Земельна сфера нині є корупційною ямою, держава щороку втрачає 10 мільярдів гривень – Алекс Ліссітса

Гості програми «Ваша Свобода»: президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса; голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков; провідний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування Національної академії наук України Олександер Ковалів.

Команда президента України Володимира Зеленського презентувала свої плани щодо запуску ринку землі, який має відбутися 1 жовтня 2020 року. Зокрема, прем'єр-міністр Олексій Гончарук розповів, що купувати землю зможуть громадяни України та українські компанії, але, в тому числі і ті, власниками яких є іноземні громадяни. Концентрація земель для пов'язаних осіб буде обмежена. Першочергове право на купівлю нададуть орендарям ділянок. До Верховної Ради найближчим часом внесуть пакет відповідних законопроектів.

Your browser doesn’t support HTML5

Ваша Свобода | Зеленський обіцяє землю іноземцям не продавати

Віталій Портников: Панове, які ваші аргументи за і проти такої земельної реформи?

Алекс Ліссітса: Земельна реформа назріла, всі її чекали і відтягувати вже не було змісту. Не можна більше тримати 6 мільйонів громадян, просто-на-просто забирати у них конституційне право розпоряджатися їхньою землею. З цією землею вони мають право робити те, що захочуть.

Не можна більше тримати 6 мільйонів громадян, просто-на-просто забирати у них конституційне право розпоряджатися їхньою землею
Алекс Ліссітса

Аграрний ринок сьогоднішньої України є такий, який він є. З однієї сторони, у нас є домогосподарства, з іншого боку, є фермери, є компанії з іноземним капіталом різної форми господарювання, публічні компанії, які котуються на біржах. Головне, що нам треба зробити з цією реформою – це зберегти той виробничий потенціал, експортний потенціал, який Україна зробила за останні роки. Тут не можна переформатовувати ринок, він має бути таким, яким він зараз є, і розвиватися. Кабмін запропонував досить слушну ідею щодо того, що першочергове право мають якраз ті, хто її обробляє на сьогодні. І для цього є певні інструменти, яким чином це можна використати. І для дрібних фермерів уряд пропонує наступного року 4,4 мільярда гривень, розмір яких не сягає більше від 500 гектарів землі.

Я переконаний в тому, що ніякий американський фонд не буде сидіти у Миронівці чи в Решетилівці і збирати у бабусь по 2 гектари землі. Вони зайдуть через 5 років на вторинний ринок і куплять. За 5 років всі підприємці, які на сьогодні господарюють, консолідують поля, сформують масиви, і ці масиви можна буде потім купувати.

Алекс Ліссітса

При всіх плюсах і мінусах цієї реформи, я вважаю за потрібне її підтримати і ринок землі запустити наступного року з жовтня або навіть з липня місяця. За фактом у нас є 40-50 тисяч виробників з усіма разом, є 6-7 мільйонів власників паїв. Щоб держава викуповувала – у державі немає коштів. Третю частину наповнення бюджету держава має віддати зовнішнім кредиторам. На перші два роки величезного попиту і пропозиції на землю не буде в Україні. Договори оренди, які в нас сьогодні є, діють в більшості випадків 7 років плюс. Тому земельна реформа не почнеться зразу і не закінчиться зразу. Вона буде тягнутися щонайменше 7-10 років.

Ринок землі в Україні існує. Частково гібридний, частково негібридний. Зараз питання лише в тому, щоб легалізувати цей ринок
Алекс Ліссітса

Ринок землі в Україні існує. Частково гібридний, частково негібридний. 600 тисяч гектарів землі лише за останні роки було видано атовцям по 2 гектари. Ця земля торгується легальним шляхом. На сьогодні насправді на неї є ціна – від тисячі до 2,5 тисяч доларів. І підете до нотаріуса з компанією, яка має іноземного власника, вам також зареєструють. Зараз питання лише в тому, щоб легалізувати цей ринок. До 10 мільярдів гривень, за нашим підрахунком, щороку держава втрачає якраз через те, що йдуть махінації на ринку, які лягають в кишені чиновникам знизу і доверху. Земельна сфера поруч із силовиками є найбільша корупційна яма в Україні. На законних засадах можна купити до 2 гектарів, якщо це ОСГ. Землі, що під мораторієм, це землі пайовиків, торгуються шляхом «міни». Грубо кажучи, 4 гектари землі в Полтавській області ви міняєте на 0,2 гектари в Донецькій області, оформляєте так звану «сдєлку» в нотаріуса, платите за гектар 2 тисячі доларів і сторони розійшлися.

Володіти землею в Україні повинен той, хто на ній працює. Українець, який на ній працює. А не той, хто прийшов з-за кордону
Геннадій Новіков

Геннадій Новіков: Ті, хто за реформу, весь час чомусь кажуть про людей. І саме 7 мільйонів. Не говорять про 42 чи 41 мільйон людей, які є в Україні. Можна все запропонувати, але яка мета була реформи? Знайти ефективного власника. Ефективний власник в якійсь мірі на сьогодні знайдений, бо немає жодного гектару землі, який на сьогодні не обробляється.

Володіти землею в Україні повинен той, хто на ній працює. Українець, який на ній працює. А не той, хто прийшов з-за кордону. Через юридичні особи люди скуплять землю без проблем. На сьогодні компанії, які мають по 600-700 тисяч гектарів, можуть викуповувати землю. До речі, зробили обмеження – 200 тисяч гектарів. Хай би привели приклад, якщо ми йдемо в Європу (чи куди ми там збираємося?), в якій країні ще таке відбувається. У жодній країні світу без обмежень ринку ніколи не відкривали.

Геннадій Новіков

Кажуть, що подбають про тих, хто продає землю. В усіх країнах світу, які вводили ринок, ринок просідав на першому етапі, ціна просідала. На першому етапі і пропонувалося купити своїм власним виробникам, щоб підтримати власного виробника. Спочатку потрібно створити інструменти, спочатку повинні побачити, апробувати. На першому етапі купують, як у всіх країнах світу, фізичні особи. І це повинно бути не менше 5 років. На другому етапі, якщо буде потрібно, можна відкрити для фізичних осіб, власниками яких, кінцевими бенефіціарами, є виключно громадяни України.

Всі країни світу нарощують державні земельні банки. У нас найменший земельний банк серед розвинутих країн
Геннадій Новіков

Ми виступаємо проти продажу державних земель! Всі країни світу нарощують державні земельні банки. У нас найменший земельний банк серед розвинутих країн, у відсотках те, що належить державі. Нам не продавати, нам скуповувати землю треба!

Ми пропонуємо на першому етапі м’який перехід до ринку. Рік-два саме держава в особі місцевих громад скупила б у перших продавців. Кому пече – продадуть державі. Тим ми закріпимо місцеві громади трошки землею, бо при децентралізації їхній бюджет буде тільки за рахунок цієї землі. І створення для цього державної іпотечної установи. Сьогодні в бюджеті запропонували для компенсації відсоткових ставок 4,4 мільярда – добре. Але мені кредит потрібен на 10 років, щоб купити землю. А як буде в бюджетах наступних років і так далі? Обкатка цієї установи могла би за цей рік відбутися. І відбувався би контроль за трансакціями з землею.

Коли вводили мораторій, було дві умови, щоб його зняти, два закони: впорядкувати Земельний кадастр і закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Треба навести лад у кадастрі.

Саме українські фермери в жахливих умовах піднімали цю землю і вивели країну на той рівень, який зараз
Геннадій Новіков

Саме українські фермери вижили, коли після початку реформи у нас 70% землі не оброблялися. Це вони в жахливих умовах піднімали цю землю і вивели країну на той рівень, який зараз. Хіба вони не заслуговують на те, щоб мати право і можливість купувати землю і працювати на ній? Пропозиція. Давайте землю нашому Пенсійному фонду передамо, хай він наповнюватиметься. Тоді кожен громадянин буде дотичний до цієї власності. І рівні умови для того, щоб купити землю. Але гроші вони (іноземці – ред.) беруть під 0%, а ми під 22%!

– Пане Ковалів, яка ваша оцінка, який має бути механізм продажу землі зараз?

Реформа не може продовжуватися і не може завершитися в принципі, якщо не ввести її в конституційне поле України
Олександр Ковалів

Олександр Ковалів: Основна причина – це хронічна хвороба – невігластво. До цієї справи беруться всі, кому заманеться, особливо такі політикани.

Маємо пам’ятати кілька речей. Здійснюється земельна реформа, яка продовжується (це не нова реформа, як говорить нова команда, бо нова команда приходить і все собі нову реформу робить), була започаткована на колективній формі власності, яку було 30 січня 1992 року введено в Конституцію УРСР. Розпаювали 70% держави на 7 мільйонів паїв, пообіцяли людям, що будете мати в кадастрових гектарах ніби щось. Коли ухвалили Конституцію – цього всього немає. Така реформа не може продовжуватися і не може завершитися в принципі, якщо не ввести її в конституційне поле України.

(Повна версія програми)

Коли говоримо про землю як природні об’єкти права власності українського народу, то ніхто не може чужою власністю розпоряджатися, купувати, продавати і так далі. Другий абзац Конституції пише: кожен громадянин має право користуватися природніми об’єктами правовласності українського народу. Щоб користуватися, існує друге розуміння слова «земля» – межа. До межі маю право користуватися, за межею – ні. Тому замкнутий контур межі називається «земельна ділянка». І ведуться певні цільові і господарські дії. Коли ми видавали державні акти людям, то видавали тільки межу-земельну ділянку, на яку вони мають право. Земельний кодекс, ст. 79-1 говорить чітко: ця земельна ділянка як об’єкт цивільних прав.