Алі Ларіджані, один із найвпливовіших діячів Ірану та близький соратник покійного верховного лідера Алі Хаменеї, загинув унаслідок авіаудару в столиці Тегерані 17 березня. Радіо Свобода аналізує його роль.
Обіймаючи впливову посаду секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану – ключового органу ухвалення рішень у країні – Ларіджані фактично став неформальним лідером Ісламської Республіки після того, як Хаменеї загинув внаслідок ізраїльського удару 28 лютого.
Хоча він не був духовною особою, Ларіджані став об’єднавчою фігурою, яка змогла звести разом конкуруючі політичні фракції та підтримувала тісні зв’язки з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), спецслужбами та духовенством.
Алі Ларіджані обіймав посаду секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану у 2025-2026 роках, а до того у 2005-2007 роках. Архівне фото
Після загибелі Хаменеї, суперечливого питання щодо наступництва його сина, а тепер і смерті Ларіджані, Іран опинився, як вважають, перед надзвичайно глибоким вакуумом влади. Експерти кажуть, що його смерть також може ускладнити будь-які дипломатичні зусилля для завершення нинішньої війни.
«Серед тих, про кого ми знаємо, що вони досі залишаються в системі Ісламської Республіки – політиків, щодо яких можна підтвердити, що вони живі – немає заміни Алі Ларіджані для цієї ролі», – сказав британський політичний аналітик Бабак Дорбейкі.
Майстер апаратної гри
Протягом політичної кар’єри, що тривала десятиліттями, 67-річний Ларіджані обіймав різні посади – від перемовника з ядерної програми до спікера парламенту та державного службовця. Але передусім він був досвідченим політичним гравцем.
Ларіджані двічі втрачав прихильність влади, але щоразу повертався в політику. Після 12-денної війни Ірану з Ізраїлем і США в червні 2025 року він почав відігравати дедалі помітнішу роль як керівник у сфері національної безпеки.
Його кар’єра підкреслювала універсальність: він служив у КВІР, керував державним телерадіомовником протягом десяти років, провів через парламент ядерну угоду зі світовими державами 2015 року та 12 років очолював парламент.
Алі Ларіджані
Ларіджані керував парламентом Ірану протягом 12 років – період, коли він відіграв ключову роль у забезпеченні законодавчого схвалення знакової ядерної угоди 2015 року.
Для Ісламської Республіки Ларіджані був містком між духовенством і військовими всередині країни, а також між Тегераном і західними столицями за її межами. Він ніколи не був ідеологічним радикалом, але вважався найефективнішим «оператором системи».
І все ж система двічі його відкинула. У 2021-му і знову в 2024 році Рада вартових – духовний орган, у якому домінують консерватори – не допустила Ларіджані до участі в президентських виборах. Ці рішення шокували навіть його критиків.
Аналітики широко трактували ці дискваліфікації як внутрішньополітичні маневри – спосіб розчистити поле для консерваторів – але для людини, яка десятиліттями служила державі на найвищому рівні, це стало принизливим сигналом.
«Кеннеді Ірану»
Народжений у шиїтському місті Наджаф в сусідньому Іраку, Ларіджані походив із родини, настільки глибоко зануреної в політичну еліту, що сформувалася після Ісламської революції 1979 року, що журнал Time колись назвав їх «Кеннеді Ірану».
Тодішній президент Хасан Рухані разом із колишнім спікером парламенту Алі Ларіджані (праворуч) та його братом Садеком Ларіджані (ліворуч), який тоді очолював судову владу
Його батько був видатним релігійним ученим, а шлюб із родиною Мортеза Мотаххарі – голови Ради революції, яка займалася створенням Ісламської Республіки – забезпечив йому доступ до владних кіл із самого початку.
На відміну від багатьох своїх колег, які мали виключно релігійну освіту, Ларіджані також мав світську академічну підготовку: ступені магістра та доктора з західної філософії Тегеранського університету. Його дисертація була присвячена працям німецького філософа Іммануїла Канта.
Повернення
Після кількох років відносного політичного затишшя позиції Ларіджані зміцнилися після 12-денної війни.
У січні Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Ларіджані за його роль у жорстокому придушенні масових протестів, що спалахнули наприкінці грудня 2025 року та призвели до загибелі тисяч людей.
Фото загиблих учасників протестів в Ірані
Минулого місяця, ще до того як США та Ізраїль розпочали війну проти Ірану, Хаменеї визначив Ларіджані як бажаного кандидата для тимчасового управління країною у разі своєї смерті. Через кілька днів Хаменеї вбили.
Відтоді Ларіджані був одним із найгучніших офіційних голосів в Ірані. 13 березня, демонструючи непокору, він разом з іншими високопосадовцями з’явився на вулицях Тегерана під час ізраїльських авіаударів по місту. Це було востаннє, коли його бачили на публіці.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ким був Алі Хаменеї, лідер Ірану