Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 07:25

Прострочені візи, скасовані випускні, неможливість повернутись в Україну – українці про навчання у США на карантині


Юрій Шевчук – професор Колумбійського університету; Наталка Гайда – студентка магістратури Коледжу мистецтв і дизайну у Саванні; Ліза Шлігерська – студентка бізнес-школи Корнельського університету; Даніел Соскін – аспірант PhD університету Нотр-Дам у Саут-Бенді (зліва направо)

Із середини березня більшість американських університетів закрились на карантин. Студентські містечка спорожніли, заняття перенесли до онлайн-аудиторій, а випускні скасували. При цьому приблизно 5% від усіх студентів у США – іноземці, і, на відміну від американців, чимало з них не встигли повернутись додому, поки авіапростір країни не закрили. У когось закінчується віза або скорочено програму навчання чи стажування. Про те, як на них вплинув карантин, ми розпитали студентів із України.

Ілюстраторка Наталка Гайда отримує ступінь магістра з анімації за програмою Фулбрайта у Коледжі мистецтв і дизайну в місті Саванна, штат Джорджія. Навчальний семестр там скоротили на тиждень, студентів, які не змогли виїхати з кампусу (студмістечка), розселили по одному.

У нас скасували випускну церемонію, …і це боляче вдарило по багатьох студентах

«У нас скасували «commencement», випускну церемонію, коли всі носять квадратні шапки і мантії. І це дуже боляче, наскільки я розумію, вдарило по дуже багатьох студентах, бо це як весілля – обов’язково має бути», – каже вона.

Наталя розповідає, що планувала на літні канікули поїхати в Україну, а потім закінчити навчання восени, але тепер повертає авіаквиток і залишається у США, щоб закінчити свою програму влітку.

Складнішим став і сам процес навчання: «В моєму випадку це відсутність доступу до лабораторій і до гарного технічного устаткування й софту, який у випадку анімації може бути дуже дорогий. Але це не найстрашніше. Я знаю багатьох колег, які, наприклад, займаються біологією чи медициною, і позакривались лабораторії, і в одному випадку людина втратила результати двомісячного навчання й експерименту».

Моя віза дуже скоро закінчується

Змінити свої плани карантин змусив і Даніела Соскіна, він отримує науковий ступінь PhD з математики в університеті Нотр-Дам у місті Саут-Бенд, штат Індіана. Його програма розрахована на шість років, і Даніел хотів оновити свою студентську візу, яку українським студентам видають лише на три роки.

«Через те, що американська віза для студентів з України видається лише на три роки, а моя програма – майже 6 років, то я маю поновити мою візу, і це кінець мого третього року, тому моя віза дуже скоро закінчується. І у мене є два варіанти: або я не їду в Україну і залишаюсь тут із простроченою візою, що є легальним, просто я не можу виїхати зі США і повернутись, або я мав поїхати. От мій план був поїхати в Україну в кінці цього місяця, щоб продовжити мою візу, і через те, що зараз карантин, це неможливо», – каже він.

Програма Даніела передбачає, що він уже не повинен слухати лекції, натомість він проводить власні наукові дослідження і сам викладає першокурсникам математичний аналіз: «Зараз під час карантину через те, що все навчання і викладання відбувається онлайн, використовуючи платформу Zoom, технічно я би міг поїхати в Україну, і я би міг викладати з України».

Україна закрила свої кордони, і я вже не могла повернутись

Ліза Шлігерська другий рік вивчає готельний бізнес і готельне право у бізнес-школі Корнельського університету, що у штаті Нью-Йорк. Вона каже, що із 1 квітня з кампусу наказали виїхати всім студентам, і вона не встигла повернутися в Україну.

«Мої батьки мають квартиру у Нью-Йорку, мені дуже пощастило, тому що я дуже спокійно переїхала з Корнеллу до квартири, тому що на той момент уже Україна закрила свої кордони і я вже не могла повернутись до України. І я знаю, що «Міжнародні авіалінії України» запустили чартерні рейси, які вивозять українців. Але у мене американський паспорт, тому я не могла б сісти на нього. Я хотіла поїхати в Україну, тому що моя родина і батьки там. Тому я б залюбки поїхала. Але той день, коли я виїхала з Корнеллу, це той день, коли Україна закрила свої кордони, тому мені трохи не пощастило з плануванням мого часу», – каже вона.

Ліза каже: в онлайн-форматі вимоги до студентів її вишу значно зросли: «Корнелл дає нам багато роботи, щоб ми тут не сумували вдома. Я повинна ввімкнути айпад, поставити тут лекцію, там, де професор показує на своєму комп’ютері, і на моєму комп’ютері я повинна це робити, і наприкінці кожного класу я повинна «submit» (подати) те, що я робила весь урок, щоб вони знали, що я дивилась лекцію, а не грала у телефон».

Університет готувався, щоби гуртожитки використовувались як шпиталі

Юрій Шевчук викладає українську мову в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Він розповідає, що із 12 березня понад 2 тисячі курсів вишу перевели у дистанційний формат.

«Для мене це було не нове, тому що я вже 6 років викладаю українську мову, перебуваючи в Колумбійському університеті, так само для студентів у Єльському університеті і з минулого року в Корнельському університеті. Тому для мене це не новина, але для переважної більшості моїх колег в університеті це великий виклик, особливо коли навчальні групи великі за розміром. Тому що мої мовні курси мінімальні, це 2, 2 і 1 студент. Тому мої студенти вже звикли до цього», – каже він.

Щоб зменшити навантаження на студентів, Колумбійський університет замінив диференційовану систему оцінювання на «зараховано» чи «не зараховано».

Можуть виникнути інші сценарії, що скорочуватимуть професорський склад чи викладачів

Крім того, керівництво повідомляє професорів про різноманітні сценарії розвитку подій, залежно від поточної ситуації, розповідає викладач: «Поки що ніхто не ставить питання про те, щоб щось скорочувати або скасовувати. Хоча з огляду на досить драматичну економічну ситуацію, коли економіці загрожує повна зупинка, якщо цей карантин продовжиться, можуть виникнути інші сценарії, що будуть скорочувати професорський склад чи викладачів, які не мають постійного призначення, можуть скорочувати курси. Все це можливо. Бо навіть найгірша на нашій пам’яті економічна ситуація – це, у порівнянні, дитяча гра».

«Усі студенти у нас на кампусі змушені були виїхати, звільнити гуртожитки, за винятком тих особливих ситуацій, коли вони не мали куди поїхати. Чи то вони чужинці, з інших країн світу, тоді їх університет акомодував (надав місце для проживання), тому що університет готувався на крайній випадок, коли буде екстремальна, трагічна ситуація, щоби гуртожитки використовувались як шпиталі. Але до цього, на щастя, не дійшло, і ніби зараз ситуація покращується в місті», – додає він.

У будь-якому разі, розповідає Юрій Шевчук, Колумбійський університет продовжуватиме свою місію, питання лише в тому, в якому форматі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG