Кілька депутатів Держдуми Росії внесли на її розгляд проєкт звернення до президента Володимира Путіна з пропозицією визнати угруповання «ЛДНР» незалежними державами – та у подальшому вести переговори з ними на «міждержавному рівні». Радіо Донбас.Реалії проаналізувало текст звернення та аналізує, які наслідки може мати його поява.
Депутати від партії КПРФ почали готувати постанову про визнання так званих «республік» у грудні 2021 року. А вже на початку 2022-го оприлюднили заяву про підготовку постанови від російського депутата Казбека Тайсаєва.
Її текст у російських ЗМІ з’явився лише ввечері 19 січня, напередодні пленарного засідання Державної Думи (воно пройде 20 січня).
Про що там йдеться?
У тексті, який підписали депутати від КПРФ, вони від імені російського парламенту звертаються до президента Путіна з проханням визнати збройні угруповання «ЛДНР» (точніш, території, які ними контролюються) незалежними державами. Мотивація цього визнання – та сама, про яку раніше висловлювався Тайсаєв – нібито невиконання Україною Мінських домовленостей та «геноцид» населення Донбасу. У тексті вкотре наголошується на тому, що в Україні «не поважають мовні права населення» та підносять як історичних героїв Степана Бандеру та Романа Шухевича.
Також згадується так званий «референдум», проведений підконтрольними Росії адміністраціями Донецька та Луганська у травні 2014 року, де нібито населення Донбасу проголосувало за відділення від України.
Що далі?
Імовірність ухвалення
Радіо Донбас.Реалії вже розповідало, що прийняття постанови зі зверненням до Путіна Думою – цілком імовірне: це видно не тільки з офіційної риторики російських депутатів – одна з російських думських фракцій, наприклад, у передвиборчій риториці прямо проголошувала необхідність визнання «республік». А правляча партія «Єдина Росія» навіть уклала угоду з так званим «Союзом добровольців Донбасу» – організацією, яка активно бере участь у війні на Донбасі та стоїть на позиціях визнання «ЛДНР» і подальшого приєднання цих територій до Росії.
Більше того, до російського законодавчого органу потрапив навіть Олександр Бородай, що колись був головою так званого «уряду ДНР», а зараз очолює «Союз добровольців Донбасу».
Визнання
Звернення Думи до Путіна має бути підставою рішення у Кремлі. Якщо згадати останній приклад, коли Росія офіційно визнавала непідконтрольні частини іншої держави, то робилося це Указами Президента.
Йдеться про події серпня 2008 року, коли тодішній Президент Росії Дмитро Медведєв указом визнав регіони Грузії Абхазію та Південну Осетію як держави. Відбулося це одразу після російсько-грузинської війни.
Тож нинішня ситуація може бути або узгодженою у Кремлі стратегією щодо прядку цього визнання (звернення від депутатів та позитивна реакція Путіна) – або свідомим підштовхуванням Путіна до такого визнання «лобістами» цих процесів серед російських політиків.
Наслідки
Постанова Думи ще не означає невідкладного рішення у Кремлі. Але це може бути погрозою Росії цивілізованому світу про те, що таке рішення може бути винесене будь-якої миті, що де-факто означатиме кінець наявного переговорного процесу щодо Донбасу.
Остаточне рішення про визнання «республік» буде ознакою того, що Росія:
- Виходить з Мінського процесу. Адже згідно з Мінськими угодами Росія визнає ОРДЛО частиною України, що мають реінтегруватися на певних умовах (бачення цих умову Росії та в Україні різне).
- Визнання Росією себе стороною конфлікту на Донбасі. Кремль постійно наполягає на тому, що війна, розпочата у 2014 році, є внутрішньоукраїнським конфліктом, а Москва у ньому – посередник.
- Таке рішення може значно прискорити процес приєднання ОРДЛО до Росії. За роки війни на Донбасі Москва постійно створювала умови для віддалення Донецька та Луганська від Києва, натомість наближала їх до себе. Йдеться про запровадження рубльової зони, відмову від української освіти та мови, масову видачу російських паспортів, перекриття КПВВ та навіть проведення російських виборів у ОРДЛО. Про усе це не раз писало Радіо Донбас.Реалії.
- Може офіційно ввести війська на територію ОРДЛО та на лінію розмежування на Донбасі. Один з пунктів постанови, запропонованої Думою, говорить про необхідність регулювання спільних аспектів безпеки з визнаними «республіками». У логіку цих процесів може вкладатися і концентрація російських військ на кордоні з Україною і побоювання нового вторгнення в Україну.
Окрім наведеного, небезпечним залишається питання територіальних претензій, висловлених підконтрольною Росії адміністрацією ОРДЛО. Справа у тому, що за логікою угрповань «ЛДНР» їхня влада та розповсюджується на всю територію Донецької та Луганської областей (вони називають підконтрольні Україні райони «окупованими»). Визнаючи угруповання, Росія, фактично, приєднується до їхніх вимог.
Росія у конфлікті на Донбасі
Протягом семи років Росія заперечує свою участь у війні на Донбасі, заявляючи, що у захопленні українських міст могли брати участь хіба що російські добровольці. Західні та українські спільноти розслідувачів і журналісти виявили численні факти підтримки конфлікту з боку Росії: були поіменно встановлені понад 2 тисячі російських військових, що воювали на Донбасі, 50 типів зброї російської армії, артилерійські обстріли з російської території та медалі за бойові операції на українській території, а українське слідство веде кримінальні справи проти офіцерів, які керували обстрілом Маріуполя, та російських громадян, які підозрюються у катуваннях людей.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)
