(Рубрика «Точка зору»)
26 років тому цього дня Україна здобула незалежність – де-юре. Тепер же вона бореться за те, щоб досягти незалежності де-факто.
Цього дня варто поміркувати, чому ж українська незалежність така важлива.
Вона важлива, бо вона руйнує міфи. Руйнує міфи про те, що Україна є лише придатком Росії і їй судилося, щоб нею керували з Москви.
Вона виправляє офіційну історію.
Вона нагадує, що, хоча Україна й має багато спільної історії з Росією, але вона також має багато спільної історії з Польщею, Литвою, Австрією, Угорщиною і Словаччиною.
Вона нагадує нам, що Україна – це Європа. І, як казав історик Єльського університету Тімоті Снайдер, «історія Європи не має сенсу, якщо вона не включає Україну».
Незалежність України важлива, тому що без цього територія колишнього Радянського Союзу не може стати справді пострадянською. Тому що будь-який російський імперський проект починається з України – і має включати Україну.
І старе кліше, що «без України Росія – це держава, а з Україною Росія – це імперія», – можливо, й кліше, але воно правдиве.
А ще незалежність України важлива, бо вона є прикладом.
Зрозуміло, що якщо Україна зможе створити стабільну і заможну європейську демократію, то це буде найкращим, що може статися з українцями.
Але це також стало б найкращим, що може статися і з росіянами, бо це б надихнуло, мотивувало і заохотило тих росіян, які й самі хочуть того ж і для своєї країни.
24 серпня 1991 року Україна офіційно оголосила про свою Незалежність. Сьогодні вона, нарешті, досягає цієї незалежності – і це матиме глибинні наслідки.
Із Днем Незалежності, Україно!
Your browser doesn’t support HTML5
Українська незалежність: від де-юре до де-факто (відео)
Браян Вітмор – оглядач Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода у Празі, автор англомовного блогу «Вертикаль влади», в якому він висловлює власні погляди щодо політики Кремля, які не обов’язково збігаються з міркуваннями редакції. Follow@PowerVertical
Оригінал матеріалу – на англомовному сайті RFE/RL
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода