Мар'яна Сич, Аліна Ткаченко
Альона Ковальчук народилася в Україні, а після восьми років життя в Німеччині отримала німецьке громадянство. Відмовлятися від українського їй не довелося. Однорічний Марко, навпаки, народився в Канаді й отримав канадський паспорт, але для його мами було важливо, щоб він мав і український – і тепер у хлопчика їх два.
За даними Державної міграційної служби, за сім місяців цього року громадянство України набули понад 600 осіб, а від початку 2022-го – майже вісім з половиною тисяч. Скільки з них при цьому зберегли іноземне громадянство, невідомо – окремої статистики у службі не ведуть.
Громадяни яких держав найчастіше набували громадянство України та що два паспорти змінюють у житті українців – дослідив проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«Він – генетично українець»
Ярина Галайко понад сім років тому переїхала до Канади, де на той час уже жив її чоловік. Торік у подружжя народився син Марко.
«За документами для Канади він – повністю канадець. Йому видали і свідоцтво про народження, і канадський паспорт. Але у свідоцтві про народження вказано, що батьки – українці».
Ярина розповідає, що намагалася раз на рік приїжджати в Україну до батьків. Цього разу вона приїхала вже із сином і хотіла залишитися тут на довший час.
Потрібно було виїжджати за межі України і знову в’їжджати, або робити документиЯрина Галайко
«Але постало питання, тому що ми в’їжджали за канадським паспортом, і для України він – громадянин Канади. Він міг перебувати тут лише Громадяни держав із безвізовим порядком в’їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів впродовж 180-денного періоду. За наявності візи – у межах терміну її дії. Для тривалого перебування в Україні необхідно оформити посвідку на проживання.. Нам або потрібно було виїжджати за межі України і знову в’їжджати, або робити документи. Для мене це було питання номер один, яке потрібно було вирішити».
Перед поїздкою в Україну, каже жінка, вона переклала канадське свідоцтво про народження сина та засвідчила його апостилем. Уже на Тернопільщині зареєструвала місце проживання Марка, оформила йому ідентифікаційний код, а тоді звернулася до Державної міграційної служби та подала оригінали своїх і чоловікових українських паспортів. За словами Ярини, процедура оформлення українського громадянства для сина тривала близько місяця.
«І тепер мені не потрібно виїжджати, тому що він – українець із паспортом».
Нині однорічний Марко має два паспорти – українських та канадський.
Він має вивчити українську мовуЯрина Галайко
«Він – генетично українець, бо обоє батьків – українці. І я хотіла, щоб не лише генетично, а й документально він мав це підтвердження. Я бачу людей (в Канаді – ред.), які говорять українською, пишуть українською, пишаються цим, хочу, щоб і мій син мав цей дух. Він має вивчити українську мову, я з ним не спілкуюся англійською».
Окрім українського паспорта для Марка, Ярина також отримувала щомісячну виплату на сина до досягнення ним однорічного віку. Ці кошти вона могла витрачати лише на дитячі потреби.
Хто отримує українське громадянство?
Інститут множинного громадянства в Україні запрацював 16 січня 2026 року. Закон спрощує набуття українського громадянства для окремих категорій іноземців, зокрема військовослужбовців та членів їхніх родин. А також дозволяє громадянам України отримувати паспорти інших країн, не відмовляючись від українського.
У Міністерстві закордонних справ України зазначали, що запровадження множинного громадянства передусім дасть змогу етнічним українцям українцям, які є громадянами інших держав, отримати український паспорт без необхідності відмовлятися від іноземного громадянства.
Спочатку спрощений порядок набуття громадянства України поширювався на громадян п’яти держав – Польщі, Чехії, Німеччини, Канади та США. Нині до переліку входять уже 34 країн.
Водночас скільки іноземців уже набули громадянство України зі збереженням попереднього, невідомо. У Державній міграційній службі України на запит Радіо Свобода повідомили, що окремої статистики щодо таких заявників та осіб, які вже набули українське громадянство, не ведуть.
Однак у міграційній службі ведуть загальну статистику щодо набуття громадянства України. З 1 січня 2022 року до 31 липня 2026 року українське громадянство набули 8 468 осіб. У 2022 році – 1 865 осіб, у 2023-му – 2 084, у 2024-му – 1 830, у 2025-му – 2 086, а за сім місяців 2026 року – 603 особи.
Понад половина з них – 56,27%, або 4 765 осіб – за територіальним походженням. Йдеться про людей, які народилися або постійно проживали на території України до проголошення незалежності, або народилися/мешкали на територіях, які історично входили до українських земель. Найбільше серед тих, хто набув громадянство за цією підставою, – громадян Російської Федерації (1 158), Азербайджану (671), осіб без громадянства (441), громадян Молдови (332), Узбекистану (331) та Вірменії (253).
На другому місці – 15,36%, або 1 302 особи, яких прийняли до громадянства України, згідно з указами президента. Серед них найбільше громадян РФ (226), Вірменії (148), осіб без громадянства (123), громадян Сирії (95), Білорусі (79), Азербайджану (69), Узбекистану (62), Молдови (56) та Грузії (51).
Ще 9,92%, або 840 осіб, набули громадянство України на підставі угод про спрощений порядок. Серед них – 670 громадян Таджикистану, 143 громадяни Киргизстану та 27 громадян Білорусі.
Решта набули громадянство України за іншими підставами.
«Не відмовилася від українського»
Альона Ковальчук переїхала до Німеччини вісім років тому за волонтерською візою. Там вона підтвердила український диплом про освіту, а після завершення волонтерського проєкту почала працювати за фахом у сфері паперової промисловості.
«Паралельно я займалася фінансами – і тривало три з половиною роки. Чому я це робила? Тому що не могла звільнитися із заводу, бо в мене була робоча віза. Саме тому мені було потрібне громадянство. Я хотіла мати можливість вільно вибирати, як це роблять німці».
Альона склала іспити з німецької мови та історії й подала документи на отримання громадянства. Німецький паспорт, каже вона, отримала майже через два роки.
Я не відмовилася від українського громадянства, бо закон це дозволяєАльона Ковальчук
«Коли заповнюєш документи на громадянство, там, серед іншого, є пункт: чи відмовляєшся ти від попереднього громадянства. Потрібно було поставити хрестик – так або ні – і вказати причину. Звісно, я не відмовилася від українського громадянства, бо закон це дозволяє. Я так і написала, жодних запитань не було. Я дуже рада, що не довелося відмовлятися від українського громадянства, тому що все-таки це моя домівка. В Україну я хочу їздити».
27 червня 2024 року в Німеччині набув чинності закон, який спрощує отримання німецького громадянства для іноземців. Претендувати на нього можуть ті, хто прожив у країні п’ять років замість восьми, як було раніше. Водночас кандидатам більше не потрібно відмовлятися від попереднього громадянства.
Альона розповідає, що рада отримати німецьке громадянство, оскільки живе у країні та сплачує податки. До того ж, тепер їй не потрібно звертатися до міграційної служби, щоб продовжувати робочу візу.
Відтепер можу звільнитися із заводу й мати роботу, про яку мріялаАльона Ковальчук
«Якщо у фірми стає менше замовлень і людей скорочують, то ти як іноземець сидиш і просто молишся, щоб тебе не звільнили, бо від роботи залежить віза. А зараз ти можеш сказати: піду в інше місце. І під час отримання свідоцтва про громадянство, коли сказали: «Ми даємо громадянство», – в мене були емоції, бо я розуміла: відтепер можу звільнитися із заводу й мати роботу, про яку мріяла».
Водночас, каже Альона, під час отримання німецького громадянства їй пояснили деякі нюанси, пов’язані з наявністю громадянства двох держав.
«Через подвійне громадянство в певних умовах я не матиму політичного захисту від Німеччини. Умовно, якщо я перебуватиму в Україні й зі мною щось станеться, то Німеччина не зможе мене захистити так, як захищала б громадянина, який має лише німецький паспорт».
І додає, що навіть після отримання німецького паспорта для України вона залишається громадянкою України, а під час в’їзду до країни має користуватися українським паспортом.
Форум