Генштаб ЗСУ: за добу Росія втратила ще 1050, понад 10 танків і 15 ББМ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 875 610 своїх військових, зокрема 1050 – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 1 березня.
Щодо втрат у російській техніці, то в Генштабі навели такі:
- танків – 10 233 (+11)
- бойових броньованих машин – 21 249 (+15)
- артилерійських систем – 23 908 (+61)
- РСЗВ – 1304 (+1)
- засобів ППО – 1088 (+1)
- літаків – 370
- гелікоптерів – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 27 402 (+128)
- крилатих ракет – 3085
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 39 101 (+107)
- спеціальної техніки – 3763
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Повітряні сили ЗСУ: збито 103 російських дрони, 51 – «локаційно втрачено»
У ніч проти 1 березня Росія атакувала Україну 154-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили РФ атакували з напрямків – Орел, Брянськ, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ.
«Збито 103 ворожих БПЛА, а 51 безпілотник-імітатор – не досяг цілей (локаційно втрачені)», – уточнили у Повітряних силах ЗСУ.
Відомо, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 08.30 підтверджено збиття 103-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях. Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Одещина, Сумщина, Чернігівщина, Черкащина та Київщина», – підсумували у Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар дронами по Київщині: влада каже про пошкодження у трьох районах
У ніч проти 1 березня сили РФ атакували ударними дронами Київщину, йдеться у повідомленні т.в.о. голови ОВА Миколи Калашника.
«В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі», – розповів він.
За словами Калашника, постраждалих внаслідок обстрілу Росії немає, влучань в об’єкти критичної інфраструктури не допущено, але зафіксовані пошкодження у трьох районах області:
- Обухівський район: пошкоджено п’ять приватних будинків;
- У Бучанському та Бориспільському районах пошкоджено по одному приватному будинку, в приміщеннях вибиті вікна, двері, пошкоджені покрівлі та фасади.
У ніч проти 1 березня Росія атакувала Україну 154-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ. За даними військових, сили РФ атакували з напрямків – Орел, Брянськ, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ.
«Збито 103 ворожих БПЛА, а 51 безпілотник-імітатор – не досяг цілей (локаційно втрачені)», – уточнили у Повітряних силах ЗСУ.
Відомо, що повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Західний миротворчий контингент. А коли ці війська востаннє були в Україні?
Зараз активно обговорюється питання можливого розміщення західного військового контингенту в Україні для гарантування перемир’я. Київ бачить присутність цих військ також як одну з гарантій безпеки. Називають і цифру до 30 тисяч вояків. Президент США Дональд Трамп сказав, що російський керманич Володимир Путін не проти контингенту, але потім Кремль вустами свого речника сказав, що позиція Росії не змінилася – вона категорично проти присутності іноземних військ в Україні. Але для такої дислокації згода Росії не потрібна – це суверенна справа України та її союзників.
Але з тих країн, відправлення військ яких нині обговорюється, коли війська цих держав були востаннє на українській території? Історична розвідка Радіо Свобода. Читайте і дивіться про це за лінком
ОГП: внаслідок масованої атаки дронами по Харкову постраждало 12 людей, серед них – двоє дітей
Зросла кількість постраждалих внаслідок масованої атаки Харкова силами РФ у ніч проти 1 березня, йдеться у повідомленні пресслужби Офісу генерального прокурора (ОГП).
«Російська армія здійснила масштабну атаку безпілотниками по Харкову - постраждали 12 людей, серед яких двоє дітей», – розповіли у відомстві.
За даними Офісу генпрокурора, РФ завдала масованого удару по трьох районах Харкова.
У Шевченківському районі влучання БПЛА зафіксовано в арку біля багатоповерхового житлового будинку. «Гострої реакції на стрес зазнала 6-річна дівчинка. Ще один удар прийшовся по медичній установі у центрі міста. Постраждали чотири жінки - пацієнтки цього медзакладу. Один з безпілотників поцілив у проїжджу частину поблизу автосалону та житлового комплексу», – зазначили у відомстві.
Також відомо, що російський дрон атакував територію садового товариства.
У прокуратурі кажуть, що у Київському районі Харкова безпілотник вдарив по непрацюючій офісній будівлі, яка вже неодноразово піддавалась ворожим обстрілам, ще один БПЛА поцілив у двоповерхове комерційне приміщення, пошкоджено багатоквартирні будинки, аптеки, кафе, магазини.
«Жінка зазнала гострої реакції на стрес. Чоловік та 6-річний хлопчик отримали поранення від скла, ще один чоловік вдарився головою під час вибуху», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці також зафіксували удар безпілотника по АЗС. «Трьом співробітникам надано медичну допомогу: їм діагностували гостру реакцію на стрес», – додали в Офісі генпрокурора.
У Новобаварському районі, за даними ОГП, дрон поцілив у приватний житловий будинок.
«На щастя, там нікого не було. Вибуховою хвилею також пошкоджено приміщення типографії», – зазначили в ОГП.
Раніше місцева влада повідомила про російську атаку «Шахедами» на Харків вночі проти 1 березня. Було відомо про 7 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Рубіо каже, що Зеленський має вибачитися за суперечку в Білому домі
Президент України Володимир Зеленський має попросити вибачення за поведінку під час зустрічі з президентом Дональдом Трампом, наголосив держсекретар США Марко Рубіо в програми The Source на телеканалі CNN.
Голова американської дипломатії закликав президента України вибачитися за те, що начебто перетворив зустріч в Овальному кабінеті на «фіаско для себе».
«Йому не слід було йти туди і ставати антагоністом», – сказав держсекретар.
Також Рубіо висловив сумнів щодо готовності Зеленського до мирних перемовин.
«Коли ви починаєте говорити про це агресивно – а президент укладає угоди, він укладав угоди все своє життя, – ви не збираєтеся садити людей за стіл переговорів. І тому ви починаєте думати, що, ймовірно, Зеленський не хоче мирної угоди. Він каже, що хоче, але, можливо, не хоче», – зазначив Рубіо.
Президент України Володимир Зеленський мав емоційну дискусію із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей ді Венсом щодо війни РФ проти України. Під час неї він, зокрема, сказав, що не прийме припинення вогню без гарантій безпеки.
Згодом Зеленський залишив Білий дім раніше, ніж було заплановано.
Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський не готовий до миру, якщо до нього залучені США. Він додав, що Зеленський проявив неповагу до США в Овальному кабінеті, і «може повернутися, коли буде готовий до миру».
Після зустрічі Зеленський вкотре подякував народу США та президенту країни. Згодом в інтервʼю Fox News він сказав, що «ми хочемо миру, тому я в США». Водночас назвав «дуже чутливим» питання припинення вогню без гарантій безпеки.
Зеленський зустрівся з українською громадою у Вашингтоні: подякував за підтримку у «непростий час»
У Вашингтоні президент Володимир Зеленський провів зустріч з українською громадою.
«Український дім у Вашингтоні. Зустрівся з українською громадою. Для нас дуже важливо, щоб Україна звучала й ніхто про неї не забував ні під час війни, ні після. Людям в Україні важливо знати, що вони не наодинці, що їхні інтереси у кожній країні, у кожному куточку світу представлені», – зазначив глава держави у телеграмі.
Зеленський зазначив, що подякував громаді за підтримку у «непростий час», за зусилля заради України, а також за «всебічну допомогу» – дипломатичну, фінансову, політичну та молитовну.
ISW: Росія продовжує демонструвати поглиблення відносин із супротивниками США
Попри зусилля президента РФ Володимир Путіна демонструвати готовність до переговорів із США, Росія «продовжує демонструвати поглиблення відносин із американськими супротивниками», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу 28 лютого провів зустріч з лідером КНР Сі Цзіньпіном і міністром закордонних справ КНР Ван Ї у Пекіні, щоб «обговорити питання двосторонньої безпеки, а також міжнародні та регіональні питання».
В огляді зазначають, що Шойгу і Сі також підкреслили необхідність продовження координації зусиль на «ключових міжнародних майданчиках», включаючи БРІКС і Шанхайську організацію співробітництва, а також дипломатичних зусиль щодо «вирішення української кризи» (війни Росії проти України – ред.).
Шойгу наголосив, що відносини між Росією і КНР начебто досягли «безпрецедентних» висот.
В ISW наголосили, що представники торгово-промислової палати Курської області 27 лютого підписали угоду про співпрацю з торгово-промисловою палатою Пхеньяна «з метою розвитку двосторонніх економічних зв’язків і розширення виробничих можливостей між підприємствами Курської області та Північної Кореї».
«Росія продовжує зараховувати себе до супротивників Сполучених Штатів, підкреслюючи важливість зміцнення і підтримки союзників і партнерів США, в тому числі України», – підсумували у звіті.
Раніше президент Росії Володимир Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін під час телефонної розмови, що відбулася 24 лютого, в третю річницю широкомасштабної війни РФ проти України, заявили, що вони «справжні друзі», які «підтримують один одного». Після переговорів в Ер-Ріяді між РФ і США Китай публічно заявляв, що підтримує діалог між Росією і Сполученими Штатами.
Попри таку публічну підтримку, аналітики й колишні чиновники сказали Радіо Свобода, що перспектива перезавантаження між двома державами також змушує Пекін «нервувати» через те, що він матиме менше важелів впливу на Москву, яка стає все більш економічно залежною від Китаю після початку повномасштабної війни проти України.
Китай позиціює себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн.
Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.
Раніше «Схеми» (Радіо Свобода) у своєму розслідуванні розповіли, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті заявляв, що Кремль, ймовірно, намагається показати, що Китай підтримує позицію Росії щодо війни проти України більше, ніж КНР готова публічно заявити.
У лютому на фронті зменшилась кількість бойових зіткнень, але стало більше російських авіаударів по позиціях Сил оборони, йдеться у повідомленні пресслужби Міноборони.
У відомстві кажуть, що у лютому відбулось 3 274 бойових зіткнення, а у січні – 5 087. У лютому російська тактична авіація скинула понад 3 522 КАБи. У січні сили РФ застосували близько 2 400 керованих авіаційних бомб, повідомили у Міноборони.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, «в лютому армія РФ зазнала значних безповоротних і санітарних втрат живої сили з 36 570 осіб. Це чисельність умовно трьох мотострілецьких дивізій».
Також, за даними Міноборони, у лютому Сили оборони знищили й уразили:
- 1 415 артсистем сил РФ. Такої кількості вистачило б на укомплектування понад 78 артилерійських дивізіонів (в артдивізіоні армії РФ - 18 стволів);
- 331 російський танк – умовно це 10 російських танкових батальйонів (у танковому батальйоні армії РФ – 31 машина);
- 596 бойових броньованих машин. Умовно – це кількість ББМ для майже трьох мотострілецьких дивізій армії РФ.
«У найкоротший місяць року наші захисники уразили найбільшу кількість автомобілів ворога за весь період від початку широкомасштабного вторгнення РФ – 3 472 одиниці автотранспорту та автоцистерн», – наголосили у Міноборони.
За даними Генштабу ЗСУ станом на 1 березня, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 875 610 своїх військових, зокрема 1050 – за останню добу. Також у відомстві кажуть, що сили РФ за добу втратили ще понад 10 танків і 15 ББМ.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Влада: Росія атакувала дронами Сумщину, пошкоджено 14 приватних будинків і заклад освіти
Внаслідок російського обстрілу дронами Роменського району на Сумщині пошкоджено 14 приватних будинків, повідомила у фейсбуці очільниця районної військової адміністрації Валентина Назаренко.
«Станом на 11:00 поліцією зафіксовано пошкодження по 14 приватних домоволодіннях і 3 комунальних приміщеннях, із яких один заклад освіти», – наголосила місцева чиновниця.
За словами Назаренко, мобільний ЦНАП прийняв 11 заяв про пошкодження.
Відомо також, що до робіт з ліквідації наслідків атаки РФ залучені рятувальники, працівники комунальних служб Роменської міської ради, товариство Червоного Хреста України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Боснійський серб Давор Савичич, який створив незадовго до початку повномасштабної війни Росії проти України батальйон найманців «Вовки», виявився полковником Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (більш відомого як ГРУ).
У вивченій Радіо Свобода базі пацієнтів медустанов Головного військово-медичного управління Міноборони РФ (ДВМУ), якою з нами поділився військовий медик Олексій Жиляєв, який дезертував у Францію, є також громадяни десятка з гаком країн далекого зарубіжжя, найбільше – непальців. Один із них докладно зафіксував у тік-тоці свою участь у війні та лікування у шпиталі.
Читайте і дивіться про це за лінком
Зеленський прибув до Великої Британії – медіа
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 1 березня, прибув до Великої Британії, пишуть місцеві медіа, зокрема, BBC, Sky News і The Guardian.
Видання Sky News публікує фото з лондонського аеропорту Станстед літака української делегації, яким, як зазначають, прибув український президент.
За даними CNN, очікується, що Зеленський у Великій Британії 2 березня візьме участь у саміті європейських лідерів щодо безпеки України і Європи, який організовує глава уряду країни Кір Стармер.
The Guardian пише, що перед запланованим заходом Стармер проведе переговори із Зеленським прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні.
Відомо також, що Стармер напередодні, після сварки у Білому домі, провів телефонну розмову з українським президентом і підтвердив, що «чекає на ньогона саміті в Лондоні».
Раніше, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський мав емоційну дискусію із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей ді Венсом щодо війни РФ проти України. Під час неї він, зокрема, сказав, що не прийме припинення вогню без гарантій безпеки.
Згодом Зеленський залишив Білий дім раніше, ніж було заплановано.
Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський не готовий до миру, якщо до нього залучені США. Він додав, що Зеленський проявив неповагу до США в Овальному кабінеті, і «може повернутися, коли буде готовий до миру».
Після зустрічі Зеленський вкотре подякував народу США та президенту країни. Згодом в інтервʼю Fox News він сказав, що «ми хочемо миру, тому я в США». Водночас назвав «дуже чутливим» питання припинення вогню без гарантій безпеки.
Лідери Молдови і Румунії підтримали Зеленського після суперечки з Трампом
Президентка Молдови Майя Санду і тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан відреагували на напружену розмову між Трампом і Зеленським у Білому домі, висловивши підтримку Україні, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода.
Санду наголосила на необхідності «справедливого і тривалого миру», застерігши від тимчасового перемир'я, яке піде на користь Росії.
Болоджан висловив жаль щодо відсутності домовленості між США та Україною про безпеку, але залишив надію на підписання відповідного документа у майбутньому.
Обидва лідери наполягали на гарантіях безпеки для України та виступали проти рішень, ухвалених без Києва.
Раніше, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський мав емоційну дискусію із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей ді Венсом щодо війни РФ проти України. Під час неї він, зокрема, сказав, що не прийме припинення вогню без гарантій безпеки.
Згодом Зеленський залишив Білий дім раніше, ніж було заплановано.
Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський не готовий до миру, якщо до нього залучені США. Він додав, що Зеленський проявив неповагу до США в Овальному кабінеті, і «може повернутися, коли буде готовий до миру».
Після зустрічі Зеленський вкотре подякував народу США та президенту країни. Згодом в інтервʼю Fox News він сказав, що «ми хочемо миру, тому я в США». Водночас назвав «дуже чутливим» питання припинення вогню без гарантій безпеки.
Армія РФ скинула на Донеччину 28 авіабомб: 119 пошкоджених будинків, є загиблі і поранені – поліція
Російські військові скинули 28 авіабомб на Донецьку область, йдеться у повідомленні Національної поліції 1 березня.
Правоохоронці кажуть, що внаслідок атаки РФ загинуло чотири людини.
«Унаслідок обстрілів, які російські війська здійснили по Донеччині, загинуло чотири людини, ще шестеро отримали поранення. У результаті атак було пошкоджено 174 цивільних об'єкти, з яких 119 - житлові будинки. Поліція зафіксувала воєнні злочини з боку окупантів», – зазначили у поліції.
Відомо, що у Лимані внаслідок атаки російського дрона загинуло двоє людей, які їхали на велосипедах.
«У Мирнограді окупанти скинули бомбу «ФАБ-250» і обстріляли артилерією, внаслідок чого загинула жінка. У Сіверську від бомбового обстрілу загинула одна цивільна особа. Крім того, по Костянтинівці російські війська здійснили 22 удари, з яких 19 були бомбовими. Двоє людей отримали поранення. Також травмовані мешканці Покровська, Ставків і Молочарки», – підсумували правоохоронці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Міноборони кажуть, що у лютому кодифікували понад 100 зразків озброєння
У лютому Міністерство оборони України кодифікувало понад сто зразків озброєння, йдеться у повідомленні пресслужби.
За даними відомства, понад 90% кодифікованого озброєння було вироблено в Україні.
У Міноборони уточнили, що насамперед йдеться про:
- безпілотні авіаційні комплекси і боєприпаси до них;
- системи радіоелектронної боротьби;
- засоби радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБЗ);
- автотехніку;
- авіаційне обладнання тощо.
«Для порівняння, торік за аналогічний період було кодифіковано близько 60 зразків ОВТ і лише близько третини з них були українського виробництва», – підсумували у відомстві.
Раніше уряд урегулював порядок закупівлі безпілотних систем та РЕБ вітчизняного виробництва, що діє протягом воєнного стану.
Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції розповів про українське виробництво зброї у 2024 році. За його словами, Україні вдалось виготовити:
- 154 артилерійські системи;
- 2,2 мільйона FPV-дронів;
- 100 тисяч далекобійних дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Генштаб повідомив про 57 бойових зіткнень на фронті за день
На фронті протягом дня було 57 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України станом на 16:00 1 березня.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 15 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій неподалік Нової Полтавки, Єлизаветівки, Променя, Покровська, Піщаного, Удачного, Преображенки, Богданівки, Андріївки та Улаклів. Сили оборони стримують натиск і відбили 13 атак противника, два боєзіткнення ще тривають. Крім того, авіація противника завдала ударів КАБами по Новопавлівці та Новоукраїнці», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за повідомленням, 10 боєзіткнень було на Торецькому напрямку, шість – на Лиманському, п’ять – на Новопавлівському, по три – на Гуляйпільському, Куп’янському, Оріхівському й одне боєзіткнення триває на Придніпровському напрямку.
«На Курському напрямку українські захисники відбили дев’ять атак противника, ще два боєзіткнення триває до цього часу, крім того, ворог завдав 14 авіаційних ударів, скинувши 17 КАБ, здійснив 210 артилерійських обстрілів по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні в Міноборони України повідомили, що в лютому на фронті зменшилася кількість бойових зіткнень, але стало більше російських авіаударів по позиціях Сил оборони.
У відомстві кажуть, що у лютому відбулось 3 274 бойових зіткнення, а у січні – 5 087. У лютому російська тактична авіація скинула понад 3 522 КАБи. У січні сили РФ застосували близько 2 400 керованих авіаційних бомб, повідомили у Міноборони.
У Румунії виявили російський дрон із вибуховим зарядом
У Румунії поблизу кордону з Молдовою виявили фрагменти російського безпілотника з вибуховим зарядом, який вирішили підірвати на місці, повідомило 1 березня румунське Міністерство оборони.
«За результатами проведених експертиз і аналізів встановлено наявність на борту активної бойової частини, яка підлягає контрольованому підриву на місці, щоб усунути небезпеку для місцевого населення», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, ділянка розташована приблизно за 500 метрів від кордону з Молдовою, в незаселеній місцевості, без елементів інфраструктури.
Румунія, член Європейського союзу і НАТО, яка має спільний кордон з Україною, за останній рік неодноразово заявляла про падіння фрагментів російських безпілотників на її території, коли Москва атакувала українську інфраструктуру.
На територію Молдови, розташованої між Румунією й Україною, також падали уламки російських безпілотників.
За підрахунками російського видання «Верстка», за час повномасштабної війни Росії проти України (станом на вересень 2024 року) уламки ракет і безпілотників понад 30 разів знаходили на території сусідніх країн, зокрема Румунії, Польщі, Молдови, Болгарії, Білорусі.
Порошенко відреагував на суперечку Зеленського і Трампа в Білому домі
Лідер опозиційної партії «Європейська солідарність» і п’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що не має наміру критикувати президента Володимира Зеленського через його суперечку в Білому домі з американським лідером Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей ді Венсом, і висловив сподівання, що голова держави має «План Б».
«Хтось чекав від мене критики Зеленського. Але ні, критики не буде, бо це не те, чого зараз потребує країна», – зазначив Порошенко у фейсбуці.
За його словами, відносини України і США – «це не стосунки лише Зеленського і Трампа», а відносини «двох великих народів, які знають, що демократія і свобода – не пусті слова ні для України, ні для США, ми не можемо дозволити собі розповсюджувати антиамериканські настрої».
«Ми дуже сподіваємося, що у президента Зеленського є «План Б». Віримо, що після зустрічі в Лондоні та Брюсселі, ми вийдемо з декількома важливими меседжами: Єдність Європи. Сподіваємося, що Європа надасть нам зброю, фінансування, посилить інвестиції в оборонну промисловість. Допоможе нам повернути за стіл переговорів наших американських партнерів. Потрібно відновлювати двопартійну підтримку США в парламентську дипломатію. Ми не можемо послаблювати нашу міць. Єдність всередині країни. Єдність у парламенті й переформатування уряду в уряд національної єдності. Третє, що ми хочемо почути: коли і як закінчувати війну? Не ховатися за гарантії безпеки», – зазначив Порошенко.
За його словами, гарантом безпеки України мають бути ЗСУ, які треба зміцнювати.
28 лютого, президент України Володимир Зеленський мав емоційну дискусію із президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом щодо війни РФ проти України. Під час неї він, зокрема, сказав, що не прийме припинення вогню без гарантій безпеки.
Згодом Зеленський залишив Білий дім раніше, ніж було заплановано.
Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський не готовий до миру, якщо до нього залучені США. Він додав, що Зеленський проявив неповагу до США в Овальному кабінеті, і «може повернутися, коли буде готовий до миру».
Після зустрічі Зеленський вкотре подякував народу США та президенту країни. Згодом в інтервʼю Fox News він сказав, що «ми хочемо миру, тому я в США». Водночас назвав «дуже чутливим» питання припинення вогню без гарантій безпеки.
Петро Порошенко у лютому заявляв, що його політична сила не ставить під сумнів легітимність президента Володимира Зеленського. Під час виступу з трибуни Верховної Ради він заявив, що не треба принижувати Україну «путінським наративом». Та заява пролунала на тлі нещодавнього запровадження РНБО санкцій щодо Порошенка.
Президент США Дональд Трамп 19 лютого назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором без виборів».
Зеленський, Трамп і Венс. На суперечку в Білому домі відреагували світові аналітики та ЗМІ
Емоційну перепалку у Білому домі 28 лютого під час зустрічі лідерів США та України, Дональда Трампа і Володимира Зеленського, прокоментували низка відомих у світі експертів.
Реагують на неї і світові ЗМІ. Читайте за лінком
«Росія проти Путіна». У Берліні пройшов марш російської опозиції
У Берліні 1 березня пройшов марш російської опозиції під гаслом «Росія проти Путіна». За оцінкою кореспондента Радіо Свобода, в ньому брали участь близько півтори тисячі осіб, організатори повідомляли про 3-3,5 тисячі.
Організаторами маршу виступили російські опозиціонери Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза і Юлія Навальна. Вони йшли на чолі основної колони.
Учасники маршу пройшли центром Берліна, зокрема повз посольство Росії. Завершилася акція біля Бранденбурзьких воріт.
У ході зі своєю символікою також взяли участь прихильники «Російського добровольчого корпусу» (РДК). Це воєнізований підрозділ, який складається переважно з росіян, що воюють на боці України.
Акції солідарності із берлінським маршем відбуваються і в інших містах. У Празі кілька десятків людей зібралися у центрі міста. У Єревані кілька десятків людей із антивоєнними гаслами зібралися неподалік російського посольства, повідомив кореспондент Радіо Свобода.