Доступність посилання

ТОП новини
14 Листопад 2018, Київ 18:15

Українські політики мають чіткіше засуджувати напади на ромів – доповідачка комітету ООН


Ріта Іжак-Нджай

У ромських таборах в Україні, за оцінками поліції, живе більше ніж сотня тисяч людей. Частина з них має проблеми з документами, а відтак – доступом до більшості соціальних послуг і легального працевлаштування. Особливо вразливою групою у цих спільнотах правозахисники вважають жінок. У Києві завершилася дводенна конференція, на якій політики та урядовці обговорювали з представниками українських та міжнародних організацій, як їм можна допомогти. Про ситуацію в Україні та закордонний досвід вирішення проблем ромів, який би вона могла перейняти, Радіо Свобода поговорило з однією з учасниць цього обговорення, доповідачкою Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації Рітою Іжак-Нджай

– Я не впевнена, що можна порівнювати різні країни, але те, що є спільною проблемою країн Європи – це зростання ксенофобії, упереджень та стигматизації ромів. В Україні нас непокоять напади та насильство щодо ромського населення: з минулого року зафіксовано близько десятка атак (за даними поліції, щонайменше 6 – ред. ).

В Україні нас непокоять напади та насильство щодо ромського населення: з минулого року зафіксовано близько десятка атак
Ріта Іжак-Нджай

Щойно у мене була зустріч з українським віце-прем’єром (Павлом Розенком – ред.), і я заохочувала його говорити про ці напади публічно, засуджувати їх, аби вони більше не повторювалися. Це те, що турбує нас, світову спільноту. І я думаю, що політики мають чіткіше засуджувати напади і підтримувати проведення заходів із попередження насильства. Я маю на увазі , зокрема, посилення співпраці із ромськими громадами, більш систематичну і відкриту з ними комунікацію.

– Чи погоджуєтесь ви із тезою, що ромські жінки – більш дискримінована група, ніж чоловіки?

– Так, абсолютно. Це пояснюється багатьма факторами. Зокрема, у традиційних ромських спільнотах – багато очікувань від жінок: їх бачать як тих, хто має народжувати дітей, або рано залучають до роботи. І для ромської дівчини важко вирватися з цього, обрати свободу робити те, чого вона насправді хоче. Особливо зважаючи на ранні вагітності, через які дівчата часто рано кидають школу.

Ромські жінки сильніше маргіналізуються, ніж інші жінки, навіть ніж ромські чоловіки, каже Ріта Іжак-Нджай
Ромські жінки сильніше маргіналізуються, ніж інші жінки, навіть ніж ромські чоловіки, каже Ріта Іжак-Нджай

І окремо варто сказати про емоційну складову проблеми – ідею меншовартості, яку інші вкладають змалечку у голови ромських дівчаток. Пізніше, уже в дорослому віці, вони вважають, що їм не варто заявляти про себе, що їхні голоси не є важливими, і це сильно заважає їм займатися якоюсь публічною діяльністю або брати участь в ухваленні рішень.

Тому ромські жінки сильніше маргіналізуються, ніж жінки, які не є представницями цієї меншини, або представники цієї меншини чоловічої статі.

– Ви починали працювати як правозахисниця в Угорщині. Чи можна сказати, що там вдалося вирішити якісь із озвучених вами проблем? Чи є взагалі якийсь закордонний досвід, який би тут, в Україні, міг бути використаний як приклад?

– В Угорщині також є випадки насильства щодо ромів. Були зафіксовані навіть декілька убивств.

– Цього року?

– Ні, це було кілька років тому. Це була трагедія, тому що загинула дитина. Так само це був дуже повільний процес (розслідування – ред.), ми також мали проблеми з поліцією. Я б сказала, що це поширена проблема – правозастосування, коли йдеться про ромські спільноти.

Але з іншого боку, ви маєте також дуже хороші практики. Наприклад, в Україні діє багато ромських громадських організацій, які виконують багато роботи, у вас є ромські адвокати, що працюють у регіонах, захищаючи права ромів. Тож я думаю, ми повинні стежити за тим, щоб хороші практики, які діють в Україні, підтримувалися владою і продовжувалися.

– Якщо говорити про інші етнічні меншини в Україні, як ви оцінюєте ситуацію?

– Я вперше приїхала в Україну у квітні 2014-го. Я готувала звіт про ситуацію з меншинами загалом. Я виявила, що меншини дуже добре ладнають одна з одною. Чого не вистачало – сильної урядової політики із захисту меншин і уваги до їхніх проблем.

Не впевнена, що Міністерство культури – це найкраще місце для вирішення питань, пов’язаних з меншинами, бо йдеться про права людини, тож ця тема більше пасувала б Міністерству юстиції
Ріта Іжак-Нджай

І я завжди висловлювала занепокоєння через те, що в Україні – дуже маленький штат людей у Міністерстві культури, який цими питаннями опікується. Я не думаю, що цього достатньо. Я навіть не впевнена, що Міністерство культури – це найкраще місце для вирішення питань, пов’язаних з меншинами, бо йдеться про права людини, тож ця тема більше пасувала б Міністерству юстиції.

Окрім того, на мою думку, така різноманітна країна, як Україна, потребує більшої кількості фахівців, які б займалися меншинами, бо ми бачимо, як ситуація загострилася у 2014-му, і не було достатньої кількості людей, щоб швидко на це все реагувати.

Тому мені б хотілося, щоб уряд посилював саме цей напрямок, наймав більше фахівців, збільшував фінансування. Можливо, також було б корисно посилювати незалежну інституцію уповноваженого Верховної Ради з прав людини, бо роми та інші представники меншин мають спрямовувати кудись скарги, і один омбудсмен навіть з багатьма представництвами просто не зможе вирішити усі питання. Можливо, потрібно забезпечити, аби інші інституції також сприяли інтеграції у суспільство меншин, зокрема, ромів.

– У 2014-му в Україні почався конфлікт, який триває донині і впливає на всі сфери життя. Що змінилося за цей час, за вашими спостереженнями?

– Коли я була тут, я подорожувала по всій Україні. Дійсно тоді починався конфлікт (на Донбасі – ред.), який був, як мені здається, неочікуваним для світової спільноти.

Зараз Україна змушена докладати зусиль, щоб вирішити конфлікт, але вона також повинна не забувати про свої зобов’язання. Якщо говорити про ситуацію з ромами, то є Національна стратегія, національний план дій.

Через менш ніж 2 роки Україна буде звітувати про результати своєї політики щодо меншин перед ООН, зазначає Ріта Іжак-Нджай
Через менш ніж 2 роки Україна буде звітувати про результати своєї політики щодо меншин перед ООН, зазначає Ріта Іжак-Нджай

І 2020-й – це важливий рік, тому що, по-перше, треба буде затверджувати нову ромську стратегію. А по-друге, Україна буде звітувати перед Комітетом ООН з ліквідації расової дискримінації, і ми будемо оцінювати розвиток ситуації з погляду ООН.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG