Рік можливостей і випробувань: як 2025-й змінив життя українських біженців у Європі

Понад 5,3 мільйона українців нині мають статус тимчасового захисту в європейських країнах, за даними УВКБ ООН. З них половина воєнних мігрантів оселилися в Німеччині, Польщі та Чехії. Представники українських організацій зазначають, що 2025 рік мав позитивні аспекти: дітям надали можливість вивчати рідну мову в школах, мігранти роблять внесок в економіки країн більший, ніж на них витрачають коштів, а представники громад починають входити до структур, де представляють переселенців.

Водночас, зауважують, були випадки ксенофобії, дискримінації за національною ознакою, а також скорочення соціальної підтримки – зменшення виплат, обмеження доступу до медицини, скорочення кількості прихистків. Хоча українці під тимчасовим захистом вже можуть у цих країнах переходити на інші типи віз або програми, розроблені для них, представниці українських організацій кажуть: вимоги для біженців часто надто високі. А найбільш невизначеним, твердять, залишається майбутнє вразливих категорій – що буде з ними після завершення загальноєвропейської директиви у березні 2027-го, поки що невідомо.

Німеччина

Олександра Бінерт – правозахисниця, голова правління Альянсу українських організацій у Німеччині. Каже: нині українці – одна з найчисельніших мігрантських громад у ФРН.

Олександра Бінерт

Станом на кінець жовтня 2025 року, за даними УВКБ ООН, понад 1,3 мільйона біженців з України знайшли прихисток в країні після початку повномасштабного вторгнення.

Олександра розповідає: цьогоріч громада не лише продовжувала підтримувати Україну – донатами, передачею автівок для військових, мітингами та адвокацією – а й досягла подальшого прогресу в освітній сфері: у деяких землях українські діти вже третій рік поспіль мають можливість складати іспит з української як успадкованої.

«Успішне складання іспиту дає можливість визнати українську мову другою іноземною, тобто відкриває шлях до Abitur – закінчення школи на рівні, необхідному для вступу в університет. У багатьох учнів з України обов’язкова друга іноземна була перешкодою до Abiturаналог українського ЗНО – для наших дітей це вже була б третя іноземна».

Українська суботня школа «Сонце в долонях» у Франкфурті-на-Майні

Крім того, у 2025-му українська громада професіоналізувалася, стала краще об’єднаною завдяки мережуванням, а також українці почали представляти свою спільноту в різних державних структурах.

«До 2022-го в багатьох інституціях, пов’язаних з міграційними питаннями, наші «потреби» представляли росіяни. І це не лише дуже жаль, це і шкодить. Люди з країни, яка напала на нашу державу, не можуть представляти наші інтереси. Зараз багато українців стали членами інтеграційних рад – це ради при містах, федеральних землях, які радять урядам щодо тем, пов’язаних з міграцією. Це можливість донести наші потреби на найвищому рівні.

Інший приклад – призначення уповноваженою з антидискримінації в школах Саксонії українки Наталії Бок. Багато дітей в школах зазнають дискримінації – і українські діти також».

Український хор у Магдебурзі

Згідно з результатами дослідження, проведеного організаціями-членами Альянсу українських організацій, у багатьох випадках українці в Німеччині зазнають дискримінації і через свою ідентичність, розповідає Олександра:

«Ми проаналізували взагалі наявність доступного, тобто україномовного, антидискримінаційного консультування. Воно є, можливо, у п’яти федеральних землях, у Берліні його взагалі немає. В Берліні є україномовне консультування, якщо це випадок антисемітизму або дискримінації лесбійських жінок, але це ще не всі ознаки дискримінації.

Коли ми прийшли з цими висновками до Берлінського земельного бюро з антидискримінації, вони дуже здивувалися. Сказали, що навіть не думали, що українцям потрібна консультація українською мовою з антидискримінації. Звісно, потрібна, бо, на жаль, не всі розуміють імперський характер війни, дуже багато державних органів, центрів зайнятості спрямовують людей на консультації до російських організацій, а там люди і є дискримінованими дуже часто».

У лютому 2025 року в Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Перемогу на них здобув консервативний блок ХДС/ХСС. І однією зі змін в міграційній політиці стало скорочення соціальних виплат для українських біженців – Bürgergeld.

Представники урядової коаліції домовилися, що зміни стосуватимуться лише тих мігрантів з України, які знайшли прихисток у ФРН після 1 квітня 2025 року. Влада таким чином хоче заохотити переселенців до працевлаштування.

У разі ухвалення змін ця категорія отримуватиме 441 євро на місяць замість 563. Фактично українських біженців прирівняють до шукачів притулку з інших держав. Інші умови залишаться незмінними – держава покриватиме витрати на житло, комунальні послуги.

Українські чоловіки біля паспортного сервісу в Мюнхені, Німеччина

«Це насправді не так добре. Усі дослідження кажуть, що Bürgergeld не впливає на працевлаштування, а, навпаки, людям важко працевлаштуватися через великі бар’єри в системі праці. Ми виступаємо за те, щоб зрівняти в правах всіх біженців, бо у багатьох інших біженців немає такого швидкого доступу до ринку праці. А також за надання доступу до цієї соціальної системи.

Українці, які приїжджали, одразу отримували доступ до ринку праці і соціальну допомогу на рівні з безробітними німцями. Справа не лише у сумі виплат. Після зміни вже не буде такої підтримки з боку центрів зайнятості щодо працевлаштування. Що стосується охорони здоров’я, то з нововведеннями це вже буде теж тільки базова опіка».

Акція на підтримку України у Берліні

Олександра розповідає, що німецька влада поки не дає чіткої відповіді на запитання, що буде з українськими біженцями після завершення тимчасового захисту в березні 2027 року (загальноєвропейської директиви). Однак, за її словами, мігранти вже можуть подаватися на інші типи віз, до прикладу, навчальну чи робочу.

«Але й тут є питання: для отримання робочих віз є різні умови для різних вікових категорій. Щоб податися, наприклад, на робочу візу, людина віком 45+ має працювати повний робочий день і отримувати 53 тисячі тисячі євро бруттозагальна сума доходу, нарахована працівнику, до відрахувань податків і соціальних внесків на місяць. Це оплата лікаря, IT-спеціаліста, керівника відділу на держслужбі. Це дуже багато. І є проблеми із визнанням дипломів, щоб влаштуватися, наприклад, лікарем.

А що робити пенсіонерам, людям, які тут лікуються і які не можуть вийти на роботу? Ці вразливі групи трохи забуваються в цьому утилітаристичному підході до міграції німецького уряду, ми про них намагаємося їм нагадувати. 10% людей, які приїхали з України, – пенсіонери. І дві третини – взагалі це люди з південних або зі східних регіонів, Київської області. Я не знаю, чи їм є куди повертатися, чи в них є непошкоджене житло в Україні. Це такі дуже болючі питання».

Українські лікарі-біженці у Німеччині

За даними Ukraine Support Tracker, які охоплюють період із січня 2022-го до серпня 2025-го, Німеччина за майже три з половиною роки витратила на допомогу українським воєнним мігрантам 36,55 мільярда євро. І це найбільша сума витрат серед держав.

Польща

Оксана Пестрикова – координаторка Центру підтримки «Українського дому» у Варшаві. Серед важливих події 2025-го, на її думку, – запровадження української мови в школах як іноземної та початок прийому заявок на карту CUKRCentralny Układ Kart Rezydencyjnych (CUKR) – це нова польська карта побиту для громадян України, яка дозволяє перейти від статусу тимчасового захисту (PESEL UKR) до стабільного легального проживання на три роки. Також вона дає право працювати, навчатися та вести бізнес, безперешкодно виїжджати до України тривалістю до шести місяців. Водночас при переході на CUKR втрачаються деякі пільги тимчасового захисту (наприклад, безкоштовне медичне страхування, якщо немає іншого страхування через роботу). Подати заявку можна онлайн через електронну систему Управління у справах іноземців. Щоб отримати карту, потрібно відповідати наступним умовам: мати PESEL UKR станом на 4 червня 2025 року та не менше 365 днів безперервно до подачі документів..

Оксана Пестрикова

«Тепер українську можна обирати як іноземну в шостому-сьомому класі і потім продовжувати її вивчати. За це досить довго боролися – і така потреба була, бо російська мова також паралельно існувала як іноземна. То чому не може бути українська, враховуючи ту кількість громадян України, яка зараз проживає в Польщі?!

Найбільше, чого очікували українці цьогоріч, – це CUKR, що дозволяє перейти з тимчасового захисту на спеціальний тип перебування і не вимагає великої кількості документів. На ці зміни мають надію не тільки українці, але й польський уряд, бо їм теж потрібно побачити, скільки громадян України дійсно потребують захисту, а скільки можуть самі себе забезпечувати. Ця карта потенційно мала б це показати».

Акція на підтримку України у Варшаві, 2025 рік

Координаторка Центру підтримки «Українського дому» у Варшаві також звертає увагу на внесок українців у польську економіку.

«2,7% ВВП – це показник того, що більшість українських біженців під тимчасовим захистом більше вносять у польську економіку, аніж з неї забирають. Попри те, що, наприклад, у пресі або в соцмережах звучать інші наративи – ніби українці живуть лише на соціальних виплатах, ніби отримують тільки «800+Із 1 червня цього року підтримка у розмірі 800 злотих передбачається лише тим сім’ям, чиї сини і доньки навчаються лише очно в польських закладах освіти. А батьки чи опікуни повинні бути працевлаштованими або вважатися економічно активними та мати ідентифікаційний номер у країні (PESEL UKR). Крім того, для отримання цієї допомоги іноземці повинні заробляти щонайменше 50% мінімальної заробітної плати. У 2025 році вона становить 2 333 злотих.».

За даними Ukraine Support Tracker, польська влада від початку повномасштабного вторгнення до серпня 2025-го виділила на підтримку українських біженців 29,3 мільярда євро.

Кав'ярня, яку відкрила українська біженка у Польщі

Оксана також розповідає, що антимігрантські настрої існують не лише в соціальних мережах, а й у реальному житті, і це теж негативно впливає на біженців.

«З’являються різні випадки фізичногоного насильства, вербального хейту – це додає невпевненості щодо завтрашнього дня. Але в цьому контексті є й маленька позитивна річ. Останнім часом ми дізнаємося, що злочинець був покараний, наприклад, за напад на людей, які говорили українською мовою. Звісно, погано, що такі речі відбуваються, але те, що за це є покарання, – на мою думку, позитивно».

Станом на середину листопада 2025-го, за даними УВКБ ООН, у Польщі перебуває понад 900 тисяч осіб, які отримали статус тимчасового захисту.

Пошкоджена автівка українця у Польщі

За словами координаторки Центру підтримки «Українського дому» у Варшаві, у цьому році зросла кількість чоловіків віком від 18 до 22 років, які вперше зверталися за статусом тимчасового захисту після того, як українська влада дозволила їм виїжджати за кордон. Однак, каже Оксана, ця тенденція не масова.

2025 рік, за словами Оксани, також відзначився ухваленням законопроєкту про зміни тимчасового захисту для біженців.

«Це був доволі турбулентний процес: написання проєкту змін, а потім вето президента, яке, на жаль, додало невпевненості людям під тимчасовим захистом і показало, наскільки вони можуть бути заручниками політичної ситуації. Було декілька законопроєктів – один президентський, один урядовий. Насправді це трішки було схоже на змагання, хто більше зменшить цю допомогу. Але можемо сказати, що зійшлися посередині».

Серед змін – обмеження доступу до медичних послуг, а також скорочення та укрупнення прихистків.

Прихисток для біженців у Польщі, 2023 рік

«Наприклад, у нашому центрі підтримки ми бачимо, що хоча людина має право на доступ до медичних послуг, все одно їй відмовляють, бо медичні установи не до кінця розуміють, на якій підставі ці послуги надаються. Частина цих людей потребує тривалого лікування, а воно для них тепер не буде доступне. Інших джерел, де б можна було отримати таку допомогу, підтримку, на жаль, немає.

Житлова підтримка скорочена максимально. До цього ми були більш-менш готові, бо є осередки, де місця не заповнені, тобто там немає багато людей. Єдине, що не всі заклади пристосовані до потреб осіб з інвалідністю. У Варшаві, наприклад, лише один такий осередок, і він теж під питанням закриття. А перенаправити людей у місця, де є можливості для осіб з інвалідністю, складно».

Українські біженці у Польщі, 2022 рік

За словами Оксани Пестрикової, у грудні вже зареєстрували законопроєкт про припинення тимчасового захисту для українців у Польщі, у якому вказано, що залишається чинним не лише наступного року, але й у 2027-му. Водночас, каже Оксана, залишається багато запитань наразі щодо того, які умови будуть встановлені для вразливих категорій населення.

«Потенційно вони би мали перейти до стандартної процедури тимчасового захисту, бо інші способи легалізації для них просто невигідні – вони втрачають майже все, передусім доступ до медичних послуг. У Польщі є дві форми захисту: одна – це загальноєвропейська директива, а друга – польська, яку надає Управління у справах іноземців. І, скоріш за все, ці люди будуть переведені на польську. На яких засадах – побачимо. Але це добрий знак, що законопроєкт з’явився. Поки прописані загальні речі, але з цього бачимо, що намір продовжити захист є».

Майстер-клас для біженців у Кракові

Чехія

До трійки країн-лідерів, куди після початку повномасштабної війни найбільше мігрували українці, входить Чехія. За даними УВКБ ООН, станом на кінець жовтня 2025-го, статус тимчасового захисту в державі отримали понад 397 тисяч громадян України.

Анастасія Сігнаєвська переїхала до Праги у березні 2022-го. Вона очолює чесько-українську організацію «Голос України», яка займається поповненням санкційного списку Чеської Республіки, організовує заходи, перформанси та збирає кошти на підтримку українських захисників.

Анастасія Сігнаєвська

Анастасія розповідає, що серед подій 2025-го їй найбільше запам’яталися: збір разом із Team for Ukraine для трьох підрозділів ЗСУ на суму півтора мільйона чеських крон, зустріч президента України Володимира Зеленського із громадою, перемоги українських дітей на олімпіадах і міжнародних конкурсах.

«Також важливо зазначити, що Чехія цього року запровадила новий спеціальний дозвіл на довготривале перебування для українців. Цей вид на проживання не мав аналогів – він створений спеціально для українців із тимчасовим захистом».

Центр допомоги Україні у Празі, 2025 рік

Нині чинний тимчасовий захист для українських біженців у Чехії діє до кінця березня 2026-го з можливістю продовження ще на рік через онлайн-реєстрацію, візит до МВС.

Водночас воєнні мігранти можуть подаватися на спеціальний довгостроковий дозвіл на перебування. Він надається на п’ять років з автоматичним доступом до ринку праці та медичного страхування в країні. Однак заявник має відповідати низці критеріїв – зокрема, мати два роки проживання в країні, показати фінансову незалежність, відсутність боргів тощо.

«Тобто людина, яка, наприклад, поверталася до України, а потім знову приїхала до Чехії, уже не підпадає під цей вид дозволу. Найскладніший критерій, який, власне, і «відсіяв» багатьох – це економічна незалежність. Це не лише про те, що людина не отримувала соціальної допомоги впродовж останнього року, а й вимога мати дохід у суму 440 чеських крон для кожного члена родини.

Умовно, якщо б я приїхала за робочою візою, прожила тут п’ять років, то вимоги до мого доходу були би на 25% меншими. Тобто біженцям поставили дуже високі вимоги, щоб довести свою економічну спроможність».

Українка працює водійкою громадського транспорту у Чехії

Анастасія додає, що все ж чимало українців стали підприємцями, є висококваліфікованими спеціалістами і приносиять значні находження до бюджету країни.

За інформацією Міністерства праці та соціальних справ Чехії, у третьому кварталі 2025 року українці сплатили 8,2 мільярда чеських крон податків. І це удвічі більше, ніж сума, яку країна витратила на підтримку біженців. Відомство зазначило, що ця тенденція триває з третього кварталу 2023-го, і з того часу відсоток доходів до бюджету від воєнних мігрантів лише збільшується.

А за даними Ukraine Support Tracker, які охоплюють період із січня 2022-го до серпня 2025-го, Чехія витратила на воєнних мігрантів 8,05 мільярда євро.

День Незалежності України у Празі

Попри запровадження спеціального довгострокового дозволу на перебування, каже Анастасія, українські мігранти йдуть у новий рік із невизначеністю.

«Зараз на нас тільки чекає іменування нового прем’єр-міністра. Вибори (парламентські – ред.) стали таким лакмусовим папірцем настроїв суспільства. І ми розуміємо, що зараз багато чого буде змінюватися, тобто ми входимо в таку зону невідомості і турбулентності саме через зміну влади. І правляча партія, яка буде складати наступну владу, найімовірніше, вона була відома і антиукраїнськими гаслами, тобто це і владна коаліція, яка зараз формується, вона складається з ультраправих, також дуже сильно повпливають на подальшу долю українців.

Є повна невідомість щодо того, чи буде продовжений тимчасовий захист на подальший термін. Оскільки багато людей, багато родин, яким відверто немає куди повертатися, вони почали інтенсивно працювати над тим, щоб дійсно відповідати цим вимогам».

Загалом, за інформацією Ukraine Support Tracker, сукупні витрати європейських країн на підтримку біженців з України із січня 2022-го до серпня 2025-го становлять 137,4 мільярда євро.