Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Під час агітації в центрі української столиці напередодні референдуму за незалежність України. Київ, 30 листопада 1991 року
В окупованому Криму 20 січня відзначили 29-у річницю референдуму про відтворення Кримської автономії. До анексії півострова ця дата відзначалася як День Автономної Республіки Крим. У 1991 році на загальне голосування було винесене питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб’єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?». Позитивно на це запитання відповіли понад 92% від тих, хто проголосував. Про значення цього референдуму для подальшої історії півострова йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський історик, директор підконтрольного нині Москві Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін, який очолив цей музей задовго до 2014 року, розповів Крим.Реалії про важливий контекст референдуму 1991 року.
Ми йшли на референдум із надією, що Крим буде повноцінним суб’єктом оновленого Союзу. Звісно, нічого не вийшло
Андрій Мальгін
«Отримання Кримом автономії у 1991 році було частиною так званого Новоогарьовського процесу напередодні укладання нового Союзного договору. Саме під час обговорення майбутнього країни в містечку Ново-Огарьово під Москвою пролунала пропозиція долучити до оновленого Союзу автономні республіки поряд із усіма іншими. Коли в Криму проходив референдум, мався на увазі саме ця ідея, що півострів стане союзною республікою. Ми йшли на референдум із надією, що Крим буде повноцінним суб’єктом оновленого Союзу. Звісно, нічого не вийшло, а підсумком референдуму стала автономна республіка у складі України. Можна сказати, що хтось був обманутий у своїх очікуваннях. Для мене було важливо, що Крим отримує підвищення статусу, а в складі якої саме держави ‒ вже друге», ‒ каже він.
Дмитро Бєлик, якого в Росії і окупованому Криму називають «депутатом Державної думи Росії» від анексованого українського Севастополя, в інтерв’ю агентству «РИА Новости Крым» сказав, що в 1991 році кримчани нібито висловили проросійські погляди.
Дмитро Бєлик
«Люди голосували за автономію у складі Росії як суб’єкта Союзу РСР, а в підсумку півострів і Севастополь залишилися у складі України. Ми попалися на виверти підступних, хитрих українських політиканів, які перекрутили результати того референдуму, півострів був силою переведений під юрисдикцію України, всупереч думці людей», ‒ стверджує російський діяч із Криму (на час референдуму Крим уже давно був під юрисдикцією України ‒ ред.).
За словами Бєлика, перебуваючи у складі України, жителі Криму продовжували «боротися за повернення додому», тому «референдум» 2014 року став «логічним продовженням» цього.
Кримський історик, який живе в Києві, Олександр Севастьянов називає такі міркування помилковими.
Ми маємо справу зі створенням нового історичного міфу, нібито 20 січня 1991 року ‒ перший крок до тих подій, які сталися у 2014-му
Олександр Севастьянов
«Ми маємо справу зі створенням нового історичного міфу, нібито 20 січня 1991 року ‒ перший крок до тих подій, які сталися в 2014-му. Але очевидно, що за всього досить розмитого формулювання чиновниками обласного комітету КПРС у бюлетені, ми не можемо сказати про те, що це відображало бажання опинитися в Росії. Тоді, незважаючи на явну кризу Радянського Союзу, не йшлося про його розпад! Адже після січня був березень, коли люди проголосували за його збереження. Але ніхто не скасував того факту, що Кримська область, а згодом автономія, входила до складу УРСР. До того ж усі наступні події відбувалися відповідно до законодавства СРСР, і ніхто ні в його керівництві, ні в керівництві Української РСР не перешкоджав імплементації референдуму. Тому ми бачимо певну тенденцію до створення історичного міфу», ‒ каже історик.
Олександр Севастьянов підкреслює, що РРФСР в особі Бориса Єльцина і УРСР в особі голови Верховної ради Леоніда Кравчука підписали документ про відсутність територіальних претензій, зокрема й щодо належності Криму і Севастополя Україні.
Це спроба витіснити оцінку подій 2014 року
Олександр Севастьянов
«Закон зворотної сили не має. Так, колись автономія була у складі РРФСР, але потім опинилася у складі УРСР. Якщо заперечувати останнє, за такою ж логікою ми мали б відновлювати кримськотатарську державність у вигляді Кримського ханства. До того ж новий Союзний договір, де в автономних республік були б розширені повноваження і права на власну зовнішню політику, так і не був підписаний, тому всі подальші ідеї й здогади не мають під собою підстав. Ми маємо справу з актуальним історичним процесом. А зараз Сергій Аксьонов (голова російської влади в Криму ‒ ред.) говорить навіть про нібито анексію півострова Україною, в той час як УРСР не вводила до Криму війська, не впливала на референдум, не проводила силових акцій. Мені здається, це спроба витіснити оцінку подій 2014 року», ‒ каже він.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров пояснює, чому кримські татари консолідовано виступили проти того референдуму.
Той референдум був невиправданим, його не можна було проводити
Рефат Чубаров
«Насправді референдум 20 січня 1991 року і подальше надання Криму автономії стали одними з перших у ланцюжку дій, які згодом принесли нещастя 2014 року. Той референдум був невиправданим, його не можна було проводити. Тоді ще не був створений Курултай, але вже працювала організація кримськотатарського національного руху, і ми категорично виступили проти спроби визначити статус Криму голосуванням жителів, значна частина яких оселилася на півострові після депортації корінного народу. Це був лише початок повернення кримських татар, повернулося тільки 60‒70 тисяч осіб. Спочатку Москва говорила про недоцільність автономії, а потім сама Компартія організувала цей референдум. Вони боялися того, що кримські татари де-факто масово повертаються і наполягатимуть на своїй автономії», ‒ каже кримськотатарський діяч.
Рефат Чубаров
Рефат Чубаров переконаний, що Росія в той час намагалася закласти основи для майбутніх конфліктів на складних територіях на кшталт Криму, Придністров’я й інших, щоб перешкоджати незалежній політиці колишніх союзних республік.
«У випадку з Кримом і кримськими татарами є природні права, реалізація яких не залежить від кількісних показників. Таке колективне право будь-якого народу на самовизначення, яке не залежить від того, як інші народи на це дивляться. Інша справа, що вони можуть сказати: «Поміркуймо, як ви реалізовуватимете своє право на самовизначення, щоб при цьому не були обмежені наші права». Тобто можна говорити про співвідношення прав, які притаманні будь-якому народові ‒ ось це вже буде конструктивний діалог, тут можна разом знаходити такі форми і правові механізми управління Кримом, коли буде задоволений і його корінний народ, і ті люди, які там живуть, зрозуміло, за винятком тих, хто оселився там після 2014 року, після окупації. У них одна дорога ‒ назад, додому в Росію», ‒ наголошує Рефат Чубаров.
30 років тому. Референдум 1991 року про незалежність України і розпад СРСР (архівні фото)
1/25Київ, 30 листопада 1991 року. Під час агітації в центрі української столиці у переддень Всеукраїнського референдуму за незалежність України. На референдумі 1 грудня український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% його учасників відповіло: «Так»
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/25Мітинг у Києві 30 листопада 1991 року – в переддень референдуму за незалежність України. На світлині, зокрема, прапори – України та тодішнього Європейського економічного співтовариства (ЄЕС)
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/25Громадяни України підтвердили прагнення жити в незалежній державі – 90,32 відсотка учасників референдуму відповіло: «Так».Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/25Виборці біля кабін для таємного голосування на виборчій дільниці №51 шахти імені Калініна міста Донецька. На Донеччині незалежність України підтримали 83,9 відсотка виборців
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/25Виборці отримують бюлетені на дільниці N360 виборчого округу N16 в Одесі. В Одеській області незалежність України підтримали 85,38 відсотка виборців
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/25У столиці СРСР – Москві – також голосували за незалежність Української держави. На фото виборча дільниця у постійному представництві України в Москві, 1 грудня 1991 року
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/25Черга на виборчій дільниці в постійному представництві України в Москві. Охочих проголосувати за незалежність Української держави було чимало і там. СРСР доживав свої останні дні – до його офіційного розпаду й призвели результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня.
Вже 8 грудня 1991 року президентом України Леонідом Кравчуком, президентом Росії Борисом Єльциним та головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем у Біловезькій Пущі поблизу Берестя (Білорусь) було підписано Біловезьку угоду, якою було оголошено розпуск Союзу РСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/25«Спостерігачем» на виборчій дільниці в Москві був Тарас Шевченко – щоправда, він лише із портрета дивився, як народ підтримує незалежність Української держави
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
16/25Пенсіонерка М. Глухівська і працівники колгоспу «Дружба» Полтавської області В. Рудь і С. Бова голосують на Мачухівській виборчій дільниці N22. На Полтавщині незалежність України підтримали 94,93 відсотка виборців
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
18/25Кандидат у президенти України, тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах.
Його й обрали президентом України – отримав 61,59 відсотка голосів виборців
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
20/25Кандидат у президенти України, голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл вітає виборців на дільниці N41 у Львові під час голосування на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах.
В’ячеслав Чорновіл здобув другий результат на виборах президента – 23,27% голосів виборців
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
22/25Чоловік агітує за кандидата в президенти України Левка Лук'яненка в центрі Києва 30 листопада 1991 року – в переддень референдуму за незалежність України і президентських виборів
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
24/25Перед початком підрахунку голосів на одній з виборчих дільниць в українській столиці на Всеукраїнському референдумі за незалежність України та президентських виборах. Київ, 1 грудня 1991 року
Український народ на референдумі підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.
Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
25/25Президент України Леонід Кравчук (другий ліворуч), голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (третій ліворуч) та президент Росії Борис Єльцин (другий праворуч) під час підписання Біловезької угоди, яка констатувала припинення існування СРСР. Біловезька Пуща поблизу Берестя (Білорусь), 8 грудня 1991 року
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так». А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР
