Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 26 вересня повідомляє із посиланням на українських військових та оглядачів про те, що війська РФ можуть використати висохле дно Каховського водосховища, щоб просунутися у напрямку Запоріжжя.
Радіо Свобода зібрало думки аналітиків про те, наскільки реальною є ця загроза?
У середині вересня в інтерв’ю проєкту «Реальний фронт» телеканалу «Дніпро TV» командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов (позивний «Перун»), аналізуючи ключові виклики для фронту взимку, повідомив про загрозу просування військ РФ дном Каховського водосховища у напрямку Запоріжжя.
думаю, що взимку ми зафіксуємо підхід і захід у саме Запоріжжя піхотних групФілатов
«У зимовий період саме напрямок Степногірська й узбережжя Дніпра буде основним напрямком наступу угруповання «Днепр» на Запоріжжя за рахунок інфільтрації, за рахунок урбанізованої зони, щільної забудови уздовж узбережжя. Противник буде цим користуватись, як минулого року. Він там дійшов дуже близько до Запоріжжя. Я думаю, що цього року в зимовий період ми зафіксуємо підхід і захід у саме Запоріжжя. Не військ, а поодиноких груп. Це можливо і дуже велика ймовірність. Це будуть піхотні групи, які дійдуть до Запоріжжя. Поодинокі, але дійдуть», – повідомив Дмитро Філатов.
Дмитро Філатов, командир 1-го окремого штурмового полку
В інтерв’ю командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла також зазначив, що в осінньо-зимовий період російська армія загалом намагатиметься просуватися уздовж всієї лінії фронту:
«Швидше за все, противник почне рух уздовж всієї лінії боєзіткнення. Цей рух він буде робити поступово, намагаючись знайти слабкі місця, і буде перегруповувати резерви. Чим ближче у нас складні погодні умови – тумани, дощі, – то тим більш буде відчутний тиск по всій лінії фронту. Так склалось історично, що росіяни дуже добре воюють саме взимку».
Підрозділ, яким командує Дмитро Філатов, оперує на одному з відрізків фронту на Запорізькому напрямку. Трохи раніше він висловив аналогічні застереження щодо можливості просування військ РФ до Запоріжжя в інтерв’ю «Суспільному».
26 вересня про спроби просування військ РФ Каховським водосховищем у своєму огляді ситуації на Запорізькому напрямку також повідомив оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець:
«На напрямку Кам’янське – Степногірськ (населені пункти розташовані приблизно за 25 кілометрів від Запоріжжя, – ред.) противник почав дедалі частіше використовувати дно висохлого Каховського водосховища для своїх «проникних» дій».
Костянтин Машовець, координатор групи «Інформаційний спротив»
На думку військового аналітика, російське командування вважає, що підрозділи Збройних сил України, які обороняються на цьому напрямку, просто не мають достатньо особового складу для надійного блокування цієї території та берегової лінії колишнього водосховища.
«У цьому сенсі варто звернути увагу на те, що російське командування використовує це русло не лише для постачання та поповнення своїх піхотних груп, які «зачепилися» за південний край Приморського (село тягнеться приблизно 10 км уздовж узбережжя водосховища; найближча до Запоріжжя, північна частина села розташована за 20 кілометрів від міста, – ред.), а й для досить тривалих та глибоких «забігів» своїх штурмовиків у напрямку Малокатеринівки, Кушугума (Малокатеринівка і Кушугум розташовані уздовж узбережжя, входять до складу Кушугумської ОТГ, яка вважається передмістям Запоріжжя, – ред.), північних і центральних районів Приморського», – зазначає оглядач.
Нове поле бою
У серпні 2025 року Радіо Свобода вже повідомляло про спроби використання військами РФ висохлого дна Каховського водосховища, опираючись на повідомлення бійців 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», яка оперує на Запорізькому напрямку.
це найкоротший шлях до ЗапоріжжяТягнибок
«Для московитів ця ділянка є важливою навіть стратегічно, тому що це найкоротший шлях до Запоріжжя. Вони пробували на Запоріжжя йти через Оріхів – їм це не вдалося. Наші війська їх зупинили. Відповідно вони накопичили серйозну кількість сил на цьому Кам’янському напрямку і зараз пробують прориватися. Їм часом вдається дуже ефективно, непомітно, особливо через ту територію, яка була Каховським водосховищем, а зараз вона фактично перетворилася на непрохідні хащі, пролазити», – так описував ситуацію на Кам’янському напрямку в серпні 2025 року командир батальйону 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» Олег Тягнибок.
Спроби просування військ РФ таким шляхом фіксувалися й восени 2025 року. Зокрема, про це офіційно повідомляли у своїх зведеннях Сили оборони Півдня України.
«У районі населеного пункту Приморське окупанти через колишнє Каховське водосховище, де буйна рослинність і очерет заввишки у декілька метрів, намагаються проникнути нам у фланг, але Сили оборони їх знищують», – йдеться у зведенні від 6 листопада 2025 року.
Восени й взимку 2025 року також зафіксовано спроби військ РФ зайняти острови у так званій сірій зоні колишнього водосховища. Так, 4 листопада ГУР повідомило про операцію в районі ділянки Великі та Малі Кучугури – це 13 островів у північно-східній частині Каховського водосховища. Вони розташовані на північний захід від міста Василівка Запорізької області, що нині перебуває в російській окупації. Острови є піщаними масивами з дюнами заввишки до 20 метрів. Це територія орнітологічного заказника загальнодержавного значення – місце постійного гніздування та концентрації під час перельотів близько 50 видів птахів., розташованої за 7 кілометрів від берегової лінії, де спецпризначенці виявили та ліквідували російських військових.
Окрім піхотинця, нічого живого там нема, тобто ні дронисти, ні артилерія не можуть діятиОлексій Середюк
Українські військові здійснювали рейди углиб російського тилу в районі Каховського водосховища й узимку. Зокрема, у грудні 2025 року такий здійснила диверсійно-розвідувальна група підрозділу «Братство», що входить до складу «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України. Під час нього українські військові взяли в полон двох російських військовослужбовців.
«Після цього бійці «Братства» здійснили складний і тривалий супровід полонених – на відстань близько 27 кілометрів – та вивели їх на підконтрольну Україні територію. Полонені росіяни розповіли цінну інформацію щодо місць перебування ворожих офіцерів, позицій артилерії, операторів БпЛА, районів зосередження особового складу, техніки та складів з боєприпасами», – йдеться в офіційному повідомленні підрозділу.
Одна з таких російських штурмових груп змогла пролізти досить глибоко – до Малокатеринівки, де й була заблокованаКостянтин Машовець
Згодом, у квітні 2026 року, коментуючи проведення цієї операції проєкту Ukrainian Witness, бійці «Братства» зазначали, що в зоні Каховського водосховища через кіл-зону й специфіку місцевості можуть оперувати суто піхотні групи.
«Через те, що є дуже велика дистанція – 5, часто 7 кілометрів, де, окрім піхотинця, нічого живого там нема, тобто ні дронисти, ні артилерія не можуть діяти. І тільки піхотинець може по руїнах прокрастися. Але йде боротьба, в чию сторону ця кіл-зона більше просунеться – чи ми просунемо її до ворогів, чи вони до нас. Тому дозволяють собі такі експерименти. Вони час від часу посилають бійців: то на них роблять якісь маскування, коли боєць як кущ виглядає, і цей кущ рухається. І робляться ці експерименти з бійцями-кущами чи як їх відправляти по 2–5, на мототехніці чи ні. Вони просуваються в дослідженні війни дуже швидко», – розповів командир батальйону «Братство» Олексій Середюк.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Найкоротший шлях до Запоріжжя». Чи стане дно колишнього Каховське водосховища полем бою?Також, коментуючи роботу свого підрозділу в зоні водосховища взимку 2025–2026 років, військовий зазначив:
«Тут є стара асфальтна дорога по дну водосховища. Усе замулене, і вони теж досліджують її й перевіряють, чи можна нею користуватися, щоб перетнути це водосховище. І в цьому плані у них є великі успіхи. Якби ми не виставляли секрети углиб водосховища, противник все одно все далі й далі обходив наші основні позиції і намагався потрапити до нас у тил. І потрапляли диверсійні групи, але завдяки спільній роботі зі 128-ю окремою важкою механізованою бригадою ми змогли зачистити тили, водосховище й зупинити просування».
Чи є нині загроза для Запоріжжя?
Якою нині є ситуація уздовж Каховського водосховища південніше Запоріжжя, пояснює оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець:
Найближче місце ведення бойових дій від обласного центру – це СтепногірськОлександр Коваленко
«ЗСУ продовжують утримувати щонайменше половину (північну) села Плавні (розташоване на узбережжі за 25 кілометрів від обласного центру, – ред.), зокрема місцеву залізничну станцію, автомобільну кільцеву розв’язку між Степногірськом і Приморським, а також ділянку вздовж дороги Е-105 за 2 кілометри на південь від неї. Саме тому противник вимушений постачати й поповнювати свої піхотні групи у Приморському виключно через висохле русло колишнього водосховища», – зазначає він в огляді ситуації на Запорізькому напрямку від 26 вересня.
І додає:
«У цьому сенсі варто зазначити, що російське командування досить активне. Не маючи змоги прорватися безпосередньо через Приморське й Степногірськ, воно дедалі частіше використовує це русло для постачання й поповнення піхотних груп у районі Приморського, а також для подальшого проникнення своїх штурмових груп в обхід основних позицій передових українських підрозділів. Зокрема, воно зробило таку спробу приблизно тиждень тому, внаслідок чого одна з таких російських штурмових груп змогла пролізти досить глибоко – до Малокатеринівки, де й була заблокована».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Мета РФ – окупація». Оптимістичний, песимістичний і реалістичний сценарії для ЗапоріжжяЗа яких умов може виникнути на цьому напрямку загроза для Запоріжжя, пояснює інший військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Він зазначає, що найближчою до Запоріжжя зоною, захоплення якої може створити значні безпекові виклики для обласного центру, є селище Степногірськ і навколишні висоти.
«Від Оріхова до Запоріжжя автошляхом Н-08 взагалі 50 кілометрів. Гуляйпільський напрямок зараз навіть не розглядаю через його віддаленість від Запоріжжя і тактичного, а можливо, й оперативно-тактичного глухого кута РОВ у цій зоні. Найближче місце ведення бойових дій від обласного центру – це Степногірськ, плацдарм, який противник давно намагається захопити, але наразі, навпаки, втрачає над ним контроль», – написав Олександр Коваленко на своєму каналі, аналізуючи заяви щодо можливості військ РФ дійти до околиць Запоріжжя.
Олександр Коваленко, військово-політичний експерт
Раніше в коментарі Радіо Свобода експерт зазначав, що встановлення контролю військ РФ над Степногірськом відкриває для них можливість активно завдавати ударів по Запоріжжю FPV-дронами, зокрема на оптоволокні.
Наразі Олександр Коваленко зазначає:
«На сьогодні більша частина Степногірська, а також усе Приморське, звільнена від сил противника. Підрозділи РОВ зберігають свою присутність тільки у 3-му мікрорайоні, а також у південній частині сусідніх Плавнів, у районі станції 1138-й км. Сили противника переважно сконцентровані в районі Кам’янського і намагаються втримати контроль над трасою О0812 від Степового до Щербаків. Навіть якщо уявити собі спроби інфільтрації з цього напрямку, то це стане можливим тільки в разі, якщо РОВ повністю захоплять Степногірський плацдарм і вийдуть на північний берег Конки, а це їм явно до кінця 2026 року не світить».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Гітлер такого не робив, це ще гірше!» Запоріжжя під атаками FPV-дронівБезпекові виклики для Запоріжжя
Влітку 2026 року війська РФ почали систематично застосовувати тактику скидання FPV-дронів із дронів-маток, щоб дістатися Запоріжжя.
Випадки залітання таких БпЛА фіксували не лише в південних, найближчих до фронту районах, а навіть у центрі міста. Війська РФ завдають ударів із застосуванням FPV-дронів по транспорту – як приватному, так і громадському та вантажному, по адміністративних будівлях тощо.
Саме дронові атаки називає ключовим безпековим викликом для Запоріжжя керівник «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко, коментуючи можливість просування військ РФ аж до Запоріжжя:
«Запоріжцям одне скажу. Якщо ви вирішили залишитися у місті – то варто готуватися до того, що повітряний терор буде зростати, поки не винайдемо протидію глобально. А от окупація... Ну це як має фронт посипатися? Для довідки – Оріхів ще наш. Як без Оріхова увірватися до Запоріжжя, незрозуміло».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Посміхається і б’є по людях». Російські FPV-дрони полюють на маршрутки. Що відбувається у Запоріжжі?На загрозу посилення терору проти жителів Запоріжжяіз застосуванням різних засобів вказує й оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко:
«Для Запоріжжя на сьогодні найбільшою загрозою від РОВ є щоденний, 24/7 терор усіма засобами ураження, якими російські терористи можуть дотягнутися до міста. Але говорити про сили та засоби в операційній зоні, які б могли забезпечити противнику до кінця року такий успіх, за рахунок якого почалися б перші інфільтрації в обласний центр, – ні. Таких можливостей не спостерігається й навряд чи вони з’являться у найближчій перспективі».
- Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- Керівництво РФ називає велику війну «спеціальною військовою операцією» («СВО»). Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.