Чи зможе Трамп досягти швидкої перемоги у війні з Іраном?

ВАШИНГТОН – Президент США Дональд Трамп заявив, що конфлікт із Іраном може наближатися до завершення, давши оптимістичну оцінку війні, яка спричинила напруження в регіоні та нестабільність на світових енергетичних ринках.

Виступаючи перед журналістами 9 березня у своєму гольф-клубі у Флориді, президент США Дональд Трамп сказав, що війна «дуже скоро завершиться», хоча не назвав чітких термінів і припустив, що операції можуть тривати довше, ніж цей тиждень.

«Ми можемо зупинитися тут, але підемо далі», – сказав він, стверджуючи, що втручання США не дозволило Ірану «взяти під контроль Близький Схід».

Оптимізм президента пролунав на тлі дебатів у Вашингтоні щодо цілей, вартості та можливого розвитку цього конфлікту.

Інший спосіб ведення війни?

Деякі колишні посадовці адміністрації Трампа вважають, що підхід президента є частиною ширшої зміни у тому, як Вашингтон оцінює використання військової сили.

Олександр Ґрей, який працював у Раді національної безпеки під час першої адміністрації Трампа, заявив 9 березня в коментарі Радіо Свобода, що президент, схоже, ставить під сумнів підхід, який визначав американські дискусії про військові інтервенції після війни в Іраку 2003–2011 років.

Ґрей стверджує, що американські політики часто розглядали вибір як бінарний: або відправляти великі сухопутні сили та проводити довготривалі кампанії з розбудови держави, або взагалі уникати військового втручання.

США можуть здійснювати точкові, «хірургічні» удари обмеженої тривалості для досягнення чітких, визначених і реалістичних цілей та досягати національних інтересів, сказав Ґрей.

Якщо такий підхід спрацює в Ірані, додав він, це може принести «величезні геополітичні дивіденди» для Сполучених Штатів і їхніх партнерів.

Коригування наративу війни

Інші аналітики більш скептично ставляться до риторики адміністрації, вважаючи, що вона може бути зумовлена також політичними й економічними міркуваннями.

Пол Поаст з Чиказького університету заявив Радіо Свобода, що суперечливі сигнали з Білого дому свідчать: посадовці, можливо, намагаються досягти двох цілей одночасно – заспокоїти ринки та представити війну як успіх.

За його словами, заяви про те, що війна може завершитися «незабаром», допомагають заспокоїти інвесторів та енергетичні ринки.

Водночас Поаст зазначив, що риторика адміністрації щодо її цілей змінюється. Початкові заяви про зміну режиму або постійне недопущення отримання Іраном ядерної зброї дедалі більше поступаються більш обмеженим завданням, як-от знищення ракетних можливостей і військово-морських сил.

На думку Поаста, така зміна може дозволити адміністрації заявити, що місію виконано, навіть якщо політичне керівництво Ірану залишиться при владі.

Дискусії у Конгресі

Поки Білий дім наголошує на військовому прогресі, війна спричинила ширші політичні дебати на Капітолійському пагорбі.

Група сенаторів-демократів пообіцяла використовувати процедурні інструменти для уповільнення роботи Сенату, доки високопосадовці адміністрації не дадуть свідчення під присягою щодо конфлікту.

Сенатор-демократ Корі Букер від штату Нью-Джерсі 9 березня заявив, що законодавці хочуть провести слухання з державним секретарем Марко Рубіо та міністром оборони Пітом Геґсетом у ключових комітетах Сенату, щоб пояснити стратегію адміністрації, очікувану тривалість кампанії та її вартість.

Сенатори-демократи, серед яких Кріс Мерфі (Коннектикут), Тім Кейн (Вірджинія), Теммі Дакворт (Іллінойс), Адам Шифф (Каліфорнія) та Теммі Болдвін (Вісконсин), подали кілька резолюцій із вимогою припинити участь США у конфлікті відповідно до закону про воєнні повноваження, який вимагає схвалення Конгресу для тривалих військових операцій.

Під час виступу в Сенаті сенатор-демократ від Іллінойсу Дік Дурбін попередив, що конфлікт може повторити помилки війни в Іраку, заявивши, що адміністрація пропонує змінні обґрунтування для військових дій і не має чіткої довгострокової стратегії.

Республіканці підтримують президента Трампа

Багато республіканців, однак, рішуче підтримали рішення Трампа розпочати військову кампанію.

У виступі в Сенаті сенатор-республіканець від Міссісіпі Роджер Вікер, голова комітету Сенату з питань збройних сил, заявив, що критики несправедливо ставлять під сумнів рішення Трампа завдати ударів по Ірану та встановлюють довільні обмеження для військової операції.

«Виявляється, якщо ця війна триватиме аж п’ять тижнів, ми повинні погодитися згорнути табір, повернутися додому й залишити роботу незавершеною», – сказав Вікер.

Він додав, що адміністрація чітко окреслила свої цілі:

• знищити ракетні можливості Ірану,
• ліквідувати здатність виробляти ракети,
• нейтралізувати військово-морські сили, які підтримують бойові угруповання,
• і не допустити отримання Тегераном ядерної зброї.

За словами Вікера, вже є перші ознаки успіху кампанії: іранська система ППО та ракетні комплекси зазнали значних втрат, а військово-морські сили Ірану були витіснені з Оманської затоки.

Авіаудари, за його словами, ймовірно, триватимуть «тижні, а не дні», поки ці цілі не будуть досягнуті.

«Це не обов’язково має бути вічна війна, – сказав Вікер. – Це не безцільна операція на Близькому Сході».

На що звернути увагу далі

За словами помічників сенаторів-республіканців і демократів, які говорили з Радіо Свобода на умовах анонімності, найближчими днями кілька показників можуть допомогти визначити, чи справді конфлікт згасає, чи переходить у нову фазу.

Одним із ключових сигналів стане інтенсивність бойових дій. Зменшення кількості американських авіаударів або перехоплених іранських безпілотників може свідчити про те, що Вашингтон вважає свої головні військові цілі переважно досягнутими.

Іншим фактором буде реакція Ірану. Продовження ракетних або дронових атак з боку Ірану чи його регіональних союзників означатиме, що Тегеран все ще має можливість – і готовність – продовжувати боротьбу, що може затягнути конфлікт, попри заяви Вашингтона про успіхи на полі бою.

Нарешті, аналітики уважно стежитимуть за стійкістю військової інфраструктури Ірану. Якщо американські удари справді суттєво підірвали виробництво ракет, морські сили та систему ППО – цілі, на яких наголошував сенатор Вікер, – адміністрація зможе заявити, що її основні безпекові завдання виконано без затяжної кампанії.

Пов’язаним питанням є те, чи збереже Вашингтон обмежений масштаб операцій, про який говорив колишній посадовець Ради національної безпеки Ґрей. Якщо дії США залишатимуться зосередженими на точкових ударах, а не на ширшій ескалації чи введенні наземних військ, це підтримає аргумент адміністрації, що короткі та концентровані військові дії можуть досягати стратегічних цілей без перетворення на тривалу конфронтацію.