День 7 жовтня 1987 року увійшов в історію кримськотатарського національного руху: вранці цього дня почалася мирна хода кримських татар із Тамані (станиці на Кубані) до Сімферополя, яка отримала назву «Таманський похід».
Цю ходу передбачалося завершити 18 жовтня, у день 66-річчя утворення Кримської АРСР. Учасники планували пройти приблизно 250 кілометрів територією Краснодарського краю та Криму. Основною метою було привернути увагу світової громадськості до проблеми кримських татар.
За словами одного з організаторів «Таманського походу», на той момент жителя Тамані й тоді ще молодого активіста кримськотатарського національного руху Абдурешита Джеппарова, ще одним мотивом для організації масової ходи стала необхідність дати свіжий імпульс національному рухові. На це надихнув високий резонанс московських акцій кримських татар у липні 1987 року.
Далеко ми не дійшли. На сьомому кілометрі нас зупинили сили правопорядку
«Захід мав стимулювати подальший розвиток нашого національного руху. 7 жовтня близько трьохсот осіб розпочали ходу, яку згодом назвали «Таманським походом». Але далеко ми не дійшли. На сьомому кілометрі нас зупинили сили правопорядку. Серед них була й міліція, і військові. Не обійшлося без невеликої бійки», ‒ згадує правозахисник.
За його словами, після зупинки ходи приблизно сорока учасників і організаторів «Таманського походу» радянські правоохоронці затримали, заарештували, порушили проти них справи.
«Хоча ми пройшли всього сім кілометрів, але успіх для національного руху був величезний. Ми зуміли передати інформацію і через кілька годин вже усі радіостанції світу говорили про це», ‒ зазначає він, як безпосередній учасник подій.
Правозахисник розповідає, що день 7 жовтня обрали не випадково. Це день конституції СРСР. Тому активісти хотіли перевірити, чи дотримуються конституційні норми щодо прав громадян в країні, яка почала перебудову.
Ми хотіли ще перевірити, як обіцянки Горбачова виконуватимуться в нашому відношенні
«Роком раніше, на зустрічі лідерів двох супердержав Рейгана та Горбачова, досягнули домовленостей, що в СРСР мають відбутися позитивні зміни ‒ демократизація, гласність, мають звільнити політичних в'язнів. Тому ми хотіли ще перевірити, як обіцянки Горбачова виконуватимуться щодо нас», ‒ розповів правозахисник.
За спогадами Абдурешита Джеппарова, учасників ходи могло бути більше, але багато хто не зміг дістатися до місця, оскільки радянські силовики на той час вже блокували підходи. Також припинили роботу порома та автобусів.
Потім усіх посадили у автобуси й відіслали, кого куди
«Ми своє завдання виконали. І хоча нас ‒ учасників ходи ‒ було приблизно триста, проводжали нас багато людей, і не тільки кримських татар, там мало не пів станиці вийшло нас проводжати. Вже на сьомому кілометрі нас чекали силовики, і там сталося зіткнення. Потім усіх посадили в автобуси й відіслали, кого куди», ‒ розповідає правозахисник.
Щодо Джеппарова, як одного з організаторів заходу, порушили кримінальну справу за статтею 191 Кримінального кодексу РСФРР, згідно з якою активісту загрожував термін від 3 до 5 років позбавлення волі.
Наша активістка Айше Муратова скористалася цією можливістю і розповіла адміністрації Рейгана про мою ситуацію
«Мені пощастило: ці події відбулися напередодні нової зустрічі Рейгана з Горбачовим. Перед цією зустріччю адміністрація американського президента оголосила день відкритих дверей для радянських емігрантів. І наша активістка Айше Муратова скористалася цією можливістю і розповіла адміністрації Рейгана про мою ситуацію. Президент США виконав прохання активістки, і на зустрічі з Горбачовим моє питання було позитивно вирішене. Вже 10 грудня, у День прав людини, мене запросили до прокуратури, де прокурор зачитав постанову про припинення справи. Ось так я тоді не відбувся, як політв'язень», ‒ поділився спогадами правозахисник Абдурешит Джеппаров.
За його словами, «Таманський похід», незважаючи на ранню зупинку, досяг своєї мети. Національний рух пожвавився, а про кримських татар заговорили в усьому світі.
