Останнім часом активно ведуться дискусії щодо термінів можливого завершення російсько-української війни. Тут центральною є заява керівника Офісу президента України Кирила Буданова, що він отримав від глави держави вказівку спробувати завершити війну до початку зими – тобто восени. Це не перша заява про можливі терміни завершення бойових дій, які прозвучали нещодавно – там прогнози і на 2026 рік, і за три роки, і навіть, що війна триватиме ще ціле десятиліття…

• Які фактори впливають на це?
• Як це збігається з політичним календарем у США?
• Чи справді реально очікувати кінця війни максимум у листопаді?

Виступаючи на безпековому форумі у Києві, голова Офісу президента України Кирило Буданов повідомив, що отримав доручення спробувати зупинити війну до зими 2026 року.

«Це доручення президента – якнайшвидше спробувати припинити цю війну. Бажано до зими. Я, як керівник Офісу президента, буду робити все для того, щоб досягти мети, яку поставив президент України. Вона абсолютно правильна, вчасна і продумана», – сказав Буданов.

Це зараз найоптимістичніша оцінка можливих термінів завершення війни.

Раніше – кількома днями перед тим, британський журнал The Economist написав, що Київ готується воювати ще два-три роки.

«Володимир Зеленський схиляється до ідеї тривалої війни, оскільки зростає впевненість у тому, що Росія з її нафтопереробними заводами, що горять, застоєм в економіці і бурчанням еліт стає все більш нестабільною… Зеленський наказав готуватися ще до двох-трьох років війни. Немає переконливої причини, чому Україна не може продовжувати воювати так довго», – написало видання, з посиланням на неназвані українські урядові джерела.

Представник Офісу президента Дмитро Литвин спростував такі терміни і відіслав до заяви президента Володимира Зеленського на зустрічі з фракцією «Слуга народу», яка відбулась 25 травня.

Тоді депутатка від правлячої партії Ольга Василевська-Смаглюк повідомила про ту зустріч: «Левова частка часу була присвячена перспективі завершення гарячої фази війни. Президент зазначив, що до листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу».

А ось більш песимістичний прогноз: народний депутат фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу ще раніше нагадав, що, окрім позитивних прогнозів, «є і прогнози про продовження війни до 2028-го або навіть до 2030 року».

Проте «антирекорд» прогнозів тривалості війни між Росією та Україною подала колишня німецька канцлерка Анґела Меркель, яку нині називають як можливу кандидатку на посаду європейського спецпредставника на мирних переговорах щодо врегулювання війни.

«За десять років війна в Україні, сподіваюся, вже закінчиться, причому так, що Україна буде самостійною, вільною, суверенною державою», – висловилася колишня німецька політикиня у травні.

Але тут є нюанс: Меркель, вочевидь, мала на увазі не завершення гарячої фази війни, а вирішення – на користь України – питання її територіальної цілісності, включно з відновленням контролю над окупованими нині територіями, включно з Кримом.

До кінця осені: які фактори?

Коли говорять про завершення «гарячої фази» війни – то мається на увазі і завершення активних бойових дій уздовж понад 1000-кілометрової лінії фронту, а також припинення масованих обстрілів дронами і ракетами українських міст та інфраструктури. І Україна теж мала би припинити такі удари.

Але які фактори нині можуть говорити про настання, можливо, певного перелому в ході війни? Ось лише кілька таких чинників:

• Параліч російського тилу і логістики на фронті через удари українських міддлстрайків на 15-200 кілометрів. Російська передова практично відрізана від тилу.
• Удари українських дронів-далекобійників глибоко в тилу Росії. От скажімо, удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі і по військово-морській базі в Кронштаті.
• Майже відсутність якогось просування російських військ на самому фронті. За травень російська армія окупувала лише 14 квадратних кілометрів на Донбасі.
• Плюс жертви серед росіян – по 35 000 на місяць вбитими і важко пораненими. Якщо в жовтні минулого року на кожен завойований російської армією квадратний кілометр української території вона платила життями 67 своїх солдатів, то в травні цього року «ціна» квадратного кілометра для росіян вже становила 179 життів.

Як висловилось одне українське видання, можливо, вперше з кінця 2022 року час почав працювати на Україну, а не на Росію.

«Зараз принципово змінилася ситуація. От у європейців, у західних спостерігачів, у західних дипломатів це переконливе враження, що ми пройшли певну точку, де наша позиція зараз перемовна, військова на порядок сильніша, ніж вона була ще там навіть декілька місяців тому», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода колишній віцепрем’єр з євроінтеграції Олег Рибачук.

Це були воєнні фактори. А є ще й внутрішні російські фактори.

Нині тенденція така, що Росія мобілізує менше людей, аніж зазнає втрат на фронті. Але Кремль не хоче нової масової мобілізації, яка є непопулярною в Росії.

Далі – фактор економіки Росії.

«У Росії є серйозні фактори, які вплинуть на їх готовність до перемовин – на що натякав Буданов – десь на осінь. По-перше, треба подивитися, як піде їх чергова ця літня кампанія, бо вже весняна кампанія у них пішла у «зворотному» напрямку. Як буде літня, в значній мірі чим закінчиться їхня потуга літня, може впливати на їхнє бажання почати серйозні переговори, але поки що ми цього бажання не бачимо», – каже Олег Рибачук.

«І з того, що ми чуємо з Кремля, не можна зробити жодних висновків про те, що Путін вже дозрів до того, щоб припиняти бойові дії в Україні, хоча його економісти попередили про жахливий дефіцит бюджету, що банально «нєту дєнєг», щоб це фінансувати. І хоч Путін там постриг трошки російських олігархів на пару мільярдів, але очевидно, що цього не буде достатньо», – додає Рибачук, який раніше також очолював Секретаріат президента за Віктора Ющенка.

Все частіше ЗМІ пишуть і про невдоволення російською елітою продовженням війни в Україні, яка для Росії не виграється вже понад чотири роки. Навіть писали про можливість якогось перевороту в Росії через втому від війни і невдоволенням стратегією Кремля на її продовження.

Донбас і «літній наступ» Росії

Незважаючи на активну фазу переговорів, які тривали після повернення Дональда Трампа в Білий дім, нині вони застопорились через кризу довкола Ірану.

І найбільшим протиріччям в позиції Києва та Москви було питання Донбасу.

Кремль наполягає на виведенні ЗСУ з усього Донбасу – що є категорично неприйнятним для України.

Як писали ЗМІ, російські військові нібито переконали Володимира Путіна, що зможуть взяти Донбас до кінця року. Поки немає ознак реалістичності цього очікування.

Але все одно речник Кремля Дмитро Пєсков заявив днями, що війна може завершитись за одну добу, якщо українські сили вийдуть з усіх регіонів, які Москва вважає «російськими».

«Що стосується Зеленського і завершення війни до кінця року, війна може бути завершена до кінця доби... Для цього Зеленському потрібно дати наказ своїм Збройним силам залишити територію російських регіонів», – сказав Пєсков 2 червня.

Під «російськими» регіонами Кремль має на увазі не лише Донецьку чи Луганську області, але й усю територію Запорізької та Херсонської областей.

«От сама ця ідея, територіальні поступки України, виведення українських військ з Донбасу, саме це завело переговори в глухий кут. Саме це! І від цієї ідеї треба відмовлятися. Я абсолютно згоден з тим, що якщо ЗСУ вдасться продемонструвати, що вони можуть стримати російський наступ, а навіть навпаки на деяких ділянках, можливо, відкинути російські війська, от саме це може ламати плани Кремля. І в Росії ще більш відчутно будуть усвідомлювати, що війна не виграється. Не вдається Росії виграти цю війну», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.

Ще один чинник надії на можливе завершення війни – це те, що в США і в світі є якась, сказати б, «втома» від війни чи кризи довкола Ірану, і Дональд Трамп сподівається, що угоду щодо Ірану можна буде досягти в червні.

І тоді реально американські руки можуть вивільнитись, щоб знову серйозно зайнятись українським врегулюванням. А тут важлива ситуація на фронті.

«Ще один чинник, чому от йдеться про вікно можливостей восени. Не лише тому, що це прив'язано до проміжних виборів до Конгресу США (на початку листопада – ред.). Важливий чинник пов'язаний з тим, що влітку, скоріше за все, Путін не готовий домовлятися про мир. Путін робить ставку на літній наступ. У нього є ілюзія, що можна зламати Україну і шляхом повітряних ударів, і шляхом наступальних дій на фронті», – каже в інтерв’ю Володимир Фесенко.

Політолог в інтерв’ю додає: «І от якщо літній наступ Росії провалиться, а для цього є передумови, якщо Росії не вдасться продемонструвати свою перевагу, зокрема і в повітрі, ось тоді буде більше передумов для якихось реальних мирних перемовин вже восени. І тут вже потрібна буде більш активна роль американської адміністрації і навіть особисто Трампа».