ГПУ і НАБУ проти САП: самоочищення чи боротьба за контроль?

Не минуло й двох місяців з моменту, як генеральний прокурор Юрій Луценко та очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник «покаялись». Публічний конфлікт між цими антикорупційними органами, який розгорівся через розслідування корупції в Держміграційній службі, був помилкою і не повинен повторитись, визнавали обоє. Та вже наприкінці березня – новий скандал. Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького підозрюють у «зливі» інформації про провадження, маніпулюванні свідками, тиску на суд. Уже 3 квітня його чекають у ГПУ для допиту. Звинувачення, якщо їх офіційно підтвердять – дуже серйозні. Щонайменше, Холодницький може втратити посаду. Та є ризики не лише для очільника САП. Постраждати може і без того вразлива система антикорупційних органів України. Що на шальках вагів?

«Корупція починається з малого – побутова корупція, корупція в сфері надання послуг, державна корупція, політична корупція… Давайте разом розірвемо це замкнуте коло!» – писав Назар Холодницький наприкінці 2015 року, коли щойно створена Спеціалізована антикорупційна прокуратура лише починала роботу.

Навесні 2018 року вже на його адресу – одного з облич антикорупційної боротьби – лунають підозри у зловживаннях. Події розгортаються швидко.

Передісторія

26 березня в ефірі одного з політичних шоу генпрокурор Юрій Луценко вперше офіційно підтвердив те, що вже тиждень до того лунало чутками – ГПУ та НАБУ дійсно проводили слідчі дії щодо Холодницького. Інформацію збирали «жучком» антикорупційного бюро, прикріпленими до акваріуму в кабінеті очільника САП. Процесуальним керівником виступила Генеральна прокуратура.

Прослуховування велось близько місяця. «Жучок» виявив сам Холодницький ще 6 березня. Принаймні спершу, в САП не знали, хто організував прослуховування, з’ясовували. До того, як історія сплила на поверхню, почали ширитись повідомлення, мовляв, Холодницький планує у відставку. Утім, він відразу це спростував.

«Якщо хтось хоче мене таким чином змусити до якихось дій, відставок чи іншого: не дочекаєтесь… Я налаштований на роботу, на результати НАБУ і САП… Шантажувати мене не треба, я робитиму свою роботу, навіть якщо лишуся сам на сам зі всіма», – сказав Холодницький Радіо Свобода в Брюсселі 22 березня.

Your browser doesn’t support HTML5

Холодницький назвав провокацією ситуацію довкола прослуховування його робочого кабінету (відео)

30 березня – новий оберт справи. Луценко просить Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів розглянути питання зняття з посади Холодницького «за дисциплінарний проступок».

2 квітня справа вже надійшла до комісії. Далі процедура за законом така: комісія прокурорів ознайомлюється зі скаргою, перевіряє викладену інформацію, і вирішує: відкривати провадження чи ні. Якщо так – Холодницького запросять для пояснень і почнеться перевірка, яка триватиме, в кращому випадку, місяць.

У чому підозрюють Холодницького?

Найбільшу інтригу – записи розмов Холодницького – ГПУ та НАБУ не оприлюднюють, хоча вони уже розсекречені.

Дещо прояснює ситуацію очільник НАБУ Артем Ситник. В інтерв’ю тижневику «Дзеркало тижня» він перелічив, у чому можуть бути зловживання Холодницького:

– злив інформації про підготовку обшуків тим людям, у котрих ці обшуки мали проводитися;

– тиск на певних посадовців для ухвалення потрібних рішень;

– тиск на суд, зокрема, аби він «не розглядав клопотання детективів НАБУ про проведення обшуку в особи, котра є другом Холодницького» ;

– зумисне гальмування певних справ;

– саботування роботи підлеглих;

– підбурення свідка до неправдивих свідчень.

«Ідеться про справу про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси; справу за заявою в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун за фактом пропонування їй неправомірної вигоди; справу, що стосується фірми «Золотий мандарин», яку пов'язують із народним депутатом Логвинським; розслідування, пов'язані з е-деклараціями вищих посадових осіб; розслідування, пов'язані з бізнес-інтересами власника великого агрохолдингу», – сказав Ситник в інтерв’ю.

Версія Холодницького

Очільник САП висловив переконання, що ажіотаж навколо його виклику на допит до Генеральної прокуратури та інформація про можливе звільнення — це «цілеспрямована політична акція». Він каже, що не тримається за посаду, адже з першого дня тримає в сейфі заяви на звільнення.

На словах Назар Холодницький готовий захищатись, проте поки лише спостерігає за справою збоку.

У Генеральній прокуратурі 30 березня чекали, що очільник САП прийде на допит. Проте Холодницький не з’явився, і пояснив це тим, що його не запрошували. А от з’явитись на виклик ГПУ 3 березня він обіцяв публічно.

«Я піду на допит, дам всі покази, я вже казав, що я ні від кого не ховаюся, нікуди втікати не буду», – сказав Холодницький.

Наразі ж у справі про очільника САП запитань більше, ніж відповідей.

Хто може замінити Холодницького?

Думки експертів сходяться в тому, що шанси Холодницького вберегти посаду – досить мізерні. Тоді постає питання: хто далі керуватиме САП і за що ця людина відповідатиме?

У цьому моменті важливо розуміти роль кожного з антикорупційних органів України. Спеціалізована антикорупційна прокуратура – це спеціально створений для корупційний справ підрозділ Генеральної прокуратури. САП є процесуальним керівником НАБУ. Це означає, що керівник САП погоджує підозри вищим посадовим особам та визначає прокурорів на провадження НАБУ. Іншими словами, НАБУ – лише виконавець під наглядом очолюваного Холодницьким відомства. За обома цими органами, натомість, здійснює контроль Генеральна прокуратура.

Згідно з положенням про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, у разі звільнення Холодницького, його місце (принаймні, тимчасово) посяде перший заступник – прокурор і учасник боїв за Донецький аеропорт Максим Грищук. Під час виборів очільника САП Грищук набрав навіть більше балів, проте зрештою обрали саме Холодницького.

Проте сам Холодницький висловив побоювання, що вся кампанія з «жучком» на його акваріумі робилася для того, аби генпрокурор Луценко міг взяти САП під свій контроль.

«Судячи з усього, вони хочуть мого звільнення. Адже після мого звільнення керівництво САП перебирає на себе генеральний прокурор», – заявив Холодницький у коментарі «1+1».

Проте Артем Ситник запевняє, що Луценко просто не може встановити контроль за САП.

«Прокурорський нагляд у будь-якій справі здійснюють безпосередньо прокурори САП, які, ще раз підкреслю, готові нормально працювати. Зараз конструкція Кримінального процесуального кодексу така, що офіційних повноважень стосовно якоїсь справи в керівника Генеральної прокуратури дуже мало. Фактично, головна фігура – це процесуальний керівник. Єдині повноваження, які будуть у генерального прокурора на період проведення нового конкурсу, – це призначення конкретного прокурора з числа прокурорів САП у конкретних кримінальних провадженнях», – казав Ситник в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

Хто з них має рацію, пояснює юрист, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Злата Симоненко. За її словами, перший заступник Холодницького може перейняти на себе виключно адміністративні функції: керувати діяльністю САП, спрямовувати її.

«Він не буде виконувати повноваження заступника генерального прокурора в частині підписання повідомлення про підозру спеціальним суб’єктам: депутатам місцевих рад, суддям. Тобто всі ці повідомлення про підозру будуть підписуватися виключно заступниками генерального прокурора. Тобто це або Сторожук, або сам генеральний прокурор Луценко», – каже Симоненко.

Але саме ця особлива група громадян зазвичай і виступають фігурантами найбільш резонансних справ.

«В частині корупційних злочинів здійснених суддями – це буде повністю під контролем Генеральної прокуратури. У цій частині, звичайно буде ризик», – додає експерт.

Що ж стосується звичайних суб’єктів, у випадку яких не потрібен підпис заступника генпрокурора чи власне генпрокурора – працівники САП цілком зможуть самостійно направляти ці справи, каже Симоненко.

Вона називає ще один ризик: САП більше не буде запобіжником між ГПУ та НАБУ. А це означає, буде складніше зберігати таємницю досудового розслідування.

«Фактично, особи, яка би контролювала всю діяльність у САП, не буде. Буде Максим Грищук. Який буде виконувати адміністративні повноваження. Це не буде така повноцінна робота як зараз. І, фактично, якщо прокурори разом із детективами щось робитимуть, то прокурор має право контролювати всю діяльність НАБУ разом із САП. І якщо не буде особи, яка була би посередником між САП та ГПУ, це може бути ризик», – додає експерт.

Удар по антикорупційній системі чи самоочищення?

Проте є ще один ризик, який на поверхні всіх конфліктів між ГПУ, НАБУ та САП – удар по антикорупційній системі України. Хоча Ситник і запевняє, що це не переважує шкоду, яку може далі завдати Холодницький, якщо збереже собі посаду.

Сподіваюсь, що це самоочищення і процес підтвердження незалежності антикорупційних органів
Дарія Каленюк

«Це може бути або самоочищення і підтвердження незалежності антикорупційних органів, або це може бути початок кінця антикорупційних органів. Я сподіваюсь, що це самоочищення і процес підтвердження незалежності антикорупційних органів Звичайно, треба дочекатись публікації плівок і матеріалів, які наговорив Холодницький. Якщо все те, що говорить Ситник у своїх публічних заявах і інтерв’ю, підтвердиться задокументованими доказами – Холодницький має піти. І не просто у відставку, але і бути притягненим до відповідальності», – зазначає голова правління Центру протидії корупції Дарія Каленюк.

На Заході також занепоєні. Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер заявив, що Брюсселю відомо про суперечки між антикорупційними органами в Україні, і «це не справляє хороше враження».

«Ми знаємо про події в Києві. Ми слідкуємо за повідомленнями… Безумовно, це не справляє хороше враження, коли ті, хто мав би боротися з корупцією, більше борються між собою. Або ні? Може, часом це тільки шум в пресі, про який ми не можемо судити, або про який дізнаємося тільки через кілька днів», – сказав він в ефірі програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна».

Українські антикорупціонери вже не перший рік ведуть боротьбу за запровадження Антикорупційного суду. На його створенні наполягають і європейські партнери. Проте і його ефективність, визнають експерти, під питанням, якщо не буде злагодженої роботи САП, ГПУ та НАБУ.