38 тисяч євро готівкою, паспорт Росії за два місяці. Як вербують білорусів воювати проти України?

Білоруська служба Радіо Свобода

Близько 80 білорусів, які воювали на боці Києва, загинули у війні Росії проти України. Кількість білорусів, які загинули, воюючи на боці Росії, може перевищувати 314 осіб. Ми розповідаємо, як такі люди опиняються на війні та якими можуть бути небезпеки участі у бойових діях без офіційного дозволу білоруської влади.

24 лютого виповнилось чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Білоруси з перших годин приєдналися до українського боку в цій війні.

Вже 3 березня 2022 року громадянин Білорусі Ілля Хренов загинув, захищаючи Бучу (Київщина). Станом на січень 2026 року відомо про приблизно 80 громадян Білорусі, які загинули, обороняючи Україну. Їхня точна кількість невідома, як і повний список імен. Імена багатьох білоруських добровольців, які загинули в лавах ЗСУ, не розголошуються з міркувань безпеки. У Білорусі їхнім близьким і рідним загрожують репресії.

Громадяни Білорусі також воюють на боці Росії. Інформація про їхню загибель або полон періодично з’являється в українських або білоруських недержавних ЗМІ. Державні білоруські ЗМІ замовчують тему участі громадян Білорусі у війні Росії проти України на боці Москви. Білоруські чиновники також мовчать про це.

21-річний хокеїст та 23-річний репер

Матвій Угаров

На початку лютого 2026 року незалежні білоруські ЗМІ повідомили про смерть в Україні 21-річного мешканця Гомеля Матвія Угарова. Хлопець активно займався хокеєм, був воротарем в аматорській команді міста. Він періодично судив матчі за участю дитячих команд у Гомелі. Окрім хокею, Угаров захоплювався страйкболом, брав участь у тематичних іграх. Після школи Матвій служив у сумнозвісній військовій частині 3214 у Мінську. Там базуються внутрішні війська, які влада активно використовує для придушення протестів.

Герман Матієвич

Незадовго до новини про смерть Матвія Угарова з'явилися повідомлення про смерть в Україні ще одного молодого білоруса – 23-річного уродженця Сморгоні Германа Матієвича. Родина Матієвича після його народження переїхала до Островця. Там Герман навчався у школі, захопився хіп-хоп культурою та комп'ютерними іграми. Пізніше він вступив до Молодечненського державного коледжу, закінчив його та поїхав до Москви в пошуках роботи, де влаштувався охоронцем.

Угаров та Матієвич – останні відомі громадяни Білорусі, які загинули у війні проти України, воюючи на боці Росії. Обидва вони пішли на фронт у 2025 році та воювали лише кілька місяців.

Загалом у війні Росії проти України загинули 314 громадян Білорусі, які воювали в лавах армії Росії, згідно з даними (станом на кінець осені 2025 року) українського проєкту «Хочу жить».

Українські джерела не поділяють громадян Білорусі на тих, хто тривалий час жив і працював у Росії, та тих, хто поїхав воювати безпосередньо з Білорусі.

«Контракт на «СВО» для громадян Білорусі»

Достеменно невідомо, як Угаров та Матієвич опинилися на війні Росії проти України. Але знайти оголошення про «роботу» для громадянина Білорусі, який хоче воювати на боці Росії, можна за кілька хвилин. Вони доступні, зокрема, на білоруських ресурсах з пошуку роботи. Особливо на тих, що працюють агрегаторами оголошень зі сторонніх сайтів, зокрема російських. Наприклад, gorodrabot.by.

На сторінках пошуку роботи з оголошеннями від імені білоруських роботодавців не вдалося знайти пропозицій піти воювати на боці Росії.

Скриншот з білоруського сайту пошуку роботи gorodrabot.by

На сторінці «Островець» сайту з працевлаштування gorodrabot.by, де вищезгаданий житель цього білоруського міста Герман Матієвич міг побачити оголошення про найм на«СВО» Так Росія офіційно називає війну проти України, пропонується 13 вакансій, роботодавцем яких є Міністерство оборони Росії (дані станом на 18 лютого 2026 року).

Зарплата за всіма цими вакансіями однакова – 7670 білоруських рублів (близько 2300 євро за курсом на кінець лютого). Загалом цей сайт пропонує жителям Островця близько 200 вакансій, переважно з працевлаштуванням у самому Островці та навколишньому районі. Їхні зарплати значно нижчі – здебільшого до 1500 рублів на місяць (близько 540 євро).

Такі ж вакансії з пропозиціями громадянам Білорусі «йти на СВО» можна побачити в розділах згаданого вебсайту з вакансіями в інших білоруських населених пунктах, зокрема в обласних центрах.

Скрізь пропонується однакова зарплата, автори оголошень шукають тих самих спеціалістів – операторів безпілотників, штурмовиків, зв'язківців, снайперів, водіїв, артилеристів, гранатометників. У деяких оголошеннях взагалі не згадується спеціальність – вони прямо називаються «Контракт для «СВО» для громадян Білорусі». Текст усіх оголошень майже ідентичний, з незначними відмінностями.

«Дорослі чоловіки, придатні за станом здоров’я, – йдеться там. – Прямий контракт з Міністерством оборони Росії для громадян Білорусі. Ми оплачуємо квитки та проживання в Санкт-Петербурзі. Виплати гарантує держава. Від 126 500 білоруських рублів при підписанні контракту».

Та ж мережа сайтів працевлаштування пропонує також службу в силових органах Білорусі – війську та поліції. Зарплати там утричі нижчі, до 2000 білоруських рублів.

«Знайомтесь, провідник»

Джерелом посилань із пропозиціями роботи від Міністерства оборони Росії, розміщеними на ресурсі gorodrabot.by, вказано ресурс naydi-rabotu.ru, але всі вони ведуть на інший російський сайт – «контракт-міноборони.рф».

Точніше, безпосередньо на його сторінку, призначену для громадян Білорусі. На головній сторінці сайту зазначено, що команда акредитованих агітаторів проводить набір на контрактну службу в російській армії через пункти набору в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. На війну Росії проти України можуть потрапити громадяни й інших країн СНД.

Скриншот із сайту «контракт-міноборони.рф»

Зв’язатися з вербувальниками можна як через форму на самому сайті, так і зателефонувавши за вказаним номером телефону або написавши у месенджерах. Зокрема тих, роботу яких на території Росії офіційно обмежують.

Відповідь на прохання розповісти про подробиці служби в російській армії для білоруса з посвідченням водія та без військового досвіду, надіслана за вказаним номером, надходить за десять хвилин. Чоловік на тому боці представляється цивільним спеціалістом із вербування військовослужбовців, який працює за контрактом із Міністерством оборони Російської Федерації, і одразу пропонує купити квитки з Білорусі до Санкт-Петербурга за кошт Міноборони Росії.

«Ми набираємо для «СВО», в тому числі громадян Білорусі, – повідомляє вербувальник. – Можемо організувати водіїв через Санкт-Петербург. Одноразова виплата – 3,4 мільйона, контракт – на рік».

Повідомлення від співрозмовника, який представився «цивільним спеціалістом», що працює за контрактом з Міністерством оборони Росії

3,4 мільйона російських рублів, запропоновані білорусу як оплата при підписанні річного контракту, становлять приблизно 38 тисяч євро за курсом на кінець лютого. Громадянам Росії обіцяють заплатити ще більше готівкою – 4 мільйони російських рублів (45 тисяч євро).

«Якщо хочете отримати російське громадянство, можете подавати заяву, – продовжує вербувальник Міноборони Росії. – Після підписання контракту, коли він у вас на руках. Протягом 2-3 місяців (російський паспорт – ред.) вам буде виданий за спрощеною процедурою. Вам потрібно їхати до Санкт-Петербурга. Ви можете зробити це самостійно, головне – повідомити нам, коли і як ви приїдете, щоб ми могли вас зустріти та одразу відвезти до військкомату».

Повідомлення від співрозмовника, який представився «цивільним спеціалістом», що працює за контрактом з Міністерством оборони Росії

За словами співрозмовника, вербуванням білорусів для війни проти України займається так званий пункт відбору на військову службу за контрактом у Санкт-Петербурзі.

«Простіше кажучи, це центральний міський військкомат», – додає він.

Протягом усієї розмови вербувальник ставить лише кілька уточнювальних запитань. Його цікавить вік, наявність вірусних та хронічних захворювань, а також чи працював громадянин Білорусі раніше офіційно в Росії, чи має якісь російські документи. На уточнювальне запитання про можливі проблеми з білоруською владою через участь у війні в Україні співрозмовник заспокоює.

«У Білорусі не буде жодних проблем, – обіцяє вербувальник. –Служать (громадяни Білорусі – ред.) і спокійно повертаються додому».

Під час розмови співрозмовник жодного разу не запитав про досвід служби в білоруській армії, військову спеціальність чи наявність військового квитка. За його словами, перелік документів, які білорус повинен мати при собі під час підписання військового контракту з російською армією, – це паспорт, посвідчення водія (для тих, хто шукає роботу водієм), копії документа про освіту, свідоцтво про шлюб або розлучення, а також свідоцтва про народження дітей, якщо такі є.

Вебсайт «контракт-міноборони.рф» – не єдиний ресурс, який пропонує громадянам Білорусі службу в російській армії та участь у війні проти України. В інтернеті можна знайти близько десятка подібних ресурсів, на YouTube навіть є окремий майже 9-хвилинний ролик, в якому детально пояснюється, як це можна зробити швидко та з мінімальними витратами. За три місяці з моменту публікації він набрав 1800 переглядів.

На вебсайтах, що пропонують громадянам Білорусі підписати контракт з Міноборони Росії та взяти участь у війні проти України, детально описаний порядок грошових виплат, розмір зарплат та компенсацій.

Там також акцентується увага на відповідності участі білорусів у бойових діях на українській території російському законодавству. Згадок про те, чи відповідає участь громадян Білорусі у збройному конфлікті на території України без окремого дозволу білоруської влади білоруському законодавству, немає.

До 7 років позбавлення волі за найманство

Офіційної інформації про кількість громадян Білорусі, які підписали контракти з МО Росії, немає. Неофіційно відомо, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх було понад тисячу. У вересні 2025 року такі цифри озвучило видання «Слідство.Інфо», посилаючись на дані ГУР Міноборони України.

Білборд біля будівлі Міністерства закордонних справ Росії в Москві. Ілюстраційне фото

За даними українських розслідувачів, з липня 2022 року по липень 2025 року 1031 громадянин Білорусі підписав контракт з Міністерством оборони Росії. Водночас кількість білорусів, які виявили бажання воювати на боці Росії, почала зростати у 2023 році, українським спецслужбам відомо про 235 контрактів, підписаних протягом того року. У 2024 році їх було вже 518.

Участь громадян Білорусі у збройному конфлікті на території іншої держави без санкції білоруської держави порушує кілька статей Кримінального кодексу Білорусі.

Це, перш за все, стаття 361-3, яка називається «Участь у збройному формуванні на території іноземної держави». Саме за цією статтею в Білорусі судять колишніх та нинішніх «калиновців». Вона передбачає покарання від 2 до 5 років позбавлення волі. Крім того, Кримінальний кодекс Білорусі також містить статтю 133 «Найманство».

«Участь на території іноземної держави у збройних конфліктах, воєнних діях особи, яка не входить до складу збройних сил воюючих сторін і діє з метою отримання матеріальної винагороди без дозволу держави, громадянином якої вона є або на території якої постійно проживає», – уточнюється поняття найманства. Покарання передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 7 років.

«Немає публічної інформації про те, що білоруська влада якимось чином карає білорусів, які підписують контракт з Міноборони Росії та їдуть воювати в Україну, – розповів Радіо Свобода представник об’єднання колишніх силовиків BelPol Володимир Жигар. – З тих, кого ми знаємо і хто був «покараний», це переважно колишні в’язні, засуджені люди. Або люди, які ведуть асоціальний спосіб життя. Дуже часто безробітні. Ті громадяни Білорусі, які, в принципі, давно проживають на території Росії».

Володимир Жигар

Володимир Жигар пояснює, що такі висновки можна зробити, проаналізувавши бази даних Фонду соціального захисту (ФСЗ). Якщо громадянин Білорусі, наприклад, за цими даними, востаннє працював у Білорусі вантажником, був звільнений у 2016 році і більше нічого не сплачував до білоруського ФСЗ, то з великою часткою ймовірності він згодом працював у Росії.

«Часом через нас перевіряють білорусів, які загинули в Україні, – каже Жигар. – Або тих, хто потрапив у полон. І ми бачимо, що, як правило, це білоруси, які тривалий час проживають у Росії. І це, повторюю, здебільшого люди з судимістю, безробітні. Є й ті, хто проходив примусове лікування від алкогольної залежності».

За словами представника Або тих, хто потрапив у полон. І ми бачимо, що це, як правило, білоруси, які давно живуть у Росії. І це, повторюся, переважно люди з судимостями, безробітні. Трапляються ті, хто проходив примусове лікування від алкогольної залежності».

За словами представника BelPol, влада Білорусі ставиться до участі своїх громадян у бойових діях на боці Росії насторожено, попри те, що на міжнародній арені офіційний Мінськ усебічно підтримує Кремль.

«Людина, яка була на війні та потім повернулася до Білорусі, становить потенційну загрозу, – каже Володимир Жигар. – З нею потенційно треба проводити профілактичні заходи. Я знаю, що раніше всі ті білоруси, хто мав якийсь стосунок до Французького іноземного легіону, всі вони потрапляли в поле зору кримінальної міліції».

Представник BelPol додає, що колишні учасники збройних конфліктів, з погляду білоруської державної системи, завжди викликають побоювання. Незалежно від того, на чиєму боці вони воювали.

«Усі ті, хто був на «СВО», вони також мають викликати підозри, занепокоєння, – каже Володимир Жигар. – Їх треба контролювати. Тому режиму Лукашенка це (підписання білорусами контрактів із Міністерством оборони РФ – ред.) не може подобатися. Але він також не може нічого зробити публічно проти. Бо якщо він почне, скажімо, репресувати людей, які воювали на боці Росії, то можуть з’явитися певні питання у Москви».