«Центренерго» – крупний виробник електроенергії, до складу компанії входить три теплові електростанції: Зміївська, Трипільська та Вуглегірська. Це єдина компанія теплової генерації в Україні, контрольний пакет акцій якої досі належить державі. За останні п’ять років її намагалися приватизувати декілька разів, але безуспішно.
Так, поки компанія державна – на ній заробляють наближені до влади бізнесмени. Змінюється влада – змінюється і пул вигодонабувачів від роботи «Центренерго».
За часів президентства Віктора Януковича свої схеми заробітку тут реалізовувала «Сім’я». За часів президентства Петра Порошенка «Центренерго», як показували журналістські розслідування, контролював його армійський товариш – Ігор Кононенко, а заробляли структури бізнесмена Віталія Кропачова, хоча він і відмовлявся визнавати себе монополістом.
З приходом до влади Володимира Зеленського, ця практика продовжилась. «Центренерго» влітку 2019 року перейшло під контроль олігарха Ігоря Коломойського, хоча сам олігарх це заперечує.
Пізніше президент пообіцяв велику приватизацію – зокрема, і «Центренерго».
Перші кадрові зміни на держпідприємстві відбулись наприкінці травня 2020 року. Тоді Фонд державного майна зміг провести зміну керівника цього підприємства – хоч і зі скандалом, протистояннями та «мінуванням» суду. Поки що рано говорити, яких управлінських рішень можна чекати від новопризначеного керівника.
Але вже можна підвести підсумки роботи «Центренерго» за перший рік президентства Зеленського. Що дає підстави говорити про те, що саме структури Коломойського заробляли на державному підприємстві? Які схеми тут панували? Та про які суми збитків для держави може йтися? Розбиралися журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).
«Центренерго» – це центр корупції. За оцінкою фахівців близько 100 мільярдів гривень було виведено в різні способи з цього підприємства з 2004 року», – каже голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.
Історично існувала основна схема заробітку приватних структур на державній компанії. Це – корупційні домовленості щодо того, хто саме буде постачати сировину (вугілля або газ) на теплову станцію для виробництва електроенергії: коли менеджмент обирає потрібних контрагентів і купує у них вугілля за завищеною ціною, вимиваючи гроші з державного рахунку, і поповнюючи приватні.
За часів президента Петра Порошенка основним вигодонабувачем від цих схем було прийнято вважати бізнесмена із Торезу Віталія Кропачова, розповідає журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний.
«Ідеться про операції з вугіллям. Тоді актуальним був Віталій Кропачов. При особистих зустрічах він завжди це заперечував, але суть була в наступному. Його вуглезбагачувальні фабрики отримували вугілля від держшахт, отримували за свою процедуру зі збагачення певні гроші. Вони, як правило, були точно не менші, ніж на ринку. Плюс у нього з'являлася можливість продавати «Центренерго» вугілля за предоплатами. Тобто такий собі в умовах нестабільної країни стабільний бізнес», – зазначає Дмитро Рясний.
Після часткового запровадження ринку електроенергії у 2019 році, коли генеруючі компанії отримали змогу підписувати договори напряму зі споживачами, поле для корупційного маневру розширилось у бік можливості продавати електроенергію задешево «обраним» клієнтам. На цьому тлі були винайдені і ще більш вишукані схеми.
Які з цих схем «освоїли» структури з орбіти олігарха Ігоря Коломойського?
Журналісти «Схем» отримали від джерел у податковій та проаналізували документи про фінансово-господарську діяльність «Центренерго» за 2019-2020 роки, а саме про те, який товар, у кого та за якою ціною закуповувало державне підприємство.
Постачання сировини
Влітку 2019 року держкомпанію очолив Володимир Потапенко, якого Коломойський назвав «зрозумілою» йому людиною.
З приходом нового менеджменту на «Центренерго», держкомпанія отримала нових постачальників вугілля.
Зокрема, з жовтня минулого року одним із найбільших постачальників сировини стало ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл», яке раніше не було помічене у продажу вугілля на підприємство. Ця одеська компанія спеціалізується на перевалці і транспортуванні нафти – знайомому для олігарха бізнесі, яким він займається багато років. Записана «Синтез Ойл» на чотири кіпрські фірми (Prescona Management Ltd, Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd, Inofos Management Ltd) і входить до складу Одеського перевалочного комплексу, що контролюється так званою групою «Приват» на чолі з Ігорем Коломойським.
Три з чотирьох кіпрських фірм – Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd та Inofos Management Ltd – фігурували в оприлюдненому реєстрі фінансово-промислових груп та юридичних осіб Державної податкової служби України як компанії-нерезиденти бізнес-групи Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.
Крім того, співзасновником Portial Trading Ltd виступають фірми Visic Investments Ltd та Marigold Trust Asset Management. Обидві фігурували у списку компаній Ігоря Коломойського і його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова у позові «Приватбанку», поданому у США. Також Marigold Trust Asset Management була присутня у засновниках усіх чотирьох кіпрських компаній, на які записана «Синтез Ойл».
Раніше «Синтез Ойл» підозрювалася в участі у схемах щодо заробітку на іншому держпідприємстві. У 2016 році прокуратура спільно з СБУ проводили обшуки в офісі фірми в рамках розслідування справи щодо розкрадання коштів в особливо великих розмірах посадовими особами держкомпанії «Укртранснафта», коли її очолював лояльний до Ігоря Коломойського Олександр Лазорко. Але згодом кримінальне провадження закрили, повідомивши про відсутність складу кримінального правопорушення.
Цікаво, що саме на компанію «Синтез Ойл» був зареєстрований Volkswagen Multivan – автівка з охороною, яка супроводжувала Володимира Зеленського під час президентської кампанії на початку 2019 року.
За пів року роботи з «Центренерго» – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Синтез Ойл» у постачанні вугілля на держкомпанію склала понад 25%. Тобто компанія з орбіти олігарха поставила кожну четверту тонну вугілля на держкомпанію. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 млрд гривень.
Ціни на вугілля від цього постачальника подекуди відрізнялися від середньо ринкових. Наприклад, у січні 2020-го «Центренерго» купувало у «Синтез Ойл» тонну вугілля марки «Г» та «Т» за 2,2 тисячі гривень, в той час як на ринку можна було придбати за 1,85 тисячі гривень, тобто дешевше на 20%.
«На початку року на Українській енергетичній біржі було проведено купівлю-продаж двох доволі великих лотів – 10 тисяч тонн і 15 тисяч тонн. Покупцем виступила Калуська ТЕЦ. І ціна за двома лотами склала 1850 гривень за тонну. Якщо ми візьмемо «Центренерго», то у січні компанія купила вугілля цієї ж марки «Г», але за цінами суттєво вищими. Приблизно на 20-25% закупівля вугілля обійшлася для «Центренерго» дорожче у січні, ніж, наприклад, для Калуської ТЕЦ», – каже директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль.
«Схеми» надіслали запит із запитаннями до «Синтез Ойл», відповіді наразі не отримали.
Ще одна фірма, пов’язана з Ігорем Коломойським, яка почала продавати вугілля «Центренерго» зі зміною влади та менеджменту – ТОВ «Рекорд Сістем».
Власник і директор компанії – 29-річний одесит Роман Фесенко. Він особа непублічна. До цього, судячи з даних реєстру юридичних осіб, бізнесом не керував і не володів, навчався в Одеському технікумі залізничного транспорту. Його прізвище навряд чи щось скаже чи пояснить причини успіху «Рекорд Сістем».
Куди більше може сказати адреса реєстрації фірми – Одеса, будинок 54 на вулиці Вапняній.
Відповідно до даних реєстру юридичних осіб, це спільна із кількома відомими на ринку компаніями адреса. Зокрема, там зареєстроване ТОВ «Нефтекс». Володіє цією компанією ПАТ «Ексімнафтопродукт», яке контролюють п’ять кіпрських компаній (Prescona Management Ltd, Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd, Inofos Management Ltd, Conlar Holdings Ltd). «Ексімнафтопродукт», як і «Синтез Ойл», входить до складу Одеського перевалочного комплексу, що контролює так звана група «Приват» на чолі з Ігорем Коломойським.
За адресою реєстрації «Рекорд Сістем» також прописана профспілкова організація ПАТ «Одесанафтопродукт», яка теж є частиною Одеського перевалочного комплексу.
Як у випадку із «Синтез Ойл», раніше фірма «Рекорд Сістем» не була помічена у постачанні вугілля на «Центренерго», і почала працювати з держкомпанією також з жовтня 2019 року.
У відповідь на запитання журналістів про причини успіху компанії Роман Фесенко заявив, що це «комерційна таємниця», на інші запитання відповідати відмовився і попросив надіслати письмовий запит поштою на адресу реєстрації компанії.
«Схеми» проаналізували, що за півроку роботи з «Центренерго» – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Рекорд Сістем» у постачанні вугілля на держкомпанію склала понад 34% або кожна третя тонна. Загальна сума контрактів між «Рекорд Сістем» та енергокомпанією перевищила 2,4 млрд гривень.
Ціни на поставки теж були значно вищими за ринкові. Наприклад, у березні компанія постачала суміш газових видів вугілля на станції «Центренерго» за середньою ціною у майже 2,6 тисяч гривень, тоді як її найближчі конкуренти – за 1,9 тисячі. А ринкова пропозиція на подібне вугілля була на рівні від 1,68 тисячі гривень за тонну. Аналогічна ситуація із завищенням ціни відбулася і в січні, і в лютому – тоді як на біржі вугілля торгувалось за ціною 1,85 тисячі гривень за тонну, «Рекорд Сістем» продавало його «Центренерго» за 2,34 тисячі та 2,41 тисячі відповідно. Тож, виходить, фірма подекуди продавала паливо державній компанії із понад 50% націнкою.
Таким чином, за останній час тільки дві компанії з орбіти Коломойського – «Синтез Ойл» та «Рекорд Сістем» – продали «Центренерго» вугілля на суму понад 4 млрд гривень.
«Схеми» звернулись за коментарем до Ігоря Коломойського щодо його причетності до вищезгаданих компаній: «Я не маю стосунку до діяльності компаній, в яких я є акціонером. Я не ухвалюю управлінські рішення. Я в компанії «Синтез Ойл» наче акціонер, але я в цьому не впевнений».Також Коломойський заперечив свій зв'язок з «Рекорд Сістем» та повідомив, що йому невідомо про постачання вугілля його компаніями на «Центренерго».
У свою чергу олігарх зазначив, що за останні пів року на станції «Центренерго» вугілля постачали лише державні шахти та компанії, пов’язані з Рінатом Ахметовим.
Дійсно, третім найбільшим постачальником вугілля на «Центренерго» також є ТОВ «Д.Трейдінг», кінцевим бенефіціаром якого є інший олігарх – Рінат Ахметов. Але, на відміну від Коломойського, Ахметов володіє найбільшими вугледобувними підприємствами, на які припадає понад половина видобутку вугілля в Україні. В той час як структури з орбіти Коломойського перепродають вугілля. Де вони його беруть? Частково – це вугілля видобуте в Україні, в тому числі на державних шахтах, а частково – імпортоване з Росії, про що свідчать дані митної служби України.
Відповідно до інформації від джерел з податкової, за пів року роботи з «Центренерго» – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Д.Трейдінг» у загальних поставках вугілля на «Центренерго» склала понад 20%. Загальна сума контрактів перевищила 1,3 млрд гривень. При цьому ціни, за якими «Д.Трейдінг» постачав вугілля на «Центренерго», також в окремих випадках суттєво відрізнялися від ринкових. Наприклад, у вересні-жовтні «Д.Трейдінг», згідно із податковою звітністю, продавав вугільну продукцію на станції держкомпанії за 2,2 тисячі за тонну, тоді як на аукціоні Української енергетичної біржі у вересні теплові електростанції ДТЕК закуповували вугілля майже на 10-20% дешевше.
«Схеми» також відправили у ДТЕК окремий запит. На питання, як «Д.Трейдінг» вдалося продавати на «Центренерго» вугілля дорожче за ринкові ціни, там відповіли, що «згідно політики компанії «Д.Трейдінг» не коментує умови комерційних контрактів». А на уточнення, яку частку із загального продажу вугілля компанією «Д.Трейдінг» займає «Центренерго», зазначили: «Обсяги постачання вугілля є комерційною інформацією, яку компанія не в праві розголошувати».
Газ – теж паливо
Приватні структури заробляють на торгівлі з «Центренерго», постачаючи не лише вугілля, але й природний газ, який також використовується в якості сировини для виробництва електроенергії.
У 2019 році «Центренерго» купляло природний газ напряму в державного НАК «Нафтогаз України» через його 100-відсоткову дочірню компанію – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». У цьому році ситуація кардинально змінилася. З січня 2020-го новим постачальником природного газу для «Центренерго» стала маловідома фірма ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Відповідно до інформації від джерел з податкової, у січні-травні 2020 року «Юнайтед Енерджі» продало «Центренерго» щонайменше 22,6 млн кубометрів газу на загальну суму понад 103 млн гривень. Ще 14 млн гривень держкомпанія заплатила цій приватній фірмі за замовлення (бронювання) потужностей.
Компанія «Юнайтед Енерджі» не займається видобутком газу. Звідки ж вона бере його для постачання на «Центренерго»?
За даними джерел на енергоринку, «Юнайтед Енерджі» продавало ресурс іншої напівдержавної компанії – «Укрнафти». Контрольний пакет акцій «Укрнафти» належить державі, але понад 42% акцій контролюють структури, кінцевим бенефіціаром яких є, в тому числі, Ігор Коломойський.
Навіщо одній напівдержавній компаній – «Укрнафті» – постачати природний газ іншій державній компанії – «Центренерго» – через посередника – приватну фірму «Юнайтед Енерджі»?
Відповідно до інформації від джерел з податкової, у січні «Укрнафта» продала «Юнайтед Енерджі» газ за ціною 3,5-3,9 тисячі гривень за тисячу кубометрів. У той же час, «Юнайтед Енерджі» поставила газ на «Центренерго» на 33-49% дорожче – 5,2 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Тобто «Укрнафта» недоотримала щонайменше третину грошей з кожної проданої через «Юнайтед Енерджі» тисячі кубометрів газу.
«Трейдер купував газ в «Укрнафти» з дисконтом мінімум 35-40% від ціни, яка складалася на оптовому ринку. Якщо ми порівнюємо з такими індикаторами, як ціни «Нафтогазу» або ціни на енергетичній українській біржі, і продавав цей газ вже безпосередньо «Центренерго» теж з невеликим дисконтом десь 10-15%. Тобто можна припустити, що значну частину прибутку забирав цей трейдер, а не «Укрнафта», – коментує аналітик DiXi Group Роман Ніцович.
Що це за фірма «Юнайтед Енерджі», яка купляє задешево газ в «Укрнафти» і продає його зі значною націнкою «Центренерго»? Власник і директор «Юнайтед Енерджі» – 46-річний киянин Андрій Короткевич-Лещенко, який раніше працював у дочірніх структурах НАК «Нафтогаз України».
Сама фірма має київську прописку – вулиця Левандовська 8-А, яка схожа лише на юридичну адресу. Адже за місцем реєстрації знайти офіс «Юнайтед Енерджі» журналістам не вдалося. За цією ж адресою зареєстрована інша фірма, співвласником якої є також Короткевич-Лещенко, «Укр-Альянс Груп». У 2018 році ця компанія на тендерах в системі ProZorrо для підтвердження наявності у неї газу надавала документи щодо походження сировини від ПрАТ «Укрнафтобуріння» Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинника.
«Схеми» намагалися поспілкуватися з Андрієм Короткевичем-Лещенком стосовно діяльності компанії «Юнайтед Енерджі». Однак на дзвінки та повідомлення він не відповідав.
Аналіз «Схем» документів про фінансово-господарську діяльність «Юнайтед Енерджі» за грудень 2019 – травень 2020 років виявив зв’язок зі структурами олігарха. Адже основними постачальниками газу для цієї фірми в той період стали два підприємства – крім уже згаданої «Укрнафти», від якої поступило понад 72% сировини, «Представництво «Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед», частка якої в поставках склала 22%. Остання зареєстрована на Кіпрі, а українські видання «Дзеркало тижня» та «Бізнес Цензор» вказували на афілійованість цієї компанії з Ігорем Коломойським.
Примітно, що, згідно з цими документами, покупцями значних об’ємів газу та електроенергії у «Юнайтед Енерджі» є також і інші підприємства, пов’язані із Коломойським. Це Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, Нікопольский та Запорізький заводи феросплавів, «Дніпроазот», «Укртатнафта», «Ексімнафтопродукт», «Нафтохімік Прикарпаття», «Одесанафтопродукт», «Нафтопереробний комплекс-Галичина» та вже згаданий «Синтез Ойл».
Ігор Коломойський в коментарі «Схемам» заперечив свій зв’язок із компанією «Юнайтед Енерджі». Водночас схему перепродажу газу «Укрнафти» через посередника на «Центренерго» пояснив так: «Укрнафта», напевне, вимагає передоплату, а «Юнайтед енерджі», напевно, віддає з відтермінуванням платежу, як це прийнято на газовому ринку».
В «Укрнафті» письмово відповіли на питання «Схем», підкресливши, що вимагають публікації повного тексту відповідей. Редакція повністю передає зміст відповідей, які стосуються теми публікації.
«Починаючи з 2018 року, ми працювали з багатьма трейдерами, при цьому «Юнайтед Енерджі» запропонував найвигідніші умови: попередня оплата до початку місяця поставки, гарантований викуп ресурсу місяця та використання формульного ціноутворення на базі імпортного паритету», – так в «Укрнафті» пояснюють співпрацю з донедавна маловідомою фірмою.
У компанії також підкреслюють: «ПАТ«Укрнафта» продає газ за ринковими цінами. Під час продажу газу використовується формула розрахунку ціни від котирувань європейського хабу».
На уточнення, чому «Укрнафта» не постачає природний газ напряму на «Центренерго», в компанії відповіли: «По-перше, «Укрнафта» готова продавати газ будь-якому трейдеру, готовому здійснювати покупку на вищевикладених умовах. По-друге, ПАТ «Укрнафта» не має відомостей щодо подальшої реалізації газу компаніями, які придбали останній у ПАТ «Укрнафта». По-третє, «Центренерго» не зверталися до нас із приводу купівлі природного газу».
Отримати коментар Володимира Потапенка, який до кінця травня 2020 року виконував обов'язки генерального директора «Центренерго», а нині – член дирекції держкомпанії, «Схемам» поки не вдалось. На дзвінки журналістів він не відповів.
Велика приватизація
За умов нинішньої моделі управління в країні, чи держава – найкращий власник? Утім, виставлення на продаж «Центренерго» багато разів зривалось. Чи не тому, що цю держкомпанію використовують наближені до влади бізнесмени, впроваджуючи тут свої схеми, вимиваючи гроші з компанії, яка належить усім українцям?
Так, у червні 2019 року на посаду виконувача обов'язків генерального директора «Центренерго» призначили Володимира Потапенка, колишнього заступника директора Вуглегірської ТЕС. Коломойський в одному зі своїх коментарів ЗМІ назвав Потапенка «зрозумілою йому людиною».
Коли наприкінці 2019-го у Фонд держмайна зайшла нова команда, його керівник Дмитро Сенниченко заявив про заплановану велику приватизацію, в тому числі і «Центренерго». І оголосив, що держава повертає собі контроль над цим підприємством – через зміну керівництва.
Утім, ці кадрові спроби постійно блокувалися. Зокрема, будівля Фонду держмайна кілька разів мінувалася, коли там мали відбутися збори наглядової ради «Центренерго». Через це Фонд, за словами Сенниченка, взагалі не мав уяви, що відбувається на підприємстві останній рік.
«Підприємство «Центренерго» з 2004 року становило такий собі осередок, центр корупції… За оцінкою фахівців, біля 100 мільярдів гривень було виведено в різні способи з цього підприємства з 2004 року. 17 тисяч 300 судових справ зареєстровано в Єдиному реєстрі щодо цього підприємства. Було декілька спроб невдалих зробити приватизацию і було декілька спроб зупинити приватизацію і зупинити саме підприємство. Це все залишилось в минулому», – переконує голова ФДМУ.
Незважаючи на опір з боку лояльного до Ігоря Коломойського менеджменту «Центренерго», наприкінці минулого тижня – 29 травня Фонду держмайна таки вдалося змінити керівника держкомпанії. Новим очільником «Центренерго» став Олександр Корчинський.
Ігор Коломойський на питання журналістів, як він ставиться до зміни керівництва «Центренерго», відповів «позитивно» і назвав нових очільників «теж зрозумілими».
«Пан Корчинський зараз призначений керівником «Центренерго». Пан Потапенко, яким Фонд держмайна незадоволений, чомусь призначений членом дирекції, – каже журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний. – Як мінімум це говорить про те, що досягнутий якийсь компроміс між державою і Коломойським. Найкраще це буде зрозуміти – чи змінить «Центренерго» схеми закупівель і підвищить економічну ефективність в операціях з вугіллям і електроенергією. Якщо схема не зміниться, заробітки не з'являться, значить нічого не змінилося».
У свою чергу голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко переконує: наступним кроком буде встановлення реального стану «Центренерго» і перетворення компанії з «чорної діри українського бюджету, де зникли близько 100 млрд гривень з 2004 року» на привабливий для приватизації об’єкт.
