Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 08:14

Що правозахисники хочуть бачити у «ромській стратегії» України після 2020 року


Фонд «Чіріклі» презентував аналітичну доповідь щодо становища ромів в Україні

Київ – Наступного року добігає кінця стратегія державної політики щодо ромів, тож Україна має ухвалити новий документ. Фонд «Чіріклі» презентував 8 травня аналітичну доповідь щодо ситуації у ромських громадах, а також разом із іншими організаціями надав рекомендації розробникам нової стратегії, на що варто звертати увагу. Радіо Свобода виділила чотири основні тези, які були озвучені експертами.

1. Видимість для держави

Як зазначає у доповіді «Роми в Україні – час для дій» її авторка Галина Бочева, офіційної статистики щодо кількості ромів, які живуть сьогодні в Україні, не існує: минулий перепис населення у 2001-му нарахував 47 тисяч 600 ромів, наступний має відбутися 2020-го.

Водночас, за неофіційними даними громадських організацій, в Україні може жити зараз від 200 до 400 тисяч ромів: найчисленніші громади – у Закарпатській, Одеській та Харківській областях. Частина з цих людей не має документів про особу.

Відсутність документів не дає змогу у повній мірі отримувати послуги і реалізовувати свої права
Юліан Кондур

«Відсутність документів не дає змогу у повній мірі отримувати послуги і реалізовувати свої права», – каже проектний координатор фонду «Чіріклі» Юліан Кондур.

За його словами, важливо створити і підтримувати чітку адміністративну процедуру верифікацію особи та видачі документів ромам, які їх не мають, і певні кроки щодо цього робляться.

Зокрема, як зазначає представник управління моніторингу дотримання прав людини МВС Олег Матвєйцов, міністерство фіксує позитивну динаміку у цьому напрямі.

«Якщо у 2014-му майже 2,5 тисячі ромів отримали паспорти, то у 2018 році у нас – майже 4 тисячі», – каже він.

2. Працевлаштування і освіта

Активістка львівської організації «Рома України. Терніпе» Галина Юрченко називає працевлаштування ключовим питанням для інтеграції ромів, які живуть, зокрема, у тимчасових поселеннях. На її переконання, міграція ромів пов’язана саме з неможливістю влаштуватися на роботу.

«Також виникає багато проблем із неофіційним працевлаштуванням. Користуючись низькою освіченістю ромів, деякі роботодавці намагаються їх обманути. Ми з’ясували, що найкращим посередником є держава, тобто центри зайнятості, які зацікавлені у тому, щоб люди в межах їхньої територіальної відповідальності працевлаштовувались», – зазначає активістка.

За її словами, у деяких центрах зайнятості є позитивні практики, коли ромам допомагають оформити необхідні документи і, якщо потрібно, пройти відповідні курси, щоб знайти роботу.

Ми принаймні створимо для людей можливість вибору, чи потрібна їм насправді міграція, якщо вони можуть працевлаштуватися на території свого проживання і народження
Галина Юрченко

«Ми сподіваємось, що таким чином ми не те, що зруйнуємо факт існування стихійних поселень чи трудової міграції, але ми принаймні створимо для людей можливість вибору, чи потрібна їм насправді ця міграція, якщо вони можуть працевлаштуватися на території свого проживання і народження», – каже Галина Юрченко.

Окрім того, за даними звіту «Роми в Україні – час для дій», проблемними зараз лишаються питання, пов’язані зі здобуттям освіти. Зокрема, авторка вказує на те, що освітня реформа і першочергове зарахування до шкіл дітей, що зареєстровані поблизу, сприяють сегрегації ромської молоді, а закриття вечірніх шкіл для дорослих не сприяє подоланню неписьменності серед частини дорослого ромського населення.

«Нові правила передбачають відкриття вечірніх шкіл на базі звичайних, якщо щонайменше п’ять дорослих звернуться з відповідним проханням. Проте ще не відомо, як ця система працюватиме на практиці», – йдеться у доповіді.

3. Безпека і правосуддя

Голова коаліції ромських неурядових організацій «Стратегія 2020» Володимир Кондур називає важливим прецедентом нещодавнє рішення суду в Одесі, яким було визнано протиправною бездіяльність поліції під час подій у селі Лощинівка у 2016-му.

Водночас, він вказує на те, що 2018 рік натомість виявився досить напруженим для ромських громад, оскільки було зафіксовано низку нападів на стихійні поселення, внаслідок яких є загиблі. Деякі з цих справ вже передані до суду.

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, за минулий рік автори доповіді «Ксенофобія в Україні у 2018» нарахували понад 20 інцидентів, що включали як фізичні сутички, так і публічні акції ксенофобського спрямування або повідомлення у медіа, що містили мову ворожнечі щодо ромів.

4. Присутність у владі

За словами Юліана Кондура, для формування дієвої державної політики щодо ромів важливо, аби самі роми мали можливість впливати на ухвалення рішень, які їх стосуються.

«Тут важливим є встановлення чітких консультативних механізмів для ромських представників, вони мають бути на різних рівнях – на місцевому, регіональному та національному рівнях. Це особливо важливо, коли відповідні рішення впливають на самих ромів. Це принцип, який взагалі стосується будь-яких меншин, щодо яких впроваджується певна політика», – каже він.

У доповіді «Роми в Україні – час для дій» відзначають позитивну роль ромських медіаторів в українській політиці щодо національних меншин, починаючи з 2013 року, але вказують на те, що ці програми здебільшого фінансуються міжнародними донорами, а це не сприяє сталому розвитку згаданих ініціатив на тривалу перспективу.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG