«Всі під’їзди до Костянтинівки контролюються російськими безпілотниками»: є загроза оточення?
На Донбасі Росія активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол та опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
У Часовому Ярі противник атакує із застосуванням бронетехніки та масовано обстрілює квартали. Біля Торецька армія РФ веде штурми з півночі – в напрямку Дачного й Диліївки, та з півдня – у районі Романівки. На схід під Покровська агресор просувається вздовж траси на Костянтинівку.
Про загрозу оточення міста Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з військовим аналітиком, ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом.
Федоров: через російську атаку дроном в Оріховому поранена 69-річна жінка
Через російську атаку дроном в Оріховому Запорізької області поранена 69-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували fpv-дроном, коли жінка йшла по вулиці. Пораненій надана вся необхідна допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони РФ заявило про збиття 159 українських БпЛА. Собянін каже про 11 дронів, які летіли до Москви
Міноборони Росії заявило про збиття 159 українських безпілотників за 12 годин.
Як повідомило у телеграмі російське військове відомство, з 8 ранку до 20:00 нібито було збито 159 безпілотників із України.
Зазначається, що найбільше дронів збили над територією Орловської області – 54 БпЛА. Також 22 – над Московським регіоном.
Мер Москви Сергій Собянін ввечері 22 травня заявив про відбиття атаки 11 безпілотників, які, за його словами, летіли на Москву. Про постраждалих чи руйнування він не повідомляє.
Українська сторона цих заяв наразі не коментувала.
Російські регіони, зокрема столиця РФ, третій день поспіль зазнають ударів безпілотниками.
21 травня влада Росії повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни, зокрема в Москві - за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Міністри G7 домовилися збільшити тиск на Росію, якщо не буде припинення вогню в Україні
Міністри фінансів G7 вітають зусилля, спрямовані на досягнення припинення вогню в Україні, та домовилися збільшити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій, якщо припинення вогню в Україні не буде.
«Якщо таке припинення вогню не буде досягнуто, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій», – йдеться в підсумковому комюніке за результатами зустрічі групи в Канаді.
Міністри фінансів країн «Групи семи» також підтвердили, що суверенні активи Росії в їхніх юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресію і не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.
За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття.
Ця заява пролунала на тлі посилення дипломатичних зусиль щодо припинення вогню в Україні та завершення війни. Зокрема, контактів Вашингтона щодо цього з Києвом та Москвою.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до максимально швидких кроків – реального припинення вогню й встановлення нової архітектури безпеки.
Москва не погодилася на пропозиції Вашингтона та Києва щодо припинення вогню. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що заклики до безумовного припинення вогню мають на меті переозброєння ЗСУ.
Міністри G7 домовилися збільшити тиск на Росію, якщо не буде припинення вогню в Україні
Міністри фінансів G7 вітають зусилля, спрямовані на досягнення припинення вогню в Україні, та домовилися збільшити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій, якщо припинення вогню в Україні не буде.
«Якщо таке припинення вогню не буде досягнуто, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій», – йдеться в підсумковому комюніке за результатами зустрічі групи в Канаді.
Міністри фінансів країн «Групи семи» також підтвердили, що суверенні активи Росії в їхніх юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресію і не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.
За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття.
Війська РФ посилили свої атаки на Курському напрямку – Генштаб ЗСУ
З початку доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення, повідомляється у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 22:00.
За даними штабу, російські війська посилили свої атаки на Курському напрямку, де сьогодні відбулося 20 боєзіткнень. Минулої доби на цій ділянці фронту було п’ять російських атак.
Але Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Тут противник здійснив 32 наступальні дії поблизу населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Малинівка, Звірове, Котлярівка, Даченське, Удачне, Троїцьке, Андріївка, а також у напрямках населених пунктів Промінь, Шевченко Перше, Миролюбівка. П’ять бойових зіткнень тривають дотепер.
На Лиманському напрямку за добу українські війська відбили 12 атак біля п’яти населених пунктів, а на Новопавлівському напрямку – 11 атак окупантів поблизу Костянтинополя та в бік Шевченка й Новополя.
Російські війська також не припиняють своїх атак на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.
За даними проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
«Стріляти неважко, ворог прийшов на мою землю» – гранатометниця зі Львова, медсестра Христина Омельченко
ЛЬВІВ – Медсестра, гранатометниця Христина Омельченко пішла служити добровольцем у 2014 році. Тоді у військкоматі їй відмовили у мобілізації. Оскільки вона – жінка. Тому Христина приєдналася до лав Українського корпусу «Правий Сектор».
Про найважчі моменти на війні, евакуацію під постійними обстрілами росіян, про те, чому не любить, коли у війську ділять на статі, Христина Омельченко розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
Початок повномасштабної війни Христина Омельченко зустріла, працюючи медсестрою у Львівській обласній лікарні, але залишила роботу і свій бойовий шлях продовжила на цей раз у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Спершу служила медиком, але мета була одна – стати гранатометницею.
У 2023 році вона отримала бойову посаду, а згодом стала командиром гранатометного розрахунку АГС.
8 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання на вогневій позиції, Христина Омельченко отримала важке поранення. Під час евакуації прощалася із життям. Але її врятували побратими і медики.
Позаду – рік реабілітації.
Нещодавно Христина Омельченко повернулася знову до цивільної медицини, в обласну лікарню. Хоча думками залишається зі своїми побратимами і з надією, що продовжить службу.
Христина Омельченко – палатна медсестра Львівської обласної клінічної лікарні. Була гранатометницею на фронті. Отримала важкі поранення
«Мене мучить совість, що я тут, а всі мої – там»
Шкутильгання ще видає поранення Христини Омельченко, але не заважає їй виконувати щоденні обов’язки медсестри у Львівській обласній лікарні. Замість коліна у неї встановлений протез і Христина самостійно розпрацьовує ногу. Жартує, що не матиме ревматизму.
«Один штир іде в одну кістку, другий – у другу. Це штучне коліно, яке накрите шкірою і зовні не видно. Нога давно не згиналася, зв'язки розучилися згинатися. Зараз моє завдання – навчити цьому ногу. Мені у Латвії поставили дуже якісний протез, який надає можливість згинати ногу. Просто треба всі тканини навколо нього розтягнути, зробити їх еластичними. Ще не спав набряк», – каже Христина Омельченко.
Далі читайте тут
Повітряні сили повідомляють про рух «Шахедів» у семи областях
Повітряні сили Збройних сил України вранці 23 травня повідомляють про рух запущених Росією ударних дронів «Шахед» у семи областях.
Зокрема, група БпЛА зафіксована у центрі Сумщини, рухаються курсом на Чернігівщину, ще одна група – на півночі Чернігівщини – курсом на захід.
«Кілька груп «Шахедів» – на півночі, в центрі й на півдні Чернігівщини – курсом на захід. БпЛА на півночі Київщини – рухаються уздовж кордону з Білоруссю у напрямку Житомирщини. «Шахеди» на півдні Київщини, півночі Черкащини – курсом на Канів. БпЛА на заході Полтавщини – курсом на Черкащину. Група «Шахедів» на межі Черкаської і Кіровоградської областей – курсом на захід», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними військових, «Шахеди» на півночі Дніпропетровської області прямують на Полтавщину.
У всіх згаданих областях, а також на Одещині діє повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дальній дрон чи «дрон-матка»? Як Росія дістає до траси на Краматорськ, що досі була тиловою
«Дорогою смерті» для автомобілів зробили російські ударні дрони ділянку траси «Краматорськ – Добропілля». Зауважмо: небезпека починається майже за 18 км від околиць Краматорська. Відстань до фронту звідси становить майже 30 км, що перевищує досяжність для fpv-дронів.
Чим важлива ця траса для постачання півночі Донеччини і як до неї дісталися російські БПЛА? Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Палаючі вантажівки та легковики на узбіччях колись безпечної траси з Краматорська на Добропілля. Від кінця квітня день від дня таких кадрів у соціальних мережах – все більше. Це наслідки атак російських дронів.
«Рух по трасі Добропілля-Краматорськ тимчасово обмежений через дронові атаки на село Андріївка», – попередили у Олександрівській селищній військовій адміністрації.
Обрізають Добропілля?
Траса Т0514 наразі з’єднує адміністративний центр Донеччини – місто Краматорськ – із Добропіллям.
Від початку активних бойових дій біля Покровська Добропілля стало останнім великим містом на шляху з Донецької до Дніпропетровської області.
Також Добропілля поєднане трасою Т0515 із Покровськом.
Війська РФ постійно завдають ударів по цивільній інфраструктурі цього містечка з використанням різних типів озброєнь: РСЗВ, керованих авіабомб, «шахедів» та іншого.
Далі читайте тут
РФ за добу втратила понад тисячу своїх військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 978 700 своїх військових, зокрема, 1050 – за останню добу – такі дані станом на ранок 23 травня навів український Генштаб.
Інші втрати РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танки ‒ 10841 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22575 (+1)
- артилерійські системи – 28165 (+43)
- РСЗВ – 1390 (+2)
- засоби ППО ‒ 1167
- літаки – 372
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 36945 (+148)
- крилаті ракети ‒ 3197
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 49407 (+139)
- спеціальна техніка ‒ 3895.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Війська РФ атакували залізницю в Чернівецькій області – УЗ
Російські військові атакували залізницю в Чернівецькій області, повідомила «Укрзалізниця».
«Внаслідок обстрілу пошкоджена залізнична інфраструктура, жертв і постраждалих серед працівників і пасажирів немає. Продовжуємо рух», – йдеться в повідомленні.
Деталей в УЗ не навели, обласна влада також не повідомляє про наслідки обстрілу.
Повітряна тривога в Чернівецькій області тривала приблизно годину удосвіта 23 травня – через російську атаку по Україні.
Повітряні сили повідомляють, що удар триває, у низці областей оголошена повітряна тривога через рух груп безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії заявляють про удар дронів по заводу, де виробляють батареї до безпілотників
У ніч на 23 травня Липецьку область Росії атакували безпілотники, ймовірно, вдаривши по заводу «Енергія» у місті Єлець, який виготовляє акумулятори і батареї для безпілотників, свідчать повідомлення місцевих жителів і влади.
Як пише Baza, внаслідок удару на підприємстві спалахнула пожежа. Повідомляють, що всіх працівників евакуювали. Місцеві жителі стверджують, що чули понад десять вибухів у небі.
Губернатор Липецької області Ігор Артамонов підтвердив атаку безпілотників на Єлець і заявив, що в результаті «падіння БпЛА й пожежі, яка виникла в промисловій зоні Єльця, постраждали вісім людей».
«Уламки впали в промисловій зоні, викликавши займання. На місці працюють оперативні служби, йде евакуація людей», – повідомив губернатор, додавши, що удар триває.
На Полтавщині через удар РФ знищена будівля підприємства, травмована людина – ОВА
Російські військові в ніч на 23 травня здійснили масований удар безпілотниками по Полтавщині, внаслідок чого є руйнування, одна людина травмована, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут.
«Внаслідок прямого влучання і падіння уламків у Кременчуцькій громаді знищено будівлю одного з підприємств. Виникла пожежа, яку локалізували підрозділами ДСНС. Вибуховою хвилею пошкоджено сім приватних домогосподарств. Відповідні служби продовжують роботу з подолання наслідків. Травми отримала одна людина, від госпіталізації відмовилася», – йдеться в повідомленні.
На Покровському напрямку за добу зафіксували 44 російські штурми – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 141 бойове зіткнення, найбільше російських штурмів було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 23 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 44 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Нова Полтавка, Єлизаветівка, Лисівка, Малинівка, Звірове, Котлярівка, Даченське, Удачне, Троїцьке, Андріївка, а також у напрямках населених пунктів Олексіївка, Промінь, Шевченко Перше, Миролюбівка», – йдеться в повідомленні.
21 штурм українські сили відбили на Курському напрямку, 14 – на Новопавлівському, 12 – на Лиманському напрямку, кажуть у Генштабі.
За даними командування, бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
Наймасштабніший за всю війну: що відомо про обмін полоненими 1000 на 1000
Україна та Росія домовилися про обмін полоненими після переговорів делегацій обох країн у Стамбулі 16 травня. Обмін, анонсований на «найближчий час», за повідомленнями представників української делегації на переговорах, може стати найбільшим в історії війни Росії проти України.
Що важливо знати про цей обмін, кого до нього включать та чи зможе він уможливити повернення не лише військових, а й цивільних полонених, читайте в матеріалі Радіо Свобода.
Президент України Володимир Зеленський 22 травня розповів, що провів нараду з підготовки обміну.
«Домовленість про звільнення 1000 наших людей з російського полону стала чи не єдиним реальним результатом зустрічі в Туреччині. Працюємо, щоб цей результат був забезпечений, – заявив Зеленський. – З’ясовуємо деталі по кожній людині, яку подали у списках із російської сторони».
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив 22 травня, що провів онлайн-розмову з дипломатичними представниками лідерів країн Північної Європи та Балтії.
«Координуємо наші позиції щодо переговорів про досягнення справедливого та сталого миру для України», – заявив Єрмак.
Він також додав, що наступна зустріч із представниками Росії на переговорах можлива після виконання домовленостей щодо обміну у форматі 1000 на 1000.
Раніше Зеленський на брифінгу журналістам заявляв, що нинішній обмін стосується військовополонених, пише Суспільне.
Обмін дітей на військовополонених він назвав несправедливим і таким, що суперечить законам, «навіть законам війни».
«З нашого боку, були сигнали щодо політв’язнів і журналістів. Я не хочу зараз заглиблюватися в деталі. Міняти дітей на військових... Якщо чесно, ми не підтримуємо такий підхід. Діти повинні повертатися, так? Саме за такими принципами зараз працює група під керівництвом Умєрова разом із представниками Служби безпеки та розвідки», – сказав президент.
Далі читайте тут
Фільм Радіо Свобода про масові вбивства в Бучі здобув золоту нагороду телекінопремії New York Festivals
Фільм-розслідування Української служби Радіо Свобода «Буча. Вбивство самооборонця Побігая» отримав у США золоту нагороду телекінопремії New York Festivals 2025 (New York Festivals TV & Film Awards) у номінації «Права людини». Про це повідомили організатори заходу.
Переможці телевізійної й кінопремії 2024 NYF були оголошені у Нью-Йорку ввечері 22 травня під час віртуального гала-вечора Storytellers.
«Буча. Вбивство самооборонця Побігая» – це друга частина розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові вбивства у місті Буча, що на Київщині, під час російської окупації у березні 2022 року. В ньому детально досліджуються обставини розстрілів і називаються імена російських військових, які можуть бути причетними до страти місцевого самооборонця Олексія Побігая.
Премія TV & Film Awards заснована в 1957 році. Серед цьогорічних переможців у різноманітних категоріях були Al Jazeera English, ARD, Voice of America, ABCTV, PBS, BBC, CGTN, Deutsche Welle, ESPN.
У Куп’янську через удар РФ тяжко поранені працівники комунального підприємства – ОВА
У Куп’янську внаслідок російського обстрілу вранці 23 травня тяжко постраждали двоє комунальників, один із чоловіків згодом помер у лікарні, за життя іншого зараз борються лікарі, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 9:20 ворог обстріляв Куп’янськ. Попередньо, окупанти завдали удару керованою авіаційною бомбою», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, потерпіли 60-річні чоловіки, працівники місцевого комунального підприємства.
На Івано-Франківщині повідомили про руйнування після удару РФ
Російські військові вранці 23 травня атакували дронами Прикарпаття, внаслідок чого є пошкодження будівель, повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
«Працювали Сили протиповітряної оборони. Наразі відомо про пошкодження будівель і транспортних засобів Коломийського району», – написала вона у телеграмі.
Даних про потерпілих голова ОВА не навела.
Повітряні сили ЗСУ від ночі повідомляли про рух запущених Росією дронів у низці областей України. Згодом стало відомо про пошкодження через обстріли залізничної інфраструктури на Буковині, знищену будівлю підприємства і травмовану людину на Полтавщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Київщині через російську атаку пошкоджені приватні будинки, автомобілі – ОВА
На Київщині внаслідок російських ударів пошкоджені житлові будинки в Обухівському районі, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, постраждалих серед населення немає, влучань в об’єкти критичної інфраструктури не було.
«Вранці ворог атакував Київщину ударними БпЛА. В області працювали сили ППО… В Обухівському районі унаслідок ворожої атаки пошкоджено сім приватних будинків, чотири автомобілі, гараж і господарські будівлі. У будинках вибиті вікна, пошкоджені фасади й покрівлі», – зазначили в ОВА.
Лавров назвав нереалістичним проведення зустрічі з Україною у Ватикані
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав можливе проведення зустрічі з представниками України у Ватикані нереалістичним.
«Уявіть Ватикан як місце проведення переговорів, трошки це неелегантно», – сказав Лавров, додавши, що йдеться про зустріч представників двох «православних країн» «на католицькому майданчику», і це буде «не надто комфортно» для самого Ватикану.
Він також заявив 23 травня, що терміни й місце зустрічі поки що не визначені, але зазначив, що робота над меморандумом із Києвом перебуває «на просунутій стадії» з боку Москви.
У своєму дописі на Truth Social після телефонної розмови з російським лідеро Володимиром Путіним 19 травня президент США Дональд Трамп заявив, що переговори між Росією і Україною «про припинення вогню і, що важливіше, про припинення війни» розпочнуться «негайно». Він згадав Ватикан як можливе місце проведення переговорів і підсумував: «Нехай процес почнеться!»
Путін після телефонної розмови з Трампом 19 травня сказав журналістам, що Росія та Україна «мають знайти компроміси, які влаштовують обидві сторони». За його словами, «РФ готова працювати з Києвом над меморандумом про майбутній мирний договір».
Із Києва й Москви не надходило повідомлень про нову зустріч, але 21 травня президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що сторони, ймовірно, проведуть «переговори на технічному рівні» наступного тижня, можливо, у Ватикані.
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков 22 травня заперечив інформацію про те, що Ватикан може прийняти російських й українських переговорників у червні. «Немає конкретної домовленості щодо наступних зустрічей, – сказав Пєсков журналістам у Москві 22 травня. – Їх ще належить узгодити».