Після опрацювання Центрвиборчкомом Болгарії всіх бюлетенів «Прогресивна Болгарія» на чолі з Руменом Радевим здобуває впевнену перемогу. За неї проголосувало понад 44 відсотки виборців, що забезпечує цій політсилі монобільшість у парламенті.
З одного боку, восьмі вибори за останні п’ять років у Болгарії мають реальний шанс покласти кінець тривалій політичній нестабільності в країні. З іншого, їхні результати небезпечні для ЄС і України, каже в інтерв'ю Радіо Свобода болгарський експерт Дімітар Керанов.
Переконливу перемогу своєї політсили в минулому президент Болгарії Румен Радев, що склав повноваження задля участі у виборах, 19 квітня назвав «перемогою надії над недовірою», і запевнив, що Болгарія «докладе всіх зусиль, щоб продовжити свій європейський шлях».
«Сильна Болгарія і сильна Європа потребують критичного мислення та прагматизму. Європа стала жертвою власного прагнення бути моральним лідером у світі з новими правилами», – додав колишній військовий льотчик.
Бойко Борисов, який майже безперервно очолював країну впродовж майже десятиліття, привітав Радева з перемогою. Водночас зауважив, що «виграти вибори – це одне, а керувати державою – зовсім інше».
Борисов і його партія виступають за зближення з ЄС і підтримку України, тоді як Радева вважають проросійським політиком. Le Monde нагадує, що переможець виборів закликав до «прагматичних відносин із Росією, заснованих на взаємоповазі».
Лідер коаліції «Прогресивна Болгарія» та колишній президент Болгарії Румен Радев голосує на парламентських виборах у Софії, Болгарія, 19 квітня 2026 року
Також він критикував 10-річну оборонну угоду, підписану минулого місяця між Болгарією та Україною, виступав проти передачі болгарської зброї Україні, але запевняв, що не використовуватиме право вето своєї країни для блокування рішень ЄС. Останнє, попереджає аналітик Німецького фонду Маршалла Дімітар Керанов, може змінитися.
«Болгарія не вийде з НАТО чи ЄС, але гадаю, що навіть якщо Радев спочатку не блокуватиме допомогу Україні так активно, як це робив режим (угорського прем’єра – ред.) Віктора Орбана, не слід повністю відкидати можливість того, що з часом ми побачимо більш прихильну риторику щодо Росії, більш ворожу щодо України і, зрештою, певне блокування», – попереджає Керанов.
Ризики для України
Керанов попереджає про вразливість своєї країни, яку називає «дефектною демократією» з проваленою декомунізацією, до російського впливу та дезінформації.
«Болгарія не пройшла процес декомунізації після 1989 року так, як це сталося, наприклад, у Чехії чи в колишній НДР, Східній Німеччині. Болгарія, на жаль, була дуже відданим радянським сателітом і перебувала під потужним впливом пропаганди з Москви. Така пропаганда та дезінформація, очевидно, продовжилися і в демократичний період», – пояснює болгарський експерт реалії в своїй країні.
Саме тому, додає аналітик, у Болгарії чимало людей ставляться до Росії позитивно. Румена Радева вважає одним із них. На додачу до цього, тривожним сигналом для ЄС Керанов вважає «інституційний занепад» у своїй країні.
«У Болгарії маємо судову систему, яка не переслідує порушників і регуляторів, які не регулюють. І тепер цей занепад опинився в руках однієї людини – Румена Радева, який має парламентську більшість. Це справжня вразливість… Він не стане другим Орбаном одразу. Але, з огляду на інституційний занепад і його проросійські симпатії, не виключаю, що з часом блокування (потрібних Україні ініціатив – ред.) може стати активнішим», – попереджає болгарський експерт.
Експерт пояснює, що в Болгарії немає традиційного розподілу політсил на табори центристів, правих і лівих, як, приміром, на заході Європи. Насамперед система спирається на «сильні постаті»: як приклад наводить Александра Вучича в Сербії. Таким самим «Вучичем» може стати нині Радев у Болгарії.
«Коли система побудована навколо «сильної руки», а ця людина є проросійською, то, звісно, не варто відкидати можливість, що спочатку буде тестування меж дозволеного, потім риторичний зсув, а згодом час покаже, чи перетвориться цей риторичний зсув на щось серйозніше. Віктор Орбан не став тим Орбаном, якого ми знаємо зараз – із блокуванням допомоги Україні, одразу. Він теж починав із тестування меж», – нагадує Керанов.
Водночас аналітик вказує на наявність у Болгарії такого «запобіжника», як сильне громадянське суспільство. Його основу складає насамперед молодь, знайома з життям на заході Європи.
«Якщо уряд Радева спробує надто далеко відійти від усталених зобов’язань Болгарії в межах НАТО та ЄС, це, безумовно, зустріне протести на вулицях», – вважає Керанов.
Протестувальник махає болгарським прапором, коли люди збираються на антиурядову демонстрацію в центрі Софії, Болгарія, 7 серпня 2020 року
Саме тому експерт сумнівається, що новий уряд зважиться припинити продаж Україні боєприпасів – у виготовленні потрібного їй калібру Болгарія відіграє провідну роль. Принаймні це не станеться швидко, з огляду на можливу незгоду суспільства.
З цієї ж причини вважається малоймовірним повернення Болгарії до імпорту газу й нафти з Росії, частка яких на внутрішньому ринку країни істотно скоротилася після 2022 року.
Болгарія приєдналася до ЄС у 2007 році, але після її цьогорічного приєднання до єврозони вартість життя в країні істотно зросла, зауважує Reuters. Видання нагадує про падіння попереднього уряду на тлі протестів проти нового бюджету, який передбачав підвищення податків і більші внески на соціальне страхування.
«Головним викликом для країни є економічна криза та демографічна криза, – сказав Reuters старший науковий співробітник Центру дослідження демократії в Софії Тихомир Безлов. – Схоже, у таборі переможців небагато ідей щодо вирішення будь-якої з цих проблем».