На п'ятому році війни очільник Росії Володимир Путін не ризикнув навіть зімітивувати демократію напередодні вересневих парламентських виборів, наголошують експерти. Єдиній опозиційній ліберальній партії «Яблуко» суд забаронив брати участь у виборах, а аргументи, які були використані у суді, виявилися абсурдними навіть для прихильників російської влади.
Розповідаємо про це.
Під час восьмигодинного засідання у Верховному суді Росії, де вирішували, чи усувати від виборів найстарішу ліберальну партію країни, в якийсь момент заговорили про авторські права на радянську дитячу пісню 64-річної давнини «Пусть всегда будет солнце» – про мир, любов, сонце і маму.
Згодом юристи перейшли до фотографії атомного бомбардування Хіросіми, зробленої армією США у 1945 році. Пізніше мова зайшла про відоме Супрематизм – авангардний напрям у живописі з простими геометричними формами, як у художника Казимира Малевича часів Громадянської війни в Росії.
Якщо у вас виникло запитання, як саме це все стосується виборів у Росії і партії «Яблуко», – то таких як ви багато.
«Я справді не можу збагнути, що тут відбувається», – написав у у телеграмі колишній політичний радник Кремля Сергій Марков.
Позов проти «Яблука»
На перший погляд справа здавалася досить простою: ішлося про позов із вимогою не допустити партію «Яблуко» до висування кандидатів на парламентських виборах наступного місяця – перших від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році – через нібито порушення авторських прав та інші порушення. Позов подала невелика націоналістична партія.
10 серпня Верховний суд зрештою підтримав аргументи позивачів і заборонив «Яблуку» брати участь у майбутніх виборах у вересні.
Однак за цією справою стоїть глибша історія – про те, на які викрутаси пішла влада, щоб усунути політичне послання, яке відхилялося від єдиної виборчої лінії Кремля, передусім щодо війни проти України.
«Яблуко» зробило антивоєнне гасло «За мир і свободу» центральним у своїй кампанії до Держдуми.
«Змусивши Верховний суд скасувати реєстрацію «Яблука» на відверто надуманих підставах, Кремль виставив себе на посміховисько і продемонстрував власну слабкість», – сказав російський політолог із лондонської оргназіації «New Eurasian Strategies Center» Микола Петров.
«Це перша і дуже показова поразка Кремля на виборах до Держдуми, які стосуються не того, кого оберуть чи хто перебуватиме при владі, а іміджу».
«Майже смішно, що [позивачі] згадали порушення авторських прав як ще один аргумент, адже Росія як держава, м’яко кажучи, ніколи особливо не дотримувалася таких правил, – сказала експертка з Росії у Шведському агентстві оборонних досліджень Марія Енгквіст. – Коли з’являється нагода, у хід іде будь-яка формальність».
«Ідеться не про долю «Яблука», а про долю Росії»
У російській системі «керованої» або «суверенної» демократії «Яблуку» відведена роль ліберальної опозиції.
Раніше «Яблуку» та одному з його співзасновників Григорію Явлінському, принаймні на загальнонаціональному рівні, дозволяли отримувати обмежену кількість місць у парламенті. Вони могли символічно голосувати проти, створюючи видимість демократичної дискусії в законодавчому процесі. Їхній реальний вплив на законотворчість вважався мінімальним.
Як політична сила «Яблуко» не мало місць у Держдумі з 2003 року. Водночас окремі члени партії в різні роки ставали депутатами.
Минулого місяця підконтрольна Кремлю Центральна виборча комісія здивувала багатьох спостерігачів, зареєструвавши «Яблуко» для участі у виборах до Держдуми 18–20 вересня.
Коментуючи рішення Верховного суду, Явлінський виступив із незвично різкою критикою цього рішення, але прямо не згадував ані Кремль, ані президента Володимира Путіна.
«Ідеться не про долю «Яблуко». Ідеться про долю Росії», – заявив він.
Під час засідання 10 серпня адвокати «Яблука» заперечували проти позову, поданого партією «Родіна», яка, як і «Яблуко», також не має місць у Держдумі. Адвокати «Родіни» навели суду кілька прикладів нібито порушення авторських прав, які, на їхню думку, були підставою для усунення «Яблука» від виборів.
Одна з претензій стосувалася радянської дитячої пісні «Пусть всегда будет солнце». Адвокати «Родіни» стверджували, що її незаконно використали у відеоінтерв’ю «Яблука» з Явлінським.
Адвокати «Яблука» заявили, що слова пісні промовив журналіст під час розмови з Явлінським, а не використали їх як частину передвиборчих матеріалів. Син автора тексту пісні, в якій є рядок «Пусть всегда будет мама», пізніше заявив «Новій газеті Європа», що не заперечує проти такого використання – і навіть підтримує його.
Інший аргумент полягав у тому, що головний логотип «Яблука» нібито є копією більшовицького пропагандистського плаката 1919 року, створеного в межах авангардного мистецького напряму супрематизму.
Адвокати «Яблука» наголосили, що партія вже багато років використовує цей логотип на виборах – задовго до нинішньої кампанії.
Інші претензії «Родіни» стосувалися зображень голубів, які «Яблуко» використовувало у своїх агітаційних матеріалах як символ миру, а також фотографії танка серед соняшників. У «Родіні» заявили, що фото було взяте з газети «Комерсант» без зазначення джерела.
Адвокати «Яблука» зазначили, що насправді авторство зображення «Комерсанта» було вказано правильно.
Ще одне зображення, яке використовувало «Яблуко» і яке адвокати «Родіни» назвали вкраденим, – фотографія атомного бомбардування Хіросіми, зроблена армією США в останні дні Другої світової війни. У «Яблуці» заявили, що фото взяли з Бібліотеки Конгресу США і воно вже давно перебуває у суспільному надбанні. Станом на 12 серпня Кремль рішення суду не коментував.
«Яблуко»: безпечна вакцина?
Витіснене з Держдуми, «Яблуко» мало більше успіхів на виборах до регіональних парламентів і муніципальних рад. Наприклад, у Санкт-Петербурзі кандидати партії регулярно здобували кілька місць у міських законодавчих зборах.
Чи зможе партія вижити в довгостроковій перспективі – питання відкрите.
На думку її критиків, зокрема покійного борця з корупцією Олексія Навального та його прихильників, не повинна. Вони стверджували, що партію корумпувала або підпорядкувала собі система і що вона мала зникнути вже давно.
Політичні радники Кремля – так звані «політтехнологи» – розглядають «Яблуко» не лише як декоративний елемент, покликаний створювати видимість демократичного процесу. Партія також виконує роль своєрідного клапана для випуску невдоволення: вона дає росіянам можливість проголосувати за альтернативу й у законний спосіб висловити незгоду з Кремлем або пов’язаною з ним партією «Єдина Росія».
«Єдина Росія», яка має 310 із 450 місць у Держдумі, як очікується, і надалі домінуватиме.
«Вони планували використати «Яблуко» як безпечну вакцину – як ослаблений вірус із мінімальним впливом на електорат, – сказав голова партії Микола Петров. – Для цього всіх відомих і впізнаваних політиків «Яблука» усунули від участі за допомогою адміністративного тиску та кримінального переслідування. У результаті партійний список «Яблука» складається з молодих і маловідомих політиків».
Для прихильників «Яблука», багато з яких є лібералами старої школи з уже минулої епохи російської політики, зникнення партії стало б своєрідним Рубіконом – відкритим свідченням того, наскільки авторитарною стала країна.
«Хоча вся політична система в Росії зараз налаштована проти таких партій, як «Яблуко», мене дивує, що її не закрили раніше», – сказала експертка з Росії у Шведському агентстві оборонних досліджень Марія Енгквіст.
Водночас «Яблуко» привернуло увагу і молодших росіян, які виступають проти війни в Україні.
Опитування показують, що росіяни дедалі більше незадоволені війною, але Кремль не показує наміру її згортати, попри втрати, які, за оцінками, перевищили 1,5 мільйона людей. Як державні, так і незалежні соціологічні служби фіксують помітне падіння популярності Путіна.
Упродовж усього дня 10 серпня біля будівлі суду в Москві перебували сотні людей, багато з них – студенти. Вони стежили за перебігом засідання, роздавали яблука і чекали на рішення суду.
Серед переважно молодих учасників протесту був і саморобний плакат із написом: «Нам не потрібна Мала Токмачка» – ішлося про село на півдні України, яке перебуває на лінії фронту російського наступу.
Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення російська влада ухвалила законодавство, яке фактично криміналізувало майже всі антивоєнні висловлювання під приводом «дискредитації збройних сил».
«Яблуко» – не єдина антивоєнна політична сила, яка натрапила на глуху стіну.
На початку цього місяця Борис Надєждін, якого не допустили до участі в президентських виборах 2024 року проти Путіна через його антивоєнну позицію, заявив, що виїхав із Росії після того, як влада оголосила його «іноземним агентом». Це створило ризик порушення проти нього кримінальної справи. Він намагався зареєструватися для участі у вересневих виборах.
«Це показує, що політичне керівництво Росії й далі намагається балансувати у відносинах із суспільством, – сказала Марія Енгквіст. – Хоча влада не хоче опозиції, вона водночас потребує її, щоб створювати видимість легітимності. Для авторитарних держав це не рідкість».
«Не думаю, що це рішення матиме значний вплив на російську політику порівняно з тим, що ми вже спостерігаємо з 2022 року, – сказав російський політолог Володимир Гельман, який зараз живе у Фінляндії. – Радше я очікую подальшого посилення тиску на “Яблуко” і не виключаю, що партію взагалі можуть розпустити».
«Кремль наляканий», – заявила у відеозверненні вдова Олексія Навального Юлія Навальна, яка живе у вигнанні й очолила політичну організацію свого покійного чоловіка.
На рішення російського Верховного суду відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що Кремль боїться навіть формальної антивоєнної альтернативи на виборах:
«[Путін, – ред.] побоявся побачити у списку на виборах хоча б одну-єдину партію, яка б хоч щось говорила про необхідність миру, зняв партію Яблуко», – заявив президент України, коментуючи підготовку Путіним мобілізації.
Форум