Соломія Багрій
«Деякі хлопці й дівчата перед тим, як зайти у вулик, були напружені, можливо, невеселі. А виходили з посмішкою. Дехто казав, що такого ще ніколи не відчував», – розповідає ветеран Олександр Федоров про «Пасіку відновлення» на Дрогобиччині.
Його сім’я переїхала на Львівщину після початку повномасштабної війни, а сам Олександр долучився до війська. У 2024 році на Харківщині він отримав поранення, через що довелося ампутувати руку, а згодом через ускладнення – й ногу. Після реабілітації ветеран започаткував власну справу й повернувся до давнього захоплення – бджільництва.
Соціальний проєкт «Пасіка відновлення» вже відвідали 90 ветеранів, члени родин безвісти зниклих та повернені з полону військові. Серед Карпат вони знайомляться з апітерапією, працюють із психологинею, дегустують медову продукцію, а Олександр ділиться власним досвідом повернення до цивільного життя та започаткування бізнесу. Своєю історією ветеран поділився з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
Олександр Федоров – освітянин з Одещини. Працював педагогом та директором школи. Незадовго до початку повномасштабної війни разом із родиною переїхав до Одеси, а після 24 лютого 2022 року – на Львівщину.
Сім’я знайшла прихисток у Дрогобичі, а сам Олександр на початку березня долучився до ЗСУ. У складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони виконував бойові завдання на Лиманському та Куп’янському напрямках, а також у Луганській області.
Власна справа – як спосіб реабілітації
Не впадав у відчай, мав велике бажання якнайшвидше стати у стрій
У січні 2024 року під час російського артобстрілу на Харківщині він отримав мінно-вибухову травму.
«Руку ампутували одразу, а за ногу ще тривала боротьба. Було дуже багато операцій. Я їздив у Німеччину на лікування, але інфекція у кістці розросталася. Щоб не втратити коліно, я повернувся в Україну для ампутації ноги. У мене було розуміння, що частини мене немає. Проте я не впадав у відчай, мав велике бажання якнайшвидше стати у стрій».
Протезування та реабілітацію Олександр проходив у центрі Superhumans на Львівщині. Уже через місяць, каже, пересувався без милиць, а згодом брав участь у змаганнях з адаптивного рукопашного бою.
У реабілітаційному центрі ветеран також пройшов навчання із започаткування власної справи. Тоді й згадав про давнє бажання мати власну пасіку.
«Ще на Одещині, на горищі в будинку моєї бабусі, я знайшов вулик, який був у хорошому стані. За тиждень я вже мав чотири вулики і почав цікавитися бджільництвом. На той момент у моїх планах було розвинути велику пасіку, проте через роботу її довелося поставити на паузу. А тут це була б своєрідна реабілітація для мене – працювати із бджолами».
Разом із дружиною Олександр подався на грантову програму «Жити назустріч». Упродовж двох із половиною місяців вони навчалися в Київській школі економіки: робили розрахунки, складали бізнес-план та вчилися його захищати. У підсумку подружжя отримало грант у розмірі 500 тисяч гривень на розвиток власної справи. Частину коштів спрямували на відкриття крамнички солодощів, а іншу – на придбання вуликів та платформ для бджіл.
За цей час Олександр також подавався на грантові програми різних організацій, зокрема Mercy Corp, Червоного Хреста, Українського ветеранського фонду. Загалом, за його словами, отримав понад три мільйони гривень на розвиток ветеранського бізнесу.
«Немає нічого неможливого»
Є можливість відключитися від щоденних проблем і пройти таку медитацію
Навесні цього року Олександр разом із пасічником Василем Демківим розпочав і соціальний проєкт. Василь має власну пасіку та будинок-вулик у селі Ластівка на Дрогобиччині, де раніше власним коштом організовував заїзди для ветеранів. Для розвитку цієї ініціативи чоловіки отримали грант у межах проєкту «Іскри громад» від ІСАР Єднання.
«Люди перебувають в епіцентрі випромінювання біополя бджіл і відновлюються за допомогою апітерапії. Це, наприклад, сон на вуликах, коли під тобою розташовані вулики. Доступу бджіл до людини немає, бо все герметично закрите сітками. І відбувається таке відновлення: є можливість відключитися від щоденних проблем і пройти таку медитацію».
У межах ретриту, каже Олександр, для ветеранів організовують трансфер, харчування та роботу з психологинею. Сам ветеран показує учасникам фото й відео про власний шлях відновлення, повернення до цивільного життя, а також ділиться досвідом започаткування власної справи.
«Я показую, що немає нічого неможливого і ці обмеження – лише в голові. Дружина проводить майстер-клас із виготовлення та оздоблення натуральних свічок із вощини, і група учасників їде додому з власною свічечкою, нашим медом і враженнями, бо навколо – природа Карпат, гори, свіже повітря, річка. Все зійшлося воєдино».
За словами Олександра, «Пасіку відновлення» вже відвідали близько 90 ветеранів, а також члени родин безвісти зниклих захисників та повернені з полону військові.
«Ми спостерігали за психологічним станом: деякі хлопці й дівчата перед тим, як зайти у вулик, були напружені, можливо, невеселі. А вже після екскурсії та медитації у вулику виходили з посмішкою. Дехто казав, що такого ще ніколи не відчував».
Це дає можливість розвивати економіку держави та й взагалі психологічно переключитися
Олександр наголошує: мета проєкту – не лікувати захисників, а познайомити їх з апітерапією та показати можливості для ветеранів, зокрема для започаткування власної справи.
«Грантів та можливостей багато, потрібно постійно шукати, переглядати й аналізувати. Складного в цьому нічого немає. Це дає можливість працевлаштовувати людей, бути фінансово незалежним, розвивати економіку держави та й взагалі психологічно переключитися від війни й всього пережитого».
- За даними Міністерства у справах ветеранів, станом на перше травня 2026 року статус ветерана мали понад два мільйони осіб, повідомляв рух «Чесно». До п’ятірки регіонів із найбільшою кількістю ветеранів увійшли Дніпропетровська, Львівська, Київська, Харківська області, а також місто Київ. Такий розподіл, зазначають аналітики, може бути пов’язаний насамперед із високою чисельністю населення в цих регіонах до початку великої війни. Водночас після 2022 року Львівщина прийняла значну кількість переселенців.
- Станом на листопад 2025 року від початку широкомасштабного вторгнення держава підтримала майже чотири тисячі ветеранських бізнесів, зазначала тодішня міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. За її словами, майже половина ветеранів, які започаткували власну справу, працюють у сфері виробництва. Найактивнішими регіонами підтримки ветеранського бізнесу стали Львівська, Київська, Івано-Франківська, Полтавська та Хмельницька області.
Форум