Доступність посилання

ТОП новини

В’язниці в Білорусі переповнені, опозиціонери закликають до санкцій проти Лукашенка та оточення, ЄС поки не визначився


Світлана Тихановська під час зустрічі з міністром закордонних справ ЄС Жозепом Боррелем демонструє фотографії зі слідами катувань. Брюссель, 21 вересня 2020 року
  • 21 вересня міський суд Мінська розглянув дві скарги на запобіжні заходи щодо членів Координаційної ради Білорусі.
  • Троє лідерів білоруської опозиції виступили в Брюсселі на засіданні Комітету Європейського парламенту з міжнародних справ.
  • Білорусь і Росія активізують роботу над «дорожніми картами».
  • Керівники міністерств закордонних справ країн-членів Європейського союзу на зустрічі 21 вересня не змогли домовитися про санкції проти влади Білорусі.
  • У білоруських судах виносять вироки учасникам протестів.

Так почався сьомий тиждень протестів у Білорусі.

У понеділок, 21 вересня, друзі, колеги та однодумці прийшли до Мінського міського суду, щоб підтримати Марію Колесникову та політв’язня, юриста Іллю Салея. Їхні адвокати подали скарги на запобіжні заходи щодо них.

У суді також були присутні посли та представники європейських дипломатичних місій, багато з яких мають знаки солідарності з ув'язненими.

Посли та представники європейських дипломатичних місій у міському суді Мінська прийшли підтримати Марію Колесникову та Іллю Салея. Зліва батько Марії Колесникової, Олексій Колесников. 21 вересня 2020 року
Посли та представники європейських дипломатичних місій у міському суді Мінська прийшли підтримати Марію Колесникову та Іллю Салея. Зліва батько Марії Колесникової, Олексій Колесников. 21 вересня 2020 року

Із семи членів президії Координаційної ради двоє виїхали з країни проти власної волі, ще четверо були заарештовані.

Інші члени президії Координаційної ради – Світлана Тихановська, Ольга Ковалькова та Павло Латушко – виступили у Брюсселі на засіданні Комітету Європейського парламенту з міжнародних справ.

Білоруська опозиція закликає ЄС до санкцій

Тихановська та Ковалькова були присутні особисто у Брюсселі, Латушко – звертався по відеозв’язку.

Світлана Тихановська, яка говорила англійською, розповіла про вимоги протестувальників у Білорусі, заявивши, що вони представляють більшість білоруського суспільства. За її словами, ЄС не повинен визнавати легітимність Олександра Лукашенка після фальсифікації президентських виборів. Вона закликала провести нові вибори під міжнародним спостереженням.

  • Тихановська закликала до міжнародного посередництва для діалогу між Лукашенком та опозицією:

«У мене є прохання до вас. Будь ласка, подумайте про створення міжнародної коаліції для сприяння переговорам між Лукашенком та білоруським народом в особі Координаційної ради», – сказала Світлана Тихановська під час виступу на позачерговому засіданні Комітету закордонних справ Європарламенту.

  • Тихановська запропонувала Європарламенту список білоруських чиновників для санкцій:

«Я підготувала список людей, які брали участь у жорстоких репресіях (протести після президентських виборів у Білорусі). Санкції до них можуть бути застосовані відповідно до європейського «закону Магнітського», – заявила Тихановська в понеділок на слуханнях щодо ситуації в Білорусі, які проходять в комітеті закордонних справ Європарламенту.

Голова дипломатичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що Тихановська демонструє здатність до «справжнього керівництва». «Ми вражені мужністю білоруського народу, особливо білоруської жінки, яка демонструє здатність до справжнього керівництва», – сказав він.

  • Павло Латушко розповів про жорстокість та репресії з боку білоруської влади. Він закликав ЄС виявити солідарність із жертвами репресій та закликав до санкцій проти білоруських чиновників, винних у порушенні закону.
  • Ольга Ковалькова також закликала до цілеспрямованих санкцій проти винних у шахрайстві та насильстві та одночасно до схвалення пакету допомоги для Білорусі – під контролем громадянського суспільства. Вона закликала ЄС боротися за звільнення політичних в'язнів у Білорусі.

За словами Ковалькової, усі угоди, підписані Лукашенком, не повинні визнаватися Європейським Союзом як законні.

  • Ковалькова зазначила, що Лукашенко «втягнув Білорусь у військовий союз із Росією» і одночасно залякував російське керівництво агресією Заходу. Вона висловила думку, що Кремль втомився від Лукашенка і штовхає його на конституційну реформу. Однак, за її словами, білоруський народ не прийме такої реформи, поки Лукашенко при владі.

Інтеграція з Росією як ціна за підтримку?

Цього ж дня, у понеділок, Державний секретар «союзної держави» Білорусі та Росії Григорій Рапота (колишній заступник керівника Російської служби зовнішньої розвідки та генеральний директор «Росвооружения») заявив в інтерв’ю телеканалові «Білорусь-1» про активізацію роботи над «дорожніми картами», відмовившись назвати, над якими саме.

Але, згідно з заявою, це проєкти, на які Лукашенко не погодився на початку року.

«Після підготовки «дорожніх карт» через різні обставини настала пауза. Зараз на деяких «дорожніх картах» (оскільки рішення не ухвалене, я їх не називаю) пропонується активізувати діяльність», – сказав Рапота.

У червні посол Білорусі в Росії Володимир Семашко заявив, що пізніше цього року Мінськ і Москва можуть повернутися до обговорення «дорожніх карт» для поглиблення інтеграції.

За словами Семашка, Білорусь та Росія домовились про 28 «дорожніх карт».

Як повідомляє політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода Сергій Навумчик, «секретна карта, за різними даними, передбачає повне об’єднання білоруського та російського законодавства (точніше – переклад білоруського законодавства російською мовою), спільні митні та прикордонні служби, і, врешті введення в обіг російського рубля. Також передбачається більш тісна співпраця в оборонній сфері».

Якщо такі рішення ухвалюються, це, за словами Навумчика, означає «повернення Білорусі в період з 27 липня 1990 року по 25 серпня 1991 року – тоді був суверенітет, але незалежності не було». Білорусь збереже деякі атрибути державності, представництво ООН, посольства за кордоном, але виконувати ці посольства, як, зрештою, і білоруський уряд, будуть виключно політичну волю Москви, вважає оглядач Радіо Свобода.

«Дорожні карти» інтеграції стануть петлею для незалежності. Це плата Лукашенка за його політичне існування. І не лише політичне, каже Навумчик.

ЄС поки що не одностайний щодо санкцій

Тим часом, не всі країни Європейського союзу готові запровадити санкції проти Олександра Лукашенка.

«Схоже, що Швеція та Фінляндія все ще проти включення Лукашенка до санкційного списку. Схоже, Швеція, яка буде головувати в ОБСЄ в наступному році, все ще хоче мати канал комунікації з Лукашенком» – пише у своєму твіті кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Рікард Юзвяк.


Уранці в понеділок стало відомо, що Кіпр не заблокує рішення Європейського союзу у справі Білорусі. Про це заявив міністр закордонних справ Кіпру у Брюсселі, де проходить засідання міністрів закордонних справ ЄС.

До цього Кіпр неодноразово накладав вето на пакет санкцій проти білоруського керівництва. Свою протидію санкціям проти Білорусі кіпрська сторона пояснювала тим, що вона намагається запровадити санкції ЄС проти Туреччини, яка проводить розвідку газу в спірних водах східного Середземномор'я.

Все ж, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, керівники міністерств закордонних справ країн-членів Європейського союзу на зустрічі 21 вересня не змогли домовитися про санкції проти влади Білорусі.

У четвер запровадження санкцій обговорюватиме Європейська Рада.

За словами Жозепа Борреля, ЄС продовжить підтримувати національний діалог і право білоруського народу на вільні й чесні вибори. «І це не може розглядатися як втручання у внутрішні справи», – наголосив він у понеділок у Брюсселі.

До санкційного списку ЄС входить близько 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію білоруських виборів та насильство проти мирних демонстрантів. Він не може набути чинності, доки рішення не ухвалять одностайно всі 27 країн Євросоюзу.

Тим часом у Білорусі

На вихідні – 19 вересня на Блискучому марші жінок у Мінську та на Марші справедливості 20 вересня – по всій країні відбулися масові затримання мирних протестувальників.

За даними МВС Білорусі, у столиці в суботу було затримано 415 людей, ще 15 – в інших містах. Суди різних міст Білорусі виносять вироки затриманим – це переважно арешти та штрафи.

У Гомелі в понеділок судили затриманих на Марші справедливості. Затримував їх ОМОН. Загалом до слідчого ізолятора помістили близько 50 людей.

Правозахисники за допомогою волонтерів збирають інформацію про судові рішення по всій Білорусі.

За результатами недільної акції, правозахисний центр «Весна» зібрав інформацію про 170 затриманих у Мінську та 70 у регіонах. Частина демонстрантів була переведена до Жодинського СІЗО. Судові засідання призначені і на 22 вересня.

У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG