробництво зброї у 2024 році.

За його словами, Україні вдалось виготовити:

  • 154 артилерійські системи;
  • 2,2 мільйона FPV-дронів;
  • 100 тисяч далекобійних дронів.

Зеленський наголосив, що гроші на виробництво йшли в пропорції 30% – США, 30% – країни Європи, 40% – Україна. Цього року, прогнозує Зеленський, «вклад України в виробництво буде «в п’ятдесяти відсотках».

Також президент наголосив, що зараз триває робота над розробкою аналогів систем Patriot.

Зеленський зазначив, що дрони українського виробництва «успішно працюють» на лінії фронту, тоді як балістичні ракети готують до застосування.

«Паляниця» – летить; «Пекло» – летить; «Рута» – летить і мають успіхи, військові цілі і попададання. Тільки можу подякувати нашому ОПК і виробництво, ці три речі летять, балістика – готується», – заявив Зеленський.

Раніше уряд урегулював порядок закупівлі безпілотних систем та РЕБ вітчизняного виробництва, що діє протягом воєнного стану.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.

За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.

Коментарі у прямому ефірі Радіо Свобода за підсумками великої пресконференції президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.

Голови правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак:

Щодо обміну на членство в НАТО

«Ми обговорювали більше загроз від США, ніж Росії. Це розворот за останній місяць, який, з одного боку, є логічним після Мюнхенської безпекової конференції. США ставлять Зеленського на розтяжку, у випадку непідписання угоди [зі США] може бути скорочення допомоги.

План не вирішує питання безпеки, подальшого фінансування України, питання щодо членства в НАТО і ЄС. Нагадує, як 2016 року росіяни склали Мінський протокол, і обговорювали пункт про вибори на окупованих територіях. Відчуття, що ми зараз у дуже подібній ситуації. Тільки тоді це було від Росії, а зараз – від США. Це виглядає як шантаж».

Чи Єрмак головний переговірник?

«Нічого не змінилося. Єрмак (очільник Офісу президента Андрій Єрмак – ред.) продовжує курувати американський трек. У Мюнхені бачив сам, як зустрічався з Келлогом (спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог – ред.). Контакт зі США він зберігає. Поїздки до США були не зовсім вдалі. Тим не менш, він залишає за собою міжнародний трек, попри те, що міністр Сибіга (очільник МЗС України Андрій Сибіга – ред.) проводить багато консультацій із європейськими колегами, на ньому ця частина.

Працювати над створенням оборонного союзу (Британія, Польша, країни Балтії, Данія, Скандинавські країни – кістяк) можна було починати ще торік. Це міг би бути план «Б» у випадку приходу президента Трампа. Зараз екстренно намагаємося виправити ці помилки. Але добре, що намагаємося».

Про США, Китай і Росію

«У кожної з країн є свої стратегічні завдання. Завдання США – вийти на біполярний світ, де є США і Китай. І піти по сценарію, де одна сильна країна протистоїть іншій. Треба розуміти, що все було прописано в документах і аналітичних центрах республіканців. Відривання дешевої ресурсної бази від Китаю – це політика США щодо Росії. Можна спрогнозувати, як будуть відбуватися переговори з Росією з огляду на це. Послаблення позицій України і Європи можуть бути перевагою для Росії в цих переговорах».

Зеленський: цього тижня завершити війну в Україні неможливо

Цього тижня завершити війну в Україні неможливо, зазначив президент Володимир Зеленський під час пресконференції 23 лютого.

«Цього тижня завершити цю війну неможливо з гарантіями для України. Принаймні я, чесно кажучи, не знаю, як без наших зустрічей можна це зробити на сьогодні. Що стосується угоди, як я вам сказав, що там не може бути того чи іншого формату, щоб ми були боржники за старе. Ми готові йти на нові інвестиції і бути рівноправними партнерами», – заявив Зеленський.

Він також заявив, що фонд для відновлення країни може бути створений на умовах рівного партнерства з США. За його словами, якщо фонд наповнюватиметься на умовах 50 на 50, то «Україна також робитиме свій внесок, вкладаючи прибутки державних підприємств».

«Якщо США вкладуть гроші та врахують це як інвестицію, ми зі свого боку також будемо вкладати. Окрім того, можемо використовувати кошти від заморожених російських активів, адже це саме наші гроші», – наголосив Зеленський.

Він підрахував, що доходи від ліцензій можуть принести Україні близько 2 мільярдів доларів на рік. Також президент зазначив, що США можуть розглядати військову допомогу як інвестицію в безпеку України.

«Наприклад, система Patriot коштує приблизно 1,5–1,8 мільярда доларів. Нам потрібно ще 20 таких систем, що становить 35 мільярдів. Якщо США нададуть їх, це також можна розглядати як інвестицію», – пояснив він.

Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».

Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».

Три роки по тому: як війна проти України змінила життя в Росії

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну три роки тому стало геополітичним землетрусом, що сколихнув багаторічний міжнародний порядок.

Наслідки для громадян Росії були далеко не однаковими, сильно відрізняючись залежно від регіону, верств населення та інших чинників. Читайте про це тут

У Празі та Брюсселі відбулись багатотисячні мітинги на підтримку України (фото)

Кілька тисяч людей вийшли на Староміську площу у Празі на мітинг під назвою «Разом за Україну», щоб вшанувати третю річницю від початку повномасштабної війни Росії проти України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники події та її організатори закликали «показати світові, що ми стоїмо за Україною і будемо стояти за нею стільки, скільки буде потрібно».

Перед присутніми виступили чеський президент Петр Павел, посол України в Чехії Василь Зварич, а також чеські правозахисники та митці.

«Окрім того, що Україна заслуговує на славу, бажаю їй скорішого миру – гідного, справедливого миру. Для того, щоб Україна мала майбутнє, яке вона може обирати, чи в межах Європи, чи в межах НАТО, але вона повинна обирати його сама, а Росія не має мати змоги визначати її майбутнє», – сказав Петр Павел, виступаючи зі сцени мітингу.

Чеський президент також застеріг від маніпуляцій про те, що Україна якимось чином спровокувала агресію Росії: «З того що сталося, гадаю, цілком зрозуміло, хто агресор, хто порушив міжнародне право та хто жертва, на стороні якої ми мали б стояти. Хоча б тому, що міжнародне право оберігає так само й нас. А якщо дозволимо його компрометацію, якщо винагородимо агресора, то рано чи пізно це торкнеться і нас».

Раніше президент США Дональд Трамп посилив критику українського лідера Володимира Зеленського, назвавши його «диктатором без виборів» і припустивши, що Україна несе відповідальність за вторгнення Росії на її територію.

«Я впевнений, що ваш голос буде чутно як у Вашингтоні, так і в Москві. І цей голос говорить, що Україна – вільна, незалежна, європейська держава. А український народ має суверенне право бути членом європейського Союзу та НАТО... Безпека України – це безпека усієї Європи. Чим далі від чеського кордону наші відважні військові зупиняють російські танки, тим більше миру та безпеки буде і у ваших домівках», – сказав посол України в Чехії Василь Зварич, звертаючись до чеського народу.

Більше інформація та світлини за лінком

«Поступки з обох сторін»: Віткофф каже, що США близькі до мирної угоди щодо війни в Україні

«Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією та Україною, заявив посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN.

«Ми підійшли дуже-дуже близько до того, щоб щось підписати», – запевнив Віткофф.

Водночас він наголосив, що в будь-якій мирній угоді «кожна сторона збирається піти на поступки, чи то територіальні поступки, чи то економічні».

«Ви побачите поступки з обох сторін. І це те, що президент (президент США Дональд Трамп – ред.) робить найкраще. Він об’єднує людей. Він дає їм зрозуміти, що шлях до миру – це поступки та досягнення консенсусу. І я думаю, ви побачите тут дуже успішний результат», – сказав він

Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».

Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».

Влада: Росія атакує Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі

Увечері 23 лютого Росія атакувала Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі, йдеться у повідомленні голови КМДА Тимура Ткаченка.

«У Деснянському районі на відкритій місцевості впали уламки збитого дрону. На місце прямують служби. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – зазначив Ткаченко.

Раніше у КМВА зазначали, що у столиці пролунали вибухи.

«Сили ППО працюють над ліквідацією загрози в небі над Києвом. Залишайтеся в укриттях до офіційного сигналу про відбій тривоги. Дотримуйтесь заходів безпеки», – йдеться у повідомленні о 22:47.

Перед цим у Повітряних силах ЗСУ фіксували, що в напрямку Києва з півдня та північного сходу летять ударні безпілотники сил РФ.

Мер Києва Віталій Кличко теж підтвердив рух БпЛА та роботу ППО.

«У столиці працюють сили ППО по ворожих БпЛА, які заходять, зокрема, і на центр міста. Перебувайте в укриттях», – закликав він.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Від початку доби на фронті відбулось понад 80 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 23 лютого на фронті відбулось 81 боєзіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.

«На Куп’янському напрямку противник проводив три штурми позицій оборонців у районі Загризового та в напрямку Богуславки. Українські захисники відбили одну атаку, ще два боєзіткнення досі тривають», – зазначили у Генштабі.

Також відомо, що на Лиманському напрямку з початку доби російські військові 12 разів атакували позиції ЗСУ неподалік населених пунктів Новоєгорівка, Новолюбівка, Ямполівка, Кузьмине та в напрямку Нового, Шийківки, Новоплатонівки, Зеленої Долини, Чернещини. Наразі триває одне боєзіткнення. Авіаудару зазнав Слов’янськ.

«На Покровському напрямку росіяни 22 рази намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Промінь, Котлине, Андріївка, Богданівка, Улакли, Новосергіївка, Молодецьке, Леонтовичі, Покровськ, Миролюбівка та Водяне Друге, два боєзіткнення тривають. Авіаційних ударів зазнали Комар, Олексіївка, Звірове, Лисівка та Мирноград», – наголосили у ЗСУ.

Також у зведенні йдеться про те, що Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де «противник протягом доби провів 19 штурмів позицій українських підрозділів, два боєзіткнення ще тривають. Ворог завдав 14 авіаційних ударів, скинувши при цьому 23 керовані бомби, та здійснив 346 артилерійських обстрілів».

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

За даними британської розвідки, у січні цього року просування військ Росії в Україні сповільнилося – вони зайняла близько 320 квадратних кілометрів порівняно з приблизно 400 квадратними кілометрами у грудні 2024 року.

Петр Павел звернувся до чехів на третю річницю вторгнення Росії в Україну

Кілька тисяч людей вийшли на Староміську площу у Празі на мітинг під назвою «Разом за Україну», щоб вшанувати третю річницю від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Перед присутніми виступили чеський президент Петр Павел, посол України в Чехії Василь Зварич, а також чеські правозахисники та митці.

«З того що сталося, гадаю, цілком зрозуміло, хто агресор, хто порушив міжнародне право та хто жертва, на стороні якої ми мали б стояти. Хоча б тому, що міжнародне право оберігає так само й нас. А якщо дозволимо його компрометацію, якщо винагородимо агресора, то рано чи пізно це торкнеться і нас», – сказав Петр Павел, виступаючи зі сцени мітингу.

Також в межах події чеська співачка і авторка пісень Анна Ваверкова виконала українську народну пісню «Пливе кача по Тисині».

«Ми обрали цю народну пісню через її символізм, ми хочемо показати повагу до всіх загиблих українських героїв. З часів Майдану її грають на похованнях в Україні, де загинуло багато молодих людей», – розповіла одна з організаторок події режисерка Амалія Коларжова.

ЗМІ: дрони втретє за рік ударили по Рязанському НПЗ

Безпілотники, ймовірно, втретє за рік атакували Рязанський нафтопереробний завод. Російські телеграм-канали публікують відеозаписи з пожежею, як стверджується, на території підприємства.

Офіційного підтвердження влучання по НПЗ наразі немає. Дані про постраждалих відсутні. Міністерство оборони РФ згадало Рязанську область у звіті про відбиття атак БПЛА, заявивши, що два з них збиті над цим регіоном.

У російському військовому відомстві повідомили, що 16 дронів збиті над Орловською областю, три над Брянською та один – над окупованим Кримом.

Раніше про атаки на завод у Рязані повідомлялося 24 та 26 січня. Вперше атаці зазнав як сам НПЗ, так і розташована поряд Ново-Рязанська ТЕЦ.

Атаки 24 і 26 січня підтвердили в Генштабі ЗСУ, заявивши про вибухи та пожежу на території підприємства, яке, як стверджується, виробляє дизельне та реактивне паливо для російської армії.

Видання ASTRA підрахувало, що за рік ЗСУ атакували 27 паливно-енергетичних об’єктів на території Росії. Переважно удари завдавалися за допомогою безпілотників, але застосовувалися і ракети. Рязанський НПЗ і нафтобаза у Воронезькій області зазнали атак неодноразово.

Рязанський НПЗ введений в експлуатацію в 1960 році, зараз він перебуває під контролем компанії «Роснєфть».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG