Процес розширення ЄС у 2027 році буде складним: аргументи

Президент Фінляндії Александр Стубб виступає на форумі з питань розширення ЄС «Ширша Європа – сильніша Європа» у Брюсселі, Бельгія, 16 листопада 2026 року
Президент Фінляндії Александр Стубб виступає на форумі з питань розширення ЄС «Ширша Європа – сильніша Європа» у Брюсселі, Бельгія, 16 листопада 2026 року

БРЮССЕЛЬ - На щорічному форумі з питань розширення ЄС, який Європейська комісія провела 16 листопада в Брюсселі, лідери Євросоюзу та різних країн-кандидатів упевнено говорили про «більший і потужніший Євросоюз». Однак у 2027 році процес розширення ЄС навряд чи залишатиметься одним із головних питань на порядку денному. Чому?

І на що може сподіватися Україна?

Радіо Свобода зібрало аргументи.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала виявити «сміливість і далекоглядність, щоб побудувати більший Союз» і заявила: «Уперше за багато років перед нами відкрилася реальна перспектива розширення».

Президент Фінляндії Александр Стубб розмірковував про те, чи може Велика Британія знову приєднатися до ЄС, і напівжартома висловив сподівання, що Канада в майбутньому також зможе стати членом Союзу в тій чи іншій формі.

Що може завадити розширенню ЄС

Розширення ЄС навряд чи буде серед головних пріоритетів Європи на порозі 2027 року. Значною мірою це пов'язано з важливими виборами, які мають відбутися в ключових європейських країнах. Найважливішими з них стануть президентські вибори у Франції у квітні – травні.

Схоже, більшість посадовців ЄС уже змирилися з цілком реальною можливістю того, що права популістка Марін Ле Пен здобуде переконливу перемогу й прийде до влади. Ле Пен та її партія «Національне об'єднання» критично ставляться до будь-якого розширення ЄС, зокрема до вступу України, Молдови та країн Західних Балкан загалом.

Очікується, що її партія також зміцнить свої позиції на парламентських виборах, які відбудуться після президентських. Це потенційно може заблокувати навіть вступ Чорногорії – країни, яка є лідером у процесі євроінтеграції та сподівається приєднатися до ЄС у 2028 або 2029 році.

Згідно з Конституцією Франції, ратифікація договору про вступ будь-якої нової держави до ЄС потребує або проведення загальнонаціонального референдуму, або підтримки трьох п'ятих голосів в обох палатах парламенту – нижній, Національних зборах, і верхній, Сенаті.

Хоча основна увага прикута до Франції, є й інші приводи для занепокоєння.

В Італії Джузеппе Конте, лідер лівопопулістського «Руху п'яти зірок» і відкритий противник вступу України до ЄС, має реальні шанси стати прем'єр-міністром.

А в Польщі до влади може прийти уряд, сформований із правих партій, які схильні звинувачувати українських мігрантів, захищати місцевих фермерів від української сільськогосподарської продукції та робити історичні суперечності центральною темою відносин із Києвом.

Хто і як просувається до членства в ЄС

Саме тому Брюссель намагається досягти якомога більшого прогресу в процесі розширення протягом найближчих місяців.

Для Чорногорії це означає можливість уже цього тижня закрити ще чотири переговорні розділи.

Після цього залишиться лише шість розділів. Нинішнє ірландське головування в Раді ЄС вважає цілком реалістичним закрити їх до кінця року.

Тоді Литва, яка перебере ротаційне головування, зможе зайнятися двома останніми інституційними розділами (34–35). Це дозволило б підготувати договір про вступ Чорногорії до ЄС для підписання вже в червні.

Однак Україну та Молдову, які з 2022 року рухалися шляхом євроінтеграції пліч-о-пліч, невдовзі «розділять» у переговорному процесі. Але спочатку їм необхідно спільно відкрити два кластери, що залишилися, які охоплюють дев'ять переговорних розділів.

Президентка Молдови Мая Санду та прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявили на форумі, що сподіваються на відкриття цих кластерів до Різдва. Звісно, для цього потрібна одностайна згода всіх 27 держав – членів ЄС. Поки що Угорщина відмовляється дозволити Брюсселю надіслати так звані скринінгові листи щодо цих двох кластерів, що перешкоджає їхньому відкриттю.

За повідомленнями, Будапешт не висуває Києву нових політичних вимог. Натомість, як розповіли Радіо Свобода кілька джерел у ЄС на умовах анонімності, Угорщина прагне отримати додаткові кошти Євросоюзу, які досі залишаються замороженими через відступ попереднього угорського уряду від принципів верховенства права. Тому Угорщина може дати зелене світло вже цього тижня, що справді дозволило б відкрити всі переговорні кластери та розділи для обох країн ще у 2026 році.

Щойно всі кластери будуть відкриті, Молдова, очевидно, просуватиметься значно швидше. Європейська комісія фактично визнала це, коли цього місяця оприлюднила щорічний звіт про розширення разом із дорожніми картами на 2027 рік.

Щодо Молдови Єврокомісія розраховує закрити наступного року аж 25 із 33 переговорних розділів, які стосуються різних сфер політики. Для України відповідний показник становить лише дев'ять розділів.

Президент України Володимир Зеленський і президентка Молдови Мая Санду. Київ, 25 січня 2025 року
Президент України Володимир Зеленський і президентка Молдови Мая Санду. Київ, 25 січня 2025 року

Крім того, існують так звані проміжні контрольні критерії (у брюссельських коридорах відомі як IBAR), що стосуються верховенства права та основоположних прав. Молдова подала власну оцінку виконання цих критеріїв на початку місяця. Очікується, що Європейська комісія схвалить її пізніше в листопаді та передасть відповідні документи державам – членам ЄС.

Цю оцінку можуть затвердити вже на початку нового року. Позитивний висновок за процедурою IBAR є необхідною умовою для закриття будь-якого переговорного розділу. Щодо України повна оцінка може бути готова лише навесні, що створить розрив у темпах просування Києва та Кишинева.

Санду обережно висловилася щодо можливого розділення переговорних процесів, дипломатично зазначивши, що Кишинів «не змагається з жодною іншою країною-кандидатом». Вона додала: «Ми хочемо, щоб Україна просувалася вперед, адже було б чудово бути оточеними державами – членами ЄС».

Корецький, зі свого боку, заявив, що має нагальніші проблеми, ніж процес розширення ЄС, насамперед «щоденні російські атаки на Україну». За його словами, важко займатися політичною роботою, коли «повітряна тривога триває 20 годин на добу».

Він також додав, що Москва нині прагне «знищити все в Україні цієї зими», а також намагається скористатися дефіцитом українського державного бюджету, який перевищує 70 мільярдів євро.

ЄС сподівається частково покрити цей дефіцит за допомогою нового кредиту на 45 мільярдів євро, пропозицію щодо якого мають представити цього тижня.

  • Зображення 16x9

    Рікард Йозвяк

    Редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи​. Раніше працював кореспондентом РВЄ/РС у Брюсселі

​
XS
SM
MD
LG