В Україні відкрито вже другу казахську «юрту незламності» – цього разу вона з’явилась в парку Тараса Шевченка в центрі Києва. Це ініціатива казахстанського бізнесу і діаспори – таких юрт має з’явитись шість в різних містах України. Вони виконують роль «пунктів незламності», що зараз масово відкриваються в Україні під час війни. Але ці «юрти незламності» розсварили Росію і Казахстан, адже Москва вимагає пояснень від Астани. Такий розвиток подій збігається із побоюваннями, що нинішня агресивна Росія може обрати Казахстан як наступну ціль для нападу, попереджає секретар РНБО Олексій Данілов.

Минулих вихідних в парку Шевченка в Києві з’явилась казахстанська «юрта незламності». Значення саме цієї локації символічне з кількох причин. По-перше, одна російська ракета 10 жовтня під час масованого обстрілу України влучила в парк Шевченка, а інша приземлилася поруч з парком – на бульварі Шевченка.

По-друге, парк носить ім’я Тараса Шевченка, який був пов’язаний з Казахстаном, оскільки саме туди царській уряд відправив його на заслання, рекрутувавши до війська.

«Символічно вибрали це місце, бо Тарас Шевченко дуже тісно був пов’язаний із Казахстаном, написав там багато картин та віршів, довгий час жив у Казахстані, у нього там було кохання. Плюс, тут висаджене дерево, привезене з Казахстану, – верба, яку колись Тарас Шевченко висаджував у Казахстані. Ми гілки цієї верби привезли сюди і в парку Шевченка посадили», – каже інтерв’ю Радіо Свобода Сергій Нагорняк, депутат українського парламенту, який очолює групу «Україна-Казахстан».

Сам Нагорняк є мажоритарником «Слуги народу» – його виборчий округ в Черкаській області – якраз там, де народився Тарас Шевченко.

«Казахи вважають Тараса Григоровича Шевченка своїм поетом і дуже його поважають. Найбільша кількість пам’ятників Шевченку за кордоном знаходиться саме в Казахстані. В казахстанських школах портрети Шевченка висять. Тому юрта в парку – це не просто «юрта незламності», це ще й юрта, яка єднає дві культури», – пояснює Нагорняк.

За його словами, люди, які приходять до «юрти незламності» в київському парку Шевченка, «якось підкреслюють зв’язок з Казахстаном – хтось там служив, у кого мама там жила, чи хтось з батьків народився, чи бабуся… Тисячі людей мають якусь долю, пов’язану з Казахстаном».

Кількома днями перед київської юртою, подібна «юрта незламності» з’явилася у Бучі. Саме у цьому місті неподалік Києва, як стверджують українські правоохоронні органи, російські окупанти скоїли численні воєнні злочини проти цивільного населення.

Також існують плани відкриття «юрт незламності» у Львові, Одесі, Харкові, Черкасах.

Хочуть мати подібні юрти й інші міста України, наприклад, Тернопіль, але на всіх бажаючих юрт наразі не вистачить.

«Для казахів юрти – це національний символ. Вони раніше святкували весілля в юртах, вони в юртах жили як кочівники. Для казахів юрта – це як для нас, українців, – вишиванка. Як і ми, казахи теж поважають цей свій національний символ, – каже в інтерв’ю Сергій Нагорняк. – І те, що казахи сьогодні діляться з українцями своїм домашнім теплом – це вкрай важливо, і це такий знак уваги з їхнього боку, що вони з нами, що вони не з росіянами, і що вони бажають нам перемоги. Цими юртами казахи дають сигнал росіянам, що вони з українцями. Це такий дуже тонкий сигнал!».

Що являють собою ці юрти?

«Юрти незламності» виконують ту ж роль, що і «пункти незламності». До них можна зайти, зігрітися, підзарядити телефон чи інші гаджети, випити чаю, можна скоштувати традиційні казахські плов та баурсакі.

Українці також з цікавістю розглядають як саме зібрана з дерев’яних конструкцій і килимів традиційна кочова казахська юрта – причому зібрана не в степах Казахстану, а в центрі українських міст.

Ініціатива встановлення «юрт незламності» йде від казахської діаспори в Україні і підприємців, але ЗМІ писали, що до встановлення юрт може мати причетність посольство Казахстану в Україні, адже заступник міського голови Бучі Тарас Шаправський подякував казахстанським дипломатам у фейсбуці.

Роздратована Москва

Москва на встановлення «юрт незламності» в Україні відреагувала з роздратуванням.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова повідомила днями, що російська сторона «звернула увагу представників Казахстану» на публікації про юрту в Бучі.

«Нас запевнили, що тиражована в деяких ЗМІ інформація не відповідає дійсності і влада республіки тут ні при чому. Підстав не довіряти близьким партнерам у російської сторони немає. Разом з тим, для уникнення подальшої «розкрутки» цієї теми з метою завдати шкоди російсько-казахстанському стратегічному партнерству і співробітництву вельми бажаний коментар наших друзів, який би поставив крапку в цих спекуляціях», – заявила Захарова.

На це відреагував речник МЗС Казахстану Айбек Смадіяров, заявивши, що посольство Казахстану в Україні не має стосунку до встановлення «юрт незламності».

«Це ініціатива приватних казахстанських компаній. Заборонити їм це робити ми не можемо. Самі зібрали, самі доставили, самі встановили, самі допомагають. Жодної проблеми у встановленні юрти ми не бачимо. Юрта – традиційне житло кочівників, вона легко збирається, екологічно чиста. Це ініціатива бізнесменів по наданню допомоги українському народу. Ми не вважаємо за необхідне давати спеціальний коментар з цього приводу, оскільки не бачимо проблем зі встановленням цієї юрти. Ми, навпаки, дуже пишаємось тим, що у нас є юрта», – сказав речник казахстанського МЗС.

Юрти доставили в Україну прямо з Казахстану – з Алматинської області на півдні країни. Підтримав акцію казахстанський меценат і аграрний бізнесмен Даулет Нуржанов, який частково веде бізнес і з Україною. Шість розібраних юрт завантажили в машину і, як кажуть казахські активісти, вийшла якраз одна фура, яка цілий місяць везла юрти до України.

«Стій, Україна, не падай!»

Казахстан, як союзник Росії, напряму не засудив російське вторгнення в Україну, але офіційна Астана кілька разів заявляла про підтримку територіальної цілісності України.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на Петербурзькому економічному форумі минулого року заявив, що Казахстан не визнає незалежність так званих «ЛНР» та «ДНР. Не визнав Казахстан і псевдореферендуми, що їх Москва нашвидкуруч і з порушенням міжнародного законодавства провела у вересні 2022 року в чотирьох окупованих регіонах України.

Казахстан дуже залежний від Росії – зокрема левова частка казахстанського експорту нафти йде через російську територію, 40 відсотків імпортованих продуктів харчування Казахстан отримує з Росії. Окрім того, Казахстан входить до ОДКБ – військового блоку, в якому домінує Росія.

Два роки тому два депутати Державної думи Росії, нижньої палати парламенту, описали сучасну територію Казахстану як «подарунок» Росії, повторивши висловлювання президента Росії Володимира Путіна у 2014 році про те, що «казахи ніколи не мали жодної державності» до розпаду Радянського Союзу наприкінці 1991 року.

Секретар РНБО України Олексій Данілов вважає, що Казахстан може стати наступною країною, куди нинішня агресивна Росія має намір піти з повномасштабним вторгненням.

«На цю мить Казахстан – це наступна країна, яку матиме велике бажання захопити російське сучасне терористичне угрупування. Але я не можу сказати, що зараз вони занадто активні», – заявив зараз Данілов в інтерв’ю «Вікнам».

А депутат українського парламенту Сергій Нагорняк каже в інтерв’ю: «Якщо б, не дай Бог, Україна впала б, то існує ймовірність, що наступним міг би бути Казахстан. Тому всі казахи, з якими я спілкуюсь, кажуть, що ми – ставимо на вас, молимось за те, щоб Україна виграла цю війну, бо чудово розуміємо, що якщо Україна впаде, то Казахстан буде наступним».