Росія продовжує рухатися в бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Український військовослужбовець з позивним «Мучной», який робить звіти з різних ділянок фронту, пише: «Сценарій дедалі більше нагадує ситуацію в Костянтинівці, де обстановка залишається вкрай складною».
Водночас армія РФ намагається реалізувати план із повзучого захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації, застосовуючи тактику охоплення міст з флангів.
Чи може Добропілля перетворитися на другу Костянтинівку та чи здатне російське командування реалізувати план повного захоплення Донеччини, який неодноразово ставив Путін – про це Радіо Донбас Реалії (Радіо Свобода) поговорило із засновником благодійного фонду «Закриємо небо України», генерал-лейтенантом у відставці, заступником начальника Генерального штабу ЗСУ (2006 – 2010 рр.) Ігорем Романенком.
– Добропілля ризикує повторити сценарій Костянтинівки? На ваш погляд, наскільки така паралель доречна?
– Не обов'язково Костянтинівки. Цей тактичний прийом – охоплення – відомий в історії ведення воєн. Він використовується, щоб не вести міські бої, дуже затратні, з великими втратами. Якщо є можливість, треба робити таким чином – охоплювати по флангах, заходити, якщо є можливість – оточувати, а потім знищувати.
Спроби такі (армії РФ – ред.) були щодо Краматорська та Слов'янська, з півночі та з півдня. У менших масштабах – стосовно Костянтинівки, та й того ж Покровська. Прийом відомий. На Слов'янському напрямку, оскільки не вдалися такі великі охоплення, тепер доводиться наступати на Слов'янськ зі сходу, ніби в лоб.
Місто Добропілля на мапі DeepState станом на 22 жовтня 2026 року
– Рай-Олександрівка та Миколаївка, там теж є просування зараз, DeepState також їх фіксує. Вирівнюється фронт.
– Так, так. Рай-Олександрівка та Миколаївка. Тут ось Добропілля – бої відповідні. У нас навколо Лимана «У вересні цього року в ЗСУ оприлюднили першу офіційну інформацію про контрнаступальну операцію «Вівальді» біля Лиману на Донеччині, яка триває з весни і ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману і зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом і Слов’янськом.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил., ви ж подивіться, було вклинення, потім «ніс» відкусили у цього вклинення, а потім уже «підоснову». До кінця «підоснову» [зрізати] не вийшло, але логіка така само.
Тобто цей тактичний прийом відомий, усе питання в реалізації. А для того, щоб це здійснити – охоплення, потім може бути оточення – потрібні відповідні сили та засоби. І ці сили та засоби треба ще професійно застосувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Час працює не на користь Росії» – офіцер бригади «Любарт» про бої в районі Добропілля– А навіщо лізти в місто? Навіщо інфільтруватися в місто, якщо мета охопити його з флангів?
– Саме так. Але якщо у них не вийшло зі Слов'янськом – вони ж взагалі велике таке охоплення задумали: з півночі обійти Слов'янськ, з півдня обійти Краматорськ, далі десь зустрітися. Тоді одразу обом цим фортецям перерізають логістику, утворюється там напівоточення, а потім може бути оточення. Але принаймні поки що це їм не вдалося, і тому вони змушені наступати на Слов'янськ через Рай-Олександрівку та Миколаївку. Та й із півдня на Добропілля, а далі теж націленість на Краматорськ із півдня.
– Ось така паралель із Костянтинівкою, яку провів український військовослужбовець на псевдо «Мучной». Але ж Костянтинівка теж не захоплена. Були такі прогнози, що ще влітку вона впаде, бо там дуже несприятлива ситуація, зав'язалися міські бої. Зараз, як ви кажете, Росія справді посилила тиск із флангів, але місто не захоплене. Чому?
– Бо сил не вистачає. Дуже великі втрати у [Росії]. Вони втратили 42 тисячі військовослужбовців за [серпень] місяць (за вересень втрати армії РФ сягнули понад 46 тисяч військовослужбовців, за даними Генштабу ЗСУ – ред.), а набрали близько Дані громадської організації Join Ukraine, яка досліджує внутрішні процеси в Росії.. Бачите, який баланс. Це не перший місяць, коли таке відбувається.
[Президент РФ Володимир] Путін Російські правозахисники фіксують різке зростання запитів щодо виїзду з Росії. Це відбувається на тлі обговорень можливої нової хвилі мобілізації. Влада запевняє, що її не буде. Але деякі росіяни воліють не перевіряти ці обіцянки на собі.
У вересні 2022 року президент РФ Володимир Путін видав указ про так звану часткову мобілізацію. Тоді тисячі росіян опинилися у війську примусово. Документ є чинним і дотепер, але впродовж останніх років головним інструментом поповнення лав російських збройних сил було укладання безстрокового контракту, яке передбачає значні грошові виплати добровольцям., навіть часткову. Хоча плани відомі, розвідки дісталися [до них], і наші, і союзників, – щодо того, що є в планах цього року будь-якими способами ще 300 тисяч додати. І в першому кварталі або півріччі наступного ще 300 тисяч, тобто збільшити на 600 для активних наступальних дій.
Місто Костянтинівка на мапі DeepState станом на 22 жовтня 2026 року
А взагалі наступальна кампанія 2026-го з їхнього боку провалена – план цієї операції за завданнями та часом, ті рубежі, на які треба виходити, і в який час, – це провалено. І вже захоплення Слов'янська, Краматорська перенесено з кінця цього року на кінець зими – весну наступного.
Тому Костянтинівка теж ось так ще тримається. Там, усередині, є наші підрозділи, і на північному заході, тобто на логістичній дорозі, якою ще йдуть постачання нашим підрозділам. Але з урахуванням того, що такий стан, вони (армія РФ – ред.) вже діють у напрямку Дружківки, Олексієво-Дружківки і навіть виходять на Дружківку, цей напрямок із півдня – це все одно далі напрямок на Краматорськ.
– Історія про «захоплення» Добропілля 16 жовтня, про що заявив начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов і яка широко висвітлювалася на російських пропагандистських телеканалах, це політична історія – покласти на стіл президенту США Дональду Трампу? Чи це більш системна проблема в Росії, коли генерали дають Путіну інформацію, що не відповідає дійсності?
– Це інформаційна історія, пропагандистська історія. І тому треба розглядати ситуацію, по-перше, по суті, а по-друге, з погляду, так би мовити, подачі їх пропаганди. Ми знаємо про той самий Куп’янськ – великий залізничний вузол на сході Харківської області. Окупований в перші місяці повномасштабної війни і звільнений ЗСУ в вересні 2022. Президент РФ Володимир Путін наприкінці минулого року заявив про повне захоплення міста, хоча російські солдати перебували в ньому лише частково. Вже незабаром на в’їзді до Куп’янська президент України Володимир Зеленський зняв відео, і загалом після українських контратак місто практично повністю перебуває під контролем ЗСУ. Куп’янський контрнаступ став першою за кілька років саме наступальною операцією Сил оборони, яку українські військові та експерти оцінюють як успішну. та Куп'янськ-Вузловий.
Кадр з відео Міноборони РФ, який начебто демонструє присутність російських військових в Добропіллі. Однак навіть російські мілблогери звернули увагу на неприродні рухи прапора, припустивши використання штучного інтелекту
Ще з 2022 року він був під їх контролем, потім був деокупований Силами оборони України. Вже скільки разів вони його «повністю захоплювали». Зараз йдуть бої, вони вже на півночі міста інфільтруються далі, але не захоплені ні Куп'янськ, ні Куп'янськ-Вузловий. Тобто це стара історія з повтореннями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Путін «віртуально захопив» Добропілля: навіщо і що відбувається в місті насправдіПутіну, ясна річ, щось доповідають генерали, Герасимов насамперед, тому що йому треба виправдовуватися – п'ятий рік війни, а вони далекі від результатів, про які говорив Путін і які обіцяв йому Герасимов. Герасимова там знімали, на мою думку, три-чотири рази й відновлювали [на посаді].
Це ж батько гібридної війни, розробленої ним ще у 2012 році теоретично, а потім в Україні відпрацьовувалися й практичні дії. І ми бачимо, як вона реалізується як в Україні, так тепер уже і в країнах Східної, Північної Європи, насамперед у Східній – натівській. Тому ситуація не нова.
– 65-та бригада повідомила про спробу штурму на півдні України. Цитата: «Невдалий ранковий штурм окупантів 17 жовтня 2026 року це підтверджує. 0 7:25 російська штурмова група на бойовій броньованій машині ВПК «Урал» «Спартак» з десантом в УАЗі-«буханці» та в супроводі двох квадроциклів висунулася з напрямку Роботиного до околиць Новоданилівки. Попри густий туман, ворожу колону наша розвідка виявила ще на підходах до позицій». Ну і знищили це все. Ігоре Олександровичу, що це? Перша ластівка того, що ми бачитимемо взимку: бронештурми, мобільні штурми, все, що ми бачили минулого року?
– Будемо бачити, але вони шукають нові варіанти, і тому є такі попередні розвіддані певних аналітиків (давайте на західних будемо посилатися), що оскільки стратегічні плани, як ми з вами обговорили, кампанії 2026-го зірвані, то вони хочуть це якось виправити.
П'ятий рік війни, і ця «спеціальна операція» (так російська влада називає повномасштабну війну РФ проти України – ред.) – це ж ні за якими критеріями не операція, а, ясна річ, війна. Навіть [прессекретар Володимира Путіна Дмитро] Пєсков допускав обмовку з точки зору їхньої пропаганди, що там війна, а не «спеціальна операція». Проте байдуже, як називається, важливо, що відбувається.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Успіхи ЗСУ: три приклади того, як українська армія змінила підходи до ведення війниВідбувається те, що немає результатів. А для того, щоб вони були, йдуть малі групи інфільтраціями. Це повільне просування, тому що вони зайшли – це ж п'ять людей не повоюють, вони чекають, коли накопичаться, зайдуть кілька груп.
Скидається на те, що в цілому дедлайни з операції зриваються. І тому треба змінювати ситуацію, набираючи десь до 150 одиниць різної бронетехніки, концентруватися на якомусь напрямку, робити так званий прорив.
Незважаючи на втрати, такої кількості вони давно вже не застосовували, а до десятка, кілька десятків – спроби були. Вони закінчувалися для них провалами. Як правило, ці «зони ураження» вони не переживали, там і згоряли.
Проте шукають варіанти, як змінити цю ситуацію шляхом концентрації сил – це теж відомий прийом. Але для цього, по-перше, треба вибрати слабкі місця у нас в обороні, кілька, і потім концентруватися десь. У задумах у них таке є, а з реалізацією – подивимося. Бо особового складу для таких масованих дій не вистачає.
Але Путін рішення поки що не ухвалив (щодо мобілізації – ред.). Триває прихована мобілізація, «скуповування» своїх громадян, за кордоном робота ця йде, але потрібні для них показники [з вербування], про які вони говорять, поки не досягнуті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Хочу жити»: Росія завербувала на війну проти України понад 2 тисяч вихідців із Центральної АзіїДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Тіньова війна Росії проти НАТО наближається до «переломного моменту»: Крістофер ВокерОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.