Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 22:36

​Унікальна мапа України: актуальна і через 100 років


Мапа України, яку було видано у Відні у 1919 або в 1920 році у видавництві «Крістоф Райсер та сини». Художник «Verte», автор ідеї – Г. Гасенко

Прага – У чеській столиці в рамках виставки про історію української, російської та білоруської імміграції в міжвоєнній Чехословаччині виставлена унікальна мапа України, видана майже 100 років тому, на якій зображені визвольні змагання українців та їхні зусилля, спрямовані на збереження державності в добу Української Народної Республіки. Чеські фахівці кажуть, що тодішні спроби України втримати незалежну державу не мали успіху через брак підтримки з боку провідних західних держав, і радять нині Україні не забувати про цей історичний урок.

Виставка під назвою «Досвід вигнання: Долі емігрантів з території колишньої Російської імперії в міжвоєнній Чехословаччині» працює в Літньому павільйоні «Hvězda» (Зірка), що на околиці Праги в мальовничому парку.

Павільйон «Hvězda» (Зірка), околиця Праги
Павільйон «Hvězda» (Зірка), околиця Праги

Ідея виставки – показати життя емігрантів із України, Росії та Білорусі, які приїхали до Чехословаччини в міжвоєнний період після відновлення нею свої державності в 1918 році.

Тоді та еміграція була переважно політичною – зазнали невдачі українські визвольні змагання 1917–1921 років, не встояла також і Білоруська Народна Республіка, зазнали поразки від більшовиків представники російського білого руху…

Чехословаччина тоді була демократичною державою, і президент Томаш Масарик дав прихисток політемігрантам. Життя цих трьох діаспор було повноцінним: клуби, культурні та наукові установи, мистецтво, спорт… Усього з колишніх теренів Російської імперії виїхало до Європи два мільйони людей, рятуючись від переслідувань з боку більшовиків, а також втікаючи від воєн.

Українська імміграція була дуже сильною в Чехословаччині, і деякі інституції переїхали сюди з Відня

«Молода чехословацька держава на початку 1920-х років допомагала іммігрантам з колишньої Російської імперії, незважаючи на їхню національність. Чехословацька держава також навала підтримку освітнім закладам цих діаспор. Українська імміграція була дуже сильною в Чехословаччині, і деякі інституції переїхали сюди з Відня – скажімо, Український вільний університет», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода куратор виставки Якуб Гаузер.

«Україна була у вогні»

На виставці представлена унікальна й дуже рідкісна мапа України, на якій показані спроби українців вберегти державність періоду УНР і апетити різних сусідів щодо розшматування українських земель.

На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні. На жаль, Україна була у вогні, і Українська держава мала лише короткочасне існування

«На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні. І цей іронічний заголовок «Світовий мир на Україні!» свідчить, що, можливо, в багатьох країнах Європи після завершення Першої світової війни вже було спокійно, але не в Україні. Це дуже контрастувало з Чехословаччиною, яка вже на той час розбудовувала свої молоду державу. А, на жаль, Україна була у вогні, і Українська держава мала лише короткочасне існування», – розповідає Гаузер.

В нижній частині карти є напис: «Світовий мир на Україні!» – він справді виглядає, як зауважує Гаузер, дещо іронічно, адже до миру далеко – як у тих історичних реаліях століття тому, так і на самій мапі.

На Україну з півночі зазіхають більшовики, зі сходу – білогвардійці. Вгорі мапи – полум’я вогню.

Більшовики та білогвардійці хоч і воювали між собою, але й ті, й інші воювали проти України

«На карті бачимо, як проти України воюють більшовики, а також білогвардійці під царським прапором. Цікаво, що більшовики та білогвардійці хоч і воювали між собою, але й ті, й інші воювали проти України – ось в якій важкій ситуації Україна тоді була!» – пояснює Гаузер.

На карті видно, що на українські землі зазіхають також і сусіди із заходу та південного заходу.

Це, звичайно, не класична (топографічна) карта. Це також і політичний плакат. Тому там такі трохи перебільшені фігури російських, румунських, польських вояків

«Це, звичайно, не класична (топографічна) карта. Це також і політичний плакат. В той час виготовлення такого типу карт чи плакатів було дуже поширеним. Тому там такі трохи перебільшені фігури російських, румунських, польських вояків», – каже куратор виставки Якуб Гаузер.

Історія самої мапи

Мапа видана у Відні майже сто років тому – вочевидь, або у 1919-му, або у 1920 році у видавництві «Крістоф Райсер та сини». Художником є «Verte» і малював він її у Відні, бо поруч із його підписом є і напис «Wien» в нижньому правому куточку. А автором мапи – себто, автором ідеї, є, як написано на карті, Г. Гасенко. Цей примірник мапи зберігається у Слов’янській бібліотеці у Празі.

В інтернеті можна дізнатися, що людина з таким іменем – Юрій (Георгій) Гасенко – була політичним та культурним діячем доби УНР. Гасенко був особистим ад’ютантом Симона Петлюри, був членом делегації Української Центральної Ради на мирних переговорах у Бресті.

Гасенко був також послом із особливих доручень при Міністерстві закордонних справ УНР, а також виконував різні дипломатичні доручення в Австрії, Німеччині, Італії, Швейцарії та інших країнах. Звідси, вочевидь, і знання і розуміння зовнішньополітичної ситуації довкола України в ті важкі для неї часи.

Гасенко працював у посольстві УНР в Румунії, а також жив у Чехословаччині та Німеччині, а потім перебрався до Франції, де помер на початку 1930-х років.

Карта показує трагічну історію України тієї доби. І вона також ніби промовляє до наших часів

«Карта показує трагічну історію України тієї доби. І вона також ніби промовляє до наших часів. Через різні імперіалістичні прагнення інших країн Україна не змогла втримати незалежну державу», – каже Гаузер.

Сучасне звучання

Карта також має досить і сучасний відгук, адже Україна протистоїть російській агресії на сході ось вже понад три роки. Майже три з половиною роки минуло від окупації Криму Кремлем.

На карті Крим чітко вказаний як територія України
На карті Крим чітко вказаний як територія України

Є сили й політики і в країнах-західних сусідах України, які виношують плани повернення під свій контроль українських земель, лунають вимоги щодо надання автономії територіям, де живуть етнічні громади, споріднені з сусідніми з Україною країнами.

Якщо говорити про нинішню російську агресію проти України, то в деяких аспектах історія справді повторюється

«Звичайно, дуже важко порівнювати ситуацію, яка існувала 100 років тому, з нинішньою. Наприклад, відносини між Україною та Польщею в ті часи були набагато складнішими, аніж зараз. Але якщо говорити про нинішню російську агресію проти України, то в деяких аспектах історія справді повторюється», – каже Гаузер.

А професор Колумбійського університету (США) Їржі Пеге зазначає, що ключовим фактором того, що Україні не вдалося утримати державність 100 років тому, була відсутність підтримки з боку провідних західних держав.

«Підтримка західних держав є ключовою. На відміну від націй, які входили до Австро-Угорської імперії і мали певну автономію, Україна цього не мала в Російській імперії і була менш готова до державності в ті часи», – каже професор.

І хоча серед причин поразки українських визвольних змагань 100 років тому називають також брак єдності серед українців або сильний акцент на лівих соціальних вимогах при меншій увазі до потреб збереження самої державності, а також брак потужної армії в часи УНР, професор Пеге наголошує саме на зовнішньому факторі як надзвичайно важливому чиннику.

Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 році
Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 році
Нині Україна, незважаючи на російський тиск, має підтримку Західної Європи, підтримку ЄС

«Уроки історичної давнини, – а вони актуальні й нині! – якщо країна хоче мати успіх і мати незалежність, вона повинна збудувати міцні союзи з ключовими світовими потугами, а також і з сусідами. Бо якщо країна не матиме підтримки з боку потужних союзників, тоді її незалежність може постати перед загрозою» – наголошує Пеге.

Професор також додає: «Нині Україна в іншій ситуації, аніж 100 років тому, бо, незважаючи на російський тиск, Україна має підтримку Західної Європи, підтримку ЄС, і, на мою думку, ця підтримка повинна бути ще сильнішою, щоб нинішня Україна не мала такої долі, як Україна 1917–1919 років».

Карта України 1918 року. Повна назва мапи: «Загальна карта України. Зладив М. Дячишин. Заходом i накладом час. „Свобода”, орґану Українського Нар. Союза в Америцї». Масштаб 1:2580000. Формат мапи 85x52 см. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)
Карта України 1918 року. Повна назва мапи: «Загальна карта України. Зладив М. Дячишин. Заходом i накладом час. „Свобода”, орґану Українського Нар. Союза в Америцї». Масштаб 1:2580000. Формат мапи 85x52 см. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)
  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG