Радіо Свобода Daily: музика в аеропорту і відзнаки для «кіборгів»

Портрети загиблих захисників Донецького аеропорту за 242 дні його героїчної оборони, Київ, 21 січня 2018 року

Сьогоднішінй огляд відкриває невтішна новина.

Теракт в Афганістані

Внаслідок терористичного нападу на готель у столиці Афганістану Кабулі загинули громадяни України, співробітники української авіакомпанії. За даними ВВС, серед загиблих в Intercontinental було 9 українців, один німець, один грек і один громадянин Казахстану. Офіційного підтвердження цього наразі немає. Натомість міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про шістьох загиблих українців. Відповідальність за напад узяло на себе угруповання «Талібан». Президент України Петро Порошенко вже доручив Кабміну надати всю необхідну допомогу для сімей загиблих.

Як вшановували «кіборгів»

До третьої річниці боїв у Донецькому аеропорту у Києві у Володимирському соборі відбулася поминальна служба за загиблими оборонцями Донецького аеропорту та усіма українськими воїнами, які загинули з початку війни з російськими гібридними силами на сході України.

У міжнародному аеропорту Одеси на честь «кіборгів»-оборонців Донецького аеропорту зіграли військові музиканти.

Your browser doesn’t support HTML5

Одеса приєдналась до всеукраїнського флешмобу на честь «кіборгів» Донецького аеропорту (відео)

Привітали місцевих мешканців-учасників бойових дій на Донбасі, які боронили Донецький аеропорт, і на Хмельниччині.

Про останні, січневі дні оборони летовища Радіо Свобода розповів також доброволець батальйонів «Шахтарськ» та «ОУН» Андрій Васькін – учасник боїв за метеостанцію ДАП (позивний «БТР»).

Рада безпеки Росії про «реінтеграцію Донбасу»

Президент Росії Володимир Путін зібрав спеціальну нараду постійних членів Ради безпеки Росії, щоб обговорити схвалення українським парламентом закону про реінтеграцію Донбасу. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що цей закон перекреслює Мінські угоди.

Обговорити цю новину у студію ми запросили заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрія Гримчака. За його словами, ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу сприятиме тому, що Росія не зможе легалізувати своїх вояків-окупантів на сході України під виглядом миротворців.

Окремою публікацією на цю тему відреагував і політичний оглядач Віталій Портников. «Росію не влаштовує в українському законі найголовніше: те, що агресор названий агресором. Так, в цьому законі аж ніяк не всі речі названі своїми іменами. Але ось цей, найістотніший термін в ньому все ж таки присутній… Як виглядає, ці люди бояться правди набагато більше санкцій і військових дій», – наголошує він.

Далі кілька новин.

І якщо Ви цікавитесь або просто хочете знати українську історію, нижче маємо три лінки з цієї тематики.

Тут знайдете спогади тих, хто 21 січня 1990 року став у кількасоткілометровий «живий ланцюг» під заборонені тоді ще синьо-жовті прапори і символічно з’єднав Україну до річниці її Соборності.

Представники донецької і харківської делегацій у «живому ланцюзі», Київ, 21 січня 1990 року

А тут розповідь до 40-річчя від самоспалення Олекси Гірника. Саме стільки минуло з того часу, як на Чернечій горі в Каневі чоловік із Калуша спалив себе, розкидавши перед тим близько тисячі​ листівок зі словами: «Протест проти російської окупації на Україні! Протест проти русифікації українського народу! Хай живе самостійна соборна Українська держава…»​ Радянський Комітет державної безпеки (КДБ) всіляко намагався приховати цей вчинок, але інформацію про здійснене Гірником люди передавали один одному, а кілька листівок зберегли в себе тодішні працівники правоохоронних органів.

Олекса Гірник із родиною

Крім того, 100 років тому – 9 (22) січня 1918 року – Центральна Рада ухвалила Четвертий універсал, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Хто, як і чому ухвалив Четвертий універсал? І чому ті ж самі люди через два місяці «забувають» про свої федеративні плани і проголошують незалежність. Про це Радіо Свобода поговорило з істориком Світланою Паньковою – директором Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

Члени Генерального Секретаріату – першого уряду України, утвореного Центральною Радою 28 червня 1917 року

І наостанок фоторепортаж: «Геть від Москви!». Це гасло Миколи Хвильового у 1920-і роки стосувалося необхідності відродження і розвитку самобутньої української літератури, в середині ХХ століття спрямовувало український рух опору радянському тоталітаризму на здобуття української державності, а в наш час залишається актуальним через військову агресію сучасної Росії проти України.

Символічний арештантський куток. Тюремні роби Олеся Шевченка і Василя Овсієнка, наплічник Євгена Сверстюка та інші речі тюремного побуту. Виставка буде відкрита до 22 лютого у Музеї шістдесятництва

Будьте відважними й шукайте однодумців!

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.