21 липня президент Азербайджану фактично підтвердив публікації німецьких медіа Zeit і ARD, що повідомляли про неформальну зустріч колишніх німецьких політиків із представниками російського істеблішменту в Баку. Серед можливих тем – завершення війни в Україні.
Канцлера Фрідріха Мерца, що якраз приймав у себе Ільхама Алієва, журналісти запитали, чи вважає такі закриті контакти корисними, чи ж, навпаки, проявом слабкості з боку Німеччини, зокрема.
Очільник німецького уряду заявив, що в нього немає «жодної інформації» про цю зустріч. Додав також, що російського керманича Володимира Путіна неодноразово намагалися переконати розпочати мирні переговори, та він «продовжує відмовлятися від цього». Захід своєю чергою, за словами Мерца, продовжить свій курс на підтримку України в боротьбі з російською агресією.
Питання до президента Азербайджану було іншим, та він вирішив відповісти й на те, що адресували канцлерові Мерцу. Алієва зацікавила публікація «авторитетного друкованого» видання The Times, що, зокрема, розповідала про неформальну зустріч у Баку. Він попросив прикордонників перевірити, чи одночасно в Азербайджані перебували згадані журналістами особи. Інформація підтвердилася.
Відтак, додав азербайджанський лідер, є підстави вважати, що «таємна зустріч у Баку» відбулася, хоча стверджувати напевне складно: «Ми цього не бачили». Канцлер Мерц не доповнював коментарями факти, які викладав його високопоставлений гість, мовчки їх вислухавши.
«До нас із цього приводу не надходило жодної інформації ні з Німеччини, ні з Росії. Тобто, просто наша територія була використана без нашого відома… Якщо ця зустріч покладе край російсько-українській війні, ми, звичайно ж, це вітаємо», – наголосив Алієв.
Колишній азербайджанський дипломат Нахід Джафаров пояснив азербайджанській редакції Радіо Свобода, що Алієв, підтверджуючи публікації західних медіа, намагався в такий спосіб продемонструвати насамперед сильні позиції Азербайджану й свої власні.
«Іншими словами: подивіться, на яку важливу державу я перетворив Азербайджан – саме тут відбуваються важливі дискусії про врегулювання війни, яка цікавить увесь світ», – підкреслив він.
Хто з ким поговорив
Учасники зустрічі, за даними Алієва, прибули до Баку 12 липня, а залишили його 13-14 липня. Делегації були дещо асиметричними.
З російського боку був Віктор Зубков – колишній прем’єр-міністр РФ і нинішній голова ради директорів російського «Газпрому». З ним був Валерій Фадєєв – чинний голова Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини. Ці прізвища, зокрема, називав у Берліні президент Азербайджану, але у розслідуванні Zeit також фігурує Олексій Громико – директор Інституту Європи Російської академії наук.
З німецького боку не було жодного чинного посадовця. Рональд Пофалла – колишній глава відомства канцлера при Ангелі Меркель і колишній генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу. Нині політсилу очолює чинний канцлер Фрідріх Мерц, а вона сама є провідною силою урядової коаліції.
«Пофаллу та Зубкова пов'язують давні відносини: вони були співголовами форуму «Петербурзький діалог», створеного 2001 року під патронатом президента РФ та колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера», – розповідає про витоки контактів німецько-російських еліт The Moscow Times.
Ще один представник німецької неформальної делегації – Маттіас Платцек – колишній прем'єр Бранденбурга і колишній голова Соціал-демократичної партії Німеччини, що теж входить до урядової коаліції.
Журналісти Zeit/ARD дізналися, що такі контакти відбуваються в Баку вже третій рік. Чинний депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер (ХДС) сказав азербайджанській редакції Радіо Свобода, що німецькому урядові, вочевидь, відомо про ці зустрічі.
«Уряду було б нескладно покласти їм край або однозначно їх засудити. Оскільки федеральний уряд цього не робить, я припускаю, що він схвалює цю таємну дипломатію і також обізнаний про неї», – каже він.
Говорили про Україну?
За даними Zeit/ARD, німецькі спецслужби розглядають ці контакти як російську операцію впливу. Москва, сказано в публікації, намагається донести до німецьких співрозмовників, що припинення війни в Україні можливе лише на російських умовах, а після закінчення конфлікту слід розглянути питання про нормалізацію німецько-російських відносин.
Ці теми розмов, зважаючи на склад делегацій і, зокрема, присутність голови ради директорів «Газпрому» з російського боку, вважає найімовірнішими й політик Родеріх Кізеветтер із ХДС.
«Можна припустити, що, з одного боку, метою є відновлення або зміцнення німецько-російських ділових відносин насамперед в енергетичній галузі. З іншого боку, Росія намагається вплинути на політику Німеччини щодо підтримки України. Росія хоче домогтися підкорення України політичними засобами, оскільки не досягає успіху військовим шляхом. Для цього Росія намагається обмежити європейську підтримку України», – каже депутат Бундестагу Кізеветтер.
Законодавець із провідної партії урядової коаліції Німеччини каже про «когнітивну війну» Росії, яка прагне ослаблення санкцій проти себе й посилення тиску на Україну. Кізеветтер не виключає спроб Москви впливати на політику Німеччини саме за допомогою «енергетичних стимулів».
«На жаль, у цьому сенсі російський вплив часто, схоже, досягає успіху, що вже не раз демонструвала безмежна наївність Німеччини в минулому», – підкреслює депутат.
Депутат німецького Бундестагу від ХДС Кнут Абрахам у коментарі азербайджанській редакції Радіо Свобода назвав факт зустрічі «прикрим».
«Дуже прикро, що колишні політики Платцек і Пофалла зустрічаються в Баку з російськими пропагандистами, які перебувають під санкціями. Водночас вони не представляють уряд Німеччини», – підкреслив він.
На відсутність офіційного мандату на переговори в німецької делегації, а відтак і їхню «неважливість», вказали й в українському МЗС.
«Якісь люди, чиї імена вже практично не гугляться, зустрічаються і про щось говорять. Українська сторона нікого з них ні на що не уповноважувала», – відреагував на новини про таємні переговори в Баку речник українського зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий.
Представник МЗС оцінив значення таких зустрічей для реального мирного врегулювання у російсько-українській війні як «близьке до нуля».
«Я не маю жодної інформації про цю зустріч. Тому мені нічого вам сказати», – заявив 22 липня журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков.
Москва відкидає безумовне перемир’я і вимагає усунення так званих «першопричин конфлікту», зокрема відмови України від НАТО та врегулювання територіального питання на російських умовах. Київ наполягає на негайному повному припиненні вогню, після якого мають розпочатися переговори про мир, і відмовляється юридично визнавати окуповані території російськими. Берлін підтримує цю позицію: спочатку припинення вогню по нинішній лінії фронту, потім переговори про політичне врегулювання та гарантії безпеки Україні. Станом на зараз мирний процес фактично заморожений.
Форум